Ќа головну стор≥нку

 ”-√ј–я„ ј

(Q-FEBRIS)

 у-гар¤чка - зоонозна ≥нфекц≥¤, що викликаЇтьс¤ рикетс≥¤ми Ѕернета ≥ характеризуЇтьс¤ ≥нтоксикац≥Їю, гар¤чкою, пол≥морфною кл≥н≥чною картиною з частим розвитком атиповоњ ≥нтерстиц≥альноњ пневмон≥њ.

≈п≥дем≥олог≥¤. –езервуаром збудник≥в у природ≥ Ї гризуни (миш≥, щур≥), гамазов≥, аргасов≥, ≥ксодов≥ кл≥щ≥, а також заражен≥ домашн≥ птахи (кури, гуси, качки) ≥ тварини (кози, в≥вц≥, корови, кон≥).  у-гар¤чка передаЇтьс¤ при контакт≥ з ≥нф≥кованими домашн≥ми тваринами та њх вид≥ленн¤ми, вживанн≥ терм≥чно не оброблених м'¤сних ≥ молочних продукт≥в, вдиханн≥ збудника з пилом. ƒл¤  у-гар¤чки характерна весн¤но-л≥тн¤ сезонн≥сть.

 л≥н≥ка. ≤нкубац≥йний пер≥од 3Ч32 дн≥. –озр≥зн¤ють гостру, п≥дгостру, хрон≥чну ≥ стерту форми хвороби, кожна з ¤ких може мати важкий, середньоважкий ≥ легкий переб≥г. ѕочаток гострий. “емпература т≥ла п≥двищуЇтьс¤ до 38Ч39 ∞—, характерний озноб.  оливанн¤ температури супроводжуютьс¤ значним потовид≥ленн¤м. √ар¤чка може бути пост≥йною, рем≥туючою, неправильною, хвилепод≥бною або ≥нтерм≥туючою. «алежно в≥д важкост≥ хвороби вона триваЇ в≥д 3 до 15 дн≥в. ’вор≥ скаржатьс¤ на б≥ль голови ≥ в очах, слабк≥сть, в≥дсутн≥сть апетиту, сухий ≥ болючий кашель, порушенн¤ сну, м'¤зово-суглобов≥ бол≥. ≤нколи виникають запамороченн¤, нудота, блюванн¤, носов≥ кровотеч≥.

ѕри огл¤д≥ можна ви¤вити почервон≥нн¤ обличч¤ ≥ шињ, ≥н'Їкц≥ю судин склер, г≥перем≥ю слизовоњ оболонки з≥ва з енантемою, герпес на губах. ¬исипка на шк≥р≥ зустр≥чаЇтьс¤ р≥дко. «'¤вл¤ючись переважно на 6-8-й день хвороби, вона нагадуЇ черевнотифозну: розеольозна або розеоло-папульозна, нер¤сна, розташована на шк≥р≥ живота, бокових поверхн¤х тулуба, може п≥дсипати. ≤нколи екзантема розеоло-петех≥альна, ¤к при висипному тиф≥. ¬исипка збер≥гаЇтьс¤ прот¤гом 1-5 дн≥в, зникаЇ безсл≥дно. язик вологий, вкритий с≥руватим нальотом. ¬≥дм≥чаютьс¤ брадикард≥¤, г≥потон≥¤, зб≥льшенн¤ печ≥нки та селез≥нки. «р≥дка з'¤вл¤ютьс¤ ознаки мен≥нг≥зму, енцефал≥ту.

”раженн¤ легень характеризуютьс¤ болем в груд¤х, кашлем (сухим або з харкотинн¤м), вкороченн¤м перкуторного звуку, жорстким диханн¤м, сухими ≥ вологими хрипами. ѕри рентгенолог≥чному досл≥дженн≥ ви¤вл¤ють посиленн¤ прикореневого малюнка легень, зменшенн¤ њх прозорост≥, ≥нф≥льтрати з т¤жами, ¤к≥ прокладен≥ до г≥люс≥в. Ќайчаст≥ше виникаЇ нижньочасткова правоб≥чна пневмон≥¤. ћожуть зб≥льшуватись паратрахеальн≥ та трахеобронх≥альн≥ л≥мфатичн≥ вузли. –ецидиви та ускладненн¤ (м≥окардит, ендокардит, перикардит, плеврит, отит, гепатит, тромбофлеб≥т, пол≥артрит, анем≥¤, викидн≥) зустр≥чаютьс¤ р≥дко.

