Ќа головну стор≥нку

™–—»Ќ≤ќ«» (YERSINIOSIS)

ƒо Їрсин≥оз≥в належить 2 зоонозн≥ ≥нфекц≥њ Ч псевдотуберкульоз ≥ кишковий Їрсин≥оз, що супроводжуютьс¤ бактер≥ем≥Їю з ≥нтоксикац≥Їю та ознаками переважного ураженн¤ травного каналу, печ≥нки, опорно-рухового апарату, шк≥ри. «будником псевдотуберкульозу Ї Y. pseudotuberculosis, кишкового Їрсин≥озу Ч Y. enterocolitica.

≈п≥дем≥олог≥¤. ƒжерела ≥нфекцњ Ч гризуни (пол≥вки, миш≥, щур≥, зайц, кролики), а також коти, собаки, рогата худоба, свин≥, птахи (кури, ≥ндики, голуби), пр≥сноводн≥ риби, ¤к≥ заражаютьс¤ один в≥д одного в основному ал≥ментарним шл¤хом. ¬ажливою умовою п≥дтриманн¤ еп≥зоотичного процесу Ї здатн≥сть Їрсин≥й до сапроф≥тного ≥снуванн¤, що можна по¤снити њх психроф≥льн≥стю ≥ високою ст≥йк≥стю у зовн≥шньому середовищ. ™рсин≥њ не т≥льки збер≥гаютьс¤ довго, а й розмножуютьс¤ в холодильних камерах ≥ в складських прим≥щенн¤х. Ћюдина заражуЇтьс¤ найчаст≥ше при вживанн≥ ≥нф≥кованих харчових продукт≥в (овоч≥в, коренеплод≥в, фрукт≥в, молока, м'¤са тощо), ¤к≥ не пройшли терм≥чноњ обробки. ¬одний шл¤х зараженн¤ маЇ другор¤дне значенн¤. ™рсин≥ози реЇструютьс¤ на вс≥х територ≥¤х. ѕсевдотуберкульоз маЇ зимово-весн¤ну сезонн≥сть, а кишковий Їрсин≥оз Ч ос≥нньо-зимову. ¬≥дм≥чаЇтьс¤ ч≥тке зростанн¤ захворюваност≥ в багатьох крањнах. ѕор¤д з≥ спорадичними захворюванн¤ми част≥ше виникають спалахи Їрсин≥оз≥в у с≥м'¤х та орган≥зованих колективах.

 л≥н≥ка. ≤нкубац≥йний пер≥од може тривати в≥д 2-3 до 18 дн≥в, при псевдотуберкульоз≥ Ч 7-10 дн≥в, при кишковому Їрсин≥оз≥ Ч 2-3 дн≥.

ѕсевдотуберкульоз. ѕ≥сл¤ короткого початкового пер≥оду, ¤кий характеризуЇтьс¤ загальною слабк≥стю, ознобом, головним болем, болем у м'¤зах ≥ живот≥, нудотою, катаральними ¤вищами, настаЇ пер≥од розпалу. “емпература т≥ла прот¤гом 2-3 дн≥в п≥двищуЇтьс¤ до 38-39 ∞— ≥ вище, дал≥ маЇ рем≥туючий, ≥нтерм≥туючий, неправильний, р≥дше пост≥йний характер. ѕри легкому переб≥гу хвороби вона може бути субфебрильною або нормальною. √ар¤чковий пер≥од триваЇ в≥д 7 дн≥в до 3 м≥с, найчаст≥ше 1-2 тиж.

Ќа 2-4-й день хвороби на шк≥р≥ у м≥сц¤х згинанн¤ (рук, з бок≥в грудноњ кл≥тки, на стегнах, гом≥лках) з'¤вл¤Їтьс¤ висипка (мал. 1, 2, 3). ¬она др≥бно-пл¤миста, папульозна, розеольозна або гемораг≥чна, розташована на фон≥ г≥перем≥йованоњ або нормальноњ шк≥ри. ¬исипка значно густ≥ша в природн≥х складках ≥ навколо суглоб≥в, а на голов≥ в≥дсутн¤. ћоже супроводжуватись сверб≥нн¤м. ” б≥льшост≥ хворих спостер≥гаЇтьс¤ ¤скрава г≥перем≥¤ обличч¤, шињ, долонь ≥ стоп (симптоми УкапюшонаФ, УрукавичокФ, УшкарпетокФ). ¬исипка збер≥гаЇтьс¤ до 5 дн≥в. ѕ≥сл¤ нењ залишаютьс¤ п≥гментац≥¤, пластинчасте лущенн¤ на п≥дошвах ≥ долон¤х.

