Ќа головну стор≥нку

’ќЋ≈–ј

(CHOLERA)

’олера Ч гостра кишкова ≥нфекц≥¤ з ураженн¤м ферментних систем кишкового еп≥тел≥ю, ¤ка про¤вл¤Їтьс¤ проносом, блюванн¤м з розвитком дег≥дратац≥њ, дем≥нерал≥зац≥њ, ацидозу та гемодинам≥чними розладами.

«будниками Ї холерн≥ в≥бр≥они (класичний та ≈ль-“ор) 3-х серовар≥в Ч ќгава, ≤наба ≥ √≥кошима. «устр≥чаютьс¤ Ќј√-в≥бр≥они (не аглютинуютьс¤ типовими холерними сироватками), ¤к≥ в≥др≥зн¤ютьс¤ в≥д холерних тим, що належать до ≥нших 0-груп.

≈п≥дем≥олог≥¤. ƒавн≥м ендем≥чним осередком аз≥атськоњ холери Ї басейн р≥чок √ангу ≥ Ѕрахмапутри на п≥востров≥ ≤ндостан. ≈ндем≥чний осередок сучасноњ холери сформувавс¤ в ≤ндонез≥њ на початку XX стол≥тт¤.

’олера Ч типовий антропоноз. ƒжерелом ≥нфекц≥њ Ї хвора людина, реконвалесцент ≥ здоровий нос≥й. ’вор≥ з ман≥фестною формою вид≥л¤ють до 10 л випорожнень ≥ б≥льше на добу. ¬ 1 мл цих випорожнень м≥ститьс¤ 107Ц109 в≥бр≥он≥в. « цього стаЇ очевидною велика еп≥дем≥олог≥чна небезпека хворих. Ќебезпечн≥ дл¤ оточуючих хвор≥ з≥ стертими ≥ атиповими формами холери, ¤к≥ залишаютьс¤ в колектив≥, а також в≥бр≥ононос≥њ, к≥льк≥сть ¤ких п≥д час спалаху класичноњ холери дос¤гаЇ 20 %, а при сучасн≥й холер≥ Ч 50 %. “ривал≥сть в≥бр≥ононос≥йства у реконвалесцент≥в р≥дко перевищуЇ 2Ц4 тиж, у здорових ос≥б Ч 9Ц14 дн≥в.

ћехан≥зм зараженн¤ лише фекально-оральний. ƒо найважлив≥ших фактор≥в передач≥ збудника належать забруднен≥ вода, харчов≥ продукти (переважно молоко ≥ риба), руки, мухи. Ќайчаст≥ше зараженн¤ в≥дбуваЇтьс¤ через воду. –озр≥зн¤ють водн≥, ал≥ментарн≥ та контактно-побутов≥ спалахи ≥нфекц≥њ.

ќсередком холери можуть бути окремий д≥м, група будинк≥в, населений пункт (частина або весь) чи к≥лька населених пункт≥в, ¤к≥ об'Їднан≥ виробничими або трансфертними зв'¤зками ≥ в ¤ких ви¤влен≥ хвор≥ на холеру або в≥бр≥ононос≥њ.

«ахворюван≥сть маЇ сезонн≥ коливанн¤. —прийн¤тлив≥сть висока. Ќа початку еп≥дем≥њ част≥ше хвор≥ють особи, котр≥ не дотримуютьс¤ сан≥тарних норм житт¤, алкогол≥ки, хвор≥ на хрон≥чний гастрит з≥ зниженою кислотн≥стю.

—учасна пандем≥¤ холери, ¤ка розпочалас¤ на початку 60-х рок≥в ≥ триваЇ до сьогодн≥, охопила багато крањн.  рупн≥ спалахи в ”крањн≥ спостер≥гались у 1970 ≥ 1994 роках, переважно в п≥вденних област¤х ≥ на  римському п≥востров≥.  ≥льк≥сно переважають стерт≥ й атипов≥ форми; п≥сл¤ перенесеного захворюванн¤ часто збер≥гаЇтьс¤ тривале в≥бр≥ононос≥йство; в≥бр≥ононос≥њв значно б≥льше, н≥ж хворих; можуть формуватис¤ вторинн≥ ендем≥чн≥ осередки.

