Ќа головну стор≥нку

¬»—»ѕЌ»… “»‘

(TYPHUS EXANTHEMATICUS)

¬исипний тифЧгостра ≥нфекц≥йна хвороба людини з групи кров'¤них ≥нфекц≥й, ¤ка спричин¤Їтьс¤ рикетс≥¤ми ѕровацека та супроводжуЇтьс¤ ураженн¤м судинноњ ≥ нервовоњ систем, ¤вищами ≥нтоксикац≥њ, екзантемою.

≈п≥дем≥олог≥¤. ƒжерелом ≥нфекц≥њ Ї хвор≥ на висипний тиф ≥ хворобу Ѕр≥лла. ’вора людина заразна прот¤гом останн≥х 2 дн≥в ≥нкубац≥йного пер≥оду, весь гар¤чковий пер≥од ≥ 2Ч3 дн≥ п≥сл¤ зниженн¤ температури. ћаксимальна заразлив≥сть припадаЇ на 1-й тиждень захворюванн¤. ћехан≥зм передач≥ ≥нфекц≥њ трансм≥сивний. «араженн¤ в≥дбуваЇтьс¤ через одежну вошу, р≥дше Ч через головну, ¤к≥ стають заразними на 5Ч6-ту добу п≥сл¤ годуванн¤ на хворому ≥ здатн≥ передавати захворюванн¤ прот¤гом усього подальшого житт¤ (до 30 д≥б). Ћюдина заражуЇтьс¤ при втиранн≥ фекал≥й зараженоњ вош≥ у свербл¤чу рану, утворену укусом комахи. «араженн¤ може також в≥дбутись у випадку попаданн¤ рикетс≥й на кон'юнктиву очей.

’арактерне п≥двищенн¤ захворюваност≥ у зимово-весн¤ний пер≥од. «аразитис¤ можна при в≥дв≥дуванн≥ бан≥, перукарн≥, в транспорт≥. –≥вень захворюваност≥ залежить в≥д поширенн¤ педикульозу ≥ п≥двищуЇтьс¤ при пог≥ршанн≥ сан≥тарно-г≥г≥Їн≥чного стану населенн¤. —прийн¤тлив≥сть людини до ≥нфекц≥њ поголовна. ’вороба Ѕр≥лла Ї р≥зновидн≥стю висипного тифу њњ розгл¤дають ¤к в≥ддалений рецидив ≥нфекц≥њ, що тривалий час перебувала в латентному стан≥.

ƒл¤ нењ характерн≥ спорадичн≥сть захворювань при в≥дсутност≥ вошивост≥ та джерела ≥нфекц≥њ. ’вор≥ють особи похилого ≥ старечого в≥ку, ¤к≥ в минулому перенесли висипний тиф. «ахворюванн¤ реЇструЇтьс¤ переважно в великих м≥стах, сезонност≥ немаЇ.

 л≥н≥ка. ≤нкубац≥йний пер≥од триваЇ 6Ч25 дн≥в, в середньому 2 тиж. ƒо основних симптом≥в хвороби належать гар¤чка ≥ висипка. “иповий гострий початок з п≥двищенн¤ температури т≥ла, ¤ка дос¤гаЇ через 1Ч3 доби 39Ч40 ∞—. Ќа 3Ч4-й день хвороби може спостер≥гатис¤ короткочасне значне зниженн¤ температури. √ар¤чковий пер≥од триваЇ 10Ч12 дн≥в. Ќормал≥зац≥¤ температури проходить укороченим л≥зисом, р≥дше Ч кризою. ќдужанн¤ настаЇ пов≥льно.

” перш≥ дн≥ хвороби характерн≥ скарги на р≥зкий головний б≥ль, розбит≥сть, безсонн¤, наростанн¤ загальноњ слабкост≥. ’ворий гов≥ркий, збуджений. ” важких випадках можуть спостер≥гатис¤ потьмаренн¤ св≥домост≥, маренн¤ з≥ слуховими ≥ зоровими галюцинац≥¤ми. ѕривертають увагу г≥перем≥¤ обличч¤, ≥н'Їкц≥¤ судин склер (Укрол¤ч≥ оч≥Ф). Ќер≥дко виникають петех≥њ на перех≥дн≥й складц≥ кон'юнктиви (пл¤ми «орохович Ч  ≥ар≥), слизов≥й оболонц≥ м'¤кого п≥днеб≥нн¤ (енантема –озенберга). язик тремтить при висовуванн≥, н≥би УспотикаЇтьс¤Ф до нижн≥х зуб≥в (симптом √оворова Ч √одельЇ). Ўк≥ра гар¤ча, суха, часто ви¤вл¤Їтьс¤ б≥лий дермограф≥зм.

