Ќа головну стор≥нку

“≈Ќ≤ј–»Ќ’ќ«

“ен≥аринхоз (taeniarhynchosis) Ч хрон≥чна хвороба людини, ¤ка викликаЇтьс¤ паразитуванн¤м в њњ орган≥зм≥ статевозр≥лого бичачого (неозброЇного) ц≥п'¤ка “аеп≥arhynchus saginatus.

≈т≥олог≥¤. “≥ло неозброЇного ц≥п'¤ка маЇ плоску стьожкопод≥бну форму ≥ складаЇтьс¤ з маленькоњ гол≥вки (сколекс), короткоњ шийки та довгоњ строб≥ли. ƒовжина паразита дос¤гаЇ 4-10 м. —колекс маЇ квадратно-овальну форму, оснащений 4 м≥цними присосками, за допомогою ¤ких ц≥п'¤к прикр≥плюЇтьс¤ до слизовоњ тонкоњ кишки хаз¤њна. —троб≥ла складена з 1000-2000 майже квадратних членик≥в (проглотиди). ¬≥д шийки пост≥йно в≥дростають нов≥ членики, ¤к≥ через 2,5-3 м≥с стають зр≥лими. ќстанн≥ заповнен≥ замкнутою маткою у вигл¤д≥ стовбура з 16-35 боковими в≥дгалуженн¤ми. ¬они рухом≥. яйц¤ бичачого ц≥п'¤ка оточен≥ тонкою оболонкою, усередин≥ знаходитьс¤ шестигачкова онкосфера з товстою, рад≥альне розкресленою оболонкою коричневого кольору. –озм≥ри онкосфери 0,03-0,04х0,02- 0,03 мм.

÷икл розвитку бичачого ц≥п'¤ка в≥дбуваЇтьс¤ з участю двох хаз¤њв.  ≥нцевим хаз¤њном Ї т≥льки людина, пром≥жним Ч велика рогата худоба; можливо, п≥вн≥чн≥ олен≥. «р≥л≥ членики, ¤к≥ в≥докремились в≥д строб≥ли, активно або з фекал≥¤ми покидають кишки людини ≥ попадають у довк≥лл¤ (грунт, траву, воду). ѕри рухах вони розриваютьс¤ ≥ з них виход¤ть ¤йц¤ з онкосферами. ѕри проковтуванн≥ зр≥лих членик≥в ≥ онкосфер велика рогата худоба заражаЇтьс¤ ф≥нозом. ќнкосфери активно проникають у кап≥л¤ри слизовоњ тонкоњ кишки ≥ з кров'ю рознос¤тьс¤ по всьому т≥лу. ” скелетних м'¤зах, ¤зику, серцевому м'¤з≥ вони затримуютьс¤, ≥ з них розвиваютьс¤ ф≥ни (цистицерки). ‘≥на ¤вл¤Ї собою овальний м≥хурець розм≥ром в≥д прос¤ного зерна до горошини, ¤кий наповнений р≥диною ≥ м≥стить повернутий всередину сколекс.

«араз в≥домо два штами паразита, ¤к≥ характеризуютьс¤ р≥зною тривал≥стю житт¤ ≥ ступенем ≥мун≥зуючого впливу на орган≥зм хаз¤њна. ≈кспериментальне встановлено, що терм≥н житт¤ цистицерк≥в ≥з якут≥њ найкоротший (9 м≥с), а ≥з јзербайджану ≥ ћал≥ Ч найдовший (б≥льше 15 м≥с). ¬  ен≥њ ви¤влено штам, ¤кий збер≥гаЇ життЇздатн≥сть у т≥л≥ великоњ рогатоњ худоби прот¤гом всього житт¤ хаз¤њна, викликаючи при цьому ст≥йкий ≥мун≥тет до повторного зараженн¤. –озвиток цистицерк≥в до ≥нваз≥йноњ стад≥њ завершуЇтьс¤ прот¤гом 2-7 м≥с п≥сл¤ зараженн¤. ѕри вживанн≥ людиною м'¤са, ¤ке м≥стить життЇздатн≥ ф≥ни, сколекс вивертаЇтьс¤ ≥ прикр≥плюЇтьс¤ з допомогою присосок до слизовоњ оболонки тонкоњ кишки. ѕрот¤гом 3 м≥с з моменту попаданн¤ ф≥ни в тонку кишку людини з нењ виростаЇ статевозр≥лий бичачий ц≥п'¤к.