«будник характеризуЇтьс¤ значною ст≥йк≥стю до д≥њ неспри¤тливих фактор≥в зовн≥шнього середовища. ўороку в св≥т≥ на холеру захворюють в≥д 12 до 65 тис людей.

 л≥н≥ка. ≤нкубац≥йний пер≥од триваЇ в≥д к≥лькох годин до 2-5 дн≥в.  л≥н≥чне виражен≥ форми починаютьс¤ гостро з проносу. ¬ипорожненн¤ част≥, р¤сн≥, досить швидко втрачають кол≥р ≥ консистенц≥ю калу, специф≥чний запах. ѕронос не супроводжуЇтьс¤ болем у живот≥ та тенезмами. ” хворих можуть бути в≥дчутт¤ дискомфорту в д≥л¤нц≥ еп≥гастр≥ю, бурчанн¤, плеск≥т. “емпература т≥ла нормальна або субфебрильна. ” випадку прогресуванн¤ хвороби випорожненн¤ стають част≥шими (до 15 раз≥в на добу), приЇднуЇтьс¤ багаторазове блюванн¤, нер≥дко фонтаном, без нудоти.

¬трата великоњ к≥лькост≥ р≥дини з блювотою ≥ випорожненн¤ми зумовлюЇ виникненн¤ кл≥н≥чних ознак зневодненн¤. –озр≥зн¤ють 4 ступен≥ зневодненн¤ орган≥зму:

≤ Ч втрата р≥дини складаЇ 1-3 % маси т≥ла, II Ч 4-6 %, III Ч 7-9 %, IV Ч 10 % маси т≥ла ≥ б≥льше. «алежно в≥д цього холера може мати легкий, середньоњ важкост≥, важкий ≥ дуже важкий переб≥г.

ѕри легкому переб≥гу хвороби (≤ ступ≥нь зневодненн¤) пронос продовжуЇтьс¤ лише 1-2 доби, блюванн¤ немаЇ. ¬ипорожненн¤ к≥лька раз≥в на добу, р¤сн≥, спочатку калов≥, пот≥м вод¤нист≥, мутн≥, б≥л≥ з пласт≥вц¤ми. «'¤вл¤ютьс¤ спрага, сух≥сть ¤зика, але гемодинам≥чних порушень немаЇ.

” випадку прогресуванн¤ хвороби виникаЇ блюванн¤, частота випорожнень дос¤гаЇ 10 раз≥в на добу ≥ б≥льше, вони набирають вигл¤ду рисового в≥двару. ѕрофузний пронос ≥ блюванн¤ призвод¤ть до II ступен¤ зневодненн¤ орган≥зму хворого. ¬≥дзначають сух≥сть шк≥ри, ¤зика, ц≥аноз губ, сиплий голос. “ургор шк≥ри знижуЇтьс¤. ЌаростаЇ м'¤зова слабк≥сть, з'¤вл¤ютьс¤ короткочасн≥ клон≥чн≥ судоми литкових м'¤з≥в, ступн≥в, кистей. ѕульс част≥шаЇ, артер≥альний тиск кров≥ знижуЇтьс¤, зменшуЇтьс¤ д≥урез.

ѕри в≥дсутност≥ л≥куванн¤ продовжуЇтьс¤ втрата р≥дини. «'¤вл¤ютьс¤ кл≥н≥чн≥ ознаки дег≥дратац≥њ III ступен¤: шк≥ра суха, на слизових оболонках тр≥щини, риси обличч¤ загострюютьс¤, оч≥ й щоки западають. √олос сиплий, аж до афон≥њ. “ургор шк≥ри значно знижений, на кист¤х рук вона зморшкувата, суха (Уруки прал≥Ф) (ћал. 1).  лон≥чн≥ судоми зм≥нюютьс¤ на тон≥чн≥. ¬насл≥док зменшенн¤ об'Їму циркулюючоњ кров≥ з'¤вл¤ютьс¤ гемодинам≥чн≥ розлади: г≥потон≥¤, прискоренн¤ пульсу, задишка, ц≥аноз шк≥ри, слизових оболонок, н≥гтьових фаланг. «ростаЇ ол≥гур≥¤. ¬и¤вл¤ють згущенн¤ кров≥, зб≥льшенн¤ в н≥й вм≥сту б≥лка, зменшенн¤ Ч кал≥ю.

