Ќа головну стор≥нку

ќѕ≤—“ќ–’ќ«

ќп≥сторхоз (opisthorchosis) Ч хрон≥чний трематодоз, ¤кий викликаЇтьс¤ паразитуванн¤м статевозр≥лоњ сиб≥рськоњ (кот¤чоњ) двоустки Opisthorchosis felineus.

≈т≥олог≥¤. «будник маЇ листкопод≥бне т≥ло, звужене спереду ≥ заокруглене ззаду, довжиною 4-13 мм. ƒл¤ ф≥ксац≥њ ≥ пересуванн¤ йому служать два присоски Ч ротовий ≥ черевний. ÷ей гельм≥нт Ї гермафродитом. ћатка займаЇ середню частину т≥ла ≥ в≥дкриваЇтьс¤ перед черевним присоском пор¤д з отвором с≥м'¤вив≥дноњ протоки. яйц¤ бл≥до-жовтого кольору, з кришечкою на одному к≥нц≥ та потовщенн¤м шкаралупи на протилежному к≥нц≥. –озм≥ри ¤Їць Ч 0,026-0,03х0,01-0,015 мм.

–озвиток паразита в≥дбуваЇтьс¤ з≥ зм≥ною хаз¤њв.  ≥нцевим хаз¤њном можуть бути: людина, к≥т, лисиц¤, свин¤, видра, росомаха, норка, тх≥р. ѕершим пром≥жним хаз¤њном Ї пр≥сноводний молюск Bithynia inflata, другим пром≥жним або додатковим хаз¤њном Ч карпов≥ риби: ¤зь, чебак, плотва, л¤щ, карась, сазан, жерех, вусач та ≥нш≥.

” к≥нцевого хаз¤њна статевозр≥л≥ гельм≥нти паразитують у внутр≥шньопеч≥нкових ходах та протоках п≥дшлунковоњ залози, вид≥л¤ючи ¤йц¤, ¤к≥ з калом виход¤ть назовн≥. «а добу одна особина вид≥л¤Ї б≥л¤ 1000 ¤Їць. ¬ ¤йц¤х м≥ститьс¤ личинка (м≥рацид≥й), вкрита в≥¤ми. ” вод≥ њх ковтають молюски Bithynia inflata. ¬ останн≥х м≥рацид≥й виходить з ¤йц¤ ≥ проникаЇ в тканини молюска, де перетворюЇтьс¤ в спороцисту. ” спороцист≥ утворюютьс¤ ред≥њ, а з них Ч церкар≥њ. « одного ¤йц¤ утворюЇтьс¤ 100-120 церкар≥њв. «р≥л≥ церкар≥њ виход¤ть у воду, зв≥дки попадають на плаваючу рибу, прилипаючи до њњ шк≥ри, ≥ згодом занурюютьс¤ в њњ т≥ло. ” м'¤зах ≥ сполучн≥й тканин≥ риб церкар≥њ перетворюютьс¤ в метацеркар≥њ ≥ ≥нцистуютьс¤. „ерез 6 тиж метацеркар≥њ дос¤гають ≥нвазивноњ стад≥њ. ƒозр≥л≥ метацеркар≥њ мають вигл¤д цисти овальноњ форми, розм≥рами 0,24х0,34 мм, з товстою сполучнотканинною оболонкою, всередин≥ ¤коњ м≥ститьс¤ личинка, вкрита др≥бними шипиками. «араженн¤ к≥нцевого хаз¤њна в≥дбуваЇтьс¤ при споживанн≥ риби, ≥нвазованоњ метацеркар≥¤ми.