ћал. 1-3. ¬исипка при Їрсин≥оз≥.

—постер≥гаютьс¤ г≥перем≥¤ ≥ одутл≥сть обличч¤, бл≥д≥сть носогубного трикутника, кон'юнктив≥т, склерит, нер≥дко жовт¤ниц¤. „асто в≥дм≥чаютьс¤ г≥перем≥¤ ≥ припухл≥сть др≥бних ≥ великих суглоб≥в, обмеженн¤ рух≥в у них. —лизова з≥ву г≥перем≥йована, спостер≥гаютьс¤ ¤вища тонзил≥ту з п≥дщелепним л≥мфаден≥том. язик вкритий б≥лим нальотом; очищуючись до 4-5-го дн¤, в≥н набираЇ вигл¤ду УмалиновогоФ.

ѕульс прискорений або спов≥льнений, тони серц¤ приглушен≥. «р≥дка розвиваЇтьс¤ ≥нфекц≥йно-токсичний м≥окардит. ”раженн¤ орган≥в диханн¤ про¤вл¤Їтьс¤ кашлем, болем у груд¤х, рдко Ч вологими хрипами.

’вор≥ скаржатьс¤ на б≥ль у живот≥, обумовлений розвитком терм≥нального ≥лењту, мезентер≥ального л≥мфаден≥ту. ћоже турбувати пронос. «р≥дка приЇднуЇтьс¤ картина гострого апендициту.

–озр≥зн¤ють так≥ кл≥н≥чн≥ форми хвороби: генерал≥зована, жовт¤нична, гостра респ≥раторна, артралг≥чна, скарлатинопод≥бна, абдом≥нальна, ≥нтестинальна.

ѕсевдотуберкульоз може мати зат¤жний переб≥г, супроводжуватись загостренн¤ми ≥ рецидивами, при ¤ких част≥ше ви¤вл¤ютьс¤ симптоми терм≥нального ≥лењту ≥ мезаден≥ту, пол≥артриту, гепатиту. ѕор¤д з висипкою, ¤ка характерна дл¤ пер≥оду розпалу, можуть з'¤витис¤ вузлувата еритема ≥ уртикарна екзантема.

ƒл¤ кишкового Їрсин≥озу в ц≥лому характерним Ї важчий, н≥ж при псевдотуберкульоз≥, переб≥г, однак досить часто спостер≥гаютьс¤ легк≥ й стерт≥ форми.

” б≥льшост≥ випадк≥в хвороба розпочинаЇтьс¤ гостро з ознобу, головного болю, ломоти в суглобах, в≥дчутт¤ болю ≥ др¤панн¤ в горл≥. ћожуть виникати б≥ль у живот≥, нудота, блюванн¤, пронос. “емпература т≥ла п≥двищуЇтьс¤ понад 38-39 ∞—, р≥дше Ч субфебрильна. √ар¤чкова реакц≥¤ рем≥туючого або ≥нтерм≥туючого типу, може зат¤гуватись до 1 м≥с ≥ довше.

” перш≥ дн≥ обличч¤ г≥перем≥йоване або бл≥де. —удини склер розширен≥, кон'юнктива запалена. ” 1/3 хворих з'¤вл¤Їтьс¤ жовт¤ниц¤, у 1/4 Ч висипка на шк≥р≥ (др≥бнопл¤миста, папульозна, розеольозна, вузлувата або гемораг≥чна). ¬исипанн¤ пол≥морфн≥, част≥ше виникають на всьому т≥л≥, тримаютьс¤ близько тижн¤. —лизова з≥ву г≥перем≥йована, набр¤кла. ћоже розвиватись гострий тонзил≥т у поЇднанн≥ з шийним л≥мфаден≥том.