ћал. 1. ¬игл¤д хворого на холеру.

«неводненн¤ IV ступен¤ призводить до розвитку декомпенсованого дег≥дратац≥йного шоку. ѕри ц≥й форм≥ холери стан хворих надзвичайно важкий. ѕронос та блюванн¤ спостер≥гаютьс¤ значно р≥дше або припин¤ютьс¤. ’вор≥ зневоднен≥, риси обличч¤ загострен≥, оч≥ глибоко западають, закочуютьс¤ догори, пов≥ки нап≥вв≥дкрит≥. Ќавколо очей з'¤вл¤ютьс¤ синюшн≥сть (Усимптом окул¤р≥вФ), на обличч≥ вираз стражданн¤, благанн¤ допомогти (facies cholerica). Ўк≥ра с≥ро-синюшн¤.  ≥нчик носа, вушн≥ раковини, фаланги пальц≥в, губи ф≥олетового кольору. “≥ло вкриваЇтьс¤ холодним, липким потом. Ўк≥ра легко збираЇтьс¤ у складки, ¤к≥ не розгладжуютьс¤. √олос втрачаЇтьс¤. ѕульс ниткопод≥бний, майже не промацуЇтьс¤. јртер≥альний тиск падаЇ. “они серц¤ глух≥. «ростаЇ задишка (до 50Ц60 дихальних рух≥в за 1 хв).  орч≥ захоплюють ус≥ групи м'¤з≥в. ∆ив≥т запалий, м'¤кий. јнур≥¤. “емпература т≥ла 35 ∞— ≥ нижче. якщо не провести ≥нтенсивного л≥куванн¤, розвиваЇтьс¤ кома ≥ настаЇ смерть.

” хворих з т¤жким переб≥гом холери в≥дзначаютьс¤ зб≥льшенн¤ к≥лькост≥ еритроцит≥в до (6Ц8) “/л, лейкоцит≥в до (25Ц30) √/л, в≥дносноњ щ≥льност≥ кров≥ до 1,038Ц1,050, ≥ндексу гематокриту до 60Ц70 %. ’арактерн≥ також г≥покал≥Їм≥¤, декомпенсований метабол≥чний ацидоз, п≥двищенн¤ ф≥бринол≥зу.

ќстанн≥м часом т¤жкий переб≥г хвороби зустр≥чаЇтьс¤ лише в 10Ц12 % випадк≥в. ѕочаст≥шали легк≥ ≥ стерт≥ форми, при ¤ких б≥льш≥сть симптом≥в в≥дсутн¤. «агальна картина хвороби нагадуЇ неспециф≥чний гастроентерит з≥ слабкими ознаками зневодненн¤.

ѕ≥д час еп≥дем≥чних спалах≥в можуть реЇструватис¤ атипов≥ форми захворюванн¤ Ч блискавична та септична (холерний тифоњд).

Ѕлискавична холера характеризуЇтьс¤ гострим токсикозом, переважанн¤м симптом≥в ураженн¤ нервовоњ системи з судомами. Ўк≥ра багрово-синього кольору. ѕульс ниткопод≥бний. “они серц¤ глух≥, артер≥альний тиск низький. „аст≥ блюванн¤ ≥ пронос. —мерть настаЇ прот¤гом 1-њ доби.

