Ќа головну стор≥нку

“≈Ќ≤ќ«

“ен≥оз (taeniosis) Ч гельм≥нтоз з хрон≥чним переб≥гом, ¤кий викликаЇтьс¤ паразитуванн¤м у кишках людини статевозр≥лого свин¤чого (озброЇного) ц≥п'¤ка (“аеnia solium).

≈т≥олог≥¤. ƒовжина гельм≥нта дос¤гаЇ 1,5-2 м. —колекс д≥аметром в≥д 0,6 до 2 мм маЇ 4 присоски ≥ озброЇний подв≥йним в≥нчиком з 22-32 гачк≥в.

—троб≥ла паразита м≥стить до 1000 членик≥в. ” дорослих члениках знаходитьс¤ матка, заповнена ¤йц¤ми, в ¤ких м≥ст¤тьс¤ сформован≥ ≥нваз≥йн≥ зародки. „леники тонк≥, н≥жн≥, не мають здатност≥ самост≥йно рухатись. √ермафродитн≥ членики, на в≥дм≥ну в≥д бичачого ц≥п'¤ка, мають ¤Їчник з третьою додатковою долькою. «р≥л≥ членики м≥ст¤ть матку з боковими в≥дгалуженн¤ми в к≥лькост≥ в≥д 6 до 12 пар. ¬ кожному членику м≥ститьс¤ в≥д 30 до 50 000 ¤Їць. яйц¤ свин¤чого ц≥п'¤ка морфолог≥чно не в≥др≥зн¤ютьс¤ в≥д ¤Їць бичачого ц≥п'¤ка (мал. 1).

ћал. 1. яйце ц≥п`¤ка при м≥кроскоп≥њ.

 ≥нцевим хаз¤њном паразита Ї людина, пром≥жним Ч свин¤, факультативними пром≥жними ха礤ми можуть бути дика свин¤, собака, к≥т, мавпа, людина. —татевозр≥лий гельм≥нт паразитуЇ в тонк≥й кишц≥ людини. «р≥л≥ членики, п≥сл¤ в≥докремленн¤ в≥д строб≥ли, пасивно вид≥л¤ютьс¤ назовн≥ з калом хворого. яйц¤, ¤к≥ знаход¤тьс¤ в члениках, не потребують дл¤ свого розвитку попаданн¤ у зовн≥шнЇ середовище. ѕ≥сл¤ вид≥ленн¤ з фекал≥¤ми членики руйнуютьс¤, з них зв≥льн¤ютьс¤ ¤йц¤, що м≥ст¤ть сформовану личинку (онкосферу).

«араженн¤ ф≥нозом свиней або ≥нших пром≥жних хаз¤њв в≥дбуваЇтьс¤ тод≥, коли вони поњдають фекал≥њ, ¤к≥ м≥ст¤ть онкосфери гельм≥нта. ¬ орган≥зм≥ пром≥жного хаз¤њна з ¤Їць виход¤ть зародки, ¤к≥ з допомогою гачк≥в проникають у кровоносн≥ судини кишковоњ ст≥нки ≥ з кров'ю рознос¤тьс¤ в р≥зн≥ органи. ќс≥дають личинки переважно в м≥жм'¤зов≥й сполучн≥й тканин≥ ≥ через 2- « м≥с перетворюютьс¤ в пухирцевидн≥ ф≥ни (цистицерки).

Ћюдина заражаЇтьс¤ тен≥озом при поњданн≥ ф≥нозноњ свинини. „ерез 2-3 м≥с п≥сл¤ зараженн¤ у кал≥ людини з'¤вл¤ютьс¤ членики свин¤чого ц≥п'¤ка.

≈п≥дем≥олог≥¤. “ен≥оз розповсюджений в крањнах з розвинутим свинарством, зокрема, в Ћатинськ≥й јмериц≥, ≤нд≥њ, ѕ≥вн≥чному  итањ, јфриц≥, ™вроп≥. ¬ —Ќƒ тен≥оз розповсюджений переважно в Ѕ≥лорус≥, ”крањн≥,  азахстан≥, в районах ≥нтенсивного розвитку свинарства. ™диним джерелом ≥нваз≥њ Ї хвора на тен≥оз людина. ¬ид≥лен≥ членики свин¤чого ц≥п'¤ка не мають активних рух≥в ≥ в основн≥й своњй мас≥ залишаютьс¤ у фекал≥¤х.

«араженню ф≥нозом свиней допомагаЇ властива њм копрофаг≥¤. ¬ зв'¤зку з цим ≥нтенсивн≥ осередки тен≥озу спостер≥гаютьс¤ в районах, в ¤ких розповсюджене брод¤жництво свиней, що створюЇ спри¤тлив≥ умови дл¤ пожиранн¤ ними фекал≥й людини, особливо при в≥дсутност≥ упор¤дкованих вбиралень.