ѕульс спов≥льнений або прискорений, артер≥альний тиск кров≥ знижений. “они серц¤ ослаблен≥. Ќа ≈ √ - ознаки м≥окард≥одистроф≥њ або нав≥ть м≥окардиту. „асто виникають рин≥т, назофаринг≥т, бронх≥т, р≥дше Ч вогнищева пневмон≥¤. язик вкритий нальотом. ∆ив≥т при пальпац≥њ болючий. ” б≥льшост≥ хворих зб≥льшена печ≥нка, њњ край м'¤кий, закруглений, у кожного четвертого Ч- спленомегал≥¤. Ѕ≥ох≥м≥чне досл≥дженн¤ кров≥ ви¤вл¤Ї гиперб≥л≥руб≥нем≥ю, п≥двищену активн≥сть јлј“, позитивн≥ осадов≥ проби. «р≥дка виникають ознаки токсичного нефриту або п≥Їлонефриту.

’вороба маЇ схильн≥сть до хвилеподбного переб≥гу. ѕер≥од реконвалесценц≥њ без особливостей, але можлив≥ рецидиви.

«алежно в≥д переважанн¤ ураженн¤ тих чи ≥нших орган≥в можна вид≥лити так≥ кл≥н≥чн≥ форми кишкового Їрсин≥озу: гастроентерокол≥т (ентерокол≥т), терм≥нальний ≥лењт, мезентер≥альний л≥мфаден≥т, апендицит, сепсис, гепатит, пол≥артрит, синдром –ейтера (поЇднанн¤ увењту, ≥ридоцикл≥ту з пол≥артритом ≥ уретритом), нодозна еритема, гломерулонефрит, плевропневмон≥¤, мен≥нгоенцефал≥т.

ƒ≥агностика. ƒл¤ розп≥знаванн¤ Їрсин≥оз≥в використовують у сукупност≥ еп≥дем≥олог≥чн≥, кл≥н≥чн≥ та лабораторн≥ дан≥. ƒ≥агноз легше встановити при масових захворюванн¤х, зв'¤заних сп≥льним джерелом харчуванн¤ ≥ води. ¬ажливо в≥дпов≥дним чином оц≥нити так≥ характерн≥ про¤ви хвороби, ¤к синдром нтоксикац≥њ ≥ гар¤чки, катаральн≥ ¤вища, артралг≥њ ≥ м≥алг≥њ, висипка, пол≥аден≥т, г≥перем≥¤ обличч¤, шињ, долонь ≥ стоп, бл≥дий носогубний трикутник, УмалиновийФ ¤зик, ¤вища гастроентерокол≥ту, терм≥нального ≥лењту, мезаден≥ту, апендициту, гепатол≥Їнальний синдром.

” д≥агностиц≥ застосовують бактер≥олог≥чн та серолог≥чн≥ методи. «будника можна вид≥лити прот¤гом всього захворюванн¤ з калу, сеч≥, жовч≥, харкотинн¤, слизовоњ оболонки носоглотки, а також з матер≥алу, отриманого п≥д час операц≥њ. «абраний матер≥ал негайно вис≥вають на середовище п≥дрощуванн¤ Ч стандартний фосфатно-буферний розчин (рЌ 7,2-7,4) або 1 % пептонну воду з 0,5 % розчином глюкози ≥ фенолом червоним (рЌ 7,4-7,6). ѕос≥ви витримують прот¤гом 2-3 тиж у холодильнику при температур≥ 3-4 ∞—, робл¤чи кожн≥ 3-5 дн≥в перес≥ви на середовища ≈ндо, Ћев≥на з подальшим вирощуванн¤м њх у термостат≥ при 25-26 ∞—.

ѕочинаючи з 6-7-го дн¤ хвороби, в сироватц≥ кров≥ хворого визначають специф≥чн≥ антит≥ла в –ј або –Ќ√ј з типовим штамом чи автокультурою в динам≥ц≥, краще на 1-му ≥ 3-му тижн≥. ƒ≥агностичний титр 1:280 ≥ б≥льше. —еролог≥чний метод приблизно в 2 рази чутлив≥ший, н≥ж бактер≥олог≥чний.

ѕри псевдотуберкульоз≥ розроблено шк≥рну пробу з алергеном ≥з збудника, њњ враховують через 24 год п≥сл¤ внутр≥шньошкрного введенн¤ 0,1 мл алергену в д≥л¤нц≥ передпл≥чч¤. ѕроба стаЇ позитивною на 7-20-й день захворюванн¤, позитивна реакц≥¤ збер≥гаЇтьс¤ до 2-5 рок≥в. ≤нколи ставл¤ть б≥олог≥чну пробу на б≥лих мишах або гв≥нейських свинках.