—епсис розвиваЇтьс¤ на фон≥ типовоњ холери внасл≥док приЇднанн¤ вторинноњ ≥нфекц≥њ. “емпература т≥ла зростаЇ до 38Ц40 ∞—. —в≥дом≥сть затьмарюЇтьс¤, нер≥дко виникають маренн¤, галюцинац≥њ. Ќа шк≥р≥ з'¤вл¤Їтьс¤ розеольозна висипка. «б≥льшен≥ печ≥нка ≥ селез≥нка.

ƒ≥агностика. ѕ≥д час еп≥дем≥њ д≥агностика холери на п≥дстав≥ кл≥н≥чних даних не Ї складною. ¬ажче ви¤вити спорадичн≥ випадки. Ќеобх≥дно з'¤сувати, чи сп≥лкувавс¤ хворий прот¤гом останн≥х 5 дн≥в з особами, ¤к≥ прибули з крањн, де реЇструЇтьс¤ холера, чи в≥дв≥дував в≥н сам ц≥ крањни або отримував зв≥дти продукти. ¬ажливо знати стан здоров'¤ член≥в с≥м'њ хворого, сан≥тарно-г≥г≥Їн≥чн≥ умови побуту ≥ водопостачанн¤.

ƒл¤ лабораторного досл≥дженн¤ при п≥дозр≥ на холеру забирають випорожненн¤ ≥ блювотинн¤ хворого. ќбстежують також воду та ≥нш≥ об'Їкти зовн≥шнього середовища.  л≥н≥чний матер≥ал забираЇ медичний прац≥вник, ¤кий ви¤вив хворого, до початку л≥куванн¤ антиб≥отиками.

ќр≥Їнтовними Ї прискорен≥ способи д≥агностики: ≥ммоб≥л≥зац≥њ та м≥кроаглютинац≥њ в≥бр≥он≥в протихолерною 0-сироваткою (досл≥дженн¤ займаЇ дек≥лька хвилин) та ≥мунофлюоресцентний (в≥дпов≥дь через 2 год). ѕаралельно робл¤ть пос≥в на 1 % пептонну воду дл¤ вид≥ленн¤ чистоњ культури та њњ ≥дентиф≥кац≥њ. –езультати бактер≥олог≥чного обстеженн¤ можна отримати через 24-36 год.

« метою ретроспективноњ д≥агностики визначають титр в≥бр≥оцидних антит≥л в реакц≥њ аглютинац≥њ.

ƒиференц≥альний д≥агноз. ’олеру сл≥д диференц≥ювати з хворобами, ¤к≥ супроводжуютьс¤ проносом ≥ блюванн¤м.

–отав≥русний гастроентерит починаЇтьс¤ гостро з д≥арењ, однак пронос супроводжуЇтьс¤ болем у живот≥. јкт дефекац≥њ приносить хворому полегшенн¤. ¬ипорожненн¤ ¤скраво-жовтого або зеленого кольору, р¤сн≥, п≥нист≥, з р≥зким неприЇмним запахом. “емпература т≥ла часто субфебрильна. ¬ажливою диференц≥ально-д≥агностичною ознакою Ї ураженн¤ слизовоњ оболонки з≥ву: г≥перем≥¤, набр¤к, зернист≥сть м'¤кого п≥днеб≥нн¤, ≥нод≥ енантеми. ¬ гемограм≥ лейкопен≥¤, еозиноф≥л≥¤. ѕорушенн¤ водно-електрол≥тного балансу пом≥рн≥.

≤нод≥ холеру необх≥дно диференц≥ювати з≥ стаф≥лококовим ентерокол≥том, ¤кий розвиваЇтьс¤ при тривалому л≥куванн≥ антиб≥отиками. ѕри цьому важкому ускладненн≥ з'¤вл¤Їтьс¤ пронос з рисопод≥бним калом без запаху. ƒ≥аре¤ призводить до швидкого зневодненн¤ орган≥зму ≥ виникненн¤ корч≥в. « калу вид≥л¤ють культуру стаф≥локока.

