Ќа головну стор≥нку

 

—»Ѕ≤– ј

(ANTHRAX)

—иб≥рка - гостра зоонозна хвороба, ¤ка спричин¤Їтьс¤ ¬ас. anthracis ≥ переб≥гаЇ з ¤вищами ≥нтоксикац≥њ, серозно-гемораг≥чного запаленн¤ шк≥ри та л≥мфатичних вузл≥в, р≥дше - у генерал≥зован≥й форм≥.

≈п≥дем≥олог≥¤. ќсновним джерелом ≥нфекц≥њ дл¤ людини Ї хвор≥ травоњдн≥ с≥льськогосподарськ≥ (кози, в≥вц≥, корови, кон≥) та дик≥ тварини. «араженн¤ людини в≥дбуваЇтьс¤ контактним шл¤хом (через подр¤пини, пор≥зи, садна) при догл¤д≥ за хворими тваринами, њх забою, зн≥манн≥ шк≥ри, розбиранн≥ туш≥, при виконанн≥ земл¤них роб≥т, зр≥дка - при вживанн≥ недостатньо терм≥чно обробленого зараженого м'¤са, асп≥рац≥йним шл¤хом, при укус≥ мухи-жигалки.озр≥зн¤ють побутову ≥ профес≥йну захворюван≥сть на сиб≥рку. „аст≥ше хвор≥ють с≥льськ≥ жител≥. ’арактерна л≥тньо-ос≥нн¤ сезонн≥сть. ѕ≥сл¤ хвороби залишаЇтьс¤ в≥дносний ≥мун≥тет. —иб≥рка зустр≥чаЇтьс¤ переважно в крањнах јз≥њ, јфрики, ѕ≥вденноњ јмерики ≥ ѕ≥вденноњ ™вропи. ¬ ”крањн≥ спостер≥гаютьс¤ лише поодинок≥ випадки захворюванн¤ на сиб≥рку.

 л≥н≥ка. ≤нкубац≥йний пер≥од триваЇ 2 - 14 дн≥в. ¬ид≥л¤ють локал≥зовану ≥ генерал≥зовану форми сиб≥рки.

Ќайчаст≥ше спостер≥гаЇтьс¤ локал≥зована (шк≥рна) форма з ураженн¤м в≥дкритих д≥л¤нок т≥ла (щоки, пов≥ки, лоб, ши¤, кист≥, передпл≥чч¤). Ќа м≥сц≥ проникненн¤ збудника виникаЇ щ≥льна червоно-синюшна пл¤мка, ¤ка швидко перетворюЇтьс¤ у папулу. Ќаростають в≥дчутт¤ печ≥њ ≥ сверб≥нн¤. „ерез 14- 24 год папула перетворюЇтьс¤ в пухирчик, ¤кий заповнюЇтьс¤ жовтою (пот≥м кров'¤нистою) р≥диною ≥ тр≥скаЇ. ¬насл≥док цього утворюЇтьс¤ виразка з темно-коричневим дном, припухлими кра¤ми та серозно-гемораг≥чним ексудатом. ѕо кра¤х виразки виникають вторинн≥ (доч≥рн≥) везикули, за рахунок ¤ких в≥дбуваЇтьс¤ розширенн¤ виразки. „ерез 1- 2 тиж у центр≥ виразки утворюЇтьс¤ чорний, безбол≥сний, щ≥льний струп (нагадуЇ вуглинку), що оточений запальним багр¤но-синюшним валиком. “аким чином формуЇтьс¤ карбункул, д≥аметр ¤кого може дос¤гати 8- 10 см.  арбункул не нагноюЇтьс¤. ƒовкола нього поширюЇтьс¤ виражений набр¤к, особливо в м≥сц¤х, де Ї пухка п≥дшк≥рна кл≥тковина (на обличч≥). ¬ищеописан≥ зм≥ни мають характерний дл¤ сиб≥рки симптом зональност≥. ѕри постукуванн≥ перкус≥йним молоточком по д≥л¤нц≥ набр¤ку в≥дзначаЇтьс¤ драглисте тремт≥нн¤ (симптом —тефанського). «годом набр¤к зменшуЇтьс¤, струп п≥дн≥маЇтьс¤ над поверхнею шк≥ри ≥, починаючи з 3-го тижн¤, в≥дпадаЇ. Ќа його м≥сц≥ утворюЇтьс¤ виразка, ¤ка пов≥льно еп≥тел≥зуЇтьс¤ ≥ рубцюЇтьс¤. ѕри локал≥зац≥њ карбункула на пов≥ках, шињ, передн≥й поверхн≥ грудноњ кл≥тки може розвинутись вторинний некроз ¤к насл≥док р≥зкого набр¤ку (ћал. 1-7).

