Ќа головну стор≥нку

√≈ћќ–ј√≤„Ќ≤ √ј–я„ »

(FEBRES Ќј≈ћќRRHAGIAE)

÷е група гострих гар¤чкових природно-осередкових хвороб, ¤к≥ спричин¤ютьс¤ арбо-, рабдо- та аренав≥русами ≥ характеризуютьс¤ системним ураженн¤м др≥бних кровоносних судин з розвитком гемораг≥чного синдрому.

–озр≥зн¤ють гемораг≥чн≥ гар¤чки з нирковим синдромом, кримську, омську, Ћасса, ≈бола та ћарбурга, жовту гар¤чку.

≈п≥дем≥олог≥¤. ƒжерелом ≥нфекц≥њ при гемораг≥чн≥й гар¤чц≥ з нирковим синдромом Ї мишовидн≥ гризуни (близько 16 вид≥в), ¤к≥ вид≥л¤ють в≥рус з сечею, фекал≥¤ми ≥ слиною. «араженн¤ людини в≥дбуваЇтьс¤ пов≥тр¤но-пиловим, ал≥ментарним ≥ контактним шл¤хами. —еред гризун≥в можлива трансм≥сивна передача збудника.

ѕриродний резервуар в≥русу кримськоњ гемораг≥чноњ гар¤чки Ч дик≥ (зайц≥, њжаки) ≥ домашн≥ (корови, в≥вц≥, кози) тварини, а також близько 20 вид≥в кл≥щ≥в з трансовар≥альною передачею збудника. ћехан≥зм зараженн¤ трансм≥сивний Ч через укус ≥нф≥кованого кл≥ща. ћожливе зараженн¤ при контакт≥ з кров'ю хворих людей.

ƒжерелом зараженн¤ омською гемораг≥чною гар¤чкою Ї ондатри, вод¤н≥ щури та ≥нш≥ гризуни. ѕереносники Ч кл≥щ≥ D. p≥ctus, D. marg≥natus, а також гамазов≥ кл≥щ≥ та блохи. «араженн¤ в≥дбуваЇтьс¤ через укуси кл≥щ≥в. ™ випадки лабораторного зараженн¤ пов≥тр¤но-пиловим шл¤хом.

¬ природних осередках гар¤чки Ћасса резервуаром ≥нфекц≥њ Ї багатососковий щур, хвор≥ють переважно прињждж≥. ƒл¤ гар¤чки ≈бола ≥ ћарбурга джерело зараженн¤ у природ≥ поки нев≥доме, можливо, ним Ї примати. ¬ажливою особлив≥стю контаг≥озних гемораг≥чних гар¤чок Ћасса, ≈бола ≥ ћарбурга Ї можлив≥сть передач≥ ≥нфекц≥њ в≥д людини. ÷е призводить до виникненн¤ внутр≥шньол≥карн¤них спалах≥в ≥ вторинних захворювань у с≥м'¤х. ѕередача збудника в≥д людини в≥дбуваЇтьс¤ пов≥тр¤но-крапельним шл¤хом, а також при сп≥льному користуванн≥ предметами побуту, част≥ше Ч при догл¤д≥ за хворими, використанн≥ нестерильних медичних ≥нструмент≥в.

¬ еп≥дем≥чному в≥дношенн≥ зустр≥чаютьс¤ дв≥ форми жовтоњ гар¤чки: жовта гар¤чка джунгл≥в (природний резервуар Ч мавпи, опосуми, њжаки) ≥ м≥ська жовта гар¤чка (джерело ≥нфекц≥њ Ч хвора людина). ќбидв≥ розповсюджуютьс¤ комарами Haemagogus ≥ Aedes. «араженн¤ њх при укус≥ хвороњ людини можливе в к≥нц≥ ≥нкубац≥йного пер≥оду або в перш≥ 3 дн≥ хвороби. —прийн¤тлив≥сть людей загальна.

