Ќа головну стор≥нку

—јЋ№ћќЌ≈Ћ№ќ«

(SALMONELLOSIS)

—альмонельоз Ч гостра ≥нфекц≥йна хвороба з групи зооноз≥в, ¤ка спричин¤Їтьс¤ бактер≥¤ми з роду Salmonella ≥ супроводжуЇтьс¤ ¤вищами гастроентериту та ≥нтоксикац≥њ. ¬≥домо близько 2200 серовар≥в сальмонел, ¤к≥ в≥др≥зн¤ютьс¤ за ќ- ≥ Ќ-антигенами.

≈п≥дем≥олог≥¤. ƒжерелом ≥нфекц≥њ можуть бути тварини, птахи, люди, хвор≥ на сальмонельоз або здоров≥ бактер≥онос≥њ; найчаст≥ше велика рогата худоба, свин≥, св≥йська водоплавна птиц¤, кури, у кишках ¤ких з великою пост≥йн≥стю м≥ст¤тьс¤ р≥зн≥ серовари сальмонел. Ќер≥дко ≥нф≥куютьс¤ ¤йц¤ птах≥в. “варини можуть вид≥л¤ти збудника з сечею, калом, молоком, слиною, носовим слизом. Ѕактер≥онос≥йство може тривати багато м≥с¤ц≥в ≥ нав≥ть рок≥в. ћехан≥чним переносником сальмонел можуть бути мухи. —еред людей найб≥льшу небезпеку становл¤ть хвор≥ з легкими та стертими формами сальмонельозу.

«араженн¤ в≥дбуваЇтьс¤ ал≥ментарним ≥ контактно-побутовим шл¤хами. ” 96Ц98% випадк≥в воно зв'¤зане ≥з споживанн¤м ≥нф≥кованоњ њж≥. ¬ харчових продуктах, особливо в нап≥вфабрикатах, сальмонели не лише збер≥гаютьс¤, але й швидко розмножуютьс¤.  онтактно-побутовий шл¤х зараженн¤ спостер≥гаЇтьс¤ переважно серед д≥тей раннього в≥ку, ос≥б похилого ≥ старечого в≥ку та дуже ослаблених.

≈п≥дем≥олог≥чною особлив≥стю сальмонельозу Ї раптов≥сть ≥ масов≥сть захворювань та л≥тн¤ сезонн≥сть. ќднак част≥ше зустр≥чаютьс¤ спорадичн≥ випадки.

” д≥тей сприйн¤тлив≥сть до ≥нфекц≥њ значно б≥льша, н≥ж у дорослих.

 л≥н≥ка. ” практиц≥ найчаст≥ше використовують таку класиф≥кац≥ю кл≥н≥чних форм сальмонельозу: гастро≥нтестинальна форма (гастритний, гастроентеритний, гастроентерокол≥тний вар≥анти); генерал≥зована форма (тифопод≥бний ≥ септикоп≥Їм≥чний вар≥анти); бактер≥онос≥йство (гостре, хрон≥чне, транзиторне).

≤нкубац≥йний пер≥од коливаЇтьс¤ в≥д 2Ц6 год до 2Ц3 дн≥в. ќсновн≥ кл≥н≥чн≥ ¤вища зв'¤зан≥ з д≥Їю ендотоксин≥в, ¤к≥ вив≥льнюютьс¤ при руйнуванн≥ сальмонел у травному канал≥, на судинну ≥ нервову с≥тки слизовоњ оболонки.

Ќайчаст≥ше (75Ц90%) зустр≥чаЇтьс¤ гастро≥нтестинальна форма, ¤ка супроводжуЇтьс¤ синдромами ≥нтоксикац≥њ та ураженн¤м травного каналу. ѕочаток захворюванн¤ гострий, симптоми ≥нтоксикац≥њ максимально розвиваютьс¤ прот¤гом 1Ц2 д≥б. —початку з'¤вл¤ютьс¤ загальна слабк≥сть, головний б≥ль, розлади сну, озноб, б≥ль у м'¤зах ≥ попереку, п≥двищуЇтьс¤ температура т≥ла. ” наступн≥ години або через добу приЇднуютьс¤ нудота, блюванн¤, б≥ль у живот≥. –≥дше хвороба розпочинаЇтьс¤ 8 диспепсичних ¤вищ або катару верхн≥х дихальних шл¤х≥в. Ѕлювота част≥ше багаторазова, напочатку залишками њж≥, а дал≥ блювотинн¤ стаЇ вод¤нистим, зеленуватого кольору.