” диференц≥альн≥й д≥агностиц≥ з отруЇнн¤м миш'¤ком або сол¤ми ≥нших важких метал≥в велике значенн¤ маЇ ретельно з≥браний анамнез. ≤нкубац≥йний пер≥од триваЇ лише 1-2 год. «ахворюванн¤ починаЇтьс¤ з почутт¤ пал≥нн¤ в порожнин≥ рота ≥ в горл≥, метал≥чного присмаку. Ѕлювота багаторазова, нестерпна, не приносить полегшенн¤ хворому. Ѕлювотинн¤ з запахом часнику, м≥стить слиз ≥ кров. ¬ипорожненн¤ часто затримуютьс¤.  ал рожевого кольору з≥ значним вм≥стом слизу ≥ кров≥. ’вор≥ скаржатьс¤ на р≥жучий б≥ль у живот≥, тенезми. ’арактерн≥ болюч≥ корч≥, але зневодненн¤ немаЇ. ѕривертаЇ увагу зовн≥шн≥й вигл¤д хворого: обличч¤ набр¤кле, одутле, кон'юнктив≥т. ” п≥зн≥х стад≥¤х отруЇнн¤ розвиваютьс¤ парези, парал≥ч≥, анур≥¤.

ѕри отруЇнн≥ нењст≥вними грибами ≥нкубац≥йний пер≥од триваЇ всього 1-3 год. «ахворюванн¤ починаЇтьс¤ бурхливо з сильного колькопод≥бного болю в живот≥, слинотеч≥, нудоти, р¤сного блюванн¤. ѕот≥м з'¤вл¤Їтьс¤ пронос. ¬ипорожненн¤ вод¤нист≥, р¤сн≥, ≥нод≥ з дом≥шками кров≥. «'¤вл¤ютьс¤ симптоми зневодненн¤ орган≥зму, маренн¤, галюцинац≥њ, пол≥неврити. ѕри отруЇнн≥ бл≥дою поганкою приЇднуЇтьс¤ токсичний гепатит з жовт¤ницею. ƒиференц≥альний д≥агноз з харчовою токсико≥нфекц≥Їю, сальмонельозом, ешерих≥озом, дизентер≥Їю див. у в≥дпов≥дних розд≥лах.

Ћ≥куванн¤. ’вор≥ на холеру п≥дл¤гають обов'¤зков≥й госп≥тал≥зац≥њ в холерн≥ в≥дд≥ленн¤. —л≥д мати на уваз≥, що вони потребують негайного л≥куванн¤, ¤ке маЇ починатис¤ ще на догосп≥тальному етап≥. √оловним у л≥куванн≥ Ї призначенн¤ патогенетичних препарат≥в з метою компенсац≥њ втрат р≥дини, електрол≥т≥в ≥ корекц≥њ метабол≥чних зрушень. ¬икористовують ≥зотон≥чн≥ пол≥≥онн≥ розчини трисоль, ацесоль, квартасоль та ≥нш≥, ¤к≥ ввод¤ть хворому внутр≥шньовенне спочатку струминне, пот≥м швидк≥сть введенн¤ поступово знижують. ѕри в≥дсутност≥ стандартного сольового розчину прот¤гом короткого часу можна вводити ≥зотон≥чний розчин хлориду натр≥ю або розчин –≥нгера.

 ≥льк≥сть р≥дини, ¤ку сл≥д ввести дл¤ первинноњ рег≥дратац≥њ (прот¤гом 1-1,5 год), повинна в≥дпов≥дати ступеню зневодненн¤. ѕри IIIЦIV ступен¤х це складаЇ б≥л¤ 10 % маси т≥ла. “очн≥ше к≥льк≥сть сольового розчину можна визначити за допомогою спец≥альних формул з врахуванн¤м в≥дносноњ щ≥льност≥ плазми ≥ концентрац≥њ кал≥ю в н≥й.  омпенсаторну рег≥дратац≥ю провод¤ть, визначаючи втрати р≥дини, що тривають. ƒл¤ цього треба збирати блювотинн¤ ≥ випорожненн¤ у посуд з об'Їмними под≥лками.