ѕриродн≥ осередки кримськоњ, омськоњ та гемораг≥чноњ гар¤чки з нирковим синдромом зустр≥чаютьс¤ в ”крањн≥ (п≥вденн≥ област≥,  рим, ѕол≥сс¤,  арпати ≥ «акарпатт¤), центральних област¤х –ос≥њ, на ”рал≥, ƒалекому —ход≥, в —иб≥ру,  азахстан≥.

 онтаг≥озн≥ гемораг≥чн≥ гар¤чки Ћасса, ≈бола ≥ ћарбурга ендем≥чн≥ дл¤ певних м≥сцевостей јфрики. ќписан≥ випадки њх завозу у крањни јмерики ≥ ™вропи хворими приматами ≥ людьми, ¤к≥ заразились ≥ були в ≥нкубац≥йному пер≥од≥ хвороби. ∆овта гар¤чка реЇструЇтьс¤ у Ѕол≥в≥њ, Ѕразил≥њ, ѕеру. ≤нфекц≥¤ належить до конвенц≥йних хвороб, боротьбу з ¤кими регламентують м≥жнародн≥ медико-сан≥тарн≥ правила.

ƒл¤ гемораг≥чних гар¤чок з нирковим, синдромом, кримськоњ ≥ омськоњ характерна л≥тньо-ос≥нн¤ сезонн≥сть.

 л≥н≥ка. √емораг≥чна гар¤чка з нирковим синдромом. ≤нкубац≥йний пер≥од триваЇ в середньому 10-15 д≥б. ’вороба починаЇтьс¤ гостро з надзвичайно сильного ознобу. “емпература п≥двищуЇтьс¤ до 39-40 ∞—. ’вор≥ скаржатьс¤ на р≥зкий головний б≥ль, б≥ль у попереку, м'¤зах к≥нц≥вок, св≥тлобо¤знь, розлади зору (зниженн¤ гостроти зору, УтуманФ перед очима). ¬иникають нудота ≥ блюванн¤. ѕри огл¤д≥ хворого в≥дзначають бл≥д≥сть носогубного трикутника, г≥перем≥ю обличч¤, шињ, верхньоњ половини тулуба. ќчн≥ щ≥лини звужен≥, склери ≥н'Їкован≥. —лизова оболонка з≥ву ¤скраво-червона з точковими крововиливами. ћожуть визначатис¤ риг≥дн≥сть потиличних м'¤з≥в, симптоми  ерн≥га, Ѕрудзинського. √ар¤чка продовжуЇтьс¤ 7-9 дн≥в. ’ворий спочатку збуджений, пот≥м в'¤лий, апатичний, ≥нод≥ марить.

Ќа 3-5-й день хвороби на шињ, бокових поверхн¤х грудноњ кл≥тки, в пахвових ¤мках, над ключиц¤ми з'¤вл¤Їтьс¤ петех≥альна висипка. ¬она нер¤сна, елементи др≥бн≥, мають форму з≥рочок ≥ групуютьс¤ у вигл¤д≥ червоних або ф≥олетових смужок. ¬исипка тримаЇтьс¤ прот¤гом усього гар¤чкового пер≥оду. «годом виникають носов≥, кишков≥, легенев≥ кровотеч≥.

“они серц¤ глух≥, початкова тах≥кард≥¤ зм≥нюЇтьс¤ на брадикард≥ю, г≥потон≥¤. ћожлив≥ ¤вища бронх≥ту. ћайже у вс≥х хворих спостер≥гаютьс¤ симптоми ураженн¤ травного каналу: сух≥сть ¤зика, нудота, блюванн¤, здутт¤ ≥ б≥ль у живот≥ без певноњ локал≥зац≥њ. ” 25 % хворих зб≥льшуютьс¤ печ≥нка ≥ селез≥нка.