Ѕ≥ль у живот≥ гострий, пост≥йний або переймистий, локал≥зуЇтьс¤ переважно в еп≥гастральн≥й та ≥леоцекальн≥й д≥л¤нках, б≥л¤ пупка (так званий сальмонельозний трикутник), посилюЇтьс¤ перед блюванн¤м ≥ дефекац≥Їю. ѕ≥сл¤ блюванн¤ б≥ль слабшаЇ.

ѕронос починаЇтьс¤ п≥зн≥ше, н≥ж блювота. ¬ипорожненн¤ р¤сн≥, кал смердючий, досить швидко стаЇ вод¤нистим, з дом≥шками слизу ≥ зеленуватим в≥дт≥нком (ћал. 1).

’вор≥ переважно бл≥д≥. «р≥дка лице червоне, з ≥н'Їкц≥Їю судин склер ≥ кон'юнктиви, на губах герпетична висипка. ѕульс частий, артер≥альний тиск знижений. “они серц¤ приглушен≥. ћожуть виникати екстрасистол≥¤, систол≥чний шум на верх≥вц≥. ∆ив≥т здутий, при пальпац≥њ болючий, бурчить. ” третини хворих зб≥льшена печ≥нка, у 20Ц25% Ч селез≥нка.

ѕри легкому переб≥гу сальмонельозу втрати р≥дини не перевищують 3% маси т≥ла, середньоњ важкост≥ Ч в≥д 4 до 6%, при важкому переб≥гу Ч 7Ц10%. ќстанн≥й характеризуЇтьс¤ ¤скравою ≥нтоксикац≥Їю з вираженими диспепсичними про¤вами. якщо не надати хворому допомоги, розвиваЇтьс¤ г≥поволем≥чний або (≥) ≥нфекц≥йно-токсичний шок.

ƒл¤ гастритного вар≥анту, кр≥м пом≥рноњ загальноњ ≥нтоксикац≥њ, характерн≥ неприЇмн≥ в≥дчутт¤ ≥ б≥ль в еп≥гастр≥њ. Ќудота ≥ блюванн¤ короткочасн≥, проносу немаЇ. √астроентерокол≥тний вар≥ант сальмонельозу починаЇтьс¤ ¤к гастроентеритний, але на 2Ц3-тю добу приЇднуЇтьс¤ синдром кол≥ту: нер¤сн≥ р≥дк≥ випорожненн¤ з дом≥шками слизу ≥ кров≥, спазмована сигмопод≥бна кишка, р≥дше тенезми.

√енерал≥зована форма сальмонельозу розпочинаЇтьс¤ переважно з ознак ураженн¤ травного каналу, але може й не супроводжуватись дисфункц≥Їю кишок.

“ифопод≥бний вар≥ант починаЇтьс¤ гостро з ознобу, п≥двищенн¤ температури ≥ симптом≥в гастроентериту. „ерез 1Ц2 дн≥ останн≥ стихають ≥ на перший план виступають ¤вища загальноњ ≥нтоксикац≥њ. ћожуть спостер≥гатис¤ нежить ≥ кашель, герпетична висипка на губах ≥ нос≥, г≥перем≥¤ обличч¤, м'¤кого п≥днеб≥нн¤, ≥нколи лакунарна анг≥на, макуло-папульозна або розеольозна висипка. √ар¤чка триваЇ 6Ц10 дн≥в ≥ довше. ∆ив≥т здутий, печ≥нка та селез≥нка зб≥льшен≥.

—ептикоп≥Їм≥чний вар≥ант зустр≥чаЇтьс¤ р≥дко. ѕочинаЇтьс¤ хвороба гостро з ознобу, п≥двищенн¤ температури, ¤вищ гастроентериту. „ерез дек≥лька дн≥в формуЇтьс¤ картина сепсису (озноб, гар¤чка, виражена п≥тлив≥сть, головний б≥ль, безсонн¤, може спостер≥гатис¤ гемораг≥чна висипка). Ќер≥дко виникають септичний ендокардит, холецистохоланг≥т, гломерулонефрит, гн≥йний мен≥нг≥т.