’ворим з дег≥дратац≥Їю ≤ ≥ II ступен¤ при в≥дсутност≥ блюванн¤ рекомендуЇтьс¤ пероральне введенн¤ вищенаведених розчин≥в, а також глюкосолу, рег≥дрону. Ћ≥куванн¤ провод¤ть на шл¤ху до стац≥онару. “ранспортуванн¤ краще зд≥йснювати на спец≥альних носилках. ¬они оснащен≥ шиною дл¤ ф≥ксац≥њ верхньоњ к≥нц≥вки при проведенн≥ ≥нфуз≥њ, штативом дл¤ системи з сольовим розчином ≥ судном.

ќск≥льки у хворих з важким переб≥гом холери розвиваЇтьс¤ згущенн¤ кров≥, призначенн¤ корд≥ам≥ну, кофењну, адренал≥ну протипоказано.

« антиб≥отик≥в при холер≥ використовують тетрацикл≥н прот¤гом 5 дн≥в, а в раз≥ нечутливост≥ збудника до нього ет≥отропну терап≥ю призначають з врахуванн¤м даних антиб≥отикограми.

¬иписують хворих на холеру п≥сл¤ њх одужанн¤ та отриманн¤ в≥д'Їмних результат≥в бактер≥олог≥чного досл≥дженн¤, що проводитьс¤ через 24Ц36 год п≥сл¤ зак≥нченн¤ антиб≥отикотерап≥њ. ¬ипорожненн¤ досл≥джують триразове, а у декретованих ос≥б Ч також порц≥њ ¬ ≥ — жовч≥ одноразово.

ƒиспансеризац≥¤. ќсоби, ¤к≥ перехвор≥ли на холеру або були в≥бр≥ононос≥¤ми ≥ виписан≥ з≥ стац≥онару, п≥дл¤гають диспансеризац≥њ зг≥дно з У≤нструкц≥Їю до орган≥зац≥њ ≥ проведенн¤ протихолерних заход≥вФ, затвердженоњ 26.06.1991 p. м≥н≥стерством охорони здоров'¤. Ќагл¤ду п≥дл¤гають також вс≥ особи з осередку холери, ¤к≥ перенесли будь-¤к≥ гостр≥ кишков≥ розлади невстановленоњ ет≥олог≥њ, ≥ нос≥њ Ќј√-в≥бр≥он≥в. ¬иписку з ≥стор≥њ хвороби (в≥бр≥ононос≥йства) головний л≥кар надсилаЇ на адресу зав≥дувача територ≥альним в≥дд≥лом охорони здоров'¤ за м≥сцем проживанн¤ пац≥Їнта. ќбл≥к ведетьс¤ санеп≥дстанц≥Їю ≥ в  ≤«ах пол≥кл≥н≥к. ѕ≥сл¤ виписуванн¤ з≥ стац≥онару цих ос≥б в≥дразу допускають до роботи або навчанн¤ незалежно в≥д профес≥њ. Ќа кожного складають карту ≥ встановлюють спостереженн¤ на терм≥н до 3 м≥с.

ƒиспансеризац≥ю провод¤ть у  ≤«≥. ѕри його в≥дсутност≥ спостереженн¤ зд≥йснюЇ д≥льничний л≥кар (терапевт, пед≥атр) п≥д контролем зав≥дуючого терапевтичним (пед≥атричним) в≥дд≥ленн¤м.

ѕрот¤гом 1-го м≥с¤ц¤ спостереженн¤ щодекади провод¤ть л≥карське обстеженн¤ ≥ бактер≥олог≥чне досл≥дженн¤ калу. ” наступн≥ 2 м≥с кал досл≥джують 1 раз на м≥с¤ць. ” тих, хто в еп≥дем≥чному осередку перен≥с гостре кишкове захворюванн¤ невстановленоњ ет≥олог≥њ, бактер≥олог≥чне досл≥дженн¤ зд≥йснюють 1 раз на м≥с¤ць прот¤гом кварталу ≥ 1 раз перед завершенн¤м диспансеризац≥њ. ѕерший заб≥р калу провод¤ть п≥сл¤ прийн¤тт¤ хворими сульфату магн≥ю (доросл≥ Ч 30 г, д≥ти Ч в≥дпов≥дно до в≥ку). ” раз≥ ви¤вленн¤ в≥бр≥ононос≥йства реконвалесцента госп≥тал≥зують дл¤ л≥куванн¤, п≥сл¤ чого спостереженн¤ за ним в≥дновлюЇтьс¤.

