Ќа головну стор≥нку

≈ѕ“ќ—ѕ≤–ќ« (LEPTOSPIROSIS)

Ћептосп≥роз Ч гостра ≥нфекц≥йна хвороба з групи зооноз≥в, що супроводжуЇтьс¤ гар¤чкою, симптомами загальноњ ≥нтоксикац≥њ, ураженн¤м нирок, печ≥нки, серцево-судинноњ, нервовоњ систем. —причин¤Їтьс¤ р≥зними серотипами лептосп≥р (L. icterohaemorrhagiae, L. canicola, L. grippotyphosa, L. hebdomadis та ≥н.) (мал. 1, 2).

ћал. 1,2. ¬игл¤д лептосп≥р п≥д м≥кроскопом.

 

≈п≥дем≥олог≥¤. ƒжерело нфекц≥њ Ч дик≥ гризуни (щури, миш≥), домашн≥ (велика рогата худоба, свин≥, собаки) ≥ промислов≥ (лисиц≥, песц≥) тварини, ¤к≥ вид≥л¤ють збудника в зовн≥шнЇ середовище з сечею. ’вора людина не становить небезпеки дл¤ ≥нших. «араженн¤ людей в≥дбуваЇтьс¤ п≥д час купанн¤ у водойм≥, на рибалц≥, косовиц≥, при вживанн≥ ≥нф≥кованих продукт≥в ≥ води, догл¤д≥ за хворими тваринами. ¬ орган≥зм людини ≥ тварини лептосп≥ри проникають через ушкоджену шк≥ру ≥ слизов≥ оболонки.

Ћептосп≥роз належить до природно-осередкових ≥нфекц≥й. …ого осередки под≥л¤ють на природн≥, антропург≥чн≥ та змшан≥. „аст≥ше хвор≥ють тваринники, прац≥вники м'¤сокомб≥нат≥в, дератизатори, особи, ¤к≥ працюють на заболочених луках. ћаксимум захворюваност≥ припадаЇ на серпень-вересень. ѕ≥сл¤ перенесеного захворюванн¤ залишаЇтьс¤ ст≥йкий типоспециф≥чний ≥мун≥тет.

 л≥н≥ка. ≤нкубац≥йний пер≥од триваЇ 7-14 дн≥в, ≥нколи 1-2 дн≥. ѕочаток захворюванн¤ переважно гострий з тр¤сучим ознобом. “емпература т≥ла швидко дос¤гаЇ 39-40 —. ар¤чка рем≥туюча або пост≥йна з короткочасними рем≥с≥¤ми, триваЇ 5-10 дн≥в ≥ знижуЇтьс¤ критично або коротким л≥зисом. ѕ≥сл¤ 2-5 дн≥в ап≥рекс≥њ може виникнути друга хвил¤ гар¤чки, ¤ка коротша за першу.

« самого початку хвороби виражен≥ симптоми ≥нтоксикац≥њ Ч загальна слабк≥сть, головний б≥ль, нудота, блюванн¤. ћожлив≥ втрата св≥домост≥, маренн¤, збудженн¤. ’арактерною ознакою Ї м'¤зовий б≥ль не т≥льки п≥д час рух≥в, а ≥ в спокоњ. Ќайсильн≥ший б≥ль хвор≥ в≥дзначають у литкових м'¤зах, дещо менший Ч у м'¤зах спини, грудей, живота. “ривал≥сть м≥алг≥й 8Ч10 днв. Ѕ≥ль у д≥л¤нц≥ живота може симулювати картину гострого х≥рург≥чного захворюванн¤.

ѕри огл¤д≥ хворого привертають увагу г≥перем≥¤ обличч¤ ≥ шињ, ≥н'Їкц≥¤ судин склер, герпетичн≥ висипанн¤ на губах, крилах носа (мал. 3, 4,5). ’арактерн≥ тах≥кард≥¤, г≥потенз≥¤, сухий ¤зик з бурим нальотом. ” хворих можуть виникати кашель, задишка, глух≥сть тон≥в серц¤, систол≥чний шум на верх≥вц≥, аритм≥¤. ћайже у вс≥х хворих зб≥льшена печ≥нка (щ≥льна, болюча при пальпац≥њ), у кожного другого Ч селез≥нка. —имптом ѕастернацького позитивний. «меншуЇтьс¤ д≥урез, нер≥дко до анур≥њ.