Ѕактер≥онос≥йство може бути гострим, коли вид≥ленн¤ сальмонел продовжуЇтьс¤ не довше н≥ж 3 м≥с п≥сл¤ перенесеного захворюванн¤, ≥ хрон≥чним (понад 3 м≥с).

Ќос≥йство вважають транзиторним при в≥дсутност≥ прот¤гом останн≥х 3 м≥с кл≥н≥чних про¤в≥в ≥ зм≥н слизовоњ оболонки кишок при ректороманоскоп≥њ, а сальмонели вдалос¤ вид≥лити з калу лише 1Ц2 рази; результати серолог≥чних досл≥джень негативн≥. —альмонельоз може приЇднуватись до ≥нших хвороб (нозопаразитизм).

ƒ≥агностика. —альмонельоз розп≥знають на п≥дстав≥ характерних кл≥н≥ко-еп≥дем≥олог≥чних ознак ≥ лабораторних даних. —л≥д врахувати, що гастро≥нтестинальна форма розпочинаЇтьс¤ гостро ≥ вже через 10Ц12 год дос¤гаЇ максимальних про¤в≥в.  л≥н≥чна картина складаЇтьс¤ з синдром≥в загальноњ ≥нтоксикац≥њ та гострого гастроентериту. ” т¤жких випадках виникаЇ зневодненн¤. ¬агомими Ї св≥дченн¤ про груповий характер захворювань та њхн≥й зв'¤зок з уживанн¤м недобро¤к≥сних харчових продукт≥в або страв, що були приготовлен≥ з порушенн¤м сан≥тарно-г≥г≥Їн≥чних вимог.

ѕри гастро≥нтестинальн≥й форм≥ анал≥з кров≥ може показувати тенденц≥ю до еритроцитозу (внасл≥док згущенн¤ кров≥), лейкоцитоз ≥з зсувом формули вл≥во, Ўќ≈ в норм≥ або дещо зб≥льшену.  опрограма св≥дчить про ураженн¤ тонкоњ ≥ товстоњ кишок (порушенн¤ травленн¤, слиз, лейкоцити, зр≥дка еритроцити).

ƒ≥агностика сальмонельозу включаЇ бактер≥олог≥чне досл≥дженн¤ кров≥ хворого, калу, сеч≥, блювотинн¤, промивних вод, залишк≥в њж≥. ћатер≥ал сл≥д забирати до призначенн¤ ет≥отропного л≥куванн¤. ѕос≥ви робл¤ть на щ≥льн≥ диференц≥альн≥ середовища (в≥смут Ч сульф≥т агар, середовища ≈ндо, ѕлоск≥рЇва) ≥ середовища збагаченн¤. ћожна також використати жовчний ≥ звичайний м'¤со-пептонний бульйон.

« серолог≥чних метод≥в д≥агностики част≥ше використовують –Ќ√ј з груповим сальмонельозним д≥агностикумом ≥ –ј (¬≥дал¤) з парними сироватками кров≥, ¤к≥ беруть наприк≥нц≥ 1-го тижн¤ ≥ через 7Ц10 дн≥в. ¬друге кров забирають, ¤к правило, п≥сл¤ стац≥онарного л≥куванн¤, тобто в  ≤«≥. ћ≥н≥мальний д≥агностичний титр Ч 1:160. ѕереконлив≥шим Ї зростанн¤ титру антит≥л у динам≥ц≥ хвороби. „астота позитивних результат≥в дос¤гаЇ 75% ≥ б≥льше. « метою експрес-д≥агностики в останн≥ роки застосовують ≥мунофлюоресцентний метод ≥ реакц≥ю коаглютинац≥њ.