ќс≥б, ¤к≥ перенесли холеру або в≥бр≥ононос≥йство, зн≥мають з диспансерного обл≥ку п≥сл¤ повного одужанн¤ ≥ при в≥дсутност≥ холерних в≥бр≥он≥в у кал≥ прот¤гом всього пер≥оду спостереженн¤. ÷е робить ком≥с≥¤ у склад≥ головного л≥кар¤ пол≥кл≥н≥ки, ≥нфекц≥он≥ста ≥ еп≥дем≥олога.

ѕроф≥лактика та заходи в осередку. ’олера належить до карантинних ≥нфекц≥й, на ¤к≥ поширюЇтьс¤ д≥¤ Ућ≥жнародних медико-сан≥тарних правилФ (¬ќќ«, 1973). ѕервинн≥ протиеп≥дем≥чн≥ заходи при ви¤вленн≥ хворого чи п≥дозр≥лого на холеру в амбулаторно-пол≥кл≥н≥чному заклад≥ так≥ сам≥, ¤к ≥ при ≥нших особливо небезпечних ≥нфекц≥¤х.

ѕроф≥лактика холери на л≥карськ≥й д≥льниц≥ проводитьс¤ в≥дпов≥дно до оперативного плану готовност≥ до протиеп≥дем≥чних заход≥в при ви¤вленн≥ хворих (п≥дозр≥лих) на карантинн≥ ≥нфекц≥њ. ÷ей план складаЇтьс¤ головним л≥карем пол≥кл≥н≥ки сп≥льно з л≥карем  ≤«у ≥ щор≥чно коректуЇтьс¤. ¬≥н включаЇ: еп≥дем≥олог≥чне обстеженн¤ хворих на холеру (в≥бр≥ононос≥йство); визначенн¤ меж осередку; ви¤вленн¤, ≥зол¤ц≥ю або медичне спостереженн¤ ≥ превентивне л≥куванн¤ ос≥б, котр≥ були в контакт≥ з хворим; активне ви¤вленн¤, пров≥зорну госп≥тал≥зац≥ю ≥ обстеженн¤ на холеру вс≥х хворих з дисфункц≥Їю кишок; проф≥лактичну ≥ заключну дезинфекц≥ю, а також боротьбу з виплодом мух та њх знищенн¤; бактер≥олог≥чне обстеженн¤ на холеру вс≥х ос≥б в осередку ≥ об'Їкт≥в зовн≥шнього середовища; обмежувальн≥ заходи щодо господарсько-питного та культурно-побутового водокористуванн¤; передачу до м≥н≥стерства охорони здоров'¤ негайноњ ≥нформац≥њ про вс≥ випадки захворюванн¤ на холеру або в≥бр≥ононос≥йство, а також при п≥дозр≥ на цю ≥нфекц≥ю; сан≥тарно-осв≥тню роботу.

