Ќа головну стор≥нку

≈’≤Ќќ ќ ќ«

≈х≥нококоз (echinococcosis) Ч т¤жка хрон≥чна хвороба людини, ¤ка викликаЇтьс¤ паразитуванн¤м личинок гельм≥нта Echinococcus granulosus.

≈т≥олог≥¤. —татевозр≥ла форма ех≥нокока паразитуЇ в тонк≥й кишц≥ к≥нцевого хаз¤њна, ¤ким можуть бути собаки, вовки, шакали, лисиц≥, куниц≥ та ≥нш≥. ѕаразит маЇ довжину 2,2-5,4 мм, ширину Ч 0,25-0,8 мм; складаЇтьс¤ з грушопод≥бного сколекса ≥ 3-4 членик≥в. —колекс маЇ 4 присоски ≥ хоботок з подв≥йним р¤дом гачк≥в (25-50). ќстанн≥й членик заповнений маткою, ¤ка маЇ боков≥ випинанн¤. ¬ н≥й м≥ститьс¤ до 400-800 ¤Їць (0,036-0,032 мм). яйце морфолог≥чно не в≥др≥зн¤Їтьс¤ в≥д ¤Їць тен≥њд, в ньому дозр≥ваЇ шестигачкова онкосфера, ¤ка вкрита щ≥льною оболонкою. ѕаразит прикр≥плюЇтьс¤ до слизовоњ оболонки кишки к≥нцевого хаз¤њна за допомогою присосок ≥ гачк≥в. ∆ивленн¤ глиста в≥дбуваЇтьс¤ через поверхню його т≥ла вм≥стом кишки. “ривал≥сть житт¤ ех≥нокока в кишках собаки складаЇ в середньому 5-6 м≥с, ≥нод≥ близько року.  оли ¤йц¤ дозр≥вають, останн≥й членик в≥докремлюЇтьс¤ в≥д решти ≥ разом з калом виноситьс¤ назовн≥.

ƒл¤ дальшого розвитку ¤йц¤ повинн≥ потрапити в травний канал пром≥жного хаз¤њна. «араз в≥домо 47 вид≥в ссавц≥в, ¤к≥ Ї пром≥жними ха礤ми ех≥нокока (люди, в≥вц≥, свин≥, велика рогата худоба, кози, олен≥, лос≥, верблюди, мавпи та ≥н.). ” травному канал≥ пром≥жного хаз¤њна оболонка ¤йц¤ руйнуЇтьс¤. «в≥льнений зародок паразита проникаЇ в ст≥нку тонкоњ кишки, а дал≥ Ч в кровоносн≥ кап≥л¤ри ≥ систему вор≥тноњ вени. ¬ результат≥ цього значна частина онкосфер заноситьс¤ переважно в печ≥нку. “ому печ≥нка част≥ше в≥д ≥нших орган≥в уражаЇтьс¤ ех≥нококозом (мал. 1). –ешта зародк≥в проход¤ть печ≥нковий бар'Їр ≥ через нижню порожнисту вену та правий шлуночок серц¤ попадаЇ в леген≥, де частина онкосфер затримуЇтьс¤ в легеневих кап≥л¤рах, а частина потрапл¤Ї у велике коло кровооб≥гу ≥ може занестис¤ в р≥зн≥ органи ≥ тканини хаз¤њна.

ћал. 1. ≈х≥нококова к≥ста печ≥нки на рентгенограм≥.

≈х≥нококова к≥ста в орган≥зм≥ людини ≥ тварин розвиваЇтьс¤ пов≥льно до ларвоцисти. ќстанн¤ складаЇтьс¤ ≥з зовн≥шньоњ (кутикул¤рноњ) ≥ внутр≥шньоњ (герм≥нативноњ) оболонок, виводкових капсул ≥з сколексами та пухирноњ р≥дини, в ¤к≥й можуть бути доч≥рн≥ ≥ внучат≥ пухир≥ (мал. 2, 3). √ерм≥нативна оболонка регулюЇ обм≥н речовин, з нењ виростають виводков≥ капсули, сколекси ≥ доч≥рн≥ пухир≥. ¬ результат≥ реактивних процес≥в в оточуюч≥й паразита тканин≥ утворюЇтьс¤ ф≥брозна капсула, ¤ка покриваЇ зовн≥ ех≥нококову к≥сту. « кутикул¤рною оболонкою ф≥брозна капсула зв'¤зана дуже м≥цно, але м≥ж ними Ї перипаразитарна щ≥лина. „ерез нењ в≥дбуваЇтьс¤ обм≥н речовин м≥ж кистою ≥ њњ нос≥Їм. ѕаразит бере з кров≥ хаз¤њна все необх≥дне дл¤ свого живленн¤, росту ≥ розмноженн¤ ≥ виводить в його орган≥зм продукти обм≥ну.