≈п≥дем≥олог≥¤. “ен≥аринхоз широко розповсюджений в ус≥х крањнах. Ќайчаст≥ше ≥нваз≥њ спостер≥гаютьс¤ в крањнах јфрики, особливо в ≈ф≥оп≥њ, де заражен≥сть дос¤гаЇ 100 %. ” крањнах јз≥њ найб≥льш неблагополучною по тен≥аринхозу Ї ћонгол≥¤, в ѕ≥вденн≥й јмериц≥ Ч „ил≥ (39%). ¬ ≥нших рег≥онах св≥ту ураженн¤ населенн¤ тен≥аринхозом становить дес¤т≥ ≥ сот≥ частки в≥дсотка.

¬ —Ќƒ осередки тен≥аринхозу зареЇстрован≥ переважно в ”збекистан≥, ƒагестан≥, јзербайджан≥, √руз≥њ, ¬≥рмен≥њ, “аджикистан≥, Ѕур¤т≥њ.

ќдним ≥з важливих фактор≥в, ¤к≥ спри¤ють п≥дтриманню кругооб≥гу бичачого ц≥п'¤ка, Ї пасовищне ≥ в≥дг≥нне утриманн¤ великоњ рогатоњ худоби. ™диним джерелом ≥нваз≥њ великоњ рогатоњ худоби Ї людина. ” нењ бичачий ц≥п'¤к паразитуЇ дес¤тки рок≥в; в одному членику м≥ститьс¤ до 175 000 ¤Їць. ” п≥дтриманн≥ кругооб≥гу паразита найб≥льшу роль в≥д≥грають ≥нвазован≥ пастухи. ¬они забруднюють пасовища фекал≥¤ми, з ¤ких розлаз¤тьс¤ членики ц≥п'¤ка. ќнкосфери збер≥гаютьс¤ на поверхн≥ грунту, в т≥н≥, до 1 року; на сонц≥ вони гинуть через 31-56 год. –озс≥юванню онкосфер у довк≥лл≥ спри¤ють невпор¤дкован≥ в сан≥тарному в≥дношенн≥ в≥дхож≥ м≥сц¤. ‘≥ноз великоњ рогатоњ худоби в ™вроп≥ складаЇ 0,3- 0,4 %, в р¤д≥ район≥в јфрики Ч до 30-80 %, в —Ќƒ Ч в≥д 0,0005 до 0,1 %.

Ћюдина заражаЇтьс¤ бичачим ц≥п'¤ком при вживанн≥ в њжу сирого або недостатньо п≥дданого терм≥чн≥й обробц≥ м'¤са великоњ рогатоњ худоби, ¤ке м≥стить життЇздатн≥ ф≥ни. —поживанн¤ недовареного або недосмаженого м'¤са Ї традиц≥Їю де¤ких нац≥ональних кухонь. ¬ —иб≥ру розповсюджене вживанн¤ струганини Ч сирого мороженого м'¤са, нар≥заного або наструганого др≥бними кусочками ≥ приправленого с≥ллю, цибулею й перцем. ” ¬≥рмен≥њ вживають гейму Ч св≥же сире м'¤со, пропущене через м'¤сорубку ≥ зм≥шане з р≥зними спец≥¤ми та провареною пшеницею. ” «акавказз≥ поширеним блюдом Ї шашлик, ¤кий част≥ше добре п≥дсмажений зверху, але всередин≥ може залишатись нап≥всирим.

ѕатогенез ≥ кл≥н≥ка. ” патогенез≥ тен≥аринхозу велику роль в≥д≥граЇ механ≥чна, нервово-рефлекторна ≥ токсико-алерг≥чна д≥¤ продукт≥в життЇд≥¤льност≥ бичачого ц≥п'¤ка.