” дванадц¤типал≥й кишц≥ п≥д д≥Їю шлункового соку та травних фермент≥в м'¤со риб перетравлюЇтьс¤ ≥ метацеркар≥њ зв≥льн¤ютьс¤ в≥д оболонки. ѕо загальн≥й жовчн≥й протоц≥ вони потрапл¤ють у печ≥нку ≥ в жовчний м≥хур, а по в≥рсунгов≥й протоц≥ Ч у п≥дшлункову залозу. —татеве дозр≥ванн¤ метацеркар≥њв в орган≥зм≥ к≥нцевого хаз¤њна в≥дбуваЇтьс¤ прот¤гом 3-4 тиж. ”весь цикл розвитку ќ. felineus займаЇ 4-4,5 м≥с. “ривал≥сть паразитуванн¤ оп≥сторх≥с≥в в орган≥зм≥ людини 10-30 рок≥в ≥ б≥льше.

≈п≥дем≥олог≥¤. ќп≥сторхоз Ч природно-осередкове захворюванн¤. ¬еликий ендем≥чний осередок його знаходитьс¤ у «ах≥дному —иб≥ру та —х≥дному  азахстан≥, в ќб-≤ркутському басейн≥ з максимальним р≥внем захворюваност≥ в приобських районах, ’анти-ћанс≥йському нац≥ональному окруз≥, “юменськ≥й та “омськ≥й (п≥вн≥чн≥ райони) област¤х, де екстенсивн≥сть ≥нваз≥њ м≥сцевого населенн¤ дос¤гаЇ 85 % (—.ј. Ѕер, 1985). “ут же в≥дм≥чаЇтьс¤ висока ≥нвазован≥сть кот≥в Ч 100 %, собак Ч 27-50 %, свиней Ч 40 %. ≈ндем≥чна по оп≥сторхозу ќб-≤ркутська територ≥¤ охоплюЇ 15 крањв ≥ областей –ос≥њ та  азахстану.

ƒругою за величиною територ≥Їю Ї басейн ƒн≥пра ≥ його приток (ѕсел, —ула, —ейм, ¬орскла та ≥н.). –≥вень ураженост≥ населенн¤ коливаЇтьс¤ в≥д 10 до 15 % у ѕолтавськ≥й та „ерн≥г≥вськ≥й област¤х ≥ до 71-82 % Ч у —умськ≥й.

«аражен≥сть оп≥сторхозом м'¤соњдних тварин (переважно кот≥в) в басейн≥ ƒн≥пра ≥ його приток складаЇ 32 %, ѕ≥вденного Ѕугу Ч 28 %, —≥верського ƒ≥нц¤ Ч 25 %, ƒн≥стра Ч 19 %. «аражен≥сть молюск≥в церкар≥¤ми в басейнах ƒн≥пра, ¬орскли ≥ ƒесни коливаЇтьс¤ в≥д 0,3 до 1,5 %, риб з родини карпових метацеркар≥¤ми Ч в≥д 3 до 18 %.

“рет¤ за розм≥рами ендем≥чна по оп≥сторхозу територ≥¤ Ч ¬олго- амський басейн. «они з високим р≥внем ендем≥њ реЇструютьс¤ у ѕермськ≥й област≥ (60 % ураженого населенн¤ в окремих селищах) ≥ в “атарстан≥.

¬и¤влен≥ осередки оп≥сторхозу в басейн≥ р≥ки ”рал, де б≥л¤ ћагн≥тогорська, ¬ерхньоуральського ≥ ћагн≥тогорського водоймищ щор≥чно реЇструЇтьс¤ оп≥сторхоз у м≥сцевих жител≥в, а також у кот≥в ≥ де¤ких вид≥в риб.

¬ де¤ких рег≥онах —Ќƒ Ї потенц≥йн≥ осередки оп≥сторхозу людини. ÷е русла таких р≥чок: ¬оронеж, ”смань, ƒн≥стер, ѕ≥вденний Ѕуг,  убань, ѕ≥вн≥чна ƒвина, ¬¤тка, мал≥ р≥чки  азахстану.