јнал≥з кров≥ показуЇ нейтроф≥льний лейкоцитоз, паличко¤дерний зсув, зб≥льшенн¤ Ўќ≈.

ƒиференц≥альний д≥агноз. ” початковий пер≥од ерсин≥оз≥в, до по¤ви висипки, необх≥дно виключити √–¬≤, анг≥ну, харчов≥ токсико≥нфекц≥њ, токсичну диспепс≥ю.

√–¬≤ супроводжуютьс¤ виражен≥шими катаральними ¤вищами, ларинготрахењтом, бронх≥том; долон≥ ≥ стопи не г≥перем≥йован≥, немаЇ висипки, селез≥нка не зб≥льшена. јнг≥н≥ передуЇ простуда, Ї схильн≥сть до повторних захворювань; ¤зик вкритий густим нальотом, селез≥нка не зб≥льшена. ’арчов≥ токсико≥нфекц≥њ виникають внасл≥док вживанн¤ недобро¤к≥сних продукт≥в або таких, що швидко псуютьс¤; переб≥г по типу гострого гастриту ≥ гастроентерокол≥ту, без гепатол≥Їнального синдрому. ƒл¤ дизентер≥њ характерн≥ переймопод≥бн≥ бол≥, переважно в л≥в≥й здухвинн≥й д≥л¤нц≥, тенезми, можлив≥ несправжн≥ поклики, сигмопод≥бна кишка спазмована, болюча при пальпац≥њ.  ал м≥стить велику к≥льк≥сть слизу, прожилки кров≥.  атаральн≥ ¤вища, ломота в суглобах ≥ б≥ль в горл≥ в≥дсутн≥. “оксична диспепс≥¤ спостер≥гаЇтьс¤ у д≥тей раннього в≥ку ≥ супроводжуЇтьс¤ зневодненн¤м орган≥зму.

ѕри абдом≥нальних формах ≥нфекц≥њ необх≥дно виключити гострий апендицит, при ¤кому б≥ль в живот≥ виникаЇ на початку хвороби ≥ Ї пров≥дною ознакою. ѕозитивн≥ симптоми подразненн¤ очеревини, м'¤зи передньоњ черевноњ ст≥нки напружен≥. ¬ сумн≥вних випадках необх≥дне спостереженн¤ х≥рурга. ’вороба  рона маЇ тривалий анамнез.

ѕо¤ва висипки диктуЇ необх≥дн≥сть виключити скарлатину ≥ краснуху. реба враховувати, що у випадку скарлатини висипка з'¤вл¤Їтьс¤ вже у 1-й день захворюванн¤, вона крапчаста, ви¤вл¤Їтьс¤ на всьому т≥л≥, в тому числ≥ на обличч≥, на г≥перем≥йован≥й шк≥р≥, ≥ концентруЇтьс¤ в природних складках. ЌемаЇ абдом≥нальних ¤вищ. «ап≥дозрити краснуху можна на п≥дстав≥ легкого переб≥гу хвороби, р≥вном≥рного розташуванн¤ висипки без злитт¤ њњ елемент≥в, зб≥льшенн¤ задньошийних ≥ потиличних л≥мфовузл≥в. јле зм≥ни з боку суглоб≥в, печ≥нки, кишок в≥дсутн≥.

ƒл¤ черевного тифу характерн≥ поступовий початок, виражен≥ симптоми ≥нтоксикац≥њ. ¬исипка з'¤вл¤Їтьс¤ п≥зн≥ше, на 8-10-й день, розеольозна, нер¤сна. Ћице бл≥де. язик потовщений, метеоризм значний. ¬ кров≥ Ч лейкопен≥¤, л≥мфомоноцитоз. јртралг≥њ, блюванн¤ в≥дсутн≥. ¬ажче за кл≥н≥чними даними в≥ддиференц≥ювати паратифи ј та ¬. ƒ≥агноз можна п≥дтвердити вид≥ленн¤м збудника з кров≥, сеч≥, калу, а також за допомогою в≥дпов≥дних серолог≥чних реакц≥й.

ѕри гемораг≥чних гар¤чках з нирковим синдромом висипка нер¤сна, част≥ше петех≥альна, розм≥щена на бокових поверхн¤х тулуба, можлив≥ внутр≥шн≥ кровотеч≥, б≥ль у попереку, позитивний симптом ѕастернацького, ол≥гур≥¤. ѕри зниженн≥ температури т≥ла стан не т≥льки не пол≥пшуЇтьс¤, але може й пог≥ршитись, аж до розвитку урем≥чноњ коми. ¬ сеч≥ велика к≥льк≥сть еритроцит≥в, лейкоцит≥в, г≥ал≥новихф≥бринових цил≥ндр≥в. ’вороба маЇ ендем≥чне поширенн¤.