ћал. 2, 3. ƒоч≥рн≥ ≥ внучат≥ пухир≥ при ех≥нококоз≥.

“ривал≥сть житт¤ ех≥нококовоњ к≥сти може обчислюватись дес¤тир≥чч¤ми. ¬она може загинути в результат≥ порушенн¤ ц≥лост≥ оболонок, ненормального живленн¤ паразита, проникненн¤ всередину м≥кроорган≥зм≥в, токсичних сполук, при в≥дшаруванн≥ оболонки паразита в≥д ф≥брозноњ капсули при травм≥ тощо.

≈п≥дем≥олог≥¤. ќсновну роль у зараженн≥ ех≥нококозом людини в≥д≥граЇ њњ близьке побутове сп≥лкуванн¤ з ≥нвазованою собакою. Ќа луках, де пасутьс¤ отари овець, ¤ких охорон¤ють сторожов≥ собаки, може в≥дбутись значне забрудненн¤ онкосферами вовни цих тварин.

Ћюдина може заразитись при догл¤д≥ за в≥вц¤ми, њх стрижц≥, а також при вживанн≥ сирих овоч≥в (редька, цибул¤, полуниц¤ тощо), забруднених фекал≥¤ми собак. ƒозр≥л≥ членики ех≥нокока, ¤к≥ вид≥л¤ютьс¤ з кишок собак, поширюютьс¤ на значну в≥ддаль. яйц¤ при рухах членик≥в вивалюютьс¤ назовн≥ ≥ прикр≥плюютьс¤ до р≥зних предмет≥в, трав'¤них стебел. ќнкосфери, ¤к≥ знаход¤тьс¤ на поверхн≥ грунту в т≥н≥, не втрачають своЇњ ≥нвазивност≥ при температур≥ 10-26 ∞— прот¤гом м≥с¤ц¤. ¬ с≥н≥ при температур≥ -2...-20 ∞— онкосфери залишаютьс¤ життЇздатними прот¤гом 1-6 м≥с. ќнкосфери, ¤к≥ знаход¤тьс¤ на поверхн≥ грунту, на сонц≥ при температур≥ 18-50 ∞— знезаражуютьс¤ прот¤гом 1-2 д≥б. ≈х≥нококоз людей реЇструЇтьс¤ в ѕ≥вденн≥й јмериц≥, степов≥й зон≥ —Ўј, на јфриканському континент≥, в јвстрал≥њ, Ќов≥й «еланд≥њ. «начне розповсюдженн¤ ≥нваз≥¤ маЇ в јзербайджан≥, √руз≥њ, ¬≥рмен≥њ, “уркмен≥њ, ”збекистан≥, “аджикистан≥,  иргиз≥њ. ¬ ™вроп≥ ех≥нококоз ви¤вл¤Їтьс¤ в р≥зних крањнах, зокрема в ”крањн≥ та ћолдов≥. ¬ зах≥дних област¤х ”крањни, в Ѕ≥лорус≥, Ћитв≥, Ћатв≥њ, ≈стон≥њ спостер≥гаЇтьс¤ значне ураженн¤ ех≥нококозом свиней при незначн≥й ≥нваз≥њ овець, великоњ рогатоњ худоби ≥ населенн¤.

Ќа територ≥њ крањн —Ќƒ циркулюють два штами Echinococcus granulosus: УовечийФ, поширений в районах ≥нтенсивного в≥вчарства, ≥ Усвин¤чийФ, ви¤влений в зах≥дних районах (ј. ¬. «еньков, 1972; ¬. ѕ. √уменщиков, ¬. я. Ўубодеров, 1978; —. ƒ. ¬олощук, 1980). ѕри зараженн≥ овець Усвин¤чимФ штамом ех≥нококов≥ пухир≥ у них не розвиваютьс¤ або нежиттЇздатн≥ (звапн≥л≥ чи з нагноЇнн¤м), розм≥ром не б≥льше 7 мм. ” Усвин¤чогоФ штаму ех≥нокока членики нерухом≥ ≥ не розлаз¤тьс¤ з фекал≥й (—. ƒ. ¬олощук, 1980).