” ѕ≥вденно-—х≥дн≥й јз≥њ збудником оп≥сторхозу Ї Opisthorchis viverrini. ≤нваз≥¤ ним широко розповсюджена в “ањланд≥, ¬'Їтнам≥, Ћаос≥, ћалайз≥њ, на “айван≥. «араженн¤ людини в≥дбуваЇтьс¤ при споживанн≥ в њжу слабо провареноњ чи смаженоњ, в'¤леноњ та сироњ риби.

≤нтенсивн≥ осередки оп≥сторхозу спостер≥гаютьс¤ переважно в районах з широко розвиненим рибальством, де населенн¤ споживаЇ св≥жозаморожену рибу (струганину), малосольну та в'¤лену. —еред р≥зних груп населенн¤ найб≥льш ураженими оп≥сторхозом Ї рибалки, члени њх с≥мей.

ћетацеркар≥њ мають велику життЇздатн≥сть, особливо ст≥йк≥ до низьких температур: при -3..-12 ∞— збер≥гаютьс¤ до 25 д≥б, при Ц30..-40 ∞— Ч 5-6 год.

ѕатогенез ≥ патоморфолог≥¤. ќп≥сторх≥си локал≥зуютьс¤ в жовчних ходах печ≥нки, жовчному м≥хур≥, в протоках п≥дшлунковоњ залози. ‘ерменти ≥ продукти метабол≥зму, ¤к≥ вони вид≥л¤ють, спричин¤ють на орган≥зм хаз¤њна токсичну ≥ сенсиб≥л≥зуючу д≥ю. ѕрисоски оп≥сторх≥с≥в вт¤гують у свою порожнину слизову ≥ защемлюють њњ. ÷е зумовлюЇ порушенн¤ м≥кроциркул¤ц≥њ кров≥. ¬насл≥док накопиченн¤ великоњ к≥лькост≥ гельм≥нт≥в в жовчних ≥ панкреатичних протоках спов≥льнюЇтьс¤ в≥дт≥к р≥дини, що може призвести до њх кистозного розширенн¤. јлерг≥чн≥ реакц≥њ в гостр≥й стад≥њ хвороби супроводжуютьс¤ прол≥феративними процесами в л≥мфатичних вузлах ≥ селез≥нц≥, прол≥феративно-ексудативною реакц≥Їю шк≥ри, слизових оболонок дихальних шл¤х≥в, травного каналу.

 л≥н≥ка. ¬ ранн≥й стад≥њ хвороби п≥двищуЇтьс¤ температура т≥ла, ≥нод≥ до 39-40 ∞—. ћожуть спостер≥гатись висипанн¤ на шк≥р≥, набр¤к обличч¤ за типом  в≥нке, пронос. ” вс≥х хворих в≥дм≥чаЇтьс¤ гепатомегал≥¤, п≥д час гар¤чки спостер≥гаЇтьс¤ б≥ль у суглобах. ѕри значн≥й ≥нваз≥њ розвиваютьс¤ ерозивно-виразковий гастродуоден≥т, алерг≥чний гепатит, м≥окардит. «≥ сторони кров≥ в≥дм≥чаютьс¤ еозиноф≥л≥¤ ≥ лейкоцитоз, порушуЇтьс¤ функц≥ональний стан печ≥нки (б≥л≥руб≥нем≥¤, диспротењнем≥¤, позитивн≥ осадов≥ проби). √остра фаза хвороби триваЇ в≥д дек≥лькох дн≥в до 2 м≥с.

¬ хрон≥чн≥й стад≥њ оп≥сторхозу кл≥н≥чн≥ симптоми можуть не ви¤вл¤тись тривалий час. ќсновн≥ скарги хворих: важк≥сть у правому п≥дребер'њ, ниючий, ≥нод≥ сильний б≥ль, ¤кий в≥ддаЇ у праву руку, п≥д лопатку. Ўк≥ра ≥ видим≥ слизов≥ оболонки бл≥д≥, суб≥ктеричн≥. ѕеч≥нка зб≥льшена, болюча при пальпац≥њ. Ѕ≥ох≥м≥чн≥ методи ви¤вл¤ють пом≥рне порушенн¤ функц≥й печ≥нки ≥ п≥дшлунковоњ залози.