ѕров≥дним Ї нирковий синдром. ¬≥н про¤вл¤Їтьс¤ р≥зким болем у попереку, позитивним симптомом ѕастернацького з обох бок≥в, розвитком ол≥гур≥њ, а в т¤жких випадках Ч анур≥њ та урем≥њ. ” розпал≥ хвороби спостер≥гаютьс¤ протењнур≥¤, ¤ка дос¤гаЇ 40 г/л ≥ вище, гематур≥¤, г≥ал≥нов≥ та ф≥бринов≥ цил≥ндри, кл≥тини ниркового еп≥тел≥ю. ” кров≥ р≥зко п≥двищуЇтьс¤ р≥вень залишкового азоту, сечовини, креатин≥ну. ¬ гемограм≥: пом≥рна г≥похромна анем≥¤, лейкоцитоз з нейтроф≥льозом, тромбоцитопен≥¤, п≥двищена Ўќ≈.

ѕереб≥г хвороби переважно важкий. —постер≥гаютьс¤ також середньоважк≥, легк≥ ≥ стерт≥ форми.

 римська гемораг≥чна гар¤чка. ≤нкубац≥йний пер≥од триваЇ 3-7 д≥б. ѕочинаЇтьс¤ хвороба раптово з ознобу, п≥двищенн¤ температури т≥ла до 39-40 ∞—. ¬иникають головний б≥ль, б≥ль у суглобах ≥ м'¤зах, багаторазове блюванн¤. ’вор≥ збуджен≥, њхн≥ обличч¤, ши¤, верхн¤ частина грудноњ кл≥тки г≥перем≥йован≥, судини склер ≥ кон'юнктив ≥н'Їкован≥. —лизова порожнини рота г≥перем≥йована з др≥бноточковою енантемою.

√ар¤чка триваЇ 7-8 дн≥в, у б≥льшост≥ хворих температурна крива двогорба, характерне зниженн¤ температури при по¤в≥ гемораг≥чного синдрому.

Ќа 2-4-й день хвороби на шк≥р≥ боковоњ поверхн≥ тулуба, пахвинних ≥ пахвових д≥л¤нках, на живот≥ та к≥нц≥вках з'¤вл¤Їтьс¤ петех≥альна висипка. ¬исипн≥ елементи круглоњ або овальноњ форми з ч≥ткими контурами темно-вишневого кольору, зникають на 5-8-й день. ќдночасно з висипкою з'¤вл¤ютьс¤ кровотеч≥ з ¤сен, носа, легень, травного каналу, матки. —тан хворих р≥зко пог≥ршуЇтьс¤. √≥перем≥¤ обличч¤ зм≥нюЇтьс¤ бл≥д≥стю ≥ одутл≥стю. ¬≥дзначаютьс¤ сонлив≥сть, адинам≥¤, загальмован≥сть, ≥нод≥ риг≥дн≥сть потиличних м'¤з≥в, симптом  ерн≥га. ѕеч≥нка зб≥льшена, можлива жовт¤ниц¤. —имптом ѕастернацького позитивний. –озвиваютьс¤ ол≥гур≥¤, м≥крогематур≥¤, протењнур≥¤. ¬ периферичн≥й кров≥: лейкопен≥¤ з нейтроф≥льозом, тромбоцитопен≥¤, зб≥льшена Ўќ≈, на 2-му тижн≥ хвороби Ч в≥дносний л≥мфоцитоз.

—постер≥гаютьс¤ стерт≥, легк≥, середньоважк≥ ≥ важк≥ форми хвороби.

Ѕуковинська та омська гемораг≥чн≥ гар¤чки за кл≥н≥чними про¤вами нагадують кримську, але при них част≥ше уражаютьс¤ органи диханн¤ (бронх≥т, вогнищева пневмон≥¤).