ћалюнок 3-5. ¬игл¤д хворого на лептосп≥роз.

 

Ќа 3-6-й день на к≥нц≥вках ≥ тулуб≥ з'¤вл¤Їтьс¤ пол≥морфна, розеольозно-папульозна, р≥дше Ч еритематозна або уртикарна висипка. ≈кзантема збер≥гаЇтьс¤ дек≥лька дн≥в, залишаючи п≥сл¤ себе п≥гментац≥ю, ≥нколи лущенн¤. „асто ви¤вл¤Їтьс¤ м≥кропол≥л≥мфаден≥т. ѕри т¤жкому переб≥гу з'¤вл¤ютьс¤ петех≥альна висипка на груд¤х, крововиливи в кон'юнктиву, м≥сц¤х ≥н'Їкц≥й л≥к≥в, носов≥, легенев≥, матков≥, кишков≥ кровотеч≥. ∆овт¤ниц¤ р≥зноњ ≥нтенсивност≥, з червонуватим в≥дт≥нком, збер≥гаЇтьс¤ до 2-3 тиж, пот≥м швидко зменшуЇтьс¤. ’вороба може переб≥гати без жовт¤ниц≥.

«алежно в≥д ≥нтенсивност патогенетичних симптомокомплекс≥в вид≥л¤ють гепаторенальну, серцево-судинну, гемораг≥чну, легеневу, мен≥нгеальну, абдом≥нальну, гастроентеритну форми.

ѕри т¤жкому переб≥гу хвороби трапл¤Їтьс¤ ≥нфекц≥йно-токсичний шок, виникають мен≥нгеальн≥ ¤вища (риг≥дн≥сть м'¤з≥в потилиц≥, симптоми  ерн≥га, Ѕрудзинського). ” раз≥ розвитку нирково-печ≥нковоњ недостатност≥, профузноњ кровотеч≥, гостроњ серцево-судинноњ недостатност≥ можливий летальний к≥нець.

ѕер≥од реконвалесценц≥њ триваЇ 2-3 тиж. ”складненн¤ Ч м≥окардит, ендокардит, панкреатит, пол≥неврит, ≥ридоцикл≥т Ч трапл¤ютьс¤ р≥дко. ” третини хворих виникають рецидиви, ¤к≥ переб≥гають легше.

ƒ≥агностика. ѕотр≥бно враховувати еп≥дем≥олог≥чн≥ дан≥. ƒл¤ ранньоњ кл≥н≥чноњ д≥агностики лептосп≥розу (в перш≥ 4-5 дн≥в) велике значенн¤ мають так≥ кл≥н≥чн≥ ознаки: раптовий початок з ознобом, висока гар¤чка, загальна слабк≥сть, м'¤зовий б≥ль, особливо в литкових м'¤зах, ≥н'Їкц≥¤ судин склер, кон'юнктив≥т, гепатол≥Їнальний синдром, м≥кропол≥л≥мфаден≥т, гемораг≥чн≥ ¤вища, симптом ѕастернацького. јнал≥з кров≥ показуЇ нейтроф≥льний лейкоцитоз з≥ зсувом формули вл≥во ≥ зб≥льшенн¤ Ўќ≈. ¬ сеч≥ ви¤вл¤ють б≥лок, лейкоцити, еритроцити, г≥ал≥нов≥, ≥нод≥ зернист≥ цил≥ндри. ” кров≥ зб≥льшуЇтьс¤ вм≥ст азотистих метабол≥т≥в (сечовини, залишкового азоту, креатин≥ну), а при жовт¤ничних формах Ч б≥л≥руб≥ну за рахунок ¤к зв'¤заного, так ≥ в≥льного, незначне п≥двищенн¤ активност≥ јлј“јсј“, лужноњ фосфатази, зниженн¤ протромб≥нового ≥ндексу.