«аст≥йн≥ ¤вища на фон≥ диск≥нез≥й спри¤ють проникненню м≥кробноњ флори ≥ розвитку холанг≥ту, холециститу, абсцесу печ≥нки, панкреатиту. ѕри хрон≥чному оп≥сторхоз≥ трапл¤ютьс¤ випадки цирозу печ≥нки, раку печ≥нки ≥ п≥дшлунковоњ залози.

ƒ≥агностика. ¬и¤вити оп≥сторхоз допомагають знанн¤ характерних симптом≥в захворюванн¤ ≥ еп≥дем≥олог≥чний анамнез.  ≥нцевий д≥агноз ставитьс¤ п≥сл¤ знаходженн¤ ¤Їць оп≥сторх≥с≥в в жовч≥ та кал≥. ќднак при гострому оп≥сторхоз≥ прот¤гом перших 6 тиж (в пер≥од дозр≥ванн¤ оп≥сторх≥с≥в в орган≥зм≥ хаз¤њна) ¤йц¤ паразит не вид≥л¤Ї. ¬ цей пер≥од д≥агноз можна п≥дтвердити за допомогою ≥мунолог≥чних метод≥в (–Ќ√ј, ≥муноферментний анал≥з).  р≥м овоскоп≥њ жовч≥ ≥ досл≥дженн¤ нативного мазка фекал≥й використовуЇтьс¤ товстий мазок за  ато, метод  алантар¤н.

Ћ≥куванн¤. ¬ гостр≥й стад≥њ оп≥сторхозу провод¤ть переважно десенсиб≥л≥зуючу терап≥ю прот¤гом 2-3 м≥с у зв'¤зку з тим, що молод≥ оп≥сторх≥си мало чутлив≥ до специф≥чного л≥куванн¤. Ћ≥куванн¤ в хрон≥чн≥й стад≥њ оп≥сторхозу треба починати з призначенн¤ спазмол≥тичних, седативних препарат≥в, комплексу в≥там≥н≥в, травних фермент≥в всередину з метою покращанн¤ загального стану хворого ≥ функц≥й орган≥в травленн¤. ѕри ускладненн≥ хрон≥чного оп≥сторхозу бактер≥йною ≥нфекц≥Їю жовчовив≥дних шл¤х≥в хлоксил призначають п≥сл¤ л≥куванн¤ антиб≥отиками.

ƒегельм≥нтизац≥ю зд≥йснюють за допомогою хлоксилу.  урс л≥куванн¤ триваЇ 3-5 дн≥в. ’локсил призначають з розрахунку 300 мг на 1 кг маси т≥ла на курс. ѕри триденному курс≥ добова доза 100 мг/кг, а при п'¤тиденному Ч 60 мг/кг на 3 прийоми через 15-20 хв п≥сл¤ њди. ѕрепарат треба запивати молоком. «а 2 дн≥ до цього, п≥д час л≥куванн¤ ≥ в наступн≥ 2 дн≥ обмежують вживанн¤ жир≥в, виключають прийом алкоголю.

Ќа другий день п≥сл¤ зак≥нченн¤ курсу л≥куванн¤ дл¤ покращанн¤ в≥дтоку жовч≥ та вимиванн¤ оп≥сторх≥с≥в ≥ њх ¤Їць проводитьс¤ дуоденальне зондуванн¤ або сл≥пий тюбаж за ƒем'¤новим, ¤кий повторюють кожн≥ 5-7 дн≥в впродовж 1,5-2 м≥с (зранку натще хворий випиваЇ 30 мл теплого 33 % розчину магн≥ю сульфату ≥ л¤гаЇ на 2 год на правий б≥к з гр≥лкою, п≥сл¤ цього встаЇ ≥ робить 10 глибоких вдих≥в, щоб покращити в≥дт≥к жовч≥).