√ар¤чка Ћасса починаЇтьс¤ з незначного п≥двищенн¤ температури т≥ла, нездужанн¤, м'¤зових болей, кон'юнктив≥ту. ѕоступово температура дос¤гаЇ 39-40 ∞— ≥ розвиваЇтьс¤ типовий фаринг≥т, част≥ше виразково-некротичний з жовтуватим детритом. ¬иразки локал≥зуютьс¤ на дужках м'¤кого п≥днеб≥нн¤, мигдаликах ≥ слизов≥й оболонц≥ глотки. ¬ розпал≥ хвороби в≥дм≥чаютьс¤ сильний б≥ль голови, запамороченн¤, мен≥нгеальн≥ знаки (при нормальному склад≥ л≥квору), порушенн¤ св≥домост≥. —постер≥гаютьс¤ нудота, блювота, пронос, б≥ль в живот≥ ≥ груд¤х, кашель, генерал≥зована л≥мфаденопат≥¤, особливо зб≥льшенн¤ шийних л≥мфовузл≥в. ¬≥дм≥чаютьс¤ в≥дносна брадикард≥¤, ≥нод≥ дикрот≥¤ пульсу. «б≥льшена печ≥нка. ¬ анал≥з≥ кров≥ Ч лейкопен≥¤ з≥ зсувом формули вл≥во, тромбоцитопен≥¤. ¬ середньоважких ≥ важких випадках трапл¤ютьс¤ пом≥рн≥ кровотеч≥ р≥зноњ локал≥зац≥њ ≥ петех≥альна висипка на шк≥р≥ та слизових оболонках, р≥дше Ч розеоли, папули, пл¤ми. ¬ дуже т¤жких випадках розвиваютьс¤ набр¤к обличч¤ ≥ шињ, ексудати (плевральний, перикард≥альний, перитонеальний). «начно ускладнюють переб≥г захворюванн¤ пневмон≥¤, набр¤к легень, урем≥¤, ≥нфекц≥йно-токсичний шок. Ћетальн≥сть до 30-67 %. ” пер≥од реконвалесценц≥њ спостер≥гаютьс¤ астен≥¤, ≥нод≥ рецидиви хвороби, пог≥ршенн¤ слуху, полис≥нн¤.

√ар¤чки ≈бола ≥ ћарбурга починаютьс¤ гостро, ранн≥ми ознаками Ї кон'юнктив≥т ≥ екзантеми. ” перш≥ дн≥ хвороби з'¤вл¤ютьс¤ сильний б≥ль голови, нудота, блюванн¤, частий вод¤нистий ст≥лець. “иповою Ї макуло-папульозна висипка, ¤ка розповсюджуЇтьс¤ на верхн≥ к≥нц≥вки, шию ≥ обличч¤, нер≥дко розвиваЇтьс¤ дерматит калитки. « 5-7-го дн¤ хвороби в≥дм≥чаЇтьс¤ гемораг≥чний синдром, б≥льш виражений, н≥ж при гар¤чц≥ Ћасса; у ж≥нок Ч матков≥ кровотеч≥, спонтанн≥ аборти. ¬ гемограм≥ спочатку лейкопен≥¤, пот≥м лейкоцитоз ≥з зсувом вл≥во, тромбоцитопен≥¤. Ѕезпосередн≥ причини смерт≥ Ч ≥нфекц≥йно-токсичний шок, серцева недостатн≥сть, мозков≥ розлади. Ћетальн≥сть Ч 30-90 %.

∆овта гар¤чка. ≤нкубац≥йний пер≥од 3-6 д≥б. –озр≥зн¤ють дв≥ стад≥њ хвороби. ѕерша Ч стад≥¤ г≥перем≥њ Ч характеризуЇтьс¤ раптовим початком ≥з сильного ознобу, п≥двищенн¤ температури т≥ла, багаторазовоњ блювоти. ¬≥дм≥чаютьс¤ р≥зка г≥перем≥¤ ≥ одутл≥сть обличч¤ та шињ, оч≥ налит≥ кров'ю. —лизова оболонка з≥ву ≥ ¤зик ¤скраво-червоного кольору. –озвиваЇтьс¤ св≥тлобо¤знь. ’вор≥ дратлив≥ ≥ збуджен≥. ѕульс прискорений. « 3-го дн¤ хвороби з'¤вл¤ютьс¤ жовте забарвленн¤ шк≥ри ≥ склер, крапков≥ крововиливи на шк≥р≥, зб≥льшуютьс¤ печ≥нка ≥ селез≥нка. ѕот≥м настаЇ рем≥с≥¤, ¤ка триваЇ 1-2 дн≥. “емпература т≥ла знижуЇтьс¤ до норми, пол≥пшуЇтьс¤ самопочутт¤.