Ќа¤вн≥сть у свиней копрофаг≥њ спри¤Ї зараженню њх ех≥нококом. ¬ипас свиней на територ≥њ садиби, населеного пункту, значна к≥льк≥сть неприв'¤заних собак, заб≥й свиней в ≥ндив≥дуальних господарствах без ветсанекспертизи створюють спри¤тлив≥ умови дл¤ формуванн¤ ≥нтенсивних осередк≥в ех≥нококозу, в ¤ких кругооб≥г ех≥нокока проходить переважно за схемою Усобаки Ч свин≥Ф.

” зв'¤зку з в≥дсутн≥стю активноњ руховоњ функц≥њ членик≥в Усвин¤чогоФ ех≥нокока р≥дше в≥дбуваЇтьс¤ забрудненн¤ ¤йц¤ми ех≥нокока шерст≥ собак в пор≥вн¤нн≥ з зараженн¤м УовечимФ штамом. ¬ результат≥ цього в районах поширенн¤ Усвин¤чогоФ штаму ех≥нокока створюютьс¤ менш спри¤тлив≥ умови дл¤ зараженн¤ населенн¤ ех≥нококозом, н≥ж в м≥сц¤х поширенн¤ УовечогоФ штаму.

“аким чином, на територ≥њ крањн —Ќƒ ≥снують 2 типи осередк≥в ех≥нококозу, зв'¤заних з циркул¤ц≥Їю в≥дпов≥дно УовечогоФ ≥ Усвин¤чогоФ штам≥в паразита. ѕерший з них спостер≥гаЇтьс¤ в районах ≥нтенсивного в≥вчарства ≥ характеризуЇтьс¤ значним ураженн¤м овець, великоњ рогатоњ худоби ≥ населенн¤. ƒругий ви¤вл¤Їтьс¤ в м≥сц¤х ≥нтенсивного свинарства. Ќа його територ≥њ часто ви¤вл¤Їтьс¤ ех≥нококоз свиней, але в≥вц≥, велика рогата худоба ≥ населенн¤ уражаютьс¤ в≥дносно р≥дко.

≤снують природн≥ осередки ех≥нококозу, в ¤ких збудник циркулюЇ м≥ж дикими тваринами. “ак≥ осередки ви¤влен≥, зокрема, на “аймир≥ ≥ в ’абаровському крањ. ¬ першому з них передача ≥нваз≥њ зд≥йснюЇтьс¤ м≥ж вовками (к≥нцевий хаз¤њн) ≥ дикими олен¤ми (пром≥жний хаз¤њн), в другому Ч м≥ж вовками ≥ лос¤ми. «араженн¤ вовк≥в в цих осередках в≥дбуваЇтьс¤ при поњданн≥ ними уражених ех≥нококом олен≥в ≥ лос≥в, а зараженн¤ пром≥жних хаз¤њв Ч через траву ≥ воду природних водойм, забруднених фекал≥¤ми ≥нвазованих ех≥нококом вовк≥в.

ѕатогенез ≥ кл≥н≥ка. Ќа орган≥зм людини ех≥нокок чинить токсичний ≥ механ≥чний вплив. ≤нтоксикац≥¤ в≥дбуваЇтьс¤ за рахунок альбум≥н≥в, ¤к≥ знаход¤тьс¤ в ех≥нококов≥й р≥дин≥ ≥ можуть дифундувати через л≥мфатичн≥ перикистозн≥ простори. ¬смоктуванн¤ ех≥нококовоњ р≥дини в орган≥зм≥ викликаЇ алерг≥чну реакц≥ю, ¤ка про¤вл¤Їтьс¤ кропивницею, сверб≥нн¤м шк≥ри. ѕопаданн¤ у кров значноњ к≥лькост≥ вм≥сту ех≥нококового пухир¤ при механ≥чн≥й травм≥, оперативному втручанн≥, прорив≥ к≥сти може призвести до анаф≥лактичного шоку. ћехан≥чна д≥¤ ех≥нококового пухир¤ веде до порушенн¤ функц≥њ ураженого органа.