Ћептосп≥роз в≥др≥зн¤Їтьс¤ на¤вн≥стю болю в литкових м'¤зах, гемораг≥чного синдрому, розвитком нирковоњ недостатност≥. ƒопомагають в д≥агностиц≥ дан≥ лабораторних досл≥джень Ч п≥двищенн¤ залишкового азоту, сечовини, креатин≥ну в кров≥, позитивна –ћј з лептосп≥рами, знаходженн¤ лептосп≥р у кров≥ та сеч≥.

ѕри бруцельоз≥ початок хвороби част≥ше поступовий. ≈кзантема зустрчаЇтьс¤ р≥дше, без лущенн¤ шк≥ри. ¬иражений гепатол≥Їнальний синдром. ѕопри гар¤чку загальне самопочутт¤ задов≥льне. ¬ гемограм≥ лейкопен≥¤ з нейтропен≥Їюл≥мфоцитозом.

¬≥русн≥ гепатити в≥др≥зн¤ютьс¤ поступовим початком. √ар¤чка спостер≥гаЇтьс¤ т≥льки в початковий пер≥од, част≥ше невисока. ∆овт¤ниц¤ ≥нтенсивн≥ша ≥ тривал≥ша, печ≥нка зб≥льшена ≥ дещо болюча. ” кров≥ лейкопен≥¤, л≥мфомоноцитоз. ќднак не характерна д≥аре¤, немаЇ змн у суглобах, висипки на шк≥р≥.

ѕри ревматизм≥, пор¤д з под≥бними симптомами, визначають ендом≥окардит, ураженн¤ клапан≥в серц¤, зм≥ни на ≈ √, к≥льцевидну еритему, в анамнез≥ Ч анг≥ни. ” кров≥ та сеч≥ знаход¤ть стрептококовий антиген.

–евматоњдний пол≥артрит характеризуЇтьс¤ ранковою скут≥стю уражених суглоб≥в, на њх розгинальних поверхн¤х знаход¤ть ревматоњдн≥ вузлики, при тривалому переб≥гу розвиваютьс¤ анк≥лози.

ќсоблив≥ труднощ≥ виникають при диференц≥ац≥њ псевдотуберкульозу ≥ кишкового Їрсин≥озу, бо кл≥н≥чна картина й еп≥дем≥олог≥¤ цих хвороб дуже под≥бн≥, а збудники належать до одного роду.  л≥н≥ко-еп≥дем≥олог≥чн≥ в≥дм≥нност≥ нос¤ть переважно к≥льк≥сний характер. “ому диференц≥альна д≥агностика проводитьс¤ в умовах стац≥онару ≥з застосуванн¤м м≥кроб≥олог≥чних метод≥в.

Ћ≥куванн¤. ’вор≥ на псевдотуберкульоз ≥ кишковий Їрсин≥оз п≥дл¤гають госп≥тал≥зац≥њ в ≥нфекц≥йн≥ в≥дд≥ленн¤. ” випадку легкого переб≥гу хороби, що част≥ше спостер≥гаЇтьс¤ при гостр≥й респ≥раторн≥й ≥ скарлатинопод≥бн≥й формах, л≥куванн¤ можна проводити вдома. ÷е не впливаЇ на тривал≥сть окремих симптом≥в ≥ терм≥ни одужанн¤.

ѕоказана дЇта є 4. « ет≥отропних засоб≥в найефективн≥ш≥ левом≥цетин або тетрацикл≥н, гентам≥цин. ѕрепаратами вибору можуть бути цефалоридин, амп≥цил≥н, карбен≥цил≥н, б≥септол.  урс л≥куванн¤ триваЇ 2 тиж.

