Ќа головну стор≥нку

ѕ–ј¬≈÷№

(TETANUS)

ѕравець Ч гостра ≥нфекц≥йна хвороба, ¤ка спричин¤Їтьс¤ анаеробним м≥кробом —≤. tetan≥ та про¤вл¤Їтьс¤ тон≥чними ≥ тетан≥чними судомами скелетних м'¤з≥в, що ведуть до асф≥кс≥њ.

≈п≥дем≥олог≥¤. ƒжерелом ≥нфекц≥њ Ї травоњдн≥ тварини, а також люди, ≥нф≥кован≥сть ¤ких коливаЇтьс¤ в≥д 5 до 40 %. ѕаличка правц¤ сапроф≥туЇ в кишках ≥ разом з випорожненн¤ми вид≥л¤Їтьс¤ в зовн≥шнЇ середовище. ¬ грунт≥ м≥кроб утворюЇ спори. ћехан≥зм зараженн¤ Ч рановий. «будник може проникнути в орган≥зм людини через др≥бн≥, част≥ше Ч колот≥ рани, при побутових ≥ с≥льськогосподарських травмах, особливо нижн≥х к≥нц≥вок. «ахворюванн¤ може розвинутись при укусах, оп≥ках, в≥дмороженн¤х, у пород≥ль при порушенн≥ асептики, у новонароджених при забрудненн≥ пупковоњ рани. Ѕезпосередньо в≥д хвороњ людини або тварини правець не передаЇтьс¤.

—прийн¤тлив≥сть до правц¤ висока, але завд¤ки масов≥й ≥мун≥зац≥њ реЇструютьс¤ лише поодинок≥ випадки. „аст≥ше хвор≥ють жител≥ с≥льськоњ м≥сцевост≥. ћаксимум захворювань припадаЇ на л≥то та ос≥нь. ѕ≥сл¤ перенесеноњ хвороби ≥мун≥тет не залишаЇтьс¤.

 л≥н≥ка. ≤нкубац≥йний пер≥од триваЇ в≥д 4 до 21 дн¤, в середньому 10-14 дн≥в. ¬≥д тривалост≥ ≥нкубац≥йного пер≥оду дуже часто залежать т¤жк≥сть переб≥гу та прогноз захворюванн¤. ѕри коротшому ≥нкубац≥йному пер≥од≥ в≥дзначаютьс¤ т¤жчий переб≥г ≥ вища смертн≥сть.

” кл≥н≥чн≥й класиф≥кац≥њ вид≥л¤ють загальний, або генерал≥зований, ≥ м≥сцевий правець. «а важк≥стю переб≥гу розр≥зн¤ють дуже т¤жку, т¤жку, середньоњ т¤жкост≥ й легку форми.

Ќа початку хвороби з'¤вл¤ютьс¤ головний б≥ль, втома, дратлив≥сть, п≥тлив≥сть, б≥ль ≥ пошарпуванн¤ м'¤з≥в довкола рани. ѕершим характерним симптомом правц¤ Ї тризм Ч тон≥чне напруженн¤ жувальних м'¤з≥в, особливо mm. masseter≥, внасл≥док чого хворий не може в≥дкрити рота. ћайже одночасно з'¤вл¤ютьс¤ сардон≥чна посм≥шка (лоб у зморшках, очн≥ щ≥лини звужен≥, губи розт¤гнут≥, куточки рота опущен≥) ≥ дисфаг≥¤ внасл≥док спазму м'¤з≥в, ¤к≥ беруть участь в акт≥ ковтанн¤. ѕоЇднанн¤ цих трьох симптом≥в вважають патогномон≥чною ознакою правцю. Ќезабаром з'¤вл¤Їтьс¤ тон≥чне напруженн¤ м'¤з≥в шињ, спини, живота. “≥ло хворого вигинаЇтьс¤ дугою. ¬≥н лежить у л≥жку на спин≥, торкаючись до його поверхн≥ переважно потилицею, с≥дниц¤ми та п'¤тами так, що п≥д поперек можна в≥льно просунути руку (оп≥стотонус). –≥дше т≥ло вигинаЇтьс¤ в б≥к твердого У¤к дошкаФ живота (емпростотонус) або в правий чи л≥вий б≥к (плевростотонус). “он≥чного напруженн¤ зазнають лише велик≥ групи м'¤з≥в к≥нц≥вок; м'¤зи стоп ≥ кистей, фаланг не бувають напруженими. ћайже одночасно в процес вт¤гуютьс¤ м≥жреберн≥ м'¤зи ≥ д≥афрагма; њх тон≥чне напруженн¤ призводить до обмеженн¤ дихальних екскурс≥й, поверхневого ≥ прискореного диханн¤. ¬насл≥док тон≥чного скороченн¤ м'¤з≥в промежини затруднен≥ сечовипусканн¤ ≥ дефекац≥¤. ќдним ≥з пост≥йних симптом≥в хвороби Ї сильний б≥ль у м'¤зах внасл≥док њх безперервного тон≥чного напруженн¤.