ƒ≥агностика.  р≥м даних анамнезу (перебуванн¤ в ендем≥чному район≥), пров≥дних кл≥н≥чних симптом≥в, необх≥дно враховувати зм≥ни кров≥ Ч лейкопен≥ю, в≥дносний л≥мфомоноцитоз, г≥по- або анеозиноф≥л≥ю, п≥двищенн¤ Ўќ≈.

—пециф≥чними методами д≥агностики Ї –« , –Ќ√ј з специф≥чним д≥агностикумом. Ќайпрост≥шою Ї –ј з корпускул¤рним антигеном карбол≥зованих рикетс≥й Ѕернета. јглютин≥ни ви¤вл¤ютьс¤ з 6-8-го дн¤ ≥ зникають через 2 м≥с. ƒ≥агностичний титр 1:8 ≥ вище. „утлив≥шою Ї –« .  омплементзв'¤зуюч≥ антит≥ла з'¤вл¤ютьс¤ на другому тижн≥ хвороби, максимального р≥вн¤ дос¤гають на 20-30-й дн≥, а дал≥ њх титр не перевищуЇ 1:8Ч1:10. якщо через 7-10 дн≥в в≥н зросте в 4 рази ≥ б≥льше, це св≥дчить про гостру ≥нфекц≥ю. ” протилежному випадку реакц≥ю оц≥нюють ¤к анамнестичну. ѕри одноразовому досл≥дженн≥ беретьс¤ до уваги титр 1:128. ћожна використовувати реакц≥ю ≥мунофлюоресценц≥њ з корпускул¤рним д≥агностикумом. „утлив≥шою, н≥ж серолог≥чн≥ реакц≥њ, може бути шк≥рна проба з алергеном рикетс≥й Ѕернета, ¤кий ввод¤ть внутр≥шньошк≥рно в к≥лькост≥ 0,1 мл. „ерез 24- 48 год з'¤вл¤Їтьс¤ почервон≥нн¤ ≥ набр¤к д≥аметром понад 1 см.

ƒиференц≥альний д≥агноз. ƒ≥агностика  у-гар¤чки, у зв'¤зку з пол≥морф≥змом кл≥н≥чних симптом≥в, утруднена.

ƒиференц≥альний д≥агноз з черевним, тифом див. у в≥дпов≥дному розд≥л≥.

ѕри розмежуванн≥ з грипом сл≥д враховувати раптовий початок останнього, виражен≥ токсикоз ≥ гар¤чку в перш≥ дн≥ захворюванн¤, г≥перем≥ю слизовоњ оболонки з≥ва, симптом ћорозк≥на, а також високу контаг≥озн≥сть ≥ еп≥дем≥чну ситуац≥ю. ” мазку з слизовоњ оболонки носоглотки методом ≥мунофлюоресценц≥њ знаход¤ть в≥руси грипу.

ƒл¤ бруцельозу характерн≥ в≥дносно задов≥льний стан хворого при висок≥й температур≥ т≥ла, профузний п≥т, м≥груюч≥ м'¤зов≥ ≥ суглобов≥ бол≥, значне зб≥льшенн¤ печ≥нки ≥ селез≥нки та њх щ≥льн≥сть, пол≥аден≥т. —л≥д враховувати специф≥чн≥ серолог≥чн≥ реакц≥њ, пробу Ѕюрне.