” перш≥ дн≥ хвороби д≥агноз можна п≥дтвердити знаходженн¤м лептосп≥р при м≥кроскоп≥њ кров≥ в темному пол≥, з 6Ч7-го дн¤ Ч при м≥кроскоп≥њ сеч≥. ѕри на¤вност≥ ознак мен≥нг≥ту таким методом досл≥джують спинномозкову р≥дину. ѕровод¤ть м≥кроскоп≥ю осаду цитратноњ кров≥ або сеч≥, одержаного центрифугуванн¤м.

ƒоступним, високочутливим ≥ специф≥чним Ї серолог≥чний метод д≥агностики за допомогою реакц≥њ м≥кроаглютинац≥њ (–ћј) з культурами лептосп≥р. јглютин≥ни при лептосп≥роз≥ з'¤вл¤ютьс¤ з 3-го дн¤ хвороби ≥ дос¤гають максимального титру на 3-му тижн≥ ≥ п≥зн≥ше. « метою ранньоњ д≥агностики рекомендують досл≥джувати сироватку кров≥, вз¤ту в перш≥ дн≥ захворюванн¤ ≥ через 5 дн≥в. Ќав≥ть м≥н≥мальне зростанн¤ титру в динам≥ц≥, ¤к правило, даЇ можлив≥сть п≥дтвердити д≥агноз. ѕри спалаху лептосп≥розу можна обмежитись одноразовим досл≥дженн¤м кров≥ в раз≥ ви¤вленн¤ антит≥л у титр≥ 1:100 ≥ б≥льше, але достов≥рн≥шим вважаЇтьс¤ наростанн¤ титру в 4 рази ≥ б≥льше прот¤гом хвороби.

ѕри ≥ктерогемораг≥чному лептосп≥роз≥ можна робити б≥олог≥чну пробу. ¬≥д хворого стерильно отримують кров, сечу, л≥квор ≥ парентерально ввод¤ть гв≥нейським свинкам.

ўоб отримати культуру лептосп≥р, кров, сечу або спинномозкову р≥дину в к≥лькост≥ 5-10 крапель с≥ють на поживн≥ середовища ”ленгута, “ерських, розлит≥ в проб≥рки по 5 мл, або в 5 мл стерильноњ води з додаванн¤м до нењ 0,5 мл ≥нактивованоњ сироватки кролика; заливають вазел≥новим маслом ≥ в≥дправл¤ють до лаборатор≥њ. ѕос≥в краще робити б≥л¤ л≥жка хворого. ќднак частота вид≥ленн¤ лептосп≥р невелика. ¬они ростуть на поживних середовищах довго (до 1 м≥с).

ƒиференц≥альний д≥агноз у початковий пер≥од хвороби через пол≥морф≥зм кл≥н≥чних симптом≥в проводити важко.

Ќа в≥дм≥ну в≥д лептосп≥розу, при грип≥ та ≥нших √–¬≤ гар¤чка част≥ше триваЇ не б≥льше тижн¤, в≥дсутн≥ б≥ль у литкових м'¤зах, висипка, симптоми печ≥нковоњ та нирковоњ недостатност≥, жовт¤ниц¤. ’арактерн≥ б≥ль у д≥л¤нц≥ лоба ≥ надбр≥вних дуг, рин≥т, г≥перем≥¤ слизовоњ з≥ву, Узернист≥стьФ м'¤кого п≥днеб≥нн¤, трахењт, ос≥нньо-зимова сезонн≥сть з еп≥дем≥чними спалахами ≥ значним поширенн¤м. ” кров≥ лейкопен≥¤, л≥мфоцитоз, нормальна Ўќ≈.