—ильн≥ 4 присоски ≥ довге т≥ло паразита механ≥чно подразнюють слизову оболонку кишок, њх нервово-м'¤зов≥ рецептори. ’вор≥ скаржатьс¤ на б≥ль голови, слабк≥сть, запамороченн¤; часто виникають переймопод≥бний б≥ль у живот≥, пронос, р≥дше нудота, блюванн¤. ’оч апетит збережений, хвор≥ худнуть. ÷е зв'¤зано з тим, що бичачий ц≥п'¤к, живл¤чись вм≥стом кишок, забираЇ у хворого значну к≥льк≥сть поживних речовин, ¤к≥ надход¤ть з њжею. “иповою Ї скарга на сверб≥нн¤ в д≥л¤нц≥ заднього проходу, що виникаЇ внасл≥док активного виповзанн¤ членик≥в. ≤нод≥ спостер≥гаютьс¤ слабо виражен≥ зм≥ни з боку кров≥: недокр≥в'¤, п≥двищенн¤ кольорового показника, к≥лькост≥ л≥мфоцит≥в, еозиноф≥л≥в.

ƒ≥агностика, «вичайн≥ методи копролог≥чного досл≥дженн¤ малоефективн≥.  ращ≥ результати отримують при опитуванн≥ людей про вид≥ленн¤ ними членик≥в ц≥п'¤ка ≥ досл≥дженн≥ пер≥анально-ректального зскр≥бка. ¬ сумн≥вних .випадках дл¤ ви¤вленн¤ членик≥в можна рекомендувати промивку фекал≥й, отриманих п≥сл¤ провокац≥њ (прийом на н≥ч напередодн≥ досл≥дженн¤ 30-50 г гарбузового нас≥нн¤, а через годину Ч будь-¤кого сольового проносного).

ƒиференц≥ац≥ю тен≥аринхозу в≥д тен≥озу можна провести по члениках паразита. ” бичачого ц≥п'¤ка дозр≥лий членик м≥стить матку з 18-32 боковими в≥дгалуженн¤ми, у свин¤чого Ч 6-12 бокових в≥дгалужень.

Ћ≥куванн¤. ƒл¤ дегельм≥нтизац≥њ використовують фенасал, трихлосал, феб≥сол, празиквантель, гарбузове нас≥нн¤. ‘енасал призначають в таких дозах: д≥т¤м до 5 рок≥в Ч 0,5-1 г; 6-7 рок≥в Ч 1-1,5 г; 10-12 рок≥в Ч 1,5-2 г; з 13 рок≥в ≥ б≥льше Ч 2-3 г.

Ќапередодн≥ ≥ в день л≥куванн¤ рекомендуЇтьс¤ р≥дка ≥ нап≥вр≥дка њжа, що легко засвоюЇтьс¤, переважно вуглеводна, з обмеженн¤м б≥лк≥в. ƒл¤ п≥дсиленн¤ активност≥ антигельм≥нтика в день п≥дготовки ≥ л≥куванн¤ призначають шлунковий с≥к ≥ панкреатин. «апивають фенасал 0,25 % розчином новокањну (1 чайна або 1 столова ложка, залежно в≥д в≥ку). Ћ≥куванн¤ провод¤ть за одн≥Їю ≥з схем.

ѕерша схема передбачаЇ прийом сум≥ш≥ фенасалу на н≥ч через 3 год п≥сл¤ легкоњ вечер≥. ƒл¤ виготовленн¤ сум≥ш≥ фенасал розтирають в чашц≥ з цукром (1:1-1:2), пот≥м заливають столовою ложкою окропу, розм≥шують ≥ добавл¤ють '/≥-'/з скл¤нки холодноњ води. «а 10-15 хв до л≥куванн¤ хворий приймаЇ натр≥ю г≥дрокарбонат (д≥т¤м Ч 0,5 г, дорослим Ч 2 г).

ƒруга схема Ч прийом препарату ранком натще. ’ворий приймаЇ натр≥ю г≥дрокарбонат, а через 10 хв Ч фенасал. „ерез 2 год йому дають легкий сн≥данок (скл¤нку солодкого чаю з сухар¤ми або печивом). ѕоб≥чн≥ ¤вища при л≥куванн≥ фенасалом в≥дсутн≥. ѕротипоказанн¤м Ї ранн≥ терм≥ни ваг≥тност≥. ≈фективн≥сть л≥куванн¤ Ч 57-90 %.

