На головну сторінку

Тиреотоксичний криз

Невідкладна допомога


Тиреотоксичний криз є найбільш важким, загрозливим для життя хворого ускладненням ДТЗ.
Причини: оперативні втручання на фоні недостатньо компенсованого тиреотоксикозу, лікування І131, приєднання інфекцій, стресові ситуації, фізичні перевантаження.
В патогенезі розвитку кризу основну роль відіграють надходження в кров великої кількості тиреоідних гормонів, недостатня функція кори наднирників, активність вищих відділів нервової і симпатоадреналової системи.
Клініка. Криз розвивається поступово протягом декількох днів, а інколи і годин. Хворі стають неспокійними, з?являється тошнота, безперервна блювота, пронос, профузне потовиділення. Виникає сильне нервове збудження, безсоння, явища гострого психозу. В подальшому розвивається різка м'язева слабкість, до повної адинамії і простарції, температура тіла значно підвищується до 40 °С і вище. різка тахікардія (200 і більше за 1 хв), часто виникає пароксизмальна форма миготливої аритмії, екстрасистолія, гостра серцева недостатність, значно знижується АТ. Шкіра гаряча на дотик, волога. В окремих випадках виникає жовтяниця і приєднується гостра атрофія печінки. Порушується функція нирок, знижується діурез аж до анурії. В подільшому збудження змінюється ступором і втратою свідомості, розвитком клінічної картини коми.
Летальність без лікування досягає 75 %, а у похилих – до 100 %.
Лікування тіреотоксичного кризу.
1. Подавлення ситезу і звільнення тиреоїдних гормонів (мерказоліл, р-н Люголя в/в).
2. Купування периферичного біологічного ефекту тіреоїдних гормонів (обзідан, індерал в/в).
3.Відновлення недостатності кори наднирників (гідрокортизон, преднізолон в/в), ДОКСА в/м.
4. Седативна терапія (барбітурати, броміди, аміназин, дроперидол, супрастін).
5. Регідратаційна терапія: 5 % р-н глюкози, 0,9 % р-н хлористого натрію, р-н Рінгера, реополіглюкін, альбумін.
6. Симптоматична терапія: при серцевій недостатності – серцеві глікозиди.

Используются технологии uCoz
Rated by PING Каталог UaList.com