¬исипнотифозна екзантема (мал. 1) маЇ так≥ особливост≥: 1 ) виникаЇ одномоментно на 4Ч5-й день хвороби; 2) маЇ розеольозно-петех≥альний характер; 3) локал≥зуЇтьс¤ переважно на бокових поверхн¤х тулуба ≥ згинальних поверхн¤х к≥нц≥вок; 4) може захоплювати долон≥ ≥ стопи, але н≥коли не буваЇ на обличч≥; 5) р¤сна; 6) зникаЇ з пад≥нн¤м температури; 7) н≥коли не п≥дсипаЇ. –озеоли збер≥гаютьс¤ до 6 дн≥в, петех≥њ Ч до 12, залишаючи п≥сл¤ себе незначну п≥гментац≥ю ≥ слабке лущенн¤. ѕ≥двищену ламк≥сть кап≥л¤р≥в можна встановити за допомогою симптом≥в щипка ≥ джгута.

 

  

ћал. 1. ≈кзантема при висипному тиф≥. 

ѕульс частий, слабкого наповненн¤ ≥ напруженн¤, ≥нколи аритм≥чний. јртер≥альний тиск низький. √раниц≥ серц¤ розширен≥, тони Ч глух≥, систол≥чний шум на верх≥вц≥ (висипнотифозний м≥окардит). ≤нколи розвиваЇтьс¤ колапс.

ƒиханн¤ часте, можуть спостер≥гатись ¤вища бронх≥ту або пневмон≥њ. ∆ив≥т здутий. « 3Ч4-го дн¤ хвороби пом≥рно зб≥льшуютьс¤ печ≥нка ≥ селез≥нка, вони м'¤коњ консистенц≥њ. ¬ипорожненн¤ затримуютьс¤, д≥урез зменшений. « 9Ч10-го дн¤ температура т≥ла знижуЇтьс¤, поступово зникають ¤вища ≥нтоксикац≥њ й наступаЇ одужанн¤.

ѕри важкому переб≥гу висипного тифу можуть з'¤вл¤тись мен≥нгеальн≥ симптоми (риг≥дн≥сть м'¤з≥в потилиц≥, симптом  ерн≥га), енцефал≥тичн≥бульбарн≥ ¤вища (утруднене ковтанн¤, б≥дн≥сть м≥м≥ки ≥ мови, тремор рук, клонус стоп, порушенн¤ ритму диханн¤).

ѕри спорадичних захворюванн¤х (хвороб≥ Ѕр≥лла) спостер≥гаЇтьс¤ переважно легкий переб≥г тифу, зростаЇ частота атипових ≥ абортивних форм, переб≥г ¤ких характеризуЇтьс¤ вкороченим гар¤чковим пер≥одом. “емпература т≥ла не вища за 38Ч38,5 ∞—. √ар¤чка пост≥йного чи рем≥туючого характеру, супроводжуЇтьс¤ мерзл¤куват≥стю. ¬исипка розеольозна або в≥дсутн¤. ”складненн¤ виникають р≥дко.

ƒ≥агностика. ќсновне значенн¤ в розп≥знаванн≥ висипного тифу мають кл≥н≥ко-еп≥дем≥олог≥чн≥ дан≥. ƒо по¤ви висипки ≥ при њњ в≥дсутност≥ д≥агноз встановити важко- Ќеобх≥дно враховувати гострий початок хвороби, високу гар¤чку, раннЇ ураженн¤ нервовоњ системи, загальний вигл¤д хворого ≥ зм≥ни внутр≥шн≥х орган≥в. ѕри поширенн≥ ≥нфекц≥њ нер≥дко вдаЇтьс¤ встановити джерело зараженн¤ ≥ педикульоз.

” розпал≥ хвороби в анал≥з≥ кров≥ ви¤вл¤ють пом≥рний нейтроф≥льний лейкоцитоз, ан- чи г≥поеозиноф≥л≥ю, л≥мфопен≥ю, зб≥льшенн¤ ЎOE. ¬ сеч≥ Ч б≥лок, поодинок≥ г≥ал≥нов≥ та зернист≥ цил≥ндри, невелика к≥льк≥сть еритроцит≥в, лейкоцит≥в.