“рихлосал Ч це сум≥ш фенасалу з ди- або трихлорофеном. ‘еб≥сол Ч сум≥ш фенасалу з б≥т≥онолом. ƒози трихлорофену так≥: дл¤ д≥тей до 5 рок≥в Ч 0,25 г, 6-7 рок≥в Ч 0,3 г, 10-12 рок≥в Ч 0,5 г, 13 рок≥в ≥ б≥льше Ч 1 г. ƒози б≥т≥онолу: дл¤ д≥тей 3 рок≥в Ч 0,1 г, 3-6 рок≥в Ч 0,2 г, 9-15 рок≥в Ч 0,4-0,5 г, 16 рок≥в ≥ б≥льше Ч 0,5-1 г. ћетодика л≥куванн¤ комб≥нованими препаратами така ж, ¤к ≥ одним фенасалом. ѕрепарати зм≥шують ex tempore. ≈фективн≥сть л≥куванн¤ трихлосалом Ч 96-98 ∞/о, феб≥солом Ч 94 %.

ѕразиквантель призначають в доз≥ 5-10 мг/кг, що забезпечуЇ повне вил≥ковуванн¤. ѕри ст≥йкому переб≥гу ≥нваз≥њ можна використати дл¤ л≥куванн¤ еф≥рний екстракт чолов≥чоњ папорот≥. Ћ≥куванн¤ провод¤ть т≥льки в стац≥онар≥. ≈кстракт чолов≥чоњ папорот≥ дають прот¤гом одного дн¤. ѕопередньо прот¤гом двох дн≥в рекомендують њжу, що легко засвоюЇтьс¤ ≥ б≥дна на жири. ” перший день п≥дготовки на н≥ч робитьс¤ очисна кл≥зма, вечерю зам≥н¤ють скл¤нкою чаю з сухар¤ми, ввечер≥ призначають сольове проносне (магн≥ю або натр≥ю сульфат). ¬ день л≥куванн¤ ранком робл¤ть кл≥зму, п≥сл¤ чого натще прот¤гом 30 хв дають капсули (по 1 капсул≥ з екстрактом папорот≥ кожн≥ 3 хв), ¤к≥ запивають водою. „ерез 1 год п≥сл¤ прийому папорот≥ призначають сольове проносне, через 2 год Ч легкий сн≥данок. якщо прот¤гом 3 год п≥сл¤ проносного не було випорожненн¤, необх≥дно зробити очисну кл≥зму.

¬≥ков≥ дози екстракту чолов≥чоњ папорот≥: дл¤ д≥тей 2 рок≥в Ч 1 г, 3 рок≥в Ч 1,5 г, 4 рок≥в Ч 2 г, 5-6 рок≥в Ч 2-2,5 г, 7-9 рок≥в Ч 3 г, 10-12 рок≥в Ч3,5 г, 13-16 рок≥в Ч 4 г, дл¤ дорослих Ч 4-6 г. ƒ≥т¤м до 2 рок≥в препарат не призначають.

ѕротипоказанн¤ми Ї орган≥чн≥ захворюванн¤ серцево-судинноњ системи, печ≥нки, кров≥, похилий в≥к, виразкова хвороба шлунка ≥ дванадц¤типалоњ кишки, менструац≥¤, запальн≥ захворюванн¤ орган≥в малого таза, ваг≥тн≥сть, пер≥од годуванн¤ грудьми.

Ќас≥нн¤ гарбуза (Semina cucurbitae) приймають у вигл¤д≥ в≥двару. ¬≥двар готують ≥з очищеного в≥д шк≥рки нас≥нн¤, ¤ке подр≥бнюють разом ≥з зеленою пл≥вкою в м'¤сорубц≥ або в ступц≥, заливають подв≥йною к≥льк≥стю води ≥ випаровують прот¤гом 2 год на легенькому вогн≥ у вод¤н≥й бан≥; ф≥льтрують через марлю, п≥сл¤ чого з поверхн≥ в≥двару зн≥мають масл¤нисту пл≥вку. ¬≥двар приймають натщесерце прот¤гом 20-30 хв, через 2 год дають сольове проносне. ƒорослим призначають в≥двар з 500 г обчищеного нас≥нн¤; д≥т¤м до 5 рок≥в Ч з 100-150 г, 5-7 рок≥в Ч з 200 г, 8-9 рок≥в Ч з 250 г, 10-14 рок≥в Ч з 300 г.

 онтроль ефективност≥ л≥куванн¤ проводитьс¤ щом≥с¤ц¤ прот¤гом 5 м≥с шл¤хом опитуванн¤ хворого (в≥дновленн¤ в≥дходженн¤ членик≥в ц≥п'¤ка), досл≥дженн¤ калу або анально-ректального зскр≥бка на ¤йц¤ тен≥њд.