ƒиференц≥альний д≥агноз. ” б≥льшост≥ випадк≥в сальмонельоз маЇ типов≥ кл≥н≥чн≥ та еп≥дем≥олог≥чн≥ риси харчовоњ токсико≥нфекц≥њ. « токсико≥нфекц≥й, що њх спричинюють умовно-патогенн≥ м≥кроби, найб≥льш под≥бн≥ до нього стаф≥лококовий токсикоз, протеоз ≥ клострид≥оз. ѕроте стаф≥лококовий токсикоз ≥ протеоз в≥др≥зн¤ютьс¤ коротким ≥нкубац≥йним пер≥одом (част≥ше 2Ц6 год), бурхливим ≥ нетривалим переб≥гом (1Ц2 доби). ƒл¤ клострид≥озу, зумовленого —l. perfringens, часто характерними Ї важчий переб≥г з≥ зневодненн¤м II ≥ III ступен¤, гемодинам≥чн≥ розлади ≥ утворенн¤ некроз≥в у тонк≥й кишц≥. ” кл≥н≥чн≥й картин≥ дом≥нують сильний головний б≥ль, б≥ль у живот≥, багаторазове блюванн¤, симптоми подразненн¤ очеревини; у кал≥ Ч кров.

Ќа в≥дм≥ну в≥д сальмонельозу, ешерих≥оз переб≥гаЇ з переважанн¤м кол≥тичного синдрому, нагадуючи легку форму дизентер≥њ. ƒ≥агноз можна п≥дтвердити вид≥ленн¤м з блювотинн¤, калу ентеропатогенних кишкових паличок.

ƒиференц≥ац≥ю з дизентер≥Їю див. у розд≥л≥ Уƒизентер≥¤Ф.

 р≥м ≥нфекц≥йних хвороб необх≥дно виключити загостренн¤ хрон≥чного гастроентерокол≥ту, виразкову хворобу шлунка ≥ дванадц¤типалоњ кишки, гострий апендицит, панкреатит, холецистит, тромбоз мезентер≥альних судин, абдом≥нальну форму ≥нфаркту м≥окарда, гостр≥ порушенн¤ мозкового кровооб≥гу, позаматкову ваг≥тн≥сть ≥ аднексит, отруЇнн¤ грибами, сполуками важких метал≥в ≥ миш'¤ку.

Ћ≥куванн¤ орган≥зують з урахуванн¤м кл≥н≥чних ≥ еп≥дем≥олог≥чних даних. ќбов'¤зков≥й госп≥тал≥зац≥њ п≥дл¤гають хвор≥ з важким ≥ середньоњ важкост≥ переб≥гом сальмонельозу та особи, ¤к≥ проживають у гуртожитку або належать до декретованоњ групи.

ѕри гастро≥нтестинальн≥й форм≥ треба ¤комога ран≥ше промити шлунок ≥ кишки перевареною водою (краще ≥зотон≥чним розчином хлориду натр≥ю), п≥сл¤ чого ввести всередину ¤кий-небудь сорбент (м≥кросферичне активоване вуг≥лл¤, ентеродез або ентеросорб) ≥ дати тепле питт¤. ƒл¤ в≥дновленн¤ водно-сольовоњ р≥вноваги ≥ нормал≥зац≥њ циркул¤торних порушень хворому призначають дозоване введенн¤ глюкосолу або рег≥дрону. ќральну рег≥дратац≥ю цими засобами провод¤ть у два етапи. ѕерший етап передбачаЇ корекц≥ю водно-сольового деф≥циту, що Ї на момент л≥куванн¤ (у перш≥ 4Ц6 год), другий Ч поповненн¤ втрат води ≥ солей, що продовжуютьс¤. ƒл¤ первинноњ рег≥дратац≥њ дорослому потр≥бно 2Ц3 л розчину, дитин≥ Ч 50 мл на 1 кг маси т≥ла.

ѕри виражен≥й дег≥дратац≥њ провод¤ть ≥нфуз≥йну терап≥ю (трисоль, дисоль, лактасоль, квартасоль, 5% розчин глюкози тощо) в умовах стац≥онару. ѕри дуже важких формах, коли в≥дзначаютьс¤ р≥зке зниженн¤ артер≥ального тиску та виражена ≥нтоксикац≥¤, додають глюкокортикоњди (предн≥золон 60Ц90 мг, г≥дрокортизон 125Ц250 мг), пол≥глюк≥н, реопол≥глюк≥н, гемодез внутр≥шньовенне. ѕризначають хлорид кальц≥ю, димедрол.