ѕри пост≥йному г≥пертонус≥ виникають загальн≥ тетан≥чн≥ судоми, ¤к≥ тривають в≥д к≥лькох секунд до 1 хв ≥ повторюютьс¤ к≥лька раз≥в на добу. ƒал≥ вони стають част≥шими ≥ тривал≥шими, повторюютьс¤к≥лька раз≥в нагодину ≥ нав≥ть щохвилини (статус тетан≥кус). ¬иникають вони раптово. ѕ≥д час корч≥в лице хворого син≥Ї, на ньому в≥дбиваютьс¤ сильн≥ стражданн¤, виражен≥шим стаЇ оп≥стотонус, шк≥ра покриваЇтьс¤ крапл¤ми поту; хвор≥ викрикують ≥ стогнуть в≥д посиленн¤ болю. як правило, при судомах хвор≥ прикушують ¤зик, що Ї також д≥агностичною ознакою. —в≥дом≥сть звичайно збер≥гаЇтьс¤, затьмарюЇтьс¤ вона лише перед смертю. “емпературна реакц≥¤ нетипова. Ќайчаст≥ше буваЇ субфебрил≥тет, але в терм≥нальних випадках температура ≥нод≥ дос¤гаЇ високих цифр (42-43 ∞— ≥ вище).

“ривал≥сть хвороби буваЇ р≥зною. ќсоби, ¤к≥ переживають 6-7-й день в≥д початку захворюванн¤, здеб≥льшого виживають. ” випадках одужанн¤ хвороба триваЇ в≥д 2 тиж до 3 м≥с. —мертн≥сть при правцев≥ складаЇ 15- 30 %.

≤нод≥ можуть виникати атипов≥ форми правц¤, ¤к≥ мають добро¤к≥сний або зло¤к≥сний переб≥г. ƒо добро¤к≥сних форм належить м≥сцевий правець. ¬≥н починаЇтьс¤ з напруженн¤ м'¤з≥в ушкодженоњ частини, судоми обмежуютьс¤ окремими групами м'¤з≥в. “иповим про¤вом м≥сцевого правц¤ Ї лицевий парал≥тичний правець –озе. ѕор¤д з тризмом на уражен≥й сторон≥ розвиваЇтьс¤ парал≥ч м'¤з≥в лиц¤, нер≥дко ≥ м'¤з≥в очного ¤блука.

ƒо зло¤к≥сних форм належить церебральний правець. ѕри ньому поруч ≥з загальними корчами м'¤з≥в тулуба з'¤вл¤ютьс¤ судоми глотки, можуть настати парез ≥ нав≥ть парал≥ч ковтанн¤, втрата мови, парал≥ч блукаючого нерва з задишкою ≥ брадикард≥Їю, виникають галюцинац≥њ. “ака форма нагадуЇ сказ.

Ѕлискавична форма правц¤, що виникаЇ п≥сл¤ короткого ≥нкубац≥йного пер≥оду, характеризуЇтьс¤ приступами судом ус≥х м'¤з≥в, ¤к≥ йдуть один за одним. ѕот≥м настають парал≥ч серц¤, асф≥кс≥¤. «ак≥нчуЇтьс¤ летально за 1-2 дн≥.