ѕри висипному тиф≥ екзантема з'¤вл¤Їтьс¤ на 4-5-й день хвороби, розеольозно-петех≥альна, р¤сна, висипаЇ одномоментно, переважно на бокових поверхн¤х тулуба, спин≥, внутр≥шн≥х поверхн¤х к≥нц≥вок. Ќапередодн≥ висипанн¤ спостер≥гаЇтьс¤ температурний Увр≥зФ (зниженн¤ температури на 1,5-2 ∞—). ќднак б≥ль у м'¤зах незначний, енцефал≥тн≥ симптоми переважають над мен≥нгеальними, в≥дсутн¤ гостра печ≥нково-ниркова недостатн≥сть. ¬елике значенн¤ маЇ ви¤вленн¤ педикульозу. ƒ≥агноз п≥дтверджують серолог≥чними реакц≥¤ми з рикетс≥¤ми ѕровацека.

„еревний тиф починаЇтьс¤ поступово. ¬исипка з'¤вл¤Їтьс¤ з 8-го дн¤ хвороби, розеольозна, мономорфна, у вигл¤д≥ поодиноких елемент≥в на живот≥, груд¤х. ќбличч¤ бл≥де, не характерн≥ кон'юнктив≥т, гемораг≥чний синдром, жовт¤ниц¤, глибок≥ зм≥ни в нирках. ’вор≥ пригн≥чен≥, адинам≥чн≥. –озп≥знати черевний тиф допомагають на¤вн≥сть лейкопен≥њ ≥ в≥дносного л≥мфоцитозу в кров≥, дан≥ бактер≥олог≥чних ≥ серолог≥чних досл≥джень (гемо-, урино- ≥ копрокультура, –Ќ√ј з черевнотифозними антигенами, реакц≥¤ ¬≥дал¤).

√емораг≥чн≥ гар¤чки супроводжуютьс¤ петех≥альною висипкою переважно п≥д пахвами ≥ на плечах. ƒл¤ гемораг≥чноњ гар¤чки з нирковим синдромом характерний сильний б≥ль у попереку, симптом ѕастернацького, г≥по- та ≥зостенур≥¤, гематур≥¤, цил≥ндрур≥¤. ќднак б≥ль у литкових м'¤зах, жовт¤ниц¤, мен≥нгеальний синдром в≥дсутн≥. ” гемограм≥ в початковий пер≥од лейкопен≥¤.

ѕри сепсис≥ спостер≥гаЇтьс¤ гектична температура з ознобом, п≥тлив≥стю, г≥перлейкоцитозом. ћожна знайти первинне гн≥йне вогнище, бактер≥њ в кров≥.

ѕри ≥нфекц≥йному мононуклеоз гар¤чка триваЇ прот¤гом 1-3 тиж. ћ'¤зовий б≥ль, зм≥ни в нирках в≥дсутн≥, але, ¤к правило, ви¤вл¤ють пол≥аден≥т, тонзил≥т, лейкоцитоз з моноцитозом ≥ атиповими мононуклеарами, позитивну реакц≥ю ѕаул¤-Ѕунел¤.

Ќа¤вн≥сть жовт¤ниц≥ при лептосп≥роз≥ диктуЇ необх≥дн≥сть диференц≥ац≥њ з в≥русними гепатитами. ќднак гар¤чка при них спостер≥гаЇтьс¤ лише в переджовт¤ничний пер≥од, гемораг≥чний синдром Ч зр≥дка при важкому переб≥гу. ¬≥дсутн≥ г≥перем≥¤ ≥ одутл≥сть обличч¤, ≥н'Їкц≥¤ судин склер, м≥алг≥њ, значн≥ зм≥ни сеч≥. ∆овт¤ниц¤ супроводжуЇтьс¤ брадикард≥Їю, лейкопен≥Їю, л≥мфоцитозом, значним п≥двищенн¤м активност≥ ам≥нотрансфераз. Ќеобх≥дно також враховувати дан≥ еп≥данамнезу, специф≥чних лабораторних досл≥джень.