« 5-го дн¤ хвороби стан хворого р≥зко пог≥ршуЇтьс¤ (стад≥¤ венозного стазу). «нову п≥двищуЇтьс¤ температура т≥ла до 40∞— ≥ вище, може спостер≥гатис¤ маренн¤. ЌаростаЇ жовт¤ниц¤. ќбличч¤ стаЇ бл≥до-жовтим з синюшним в≥дт≥нком. ѕосилюютьс¤ нудота ≥ блюванн¤. Ѕлювотинн¤ темно-коричневого або чорного кольору. —т≥лець темний (мелена). Ќа шк≥р≥ тулуба ≥ к≥нц≥вок з'¤вл¤ютьс¤ петех≥њ та екх≥мози. —постер≥гаютьс¤ р¤сн≥ носов≥ та матков≥ кровотеч≥, кровоточив≥сть ¤сен. ”ражуютьс¤ нирки Ч ол≥гур≥¤ або анур≥¤, кров ≥ цил≥ндри в сеч≥, азотем≥¤.

“ах≥кард≥¤ зм≥нюЇтьс¤ на брадикард≥ю (симптом ‘аже). јртер≥альний тиск кров≥ знижуЇтьс¤. ¬ анал≥з≥ кров≥ лейкопен≥¤ Ч до (1,5Ч2,0)´ 109/л, нейтропен≥¤. Ўќ≈ зб≥льшена. ’арактерн≥ г≥перб≥л≥руб≥нем≥¤ (за рахунок обох фракц≥й п≥гменту), п≥двищенн¤ активност≥ ам≥нотрансфераз, в сеч≥ Ч б≥л≥руб≥н, уроб≥л≥н.

√ар¤чковий пер≥од триваЇ 8-9 дн≥в. —мерть може настати внасл≥док шоку, печ≥нковоњ або нирковоњ недостатност≥. Ћетальн≥сть складаЇ 5-10 %, у пер≥од еп≥дем≥њ Ч до 60 % ≥ вище.

ћожлив≥ легк≥, стерт≥, абортивн≥ форми хвороби без жовт¤ниц≥ ≥ гемораг≥чного синдрому.

ƒ≥агностика гемораг≥чних гар¤чок зд≥йснюЇтьс¤ з урахуванн¤м еп≥дем≥олог≥чного анамнезу (сезонн≥сть, зв'¤зок з ендем≥чним осередком, контакт з кл≥щами, гризунами та екзотичними тваринами) ≥ типових кл≥н≥чних про¤в≥в (гострий початок, гар¤чка, гемораг≥чний синдром). ƒ≥агноз п≥дтверджуЇтьс¤ в≥русолог≥чними та серолог≥чними методами досл≥дженн¤. «будника кримськоњ та омськоњ гар¤чок вид≥л¤ють з кров≥ хворих шл¤хом ≥нтрацеребрального зараженн¤ б≥лих мишей, а гар¤чок Ћасса, ≈бола ≥ ћарбурга Ч на культур≥ кл≥тин Vero або на гв≥нейських свинках. « цим матер≥алом працюють т≥льки в спец≥ально обладнаних лаборатор≥¤х при дотриманн≥ найсувор≥ших заход≥в безпеки. ƒл¤ серод≥агностики застосовують –« , –Ќ, –≤ј з парними сироватками хворих.

ƒиференц≥альний д≥агноз. Ќа в≥дм≥ну в≥д гемораг≥чних гар¤чок, при грип≥ гемораг≥чн≥ про¤ви спостер≥гаютьс¤ дуже р≥дко. ƒл¤ нього характерна висока контаг≥озн≥сть, коротший гар¤чковий пер≥од, на¤вн≥сть катарального синдрому, симптому ћорозк≥на. ” мазку з≥ слизовоњ з≥ву методом ≥мунофлюоресценц≥њ знаход¤ть антигени в≥русу грипу.