ƒ≥агноз грунтуЇтьс¤ на даних анамнезу (на¤вн≥сть пораненн¤ або травми, оп≥к≥в, обморожень, х≥рург≥чних втручань, пологи в позал≥карн¤них умовах), даних про попередню вакцинац≥ю хворого ≥ характерноњ кл≥н≥чноњ картини (тризм, сардон≥чна посм≥шка, дисфаг≥¤, тетан≥чн≥ корч≥, р¤сне потовид≥ленн¤). ƒл¤ бактер≥олог≥чного досл≥дженн¤ беруть матер≥ал ≥з ран ≥ запальних вогнищ. «будника вирощують в анаеробних умовах. “оксигенн≥сть вид≥лених культур визначають на б≥лих мишахабогв≥нейських свинках.

ƒиференц≥альний д≥агноз. ѕравець необх≥дно диференц≥ювати з≥ стоматолог≥чними захворюванн¤ми, при ¤ких утруднюЇтьс¤ в≥дкриванн¤ рота: перитонзил¤рними та заглотковими абсцесами, запаленн¤м суглоб≥в нижньоњ щелепи, г≥нг≥в≥том, ненормальним прор≥зуванн¤м зуб≥в мудрост≥. јле сл≥д пам'¤тати, що при вс≥х цих захворюванн¤х немаЇ сардон≥чноњ посм≥шки ≥ судом, з'¤вл¤Їтьс¤ виражена болюч≥сть у м≥сц¤х запаленн¤, часто зб≥льшуютьс¤ ≥ стають болючими рег≥онарн≥ л≥мфовузли.

ѕри тетан≥њ у судомний процес вт¤гуютьс¤ ≥ гладеньк≥ м'¤зи. ѕриступи супроводжуютьс¤ слинотечею, бронхоспазмом, болем у живот≥, блюванн¤м, частим сечовид≥ленн¤м. —удомам передуЇ аура; вони поширюютьс¤ також на кист≥ рук (Урука акушераФ) ≥ стоп (Ук≥нська стопаФ). ќднак при тетан≥њ немаЇ г≥пертонусу м'¤з≥в т≥ла, в≥дсутн≥й тризм.

” хворих на сказ не спостер≥гаЇтьс¤ тризм, в≥дсутнЇ тон≥чне напруженн¤ м'¤з≥в; характерн≥ г≥дро- ≥ аерофоб≥¤, в анамнез≥ Ч укуси диких або св≥йських тварин.

ѕри ≥стер≥њ судоми виникають раптово на фон≥ нормального м'¤зового тонусу, супроводжуютьс¤ руховим збудженн¤м ≥ емоц≥йними реакц≥¤ми (плач, голос≥нн¤, рег≥т). ’вор≥ зд≥йснюють ц≥леспр¤мован≥ рухи; прикус ¤зика Ч дуже р≥дке ¤вище. —едативн≥ засоби заспокоюють хворих, судоми припин¤ютьс¤, м'¤зовий тонус нормал≥зуЇтьс¤.

–озвиток при мен≥нг≥тах риг≥дност≥ м'¤з≥в потилиц≥ та больового синдрому може нагадувати правець. јле в≥дсутн≥сть тризму, сардон≥чноњ посм≥шки, оп≥стотонусу, часта втрата св≥домост≥ ≥ результати досл≥дженн¤ спинномозковоњ р≥дини дають змогу виключити його.

” раз≥ отруЇнн¤ стрихн≥ном судоми починаютьс¤ з нижн≥х к≥нц≥вок, у пром≥жках м≥ж ними м'¤зи повн≥стю розслаблен≥, з≥ниц≥ розширен≥, температура т≥ла нормальна. ¬ диференц≥ац≥њ допомагають анамнез ≥ результати х≥м≥чного досл≥дженн¤ кров≥.

≤нод≥ правець можна прийн¤ти за еп≥лепс≥ю. јле еп≥лептичному припадков≥ часто передуЇ аура, хворий втрачаЇ св≥дом≥сть, припадок зак≥нчуЇтьс¤ мимов≥льним сечовид≥ленн¤м, прострац≥Їю, сном. ’арактерна ретроградна амнез≥¤.