Ќа лептосп≥роз вказують гострий початок, висока гар¤чка, виражений б≥ль у м'¤аах (особливо литкових), ≥н'Їкц≥¤ судин склер, крововиливи в склери, г≥перем≥¤ ≥ одутл≥сть обличч¤, зм≥ни нирок (ол≥гур≥¤, б≥лок ≥ цил≥ндри в сеч≥), гемораг≥чний синдром (гемораг≥њ иа шк≥р≥, носов≥, матков≥, шлунково-кишков≥ кровотеч≥, гематур≥¤), ≥нколи мен≥нг≥т. —л≥д брати доуваги контакт з гризунами, позитивну реакц≥ю м≥кроаглютинац≥њ з лептосп≥рами.

”складнену гепатитом  у-гар¤чку сл≥д диференц≥ювати з в≥русним гепатитом. јле дл¤ нього характерний поступовий початок хвороби, п≥двищенн¤ температури спостер≥гаЇтьс¤ лише в переджовт¤ничний пер≥од; жовт¤ниц¤, гепатол≥Їнальний синдром виражен≥ б≥льше. ƒопомагають дан≥ еп≥данамнезу (вказ≥вка на контакт з хворим, парентеральн≥ втручанн¤) ≥ результати лабораторних досл≥джень (п≥двищенн¤ вм≥сту б≥л≥руб≥ну в кров≥, переважно його пр¤моњ фракц≥њ, та активност≥ јлј“, знаходженн¤ в≥русних маркер≥в у кров≥).

Ћ≥куванн¤. ¬раховуючи виразн≥сть симптом≥в ≥нтоксикац≥њ, важк≥сть диференц≥ального д≥агнозу, хвор≥ з п≥дозрою на  у-рикетс≥оз п≥дл¤гають госп≥тал≥зац≥њ в ≥нфекц≥йне в≥дд≥ленн¤. ≈фективн≥ антиб≥отики з групи тетрацикл≥ну, до ¤ких високочутлив≥ рикетс≥њ. јнтиб≥отикотерап≥ю провод¤ть весь гар¤чковий пер≥од ≥ наступн≥ 1-2 дн≥ ап≥рекс≥њ. «г≥дно з кл≥н≥чними показанн¤ми застосовують серцево-судинн≥ та дез≥нтоксикац≥йн≥ засоби, при важкому переб≥гу Ч предн≥золон або його аналоги, антикоагул¤нти.

ѕроф≥лактика та заходи в осередку. ѕроф≥лактичн≥ заходи сл≥д спр¤мувати на знешкодженн¤ джерела ≥нфекц≥њ (дератизац≥¤, дез≥нфекц≥¤) ≥ охорону харчових продукт≥в в≥д забрудненн¤ вид≥ленн¤ми гризун≥в. ¬ажливо при  у-гар¤чц≥ попередити зараженн¤ св≥йських тварин, ви¤вити та ≥золювати хворих. «аб≥й зд≥йснюЇтьс¤ на сан≥тарних бойн¤х. ћолоко в≥д хворих кор≥в кип'¤т¤ть. якщо на тварин≥ знаход¤ть кл≥щ≥в, њњ обробл¤ють гексахлораном чи ≥ншим дез≥нсектантом. —т≥йло, де Ї хвора тварина, дез≥нф≥кують, гн≥й ≥ п≥дстилку спалюють. ќсоби, ¤к≥ догл¤дають за тваринами, зобов'¤зан≥ дотримуватись правил безпеки Ч носити захисн≥ окул¤ри, гумов≥ рукавиц≥, фартух ≥ чоботи. « метою запоб≥ганн¤ ал≥ментарному зараженню людей не сл≥д вживати сире молоко.

ƒл¤ специф≥чноњ проф≥лактики  у-гар¤чки використовують живу вакцину з штаму рикетс≥й ћ-44 дл¤ нашк≥рного введенн¤. ≤мун≥зац≥њ п≥дл¤гають особи в≥ком 14-60 рок≥в, ¤к≥ проживають у еп≥досередку. ¬ раз≥ необх≥дност≥ њх ревакцинують через 2 роки.

’ворих з ураженн¤м легень госп≥тал≥зують в окрем≥ бокси, де провод¤ть поточну дез≥нфекц≥ю. «а контактними зд≥йснюють медичний нагл¤д, в осередку Ч заключну дез≥нфекц≥ю.


Rated by PING  аталог UaList.com
Используются технологии uCoz