≈фективн≥сть л≥куванн¤ контролюють через 4-6 м≥с триразове з ≥нтервалом 7 дн≥в. «а необх≥дност≥ провод¤ть повторн≥ курси л≥куванн¤ з ≥нтервалом 6 м≥с (не б≥льше 4-5 курс≥в). ƒиспансерний нагл¤д за реконвалесцентами зд≥йснюють прот¤гом року.

«ам≥сть хлоксилу можна призначити празиквантель, ¤кий приймають одноразово в доз≥ 50 мг/кг.

ѕроф≥лактика. ” боротьб≥ з оп≥сторхозом важливу роль в≥д≥грають заходи, спр¤мован≥ на ви¤вленн¤ ендем≥чних осередк≥в ≥ дегельм≥нтизац≥ю хворих людей та ≥нвазованих домашн≥х тварин (собак, свиней).

¬ осередках оп≥сторхозу провод¤ть масове обстеженн¤ населенн¤, в першу чергу рибалок ≥ член≥в њх с≥мей, ос≥б ≥з захворюванн¤ми печ≥нки, жовчних проток ≥ п≥дшлунковоњ залози методами  ато ≥  алантар¤н, л≥куванн¤ ви¤влених ≥нвазованих. ¬елике значенн¤ мають заходи, спр¤мован≥ на охорону довк≥лл¤ в≥д фекального забрудненн¤, особливо пр≥сноводних водоймищ; забезпеченн¤ прибережних населених пункт≥в вбиральн¤ми та њх благоустр≥й, знешкодженн¤ нечистот на пароплавах перед њх спуском у р≥чку. ƒл¤ оздоровленн¤ осередк≥в оп≥сторхозу зд≥йснюють заходи, спр¤мован≥ на знищенн¤ молюск≥в Ч пром≥жних хаз¤њв оп≥сторх≥с≥в. ƒл¤ цього застосовують фенасал та його натр≥Їву с≥ль, ¤к≥ не шк≥длив≥ дл¤ людини ≥ тварин.

ќсобиста проф≥лактика оп≥сторхозу передбачаЇ ¤к≥сну обробку риби перед њњ споживанн¤м, в≥дмову в≥д вживанн¤ сироњ або недостатньо терм≥чно обробленоњ. –ибу необх≥дно смажити тонкими пласт≥вц¤ми не менше 15-20 хв, варити шматками 15-20 хв, у вигл¤д≥ фрикадельок Ч 10 хв в≥д часу закипанн¤.

«ас≥л риби провод¤ть при температур≥ 16-20∞— прот¤гом 2 тиж з розрахунку 14 % сол≥ до маси риби. √ар¤че копченн¤ повн≥стю знешкоджуЇ рибу. ¬'¤ленн¤ риби в домашн≥х умовах можливе за умови, що довжина риби не перевищуЇ 25 см, а сама обробка триваЇ 3 тиж.

¬ заморожен≥й риб≥, ¤ка збер≥гаЇтьс¤ при температур≥ 8-12 ∞—, метацеркар≥њ гинуть через 17-20 д≥б, при температур≥ 20 ∞— Ч через 72 год, при 30 ∞— Ч через 6 год, при 60 ∞— Ч через 3 год.

” пошарово засолен≥й др≥бн≥й риб≥ (при концентрац≥њ сол≥ 15 %) загибель метацеркар≥њв настаЇ через 3-5 дн≥в, а у велик≥й риб≥ (масою до 1 кг) Ч через 10 д≥б.

¬елике значенн¤ надаЇтьс¤ сан≥тарно-осв≥тн≥й робот≥ серед населенн¤, особливо в ендем≥чних осередках.


Rated by PING
Используются технологии uCoz