Ћ≥куванн¤ провод¤ть в умовах ≥нфекц≥йного стац≥онару, в т¤жких випадках Ч у реан≥мац≥йному в≥дд≥ленн≥. ѕризначають л≥жковий режим, д≥Їту, антиб≥отики, введенн¤ протилептосп≥розного ≥муноглобул≥ну. Ќайефективн≥шими Ї препарати пен≥цил≥нового р¤ду. «алежно в≥д важкост≥ захворюванн¤ бензилпен≥цил≥н ввод¤ть в≥д 3 до 12 млн ќƒ на добу. ƒобитись усп≥ху можна також за допомогою тетрацикл≥ну, однак в≥н протипоказаний при жовт¤ничн≥й форм≥. јнтиб≥отикотерап≥ю зд≥йснюють до 2-3-го дн¤ нормальноњ температури. ѕротилептосп≥розний ≥муноглобул≥н ввод¤ть по 10 мл на добу прот¤гом 3 дн≥в. ќдночасно провод¤ть патогенетичну терап≥ю: ввод¤ть дез≥нтоксикац≥йн≥ засоби, при важкому переб≥гу Ч предн≥золон. ѕри наростанн≥ гостроњ нирковоњ недостатност≥ зд≥йснюють ≥нтенсивну терап≥ю (форсований д≥урез, гемод≥ал≥з, гемосорбц≥ю, плазмаферез), промиванн¤ шлунка ≥ кишок 2-4 % розчином г≥дрокарбонату натр≥ю. «алежно в≥д кл≥н≥чних показань призначають серцево-судинн≥, кровозупинн≥ та ≥нш≥ симптоматичн≥ засоби.

ќсоби, ¤к≥ перенесли лептосп≥роз, п≥дл¤гають диспансерному спостереженню прот¤гом 6 м≥с з обов'¤зковим огл¤дом окул≥ста, невропатолога, терапевта, нефролога. –аз на м≥с¤ць робл¤ть контрольн≥ анал≥зи кров≥, сеч≥, а п≥сл¤ жовт¤ничноњ форми Ч б≥ох≥м≥чний анал≥з кров≥. якщо прот¤гом 6 м≥с кл≥н≥чн≥ та лабораторн≥ дан≥ не нормал≥зувалис¤, терм≥н спостереженн¤ продовжують, а при на¤вност≥ ст≥йких залишкових ¤вищ хворих передають п≥д нагл¤д в≥дпов≥дних спец≥ал≥ст≥в.

ѕроф≥лактика та заходи в осередку пол¤гають у боротьб≥ з гризунами, охорон≥ джерел водопостачанн¤ ≥ продукт≥в харчуванн¤ в≥д забрудненн¤ ними, заборон≥ вживати воду з в≥дкритих водойм у район≥ ендем≥њ, використанн≥ захисного од¤гу, гумових чоб≥т ≥ рукавиць п≥д час роботи в заболочен≥й м≥сцевост≥, на бойн¤х ≥ м'¤сокомб≥натах, при догл¤д≥ за хворими тваринами. ¬ажливим Ї проведенн¤ ветеринарно-сан≥тарних ≥ мел≥оративних роб≥т.

ƒорослих ≥ д≥тей з 8 рок≥в ≥мун≥зують за еп≥дем≥чними показанн¤ми вбитою лептосп≥розною вакциною 2 рази з ≥нтервалом 7-10 дн≥в п≥дшк≥рне (в≥дпов≥дно 2,0 ≥ 2,5 мл). „ерез р≥к зд≥йснюють ревакцинац≥ю в доз≥ 2 мл.  онтингент ос≥б, ¤к п≥дл¤гають щепленню, визначаЇтьс¤ м≥сцевими органами охорони здоров'¤ з урахуванн¤м еп≥дем≥олог≥чноњ ситуац≥њ.

¬ еп≥дем≥чних осередках зд≥йснюють заключну дезинфекц≥ю (¤к при кишкових ≥нфекц≥¤х), обов'¤зковим Ї лабораторне обстеженн¤ вс≥х п≥дозр≥лих хворих з гар¤чкою ≥ тих, ¤к≥ перехвор≥ли прот¤гом останнього м≥с¤ц¤. ¬оду ≥ харчов продукти з осередку можна вживати т≥льки п≥сл¤ терм≥чноњ обробки. ѕровод¤ть сан≥тарно-осв≥тню роботу.

Используются технологии uCoz