¬≥русн≥ гепатити часто починаютьс¤ поступово, з переджовт¤ничного пер≥оду, переб≥г ¤кого супроводжуЇтьс¤ катаральним, диспепсичним, артралг≥чним або астено-вегетативним синдромами. ” розпал≥ хвороби не спостер≥гаютьс¤ г≥перем≥¤ ≥ одутл≥сть обличч¤, гар¤чка, озноб, ураженн¤ нирок. √емораг≥чний синдром зустр≥чаЇтьс¤ лише при дуже важкому переб≥гу хвороби.

“ифо-паратифозн≥ захворюванн¤ мають поступовий початок, ступ≥нчасте п≥двищенн¤ температури, характерну висипку. ѕолегшують д≥агностику в≥дпов≥дний еп≥дем≥олог≥чний анамнез, досл≥дженн¤ гемокультури, серолог≥чн≥ реакц≥њ.

ƒиференц≥альний д≥агноз з лептосп≥розом див. у в≥дпов≥дному розд≥л≥.

ƒл¤ гемораг≥чного васкул≥ту характерн≥ довготривалий рецидивуючий переб≥г, ураженн¤ суглоб≥в, локал≥зац≥¤ висипки на розгинальних поверхн¤х верхн≥х ≥ нижн≥х к≥нц≥вок.

ѕри  у-гар¤чц≥ уражаютьс¤ леген≥ з розвитком пневмон≥њ, зб≥льшуютьс¤ печ≥нка ≥ селез≥нка.

 ору притаманн≥ продромальний катаральний синдром, певна етапн≥сть висипань, наступне вис≥вкопод≥бне лущенн¤.

ƒл¤ мал¤р≥њ патогномон≥чн≥ типов≥ приступи гар¤чки з певною пер≥одичн≥стю. ѕри обстеженн≥ знаход¤ть спленомегал≥ю, в кров≥ Ч мал¤р≥йного плазмод≥¤.

ћен≥нгококова ≥нфекц≥¤ починаЇтьс¤ гостро, але в кл≥н≥чн≥й картин≥ генерал≥зованоњ форми на перший план част≥ше виступають мен≥нг≥т або сепсис ≥з р¤сною гемораг≥чною висипкою, багато елемент≥в з≥рчастоњ форми з некрозом еп≥тел≥ю. јнал≥з кров≥ засв≥дчуЇ г≥перлейкоцитоз ≥з зсувом формули вл≥во, зб≥льшену Ўќ≈. ƒ≥агноз п≥дтверджуЇтьс¤ ви¤вленн¤м мен≥нгокока в пос≥вах з носоглотки, кров≥ та л≥квору.

Ћ≥куванн¤. ¬с≥ хвор≥ п≥дл¤гають обов'¤зков≥й госп≥тал≥зац≥њ. ќснову л≥куванн¤ складають дезинтоксикац≥¤, глюкокортикоњди, боротьба з гемораг≥чним синдромом, нирковою недостатн≥стю та ≥нфекц≥йно-токсичним шоком. ≈фективних против≥русних препарат≥в немаЇ. јнтиб≥отики показан≥ при нашаруванн≥ бактер≥йноњ ≥нфекц≥њ.

–еконвалесценти п≥дл¤гають обов'¤зковому диспансерному спостереженню, його тривал≥сть обумовлена важк≥стю переб≥гу захворюванн¤ ≥ залишковими ¤вищами. ѕри легк≥й форм≥ терм≥н спостереженн¤ не менше н≥ж 4 м≥с, при середньоважк≥й ≥ важк≥й Ч до повного кл≥н≥чного одужанн¤. „астота обстеженн¤ 2-3 рази на р≥к з обов'¤зковими анал≥зами кров≥, сеч≥, анал≥зами сеч≥ за Ќечипоренком. –аз на п≥вроку провод¤ть пробу за «имницьким.