 л≥н≥чн≥ про¤ви ех≥нококозу залежать в≥д локал≥зац≥њ, розм≥р≥в к≥сти, пошкодженн¤ оточуючих орган≥в ≥ тканин, загальноњ ≥нтоксикац≥њ ≥ ступен¤ алерг≥зац≥њ орган≥зму.

≈х≥нокок у людини част≥ше локал≥зуЇтьс¤ в печ≥нц≥ (45-85 %) ≥ леген¤х (10 %). ѕри ех≥нококоз≥ печ≥нки хворий скаржитьс¤ на тисненн¤ ≥ б≥ль в правому п≥дребер'њ або надчеревн≥й д≥л¤нц≥. ѕеч≥нка зб≥льшена ≥ м'¤ка або тверда, в залежност≥ в≥д локал≥зац≥њ к≥сти ≥ тривалост≥ хвороби. ≈х≥нокок печ≥нки росте пов≥льно. ” зв'¤зку з цим, кл≥н≥чн≥ про¤ви захворюванн¤ в б≥льшост≥ випадк≥в виникають п≥зно, коли ех≥нококов≥ пухир≥ дос¤гають значних розм≥р≥в. ƒуже небезпечн≥ при ех≥нококоз≥ ускладненн¤, зв'¤зан≥ з розривом пухир¤ або його нагноЇнн¤м. Ќайчаст≥ше пухир прориваЇтьс¤ у черевну порожнину. –озрив пухир¤ в≥дбуваЇтьс¤ п≥д д≥Їю травми, ≥нод≥ незначноњ. ÷е веде до обс≥мен≥нн¤ черевноњ порожнини ≥ розвитку в н≥й множинних ех≥нококових пухир≥в та перитон≥ту. ≈х≥нококова р≥дина, що вилилас¤, може призвести до анаф≥лактичного шоку ≥ смерт≥ хворого.

ѕри ех≥нококоз≥ легень кл≥н≥чн≥ ознаки хвороби можуть довго не про¤вл¤тись, ≥ д≥агноз ≥нод≥ ставитьс¤ випадково при рентгенолог≥чному досл≥дженн≥ грудноњ кл≥тки.

ѕершими симптомами захворюванн¤ Ї в≥дчутт¤ здавлюванн¤ в груд¤х, сухий ≥ тривалий кашель, кровохарканн¤, задишка. ѕ≥зн≥ше спостер≥гаютьс¤ випинанн¤ в≥дпов≥дноњ половини грудноњ кл≥тки, притупленн¤ перкуторного звуку, зм≥щенн¤ сус≥дн≥х орган≥в. ѕрорив ех≥нококового пухир¤ легень част≥ше стаЇтьс¤ в бронхи. ѕри цьому спостер≥гаютьс¤ блюванн¤, надсадний кашель, кровохарканн¤. ѕри прорив≥ в плевру з'¤вл¤Їтьс¤ сильний б≥ль у боц≥ з ¤вищами колапсу, пот≥м розвиваЇтьс¤ плеврит.

≈х≥нококоз ≥нших орган≥в (селез≥нки, нирок, п≥дшлунковоњ залози) ≥ тканин спостер≥гаЇтьс¤ р≥дко. ≈х≥нококоз черевноњ порожнини трапл¤Їтьс¤ переважно в результат≥ розриву ех≥нококового пухир¤ печ≥нки, селез≥нки або ¤когось ≥ншого органа.

ƒ≥агностика ех≥нокока печ≥нки, легень та ≥нших орган≥в ≥ тканин вимагаЇ комплексного застосуванн¤ р≥зноман≥тних д≥агностичних прийом≥в. « ≥мунолог≥чних метод≥в найефективн≥шими Ї –Ќ√ј ≥ ≥муноферментна реакц≥¤, менш ефективна реакц≥¤ латекс-аглютинац≥њ. « ≥нструментальних метод≥в д≥агностики важливе значенн¤ маЇ рентгенолог≥чне обстеженн¤ (рентгеноскоп≥¤ ≥ рентгенограф≥¤ легень ≥ печ≥нки, рентгеноконтрастн≥ досл≥дженн¤ жовчовид≥льноњ системи ≥ судин, аксил¤рна комп'ютерна рентген≥вська томограф≥¤); рад≥о≥зотопне ≥ ультразвукове досл≥дженн¤ печ≥нки; лапароскоп≥¤. ѕри ех≥нококоз≥ легень рентгенолог≥чне спостер≥гаЇтьс¤ кул¤ста т≥нь в≥д ех≥нокока, ¤ка лежить у незм≥нен≥й легенев≥й тканин≥ з р≥зко контурованими кра¤ми.