ѕри тривалому пронос≥ (понад 2 доби), при тифопод≥бн≥й ≥ септичн≥й формах доц≥льно застосовувати ет≥отропну терап≥ю: препарати н≥трофуранового (фураг≥н, фуразол≥дон) або оксих≥нол≥нового р¤ду (ентеросептол, мексаформ), антиб≥отики (левом≥цетин, моном≥цин, або канам≥цин). ќднак х≥м≥отерапевтичн≥ препарати малоефективн≥. ” комплексному л≥куванн≥ великого значенн¤ надають стимулюючим засобам (метилурацил, ≥ндометацин). ƒ≥Їта маЇ бути механ≥чно щадною, в перш≥ дн≥ показане вживанн¤ великоњ к≥лькост≥ р≥дини.

ƒл¤ санац≥њ хрон≥чних нос≥њв сальмонел назван≥ антиб≥отики поЇднують з ≥муностимулюючими препаратами (т≥мал≥н, тактив≥н).

¬иписати з≥ стац≥онара можна п≥сл¤ повного кл≥н≥чного одужанн¤, не чекаючи результат≥в контрольного бактер≥олог≥чного досл≥дженн¤ калу ≥ сеч≥. ќстаннЇ робл¤ть через 2Ц3 дн≥ п≥сл¤ зак≥нченн¤ ет≥отропноњ терап≥њ. ѕрац≥вникам харчових п≥дприЇмств ≥ особам, ¤к≥ прир≥вн¤н≥ до них, робл¤ть дворазове (з перервою 1Ц2 дн≥) досл≥дженн¤ випорожнень ≥ одноразове Ч жовч≥. якщо вис≥¤ли сальмонели, спостереженн¤ (≥ при потреб≥ Ч л≥куванн¤) зд≥йснюють амбулаторно.

ќс≥б, ¤к≥ перенесли гостр≥ форми хвороби, п≥сл¤ одужанн¤ допускають до роботи. Ѕактер≥онос≥њв, ¤к≥ працюють на харчових п≥дприЇмствах, до роботи за фахом не допускають, њх л≥кують амп≥цил≥ном або неграмом.

ƒиспансерному нагл¤ду в пол≥кл≥н≥ц≥ п≥дл¤гають лише особи декретованих груп прот¤гом « м≥с з≥ щом≥с¤чним л≥карським огл¤дом ≥ бактер≥олог≥чним обстеженн¤м. ” випадку вид≥ленн¤ сальмонел цих ос≥б усувають в≥д роботи, допоки не будуть отриман≥ негативн≥ результати трикратного досл≥дженн¤ калу ≥ однократного Ч жовч≥. якщо встановлено хрон≥чне бактер≥онос≥йство, њх перевод¤ть на 1 р≥к на ≥ншу роботу.

ѕроф≥лактика та заходи в осередку. ¬ еп≥дем≥чному осередку, за ¤ким спостер≥гають прот¤гом 1 тиж, ви¤вл¤ють ≥ знешкоджують джерело ≥нфекц≥њ, провод¤ть бактер≥олог≥чне досл≥дженн¤ харчових продукт≥в ≥ ос≥б, котр≥ њх приготували ≥ спожили. ѕ≥сл¤ госп≥тал≥зац≥њ хворого робл¤ть заключну дез≥нфекц≥ю, ¤кщо ж в≥н залишивс¤ вдома Ч поточну.

” крањн≥ зд≥йснюЇтьс¤ державний сан≥тарний нагл¤д за харчовими п≥дприЇмствами. ¬≥н передбачаЇ систематичний контроль виготовленн¤, збер≥ганн¤, транспортуванн¤ ≥ реал≥зац≥њ продукт≥в. ¬ажливо дос¤гти максимальноњ автоматизац≥њ ≥ механ≥зац≥њ технолог≥чних процес≥в, не допустити стиканн¤ сироњ ≥ готовоњ продукц≥њ на вс≥х етапах проходженн¤, забезпечити ¤к≥сну терм≥чну обробку, використанн¤ холодильних камер дл¤ збер≥ганн¤ продукт≥в, ¤к≥ швидко псуютьс¤.  атегорично заборонено надходженн¤ качиних ≥ гус¤чих ¤Їць у торгову мережу ≥ використанн¤ њх на п≥дприЇмствах громадського харчуванн¤. ¬етеринарна служба маЇ забезпечити суворий сан≥тарний контроль забою худоби ≥ птиц≥.

Locations of visitors to this page




Locations of visitors to this page
Rated by PING  аталог UaList.com
Используются технологии uCoz