—еролог≥чна д≥агностика можлива з 5Ч7-го дн¤ хвороби. ¬исокочутливими Ї реакц≥¤ аглютинац≥њ рикетс≥й ѕровацека (позитивна в титр≥ 1:160 ≥ вище, а при постановц≥ крапельним способом ћос≥нгаЧ1 :40), –Ќ√ј (≤ : 1000), –«  (1 : 160). Ќайран≥ше (на 3Ч4-й день захворюванн¤) ви¤вл¤ютьс¤ гемаглютин≥ни в –Ќ√ј. ¬ ос≥б, ¤к≥ перехвор≥ли, низький титр –«  (1:10≥ вище) може збер≥гатись роками. —еролог≥чн≥ реакц≥њ повторюють у динам≥ц≥ через 5Ч7 дн≥в, враховуЇтьс¤ наростанн¤ титру антит≥л.

ƒиференц≥альний д≥агноз. ” початковий пер≥од висипний тиф д≥агностуЇтьс¤ нер≥дко ¤к грип. ќднак, попри под≥бн≥сть скарг ≥ де¤ких об'Їктивних даних (г≥перем≥¤ обличч¤ ≥ шињ, кон'юнктив≥т, нер≥дко тах≥кард≥¤), грип в≥др≥зн¤Їтьс¤ гостр≥шим початком, р¤сним пот≥нн¤м, в≥дсутн≥стю одутлост≥ обличч¤, симптому √оворова Ч √одельЇ, висипки, спленомегал≥њ. Ѕ≥ль локал≥зуЇтьс¤ в д≥л¤нц≥ лоба, скронь ≥ надбр≥вних дуг. ’арактерний б≥ль при надавлюванн≥ на очн≥ ¤блука ≥ при рухах ними, трахењт, нежить.

Ќеспециф≥чна бронхопневмон≥¤ також супроводжуЇтьс¤ вологим кашлем, болем у груд¤х, частим диханн¤м, грою крил носа, ц≥анозом губ. ќднак при н≥й в≥дсутнрозеольозно-петех≥альна висипка, симптоми «орохович Ч  ≥ар≥–озенберга, бульбарн≥ розлади, спленомегал≥¤.

ћен≥нгококовий мен≥нг≥т, на в≥дм≥ну в≥д висипного тифу, характеризуЇтьс¤ вираженим головним болем, повторним блюванн¤м, на¤вн≥стю мен≥нгеальних симптом≥в ( ерн≥га, Ѕрудзинського, риг≥дн≥сть м'¤з≥в потилиц≥). ” кров≥ нейтроф≥льний г≥перлейкоцитоз. ¬ир≥шальним у д≥агностиц≥ Ї анал≥з спинномозковоњ р≥дини.

ѕри гемораг≥чних гар¤чках, особливо з нирковим синдромом, г≥перем≥¤ обличч¤ ≥ кон'юнктив виражена б≥льше, характерними Ї блюванн¤, гикавка, б≥ль у попереку ≥ живот≥, спрага, ол≥гоур≥¤. ” кров≥ лейкопен≥¤ або нейтроф≥льний лейкоцитоз, п≥двищенн¤ вм≥сту креатин≥ну ≥ сечовини, в сеч≥ Ч еритроцити, альбум≥н, цил≥ндри.

ƒл¤ черевного тифу ≥ паратиф≥в ј та ¬ характерн≥: поступовий або п≥дгострий початок, пом≥рний головний б≥ль, бл≥д≥сть обличч¤, адинам≥¤ ≥ мл¤в≥сть, ¤зик потовщений, з в≥дбитками зуб≥в по кра¤х, брадикард≥¤ з дикрот≥Їю пульсу, метеоризм ≥ бурчанн¤ в ≥леоцекальному кут≥, симптом ѕадалки. ¬исипка не р¤сна, розеольозна, з'¤вл¤Їтьс¤ не ран≥ше н≥ж на 7Ч8-й день на живот≥ ≥ бокових поверхн¤х тулуба, п≥дсипаЇ. ” кров≥ Ч анеозинсф≥л≥¤, лейкопен≥¤, л≥мфомоноцитоз.

ƒиференц≥ювати ендем≥чн≥ рикетс≥ози з висипним тифом дуже важко. —л≥д завжди прид≥л¤ти увагу еп≥данамнезу ≥ ви¤вленню первинного афекту в м≥сц≥ укусу кл≥ща у вигл¤д≥ ≥нф≥льтрату коричневого кольору з некрозом в центр≥ ≥ супутн≥м рег≥онарним л≥мфаден≥том. ѕ≥дтвердженн¤ можливе за допомогою –« , –Ќ√ј–ј з р≥зними рикетс≥озними д≥агностикумами.