Ћ≥куванн¤. —пециф≥чна х≥м≥отерап≥¤ не розроблена. ¬ зв'¤зку з можлив≥стю прориву ех≥нококовоњ к≥сти в сус≥дн≥ тканини ≥ органи, що може призвести до важких ускладнень ≥ смерт≥, Їдиним радикальним способом Ї видаленн¤ ех≥нокока з орган≥зму оперативним шл¤хом. ’вор≥ з ускладненими формами ех≥нококозу потребують комплексноњ патогенетичноњ терап≥њ ≥ д≥Їти з врахуванн¤м ураженн¤ певних орган≥в. ѕризначають дез≥нтоксикац≥йн≥ та десенсиб≥л≥зуюч≥ засоби, при нагноЇнн¤х Ч антиб≥отики. ѕри в≥дсутност≥ прот¤гом 3 рок≥в кл≥н≥ко-лабораторних ≥ ≥нструментальних показник≥в рецидиву ≥ стаб≥льно в≥д'Їмних серолог≥чних реакц≥¤х њх зн≥мають з обл≥ку.

ѕроф≥лактика. Ѕоротьба з ех≥нококозом повинна бути ц≥леспр¤мованою. ¬ районах ≥нтенсивного розвитку в≥вчарства особлива увага прид≥л¤Їтьс¤ заходам, спр¤мованим на розрив кругооб≥гу ех≥нокока за схемою: в≥вц≥ Ч сторожов≥ собаки Ч в≥вц≥. « ц≥Їю метою необх≥дно строго контролювати, щоб к≥льк≥сть сторожових собак б≥л¤ отари овець не перевищувала 2-3, ≥ систематично через кожн≥ 30-45 дн≥в проводити у них пре≥маг≥нальну дегельм≥нтизац≥ю. ƒл¤ останньоњ використовують арекол≥н бромистоводневий або фенасал, дотримуючись при цьому правил, ¤к≥ запоб≥гають розс≥юванню паразита в довк≥лл≥. ƒегельм≥нтизац≥ю провод¤ть на цементних площадках, вид≥лен≥ п≥сл¤ нењ фекал≥њ збирають у металевий посуд ≥ кип'¤т¤ть у вод≥ 10-15 хв або заливають на 3 год 10 % розчином хлорного вапна. ÷им розчином також знезаражують площадку, а грунт обробл¤ють « % розчином карбат≥ону (4 л на 1 м2).

¬ районах з ≥нтенсивним розвитком свинарства особливу увагу необх≥дно звертати на заходи, спр¤мован≥ на розрив кругооб≥гу ех≥нокока за схемою: свин¤ Ч собака Ч свин¤. ” селах необх≥дно зобов'¤зати хаз¤њв утримувати собак на прив'¤з≥; сл≥д знищувати брод¤чих собак. —вин≥ повинн≥ знаходитись на ст≥йловому утриманн≥. «аб≥й с≥льськогосподарських тварин проводитьс¤ т≥льки в спец≥ально в≥дведених дл¤ цього м≥сц¤х, захищених в≥д собак. ”ражен≥ ех≥нококом в≥дходи забою с≥льськогосподарських тварин знищують або скидають у б≥отерм≥чну ¤му. Ќеобх≥дно обладнати у в≥дпов≥дност≥ до сан≥тарних вимог заб≥йн≥ пункти ≥ скотомогильники.

ƒл¤ попередженн¤ зараженн¤ людини сл≥д дотримуватись певних правил поводженн¤ з собаками: не давати њм органи забитих с≥льськогосподарських тварин, ¤к≥ не перев≥рен≥ ветеринарною службою; мити руки п≥сл¤ контакту з собаками, а також ≥ншими тваринами; не допускати њх до њж≥ та посуду людини.


Rated by PING
Используются технологии uCoz