ѕроф≥лактика. Ѕоротьба з тен≥аринхозом зд≥йснюЇтьс¤ шл¤хом проведенн¤ комплексу медичних ≥ ветеринарних заход≥в. ћедичн≥ заходи направлен≥ в основному на ви¤вленн¤ людей, ≥нвазованих бичачим ц≥п'¤ком, њх дегельм≥нтизац≥ю ≥ обов'¤зкове знезараженн¤ вид≥лених гельм≥нт≥в. « ц≥Їю метою щор≥чно 2 рази на вс≥й територ≥њ проводитьс¤ обстеженн¤ на тен≥аринхоз тваринник≥в, роб≥тник≥в м'¤сокомб≥нат≥в ≥ заб≥йних пункт≥в комб≥нованим методом: шл¤хом опитуванн¤ про в≥дходженн¤ членик≥в ц≥п'¤ка ≥ досл≥дженн¤ анально-ректального зскр≥бка на ¤йц¤ тен≥њд.

јнамнестичне опитуванн¤ зд≥йснюЇтьс¤ л≥кар¤ми в пол≥кл≥н≥ках ≥ стац≥онарах. ¬с≥м ви¤вленим ≥нвазованим проводитьс¤ дегельм≥нтизац≥¤. ¬ид≥лен≥ гельм≥нти знезаражуютьс¤ кип'¤т≥нн¤м, спалюванн¤м, заливанн¤м на 20-30 хв окропом або засипанн¤м сухим вапном з розрахунку 200 г на горщик.

¬елике значенн¤ мають сан≥тарно-г≥г≥Їн≥чн≥ заходи, спр¤мован≥ на упор¤дкован≥сть населених пункт≥в, тваринницьких ферм. Ќа¤вн≥сть упор¤дкованих вбиралень на садибах, тваринницьких фермах попереджуЇ розс≥юванн¤ ¤Їць паразита з екскрементами. Ќе рекомендуЇтьс¤ купувати м'¤со, що не пройшло ветеринарно-сан≥тарноњ експертизи. ¬живати в њжу можна т≥льки добре проварене або просмажене м'¤со.

¬етеринарн≥ заходи спр¤мован≥ на ви¤вленн¤ ф≥нозних туш великоњ рогатоњ худоби та њх знезараженн¤. ” зв'¤зку з цим вир≥шальне значенн¤ мають ¤к≥сть ≥ повнота ветсанекспертизи. ѕри обстеженн≥ на уражен≥сть цистицеркозом робл¤ть зр≥з ≥ огл¤д м'¤з≥в ¤зика, шињ, серц¤, глибоких поперекових м'¤з≥в ≥ д≥афрагми. якщо на зр≥зах площею 40 см2 знаход¤ть 3 ф≥ни ≥ б≥льше, м'¤со п≥дл¤гаЇ утил≥зац≥њ; до 3 ф≥н Ч знезараженню. ќстаннЇ провод¤ть заморожуванн¤м, засолюванн¤м або д≥Їю високоњ температури. ÷истицеркозн≥ туш≥ великоњ рогатоњ худоби заморожують при температур≥ -12 ∞— без наступного витримуванн¤ при низьк≥й температур≥ або при -6∞— з наступним витримуванн¤м, при -9 ∞— прот¤гом 24 год. «асолювати м'¤со з метою його знезараженн¤ можна у вигл¤д≥ шматк≥в масою не б≥льше 2,5 кг прот¤гом 20 дн≥в методами м≥цного зм≥шаного або мокрого засолюванн¤. ѕри зм≥шаному м≥цному засолюванн≥ м'¤со спочатку засипають с≥ллю в к≥лькост≥ 1,5 % його маси, а пот≥м заливають розсолом м≥цн≥стю не менше 18∞ (за Ѕоме). ƒл¤ м≥цного .засолюванн¤ м'¤со заливають розсолом м≥цн≥стю 22∞.

ћ'¤со проварюють шматками масою 2 кг ≥ товщиною до 8 см у в≥дкритих котлах 2 год, а в закритих, п≥д тиском пари 132 кѕа, Ч прот¤гом 1,5 год. ¬оно вважаЇтьс¤ знезараженим, ¤кщо усередин≥ куска температура дос¤гла 80 ∞—.

Используются технологии uCoz