ƒл¤ трих≥нельозу кр≥м гар¤чки характерн≥ набр¤к обличч¤ ≥ пов≥к, б≥ль у м'¤зах. ¬исипка розеольозна, розеольозно-папульозна, уртикарна або петех≥альна, можлив≥ п≥дсипанн¤. „аст≥ б≥ль у живот≥ ≥ диспепсичн≥ ¤вища, г≥переозиноф≥л≥¤. Ќеобх≥дно враховувати св≥дченн¤ про вживанн¤ сироњ свинини.

јлерг≥чну форму медикаментозноњ хвороби, особливо ¤кщо вона розвиваЇтьс¤ на 4Ч5-й день л≥куванн¤ хворих з гар¤чкою, нер≥дко приймають за висипний тиф. ќднак при н≥й висипка част≥ше ексудативного характеру, ≥нколи розеольозно-папульозна, р¤сна, покриваЇ все т≥ло, концентруючись довкола суглоб≥в, маЇ тенденц≥ю до злитт¤, супроводжуЇтьс¤ сверб≥нн¤м. ѕри цьому немаЇ характерних дл¤ висипного тифу симптом≥в «орохович Ч  ≥ар≥, √оворова Ч √одельЇ, збудженн¤.

Ѕагатоформна ексудативна еритема в≥др≥зн¤Їтьс¤ в≥д висипного тифу тим, що висипка при н≥й р¤сна, вкриваЇ все т≥ло, включаючи обличч¤, у вигл¤д≥ великих пл¤м ≥ вузл≥в з ≥нф≥льтрованою основою, супроводжуЇтьс¤ сверб≥нн¤м ≥ печ≥Їю, можуть виникати пухир≥, нер≥дко ушкоджуютьс¤ слизов≥ оболонки.

Ќа в≥дм≥ну в≥д висипного тифу, при кору в початковий пер≥од виражен≥ катаральн≥ ¤вища Ч нежить, кашель, набр¤к слизовоњ носа, на слизов≥й порожнини ротаЧпл¤ми ЅельськогоЧ‘≥латоваЧ опл≥ка. ¬исипка крупнопл¤миста, з'¤вл¤Їтьс¤ поетапноЧспочатку на обличч≥, пот≥м на тулуб≥ ≥ к≥нц≥вках.

Ћ≥куванн¤. ’вор≥ з п≥дозрою на висипний тиф п≥дл¤гають госп≥тал≥зац≥њ ≥ л≥куванню в ≥нфекц≥йному стац≥онар≥. ѕризначають антиб≥отики (левом≥цетин, тетрацикл≥н, еритром≥цин), дез≥нтоксикац≥йн, при збудженн≥Ч заспок≥йлив≥ засоби (ам≥назин, фенобарб≥тал, оксибутират натр≥ю), в≥там≥ни. ’ворого виписують ≥з стац≥онара за умови повного кл≥н≥чного одужанн¤, але не ран≥ше ¤к на 12-й день нормальноњ температури.

ƒиспансеризац≥¤ зг≥дно з кл≥н≥чними показанн¤ми (неспри¤тлив≥ залишков≥ ¤вища, ускладненн¤).

ѕроф≥лактика та заходи в осередку. ¬ажливе значенн¤ в запоб≥ганн≥ захворюванню мають ви¤вленн¤ ≥ л≥кв≥дац≥¤ вошивост≥ серед населенн¤, проведенн¤ дезинфекц≥њ, сан≥тарна обробка в еп≥дем≥чному осередку. ѕри зверненн≥ хворих з гар¤чкою за медичною допомогою або активному ви¤вленн≥ њх сл≥д вести щоденне спостереженн¤ з термометр≥Їю ≥ огл¤дом на педикульоз. Ќе п≥зн≥ше 5-го дн¤ в≥д початку хвороби хвор≥ мають бути проконсультован≥ л≥карем  ≤«у. ѕро кожен випадок п≥дозри щодо висипного тифу чи хвороби Ѕр≥лла спов≥щають санеп≥дстанц≥ю з поданн¤м терм≥нового пов≥домленн¤.