 

ћал. 1-7. —иб≥рковий карбункул.

«р≥дка трапл¤ютьс¤ едематозний, бульозний ≥ еризипелоњдний вар≥анти шк≥рноњ форми сиб≥рки, ¤к≥ вважають атиповими. ѕри едематозн≥й р≥зновидност≥ розвиваЇтьс¤ виражений набр¤к без видимого карбункула. «годом утворюютьс¤ некрози ≥ струпи. Ѕульозний вар≥ант нагадуЇ едематозний, але при цьому в м≥сц≥ проникненн¤ збудника утворюютьс¤ пухир≥ з гемораг≥чним ексудатом. „ерез 5- 7 дн≥в пухир≥ в≥дкриваютьс¤ ≥ формуЇтьс¤ карбункул. ≈ризипелоњдний вар≥ант характеризуЇтьс¤ по¤вою б≥луватих пухир≥в, заповнених прозорою р≥диною, на фон≥ г≥перем≥йованоњ ≥ припухлоњ шк≥ри. „ерез 3- 4 дн≥ на њх м≥сц≥ утворюютьс¤ неглибок≥ виразки, ¤к≥ швидко п≥дсихають.

¬иразн≥сть симптом≥в ≥нтоксикац≥њ - головний б≥ль, розбит≥сть, п≥двищенн¤ температури т≥ла, зм≥ни з боку серцево-судинноњ системи - залежить в≥д ступен¤ важкост≥ хвороби. –озвиток карбункула супроводжуЇтьс¤ не лише рег≥онарним л≥мфаден≥том, але й запаленн¤м в≥ддалених л≥мфовузл≥в.

√енерал≥зована (септична) форма може розвинутись первинно або ¤к насл≥док локал≥зованоњ форми. ¬она характеризуЇтьс¤ дуже важким переб≥гом. ѕочинаЇтьс¤ хвороба гостро з гар¤чки, головного болю, слабкост≥, блюванн¤. «'¤вл¤ютьс¤ в≥дчутт¤ стисненн¤ за грудиною, задишка, б≥ль у груд¤х при диханн≥, сухий кашель з серозкнм або серозно-гемораг≥чним харкотинн¤м. ѕри огл¤д≥ привертають увагу бл≥д≥сть шк≥ри, ц≥аноз слизових оболонок, задишка. ” нижн≥х в≥дд≥лах легень визначають притупленн¤ перкуторного звуку, сух≥ й волог≥ хрипи. ѕульс частий, аритм≥чний. ѕри рентгенолог≥чному досл≥дженн≥ можна ви¤вити двосторонн≥й плеврит. ” декотрих хворих з'¤вл¤ютьс¤ р≥жучий б≥ль у живот≥, р≥дк≥ кров'¤нист≥ випорожненн¤, блюванн¤, парез кишок. ћожуть розвинутись перитон≥т, набр¤к головного мозку, серозно-гемораг≥чний мен≥нгоенцефал≥т, ≥нфекц≥йно-токсичний шок, ¤к≥ стають причиною смерт≥.

ƒ≥агностика. ѕри розп≥знаванн≥ локал≥зованоњ форми сиб≥рки сл≥д враховувати дан≥ еп≥дем≥олог≥чного анамнезу (профес≥ю хворого, контакт з хворими тваринами або сировиною в≥д них), на¤вн≥сть безбол≥сного карбункула з обширним набр¤ком ≥ рег≥онарним л≥мфаден≥том, загальнотоксичн≥ про¤ви.

ѕ≥дтвердженн¤м д≥агнозу Ї вид≥ленн¤ культури збудника з вм≥сту везикули, випоту з-п≥д струпа, при септичн≥й форм≥ - з харкотинн¤, блювотинн¤, калу, кров≥. ћатер≥ал забирають ≥ досл≥джують, дотримуючись правил роботи при особливо небезпечних ≥нфекц≥¤х.

ћ≥кроб≥олог≥чне досл≥дженн¤ включаЇ: м≥кроскоп≥ю мазка, пофарбованого за √рамом, розчином –еб≥гера за ѕЇшковим або обробленого люм≥несцентною сироваткою; пос≥в на м'¤со-пептонний агар ≥ бульйон; зараженн¤ лабораторних тварин (ћал. 8, 9).