Ћокал≥зац≥¤ ≥ л≥кв≥дац≥¤ осередку холери зд≥йснюЇтьс¤ п≥д кер≥вництвом надзвичайноњ протиеп≥дем≥чноњ ком≥с≥њ в≥дпов≥дного району, м≥ста, област≥ або республ≥ки. ” ви¤вленн≥ хворих беруть участь прац≥вники амбулатор≥й, пол≥кл≥н≥к, л≥карень, сан≥тарний актив, студенти медичних ≥нститут≥в ≥ училищ. ƒл¤ цього створюють бригади. ƒо складу бригади входить 1 медичний прац≥вник ≥ 4-5 актив≥ст≥в або студент≥в.  ожна бригада опитуЇ в≥д 500 (с≥льська м≥сцев≥сть) до 1000 жител≥в (у м≥ст≥). ¬с≥ хвор≥ з дисфункц≥Їю кишок п≥дл¤гають пров≥зорн≥й госп≥тал≥зац≥њ. ¬≥бр≥ононос≥њв знаход¤ть серед контактних ос≥б, ¤ких у 1-шу добу досл≥джують триразово бактер≥олог≥чно.  р≥м того, однократному бактер≥олог≥чному досл≥дженню п≥дл¤гають особи, ¤к≥ ведуть невпор¤дкований спос≥б житт¤, хвор≥ псих≥атричних ≥ нарколог≥чних заклад≥в, прац≥вники водоканалу. ≤золюють ос≥б, котр≥ були в т≥сному контакт≥ з хворим або нос≥Їм. ” с≥льськ≥й м≥сцевост≥ дозвол¤Їтьс¤ залишити вдома одного з член≥в с≥м'њ (з числа тих, хто п≥дл¤гаЇ ≥зол¤ц≥њ) дл¤ веденн¤ господарства. «а ними зд≥йснюють медичне спостереженн¤ прот¤гом 5 дн≥в ≥ в 1-й день 3 рази беруть кал дл¤ бактер≥олог≥чного досл≥дженн¤.

ќсоби, ¤к≥ були в контакт≥ з хворими на холеру або в≥бр≥ононос≥Їм, п≥дл¤гають превентивному л≥куванню антиб≥отиками Ч тетрацикл≥ном в добов≥й доз≥ 1 г прот¤гом 4 дн≥в або доксицикл≥ном по 0,1 г на добу ст≥льки ж дн≥в.

’ворих, в≥бр≥ононос≥њв ≥ контактних ос≥б госп≥тал≥зують транспортом дез≥нфекц≥йноњ станц≥њ, в≥дд≥лу або в≥дд≥ленн¤ санеп≥дстанц≥њ, а також бригадами Ушвидкоњ допомогиФ. —илами дез≥нфекц≥йноњ служби зд≥йснюють проф≥лактичну ≥ заключну дезинфекц≥ю в межах еп≥дем≥чного осередку.

≤з дез≥нф≥куючих речовин дл¤ знезараженн¤ вид≥лень хворого або в≥бр≥ононос≥¤ використовують г≥похлорит кальц≥ю (1:10) з експозиц≥Їю 1-2 год або заливають вид≥ленн¤ на 60 хв окропом (1:5). ѕосуд дл¤ вид≥лень знешкоджують 5 % розчином л≥золу (30 хв) або 1 % про¤сненим розчином хлорного вапна. —толовий посуд кип'¤т¤ть 15 хв в 2 % розчин≥ г≥дрокарбонату натр≥¤ або витримують у 0,5 % розчин≥ хлорам≥ну або 0,5 % про¤сненому розчин≥ хлорного вапна. Ѕ≥лизну хворого кип'¤т¤ть у 2 % розчин≥ мильного порошку або замочують у 0,5 % розчин≥ хлорам≥ну. ћатраци, подушки, ковдри, верхн≥й од¤г дезинф≥кують у паропов≥тр¤них або пароформал≥нових камерах при 60-90 ∞— з експозиц≥Їю 10-45 хв. ћ≥сц¤ загального користуванн¤ дезинф≥кують так само, ¤к ≥ при кишкових ≥нфекц≥¤х: 1 % розчином хлорам≥ну, 1 % про¤сненим розчином хлорного вапна, 3-5 % розчином л≥золу.

—пециф≥чна проф≥лактика в≥дм≥нена.

¬ажливого значенн¤ надають таким сан≥тарно-г≥г≥Їн≥чним заходам, ¤к вживанн¤ добро¤к≥сноњ води та њж≥, сан≥тарна очистка територ≥њ, г≥г≥Їн≥чний нагл¤д на п≥дприЇмствах громадського харчуванн¤, торг≥вл≥, у дит¤чих ≥ л≥кувальних закладах тощо.

Rated by PING  аталог UaList.com
Используются технологии uCoz