ѕри легкому переб≥гу псевдотуберкульозу перорально застосовують глюкозо-електрол≥тн≥ розчини: глюкосол, рег≥дрон, при т¤жкому Ч внутр≥шньовенно 5 % розчин глюкози, гемодез, стандартн≥ пол≥≥онн≥ розчини (–ингера, трисоль, лактосоль, ацесоль). ѕри на¤вност≥ артралг≥й показан≥ ≥ндометацин, ≥бупрофен , ацетилсал≥цилова кислота. ¬ажкий зат¤жний переб≥г хвороби, розвиток вузлуватоњ еритеми, синдрому –ейтера диктують необх≥дн≥сть використовувати глюкокортикоњди. ” випадку по¤ви ознак перитон≥ту ≥ гострого апендициту виникаЇ необх≥дн≥сть оперативного втручанн¤. «а кл≥н≥чними показанн¤ми призначають десенсиб≥л≥зуюч≥, аналгезуюч≥, серцево-судинн≥, загальнозм≥цнююч≥ засоби.

–еконвалесцент≥в виписують не ран≥ше, н≥ж на 20-й день в≥д початку захворюванн¤, п≥сл¤ кл≥н≥чного одужанн¤, нормал≥зац≥њ б≥ох≥м≥чних показник≥в кров≥, при негативних даних бактер≥олог≥чних досл≥джень калу ≥ сеч≥.

–еконвалесценти п≥дл¤гають диспансерному спостереженню прот¤гом 3 м≥с з проведенн¤м через 1 ≥ 3 м≥с кл≥н≥чного обстеженн¤, б≥ох≥м≥чного досл≥дженн¤ кров≥, бактер≥олог≥чного пос≥ву калу.

ќсоби, ¤к≥ перенесли хворобу в легк≥й ≥ середньоважк≥й формах, зв≥льн¤ютьс¤ в≥д роботи на 10 дн≥в, п≥сл¤ важкоњ форми (≥з зм≥нами серц¤, печ≥нки, суглоб≥в) Ч на терм≥н до 30 дн≥в.

ѕроф≥лактика та заходи в осередку. Ќеобх≥дний систематичний контроль за сан≥тарно-г≥г≥Їн≥чним станом продовольчих склад≥в, холодильних камер, джерел водопостачанн¤; дотриманн¤ правил збер≥ганн¤ харчових продукт≥в, приготуванн¤ ≥ реал≥зац≥њ њж≥. ѕродукти сл≥д збер≥гати у прим≥щенн¤х, ¤к≥ не доступн дл¤ гризун≥в. ќсобливе значенн¤ надаЇтьс¤ запоб≥ганню ≥нф≥куванню овоч≥в ≥ коренеплод≥в (зв≥льненн¤ сховищ дл¤ городини в≥д старих овоч≥в перед завантаженн¤м, дез≥нфекц≥¤ ≥ поб≥лка ст≥н ≥ п≥длоги, п≥дсушуванн¤ на сонц тари, ¤к≥сне сортуванн¤ ≥ переробка овоч≥в ≥ коренеплод≥в). ” процес≥ тривалого збер≥ганн¤ овоч≥в ≥ фрукт≥в њх пер≥одично перебирають, гнил≥ викидають. ѕродукти, на ¤ких знайден≥ сл≥ди гризун≥в, перед вживанн¤м п≥дл¤гають терм≥чн≥й обробц≥. —истематично провод¤ть дератизац≥йн≥ заходи.

–еконвалесценти з числа прац≥вник≥в харчових п≥дприЇмств ≥ прир≥внюваних до них профес≥й допускаютьс¤ до роботи п≥сл¤ триразового бактер≥олог≥чного досл≥дженн¤ калу з негативними результатами.

¬ еп≥дем≥чному осередку робл¤ть заключну дез≥нфекц≥ю. ѕрот¤гом 18 дн≥в спостер≥гають за особами, ¤к≥ були в контакт≥ з хворим ≥ њли т≥ сам≥ продукти; провод¤ть бактер≥олог≥чн≥ досл≥дженн¤ в≥дловлених гризун≥в, овочесховищ та ≥нших продовольчих склад≥в, харчоблок≥в, джерел водопостачанн¤; зд≥йснюють дез≥нфекц≥ю ≥ позапланову дератизац≥ю; систематично зд≥йснюють ветеринарний нагл¤д за домашн≥ми та с≥льськогосподарськими тваринами з метою вилученн¤ хворих, њх л≥куванн¤ або в≥дправки на сан≥тарний заб≥й. —л≥д проводити широку роз'¤снювальну роботу серед населенн¤, радити вживати т≥льки терм≥чне оброблену њжу ≥ переварену воду. —пециф≥чну проф≥лактику не розроблено.


Rated by PING
Используются технологии uCoz