ѕри поњданн≥ разом з фекал≥¤ми онкосфер свин¤чого ц≥п'¤ка свин≥ заражаютьс¤ ф≥нозом ≥нтенсивн≥ше в пор≥вн¤нн≥ з великою рогатою худобою, ¤ка проковтуЇ значно меншу к≥льк≥сть онкосфер бичачого ц≥п'¤ка разом з травою або ≥ншою рослинною њжею ≥ водою. ¬ зв'¤зку з цим у людини част≥ше спостер≥гаЇтьс¤ множинна ≥нваз≥¤ свин¤чим ц≥п'¤ком п≥сл¤ споживанн¤ свинини, н≥ж це буваЇ при розвитку тен≥аринхозу п≥сл¤ вживанн¤ ф≥нозноњ ¤ловичини.

“ривал≥сть житт¤ цистицерк≥в в орган≥зм≥ свин≥ складаЇ к≥лька рок≥в. —татевозр≥лий свин¤чий ц≥п'¤к перебуваЇ в орган≥зм≥ людини дек≥лька дес¤тк≥в рок≥в.

ѕатогенез ≥ кл≥н≥ка. ¬ ранн≥й стад≥њ спостер≥гаютьс¤ загальноалерг≥чн≥ ¤вища, обумовлен≥ сенсиб≥л≥зац≥Їю орган≥зму метабол≥тами гельм≥нт≥в (мал. 2). ” подальшому переважають механ≥чн≥, нервово-рефлекторн≥ ≥ алерго-токсичн≥ д≥њ глист≥в. «ахворюванн¤ може переб≥гати безсимптомно, ≥ Їдиною вказ≥вкою на гельм≥нтоз Ї на¤вн≥сть у кал≥ членик≥в, ¤к≥ вид≥л¤ютьс¤ без суб'Їктивних порушень. ƒе¤к≥ хвор≥ скаржатьс¤ на нест≥йк≥сть функц≥њ кишок, нудоту, блюванн¤, б≥ль у живот≥, головний б≥ль, запамороченн¤, короткочасну непритомн≥сть. «м≥ни з боку кров≥ мало характерн≥, у де¤ких хворих в≥дм≥чаютьс¤ еозиноф≥л≥¤ ≥ г≥похромна анем≥¤.

ћал. 2. ¬игл¤д хворого на тен≥оз.

ƒ≥агностика. ѕри тен≥оз≥ використовують т≥ ж методи лабораторноњ д≥агностики, що й у випадку тен≥аринхозу. ¬ир≥шальне значенн¤ при диференц≥ац≥њ цих тен≥њдоз≥в маЇ м≥кроскоп≥чне досл≥дженн¤ членик≥в, що даЇ змогу визначити число бокових в≥дгалужень матки.

Ћ≥куванн¤ проводитьс¤ з особливою обережн≥стю в умовах стац≥онару, щоб не допустити розвитку цистицеркозу. ƒл¤ цього застосовують гарбузове нас≥нн¤ ≥ екстракт чолов≥чоњ папорот≥. Ћ≥куванн¤ екстрактом чолов≥чоњ папорот≥ ≥ нас≥нн¤м гарбуза провод¤ть, ¤к ≥ при тен≥аринхоз≥. ќднак дозу чолов≥чоњ папорот≥ зменшують до 3Ч4 г (дл¤ дорослого). ¬ процес≥ л≥куванн¤ треба не допустити виникненн¤ блюванн¤, тому попередньо дають протиблювотн≥ засоби, тепло на надчеревну д≥л¤нку, а п≥сл¤ л≥куванн¤ Ч сольов≥ проносн≥. якщо п≥д час л≥куванн¤ почалос¤ блюванн¤, то необх≥дно терм≥ново дати сольове проносне дл¤ усуненн¤ членик≥в ≥ онкосфер з кишок. ѕризначати препарати фенасалу не можна, бо вони спри¤ють руйнуванню строб≥ли ≥ зв≥льненню онкосфер.

ѕроф≥лактика. ѕровод¤ть т≥ ж заходи, що й при тен≥аринхоз≥. ќсобливу увагу прид≥л¤ють недопущенню брод¤жництва свиней, забезпеченню населених пункт≥в ≥ тваринницьких ферм упор¤дкованими вбиральн¤ми. «д≥йснюють ретельну ветеринарно-сан≥тарну експертизу м'¤са на на¤вн≥сть ф≥н.

”ражен≥ ф≥нозом свин¤ч≥ туш≥ п≥ддають знезараженню. ѕроводитьс¤ њх заморожуванн¤ до -10 ∞— з наступною витримкою при -12 ∞— прот¤гом 10 д≥б. «нешкодженн¤ проварюванн¤м проводитьс¤ за способом аналог≥чноњ обробки ¤ловичини.







Locations of visitors to this page
Rated by PING  аталог UaList.com
Используются технологии uCoz