Ћ≥куванн¤. ƒл¤ вс≥х хворих на правець обов'¤зкова госп≥тал≥зац≥¤ в реан≥мац≥йн≥ в≥дд≥ленн¤ або спец≥ал≥зован≥ центри. “ранспортуванн¤ хворих зд≥йснюЇтьс¤ спец≥альними бригадами у склад≥ анестез≥олога, ≥нфекц≥он≥ста ≥ середнього медичного прац≥вника, у розпор¤дженн≥ ¤ких Ї сан≥тарний транспорт, обладнаний необх≥дною апаратурою дл¤ керованого диханн¤ ≥ медикаментами. ѕеред перевезенн¤м з метою запоб≥ганн¤ судомам хворому ввод¤ть хлоралг≥драт у вигл¤д≥ 2 % розчину в кл≥зм≥ по 50 мл або нейроплег≥чну сум≥ш, ¤ка включаЇ 2 мл 2,5 % розчину ам≥назину, 2 мл 1 % розчину димедролу ≥ 1 мл 2 % розчину промедолу. ” цей же час можна почати введенн¤ протиправцевоњ сироватки з попередньою десенсиб≥л≥зац≥Їю.

Ћ≥куванн¤ хворих на правець маЇ бути комплексним ≥ включати: х≥рург≥чну обробку рани, нейтрал≥зац≥ю циркулюючого в кров≥ токсину, зменшенн¤ або зн¤тт¤ судомного синдрому, запоб≥ганн¤ ускладненн¤м ≥ л≥куванн¤ њх, регул¤ц≥ю водно-електрол≥тного балансу, створенн¤ в≥дпов≥дних умов (повний спок≥й) ≥ ретельний догл¤д.

ѕротиправцеву сироватку ввод¤ть методом етапноњ десенсиб≥л≥зац≥њ, одноразово в дозах 100000-150000 ћќ дл¤ дорослих, 20000-40000 ћќ дл¤ новонароджених, 80000-100000 ћќ дл¤ д≥тей старшого в≥ку.  ращ≥ результати отримують в≥д протиправцевого людського ≥муноглобул≥ну, ¤кий ввод¤ть внутр≥шньом'¤зово в доз≥ 900 ћќ (6 мл). ƒл¤ створенн¤ активного ≥мун≥тету показане введенн¤ правцевого анатоксину по 1 мл 3 рази з ≥нтервалом в 3-5 дн≥в.

ѕризначають антиб≥отикотерап≥ю.

’ворий на правець повинен додержуватись л≥жкового режиму не менше н≥ж 2 тиж п≥сл¤ припиненн¤ судом. ¬иписують ≥з стац≥онару при кл≥н≥чному одужанн≥.

ƒиспансерне спостереженн¤ за людьми, ¤к≥ перехвор≥ли на правець, провод¤ть ≥нфекц≥он≥ст, терапевт, невропатолог. “ерм≥н спостереженн¤ не менше 2 рок≥в. ” перш≥ 2 м≥с хворого обстежують 1 раз на м≥с¤ць, пот≥м 1 раз на 3 м≥с. ѕри цьому необх≥дними Ї ≈ √, консультац≥њ невропатолога, кард≥олога. ќздоровленн¤ включаЇ режим, працевлаштуванн¤, санаторно-курортне л≥куванн¤. ѕоказанн¤м до зн¤тт¤ з обл≥ку Ї повне кл≥н≥чне одужанн¤.

ѕроф≥лактика та заходи в осередку. √оловним у проф≥лактиц≥ правц¤ Ї запоб≥ганн¤ травмам (дотриманн¤ правил техн≥ки безпеки на виробництв≥ ≥ в домашн≥х умовах) ≥ вакцинац≥¤, ¤ку провод¤ть у плановому пор¤дку та екстрене у випадку травми. ≈кстрену проф≥лактику починають з первинноњ х≥рург≥чноњ обробки рани. ¬веденн¤ ≥мунних препарат≥в залежить в≥д на¤вност≥ даних про попередн≥ щепленн¤.

ƒл¤ екстреноњ ≥мунопроф≥лактики правц¤ застосовують протиправцеву сироватку, протиправцевий людський ≥муноглобул≥н ≥ адсорбований правцевий анатоксин. ѕротипоказанн¤м до проведенн¤ екстреноњ проф≥лактики правц¤ Ї п≥двищена чутлив≥сть до в≥дпов≥дного препарату ≥ ваг≥тн≥сть. ” перш≥й половин≥ ваг≥тност≥ протипоказане введенн¤ адсорбованого правцевого анатоксину ≥ сироватки, у друг≥й Ч введенн¤ сироватки. “аким особам ввод¤ть протиправцевий людський ≥муноглобул≥н.

 







Locations of visitors to this page
Rated by PING  аталог UaList.com
Используются технологии uCoz