      

ћал. 8,9. «будник сиб≥рки в мазках.

’ворому ставл¤ть шк≥рну алерг≥чну пробу з антраксином. –еакц≥¤ вважаЇтьс¤ позитивною, ¤кщо через 24- 48 год п≥сл¤ внутр≥шньошк≥рного введенн¤ 0,1 мл антраксину на передпл≥чч≥ з'¤вл¤Їтьс¤ г≥перем≥¤ та ≥нф≥льтрат в д≥аметр≥ не менше н≥ж 8 мм. Ќаприк≥нц≥ 1-го тижн¤ захворюванн¤ проба стаЇ позитивною майже у вс≥х хворих ≥ залишаЇтьс¤ такою багато рок≥в. “реба врахувати, що позитивна реакц≥¤ на антраксин спостер≥гаЇтьс¤ в ≥мун≥зованих ос≥б.

ƒл¤ досл≥дженн¤ матер≥алу в≥д тварин ≥ труп≥в застосовують реакц≥ю термопрецип≥тац≥њ јскол≥.

ƒиференц≥альний д≥агноз. ѕри стаф≥ло- ≥ стрептококових карбункулах ≥ фурункулах набр¤к не такий поширений, ¤к у випадку сиб≥ркового карбункула, симптом —тефанського в≥дсутн≥й, характерн≥ м≥сцева г≥перем≥¤ шк≥ри, болюч≥сть, гн≥йний стержень з вид≥ленн¤м.

ƒиференц≥альну д≥агностику шк≥рноњ форми сиб≥рки з еризипелоњдом, алерг≥чними дерматитами, вузлуватою еритемою, опер≥зуючим герпесом див. у розд≥л≥ УЅешихаФ. ” випадку генерал≥зованоњ форми сиб≥рки сл≥д виключити сепсис ≥ншоњ ет≥олог≥њ, неспециф≥чн≥ пневмон≥њ, легеневу форму чуми, тул¤рем≥њ .

Ћ≥куванн¤. ѕри п≥дозр≥ на сиб≥рку хворий п≥дл¤гаЇ негайн≥й госп≥тал≥зац≥њ в ≥нфекц≥йний в≥дд≥л в окрему палату чи бокс. Ћ≥куванн¤ передбачаЇ застосуванн¤ антиб≥отик≥в (бензилпен≥цил≥н, цефалоспорин, тетрацикл≥н, левом≥цетин) ≥ протисиб≥ркового ≥муноглобул≥ну. « патогенетичних засоб≥в призначають сольов≥ розчини, плазму, при важк≥й форм≥ предн≥золон.

–еконвалесцента виписують п≥сл¤ повного кл≥н≥чного одужанн¤. ” випадку генерал≥зованоњ форми сиб≥рки треба отримати два негативн≥ результати досл≥дженн¤ харкотинн¤, кров≥, випорожнень, сеч≥ на збудника.

ѕроф≥лактика ≥ заходи в осередку. ¬етеринарна служба ви¤вл¤Ї ≥ веде обл≥к неблагополучних щодо сиб≥рки пункт≥в, поширюЇ сан≥тарно-ветеринарну осв≥ту серед населенн¤.

√осп≥тал≥зованим хворим вид≥л¤ють предмети догл¤ду, посуд. ѕри обслуговуванн≥ таких хворих медперсонал використовуЇ ≥ндив≥дуальн≥ халати, гумов≥ рукавиц≥, а при генерал≥зован≥й форм≥ сиб≥рки ще додатково ватно-марлев≥ маски та захисн≥ окул¤ри. ¬икористаний перев'¤зочний матер≥ал п≥дл¤гаЇ спаленню.

ѕрац≥вник≥в ферм, п≥дприЇмств по переробц≥ шерст≥ ≥ шк≥ри, м'¤сокомб≥нат≥в ≥мун≥зують сиб≥рковою живою вакциною —“≤ (одноразове нашк≥рне або п≥дшк≥рне введенн¤ ≥ ревакцинац≥¤ через 1 р≥к). «а особами, ¤к≥ контактували з хворими на сиб≥рку тваринами, спостер≥гають прот¤гом 2 тиж. ” випадку гаданого зараженн¤ провод¤ть екстрену проф≥лактику антиб≥отиками пен≥цил≥нового або тетрацикл≥нового р¤ду по 2 г на добу прот¤гом 5 дн≥в або протисиб≥рковим ≥муноглобул≥ном по 20- 25 мл внутр≥шньом'¤зово.

Rated by PING  аталог UaList.com
Используются технологии uCoz