’вор≥ з гар¤чкою ≥ п≥дозрою на висипний тиф або з невстановленим до 4-го дн¤ хвороби д≥агнозом п≥дл¤гають негайн≥й госп≥тал≥зац≥њ в ≥нфекц≥йне в≥дд≥ленн¤. якщо попередн≥й д≥агноз не виключаЇ висипний тиф (грип, пневмон≥¤ тощо) ≥ гар¤чка продовжуЇтьс¤ понад 5 дн≥в, зд≥йснюють обов'¤зкове дворазове серолог≥чне обстеженн¤ з ≥нтервалом 3Ч5 дн≥в. « метою активного ви¤вленн¤ хворих з гар¤чкою при неспри¤тлив≥й еп≥дем≥чн≥й ситуац≥њ залучають сан≥тарний актив.

’ворого госп≥тал≥зують сан≥тарним транспортом у тому од¤з≥ ≥ б≥лизн≥, в ¤ких в≥н був вдома. —ан≥тарний транспорт п≥сл¤ цього п≥дл¤гаЇ дез≥нфекц≥йн≥й обробц≥.

ƒо числа контактних ос≥б при висипному тиф≥ належать: члени с≥м'њ хворого ≥ вс≥ ≥нш≥ особи, ¤к≥ проживають з ним; т≥, хто в≥дв≥дував хворого в останн≥ 2 дн≥ до захворюванн¤ ≥ в пер≥од хвороби до госп≥тал≥зац≥њ; т≥, хто сп≥лкувались з хворим за м≥сцем роботи, навчанн¤, в дит¤чому заклад≥.

«а контактними особами встановлюють спостереженн¤ прот¤гом 25 дн≥в з≥ щоденною термометр≥Їю. ¬с≥ п≥дл¤гають обов'¤зковому огл¤ду на педикульоз. ѕри його ви¤вленн≥ або при на¤вност≥ в осередку ос≥б, ¤к≥ перенесли прот¤гом останн≥х 3 м≥с будь-¤к≥ гар¤чков≥ захворюванн¤, провод¤ть серолог≥чне обстеженн¤ (реакц≥¤ аглютинац≥њ рикетс≥й, –« , –Ќ√ј). якщо у контактних ос≥б п≥двищуЇтьс¤ температура т≥ла, њх госп≥тал≥зують.

’ворого при поступленн≥ в стац≥онар огл¤дають на педикульоз. ¬ раз≥ ви¤вленн¤ вошей провод¤ть сан≥тарну обробку: стрижку волосс¤ з наступним його спалюванн¤м, обробку волос¤них покрив≥в ≥нсектицидними препаратами (0,15 % водною емульс≥Їю карбофосу, 5 % метилацетофосом, 5 % р≥дким нейтральним милом метилацетофосу, 0,25 % водною емульс≥Їю дикрезилу Ч експозиц≥¤ 20 хв або 3 % милом –’÷√, порошком п≥ре-трумЧекспозиц≥¤ 1Ч2 год). «н¤тий з хворого од¤г складають у м≥шок ≥ обробл¤ють одним ≥з названих препарат≥в або 0,5 % розчином хлорофосу з подальшою камерною дезинфекц≥Їю (пароформал≥новий або паропов≥тр¤ний режим дл¤ вегетативних форм м≥кроорган≥зм≥в). ќдночасно провод¤ть дезинфекц≥ю б≥лизни, од¤гу, постел≥ та ≥нших м'¤ких речей контактних ос≥б.

ѕрим≥щенн¤ ≥ побутов≥ предмети зрошують 0,5 % розчином хлорофосу, або 0,25 % водною емульс≥Їю дикрезилу з розрахунку 100 мл на 1 м2 поверхн≥, ¤ка п≥дл¤гаЇ обробц≥, або обпилюють п≥ретрумом, 10 % дустом дилеру, 1 % дустом неон≥ну з розрахунку 10Ч15 г на ≤ м2. ѕ≥сл¤ двогодинноњ експозиц≥њ провод¤ть пров≥трюванн¤ ≥ вологе прибиранн¤ прим≥щень.

¬ажливим проф≥лактичним заходом Ї ви¤вленн¤ ≥ реЇстрац≥¤ ос≥б з педикульозом при проведенн медичних огл¤д≥в в орган≥зованих колективах (дит¤ч≥ ¤сла ≥ садки, школи-≥нтернати, л≥тн≥ табори, в≥йськов≥ колективи тощо). —пециф≥чн≥ щепленн¤ робл¤ть за еп≥дпоказанн¤ми. —уху х≥м≥чну висипнотифозну вакцину ввод¤ть одноразово.

Rated by PING  аталог UaList.com
Используются технологии uCoz