ѕроф≥лактика та заходи в осередку. ѕри гемораг≥чн≥й гар¤чц≥ з нирковим синдромом проф≥лактичн≥ заходи спр¤мован≥ на боротьбу з гризунами. —пециф≥чноњ проф≥лактики цього захворюванн¤ немаЇ. «апоб≥ганн¤ кримськ≥й ≥ омськ≥й гар¤чкам зд≥йснюЇтьс¤ шл¤хом знищенн¤ кл≥щ≥в. « ц≥Їю метою провод¤ть дезинфекц≥ю в природних осередках, прим≥щенн¤х, а також збирають кл≥щ≥в з худоби та домашн≥х птах≥в. ƒл¤ дезинсекц≥њ використовують гексахлоран. ѕри робот≥ в пол≥ ≥ на л≥сорозробках рекомендуЇтьс¤ користуватись спец≥альним захисним од¤гом ≥ репелентами.

«а еп≥дем≥чним осередком гемораг≥чноњ гар¤чки п≥сл¤ госп≥тал≥зац≥њ хворого встановлюють медичне спостереженн¤ прот¤гом 10 дн≥в. ѕровод¤ть обов'¤зкову заключну дезинфекц≥ю з протикл≥щовою обробкою 3 % розчином хлорам≥ну ≥ розчином хлорофосу (3 г на 1 м2 поверхн≥). ќсобам, ¤к≥ були в контакт≥ з хворими, а також тим, кого покусали кл≥щ≥, в ендем≥чних районах ввод¤ть специф≥чний ≥муноглобул≥н внутр≥шньом'¤зово в дозах 5-7,5 мл дл¤ дорослих, 2,5-3,5 мл Ч дл¤ д≥тей.

ѕервинн≥ протиеп≥дем≥чн≥ заходи при ви¤вленн≥ хворого на контаг≥озн≥ гемораг≥чн≥ гар¤чки Ћасса, ≈бола ≥ ћарбурга, а також на жовту гар¤чку так≥ сам≥, що й при ≥нших карантинних ≥нфекц≥¤х.

÷им гар¤чкам властиве внутр≥шньол≥карн¤не розповсюдженн¤, тому хворого госп≥тал≥зують у бокс, а догл¤д за ним вимагаЇ спец≥альноњ п≥дготовки. ’ворих на жовту гар¤чку ≥золюють у к≥мнат≥, що над≥йно захищена в≥д зальоту комар≥в. « метою боротьби з останн≥ми використовують ≥нсектициди. ѕровод¤ть ретельну поточну та заключну дезинфекц≥ю.

—пециф≥чноњ проф≥лактики контаг≥озних гемораг≥чних гар¤чок немаЇ.  арантин дл¤ прибулих з м≥сцевост≥, де вони реЇструютьс¤, триваЇ 17 д≥б. ¬ ендем≥чних районах жовтоњ гар¤чки проводитьс¤ вакцинац≥¤ населенн¤ живою вакциною УƒакарФ або 17-ƒ. ќбидв≥ ввод¤ть нашк≥рно або п≥дшк≥рно. ≤мун≥тет збер≥гаЇтьс¤ 10 рок≥в, п≥сл¤ чого зд≥йснюють ревакцинац≥ю. ќбов'¤зков≥й вакцинац≥њ п≥дл¤гають особи, ¤к≥ вињжджають в ендем≥чн≥ райони јфрики або ѕ≥вденноњ јмерики. ¬акцинац≥¤ реЇструЇтьс¤ у Ућ≥жнародному посв≥дченн≥Ф. Ќевакцинован≥ особи, ¤к≥ прибули з ендем≥чних район≥в, п≥дл¤гають карантину прот¤гом 9 дн≥в, транспортн≥ засоби Ч обробц≥ ≥нсектицидами.

 







Locations of visitors to this page
Rated by PING  аталог UaList.com
Используются технологии uCoz