Ќа головну стор≥нку

ƒ»«≈Ќ“≈–≤я (Ў»√≈Ћ№ќ«, DYSENTERIA)

ƒизентер≥¤ Ч ≥нфекц≥йна хвороба людини ≥з запаленн¤м дистального в≥дд≥лу товстоњ кишки, ¤ка супроводжуЇтьс¤ ¤вищами ≥нтоксикац≥њ та проносом. «будниками Ї шигели: 1) Sh. dysenteriae (√ригор'Їва-Ўига, Ўтуцера-Ўм≥тца, Ћарджа-—акса); 2) Sh. flexneri; 3) Sh. boydii; 4) Sh. sonnei.

≈п≥дем≥олог≥¤. ƒжерелом ≥нфекц≥њ Ї хворий на дизентер≥ю або бактер≥онос≥й. ћехан≥зм передач≥ Ч фекально-оральний. «будник може потрапити в орган≥зм ≥з зараженими харчовими продуктами (молоко, салат, компот, фрукти, хл≥бо-булков≥ вироби), водою, р≥дше контактно-побутовим шл¤хом (через забруднен≥ руки, ≥грашки, б≥лизну). ѕоширенню шигел можуть спри¤ти мухи. ” поширенн≥ дизентер≥њ «онне пров≥дну роль в≥д≥граЇ харчовий фактор, дизентер≥њ ‘лекснера Ч вода, дизентер≥њ √ригор'Їва-Ўига Ч побутов≥ реч≥.

ƒо дизентер≥њ сприйн¤тлив≥ вс≥ люди, але найчаст≥ше вона вражаЇ д≥тей у в≥ц≥ 2-4 рок≥в. ≤нфекц≥¤ маЇ повсюдне поширенн¤, реЇструЇтьс¤ б≥льше у л≥тн≥ м≥с¤ц≥. ≤мун≥тет п≥сл¤ перенесеного захворюванн¤ короткочасний, видоспециф≥чний.

 л≥н≥ка. ≤нкубац≥йний пер≥од триваЇ в≥д 12 год до 7 д≥б (у середньому 2-3 доби).

” б≥льшост≥ випадк≥в дизентер≥¤ починаЇтьс¤ гостро. Ћише у де¤ких хворих прот¤гом к≥лькох годин можуть спостер≥гатись продромальн≥ ¤вища у вигл¤д≥ мерзл¤куватост≥, нездужанн¤, головного болю, до ¤ких незабаром приЇднуютьс¤ типов≥ ознаки пер≥оду розпалу. „аст≥ше захворюванн¤ починаЇтьс¤ з болю в живот≥ та проносу. ¬ розпал≥ захворюванн¤ на фон≥ загальноњ ≥нтоксикац≥њ з п≥двищенн¤м температури т≥ла дом≥нують ознаки ураженн¤ травного каналу Ч кол≥тний, ентеритний ≥, р≥дше, гастритний синдроми, на¤вн≥сть ¤ких визначаЇ той чи ≥нший кл≥н≥чний вар≥ант.

«г≥дно з сучасною класиф≥кац≥Їю, прийн¤то розр≥зн¤ти гостру ≥ хрон≥чну дизентер≥ю, а також шигельозне бактер≥овид≥ленн¤. √остра дизентер≥¤ триваЇ в≥д дек≥лькох дн≥в до 3 м≥с. ¬ид≥л¤ють њњ кол≥тну ≥ гастроентерокол≥тну форми, ¤к≥ можуть мати стертий, легкий, середньоњ важкост≥, важкий ≥ дуже важкий переб≥г.

 ол≥тна форма гостроњ дизентер≥њ супроводжуЇтьс¤ ≥нтоксикац≥Їю р≥зного ступен¤ ≥ дисфункц≥Їю кишок. “емпература т≥ла може бути субфебрильною або п≥двищуватись до 38Ч39 ∞—. Ўк≥ра бл≥да. язик вологий, вкритий б≥лим нальотом. ∆ив≥т запалий. Ѕ≥ль р≥зноњ ≥нтенсивност≥, част≥ше переймопод≥бний, б≥льше в д≥л¤нц≥ сигмопод≥бноњ ≥ пр¤моњ кишок, посилюЇтьс¤ при дефекац≥њ (тенезми), може поЇднуватись ≥з несправжн≥ми покликами. —игма пальпуЇтьс¤ у вигл¤д≥ болючого, щ≥льного, потовщеного т¤жа.

ƒефекац≥¤ в≥д 6-7 до 20 раз≥в за добу ≥ б≥льше. ¬ипорожненн¤ поступово втрачають каловий характер, з'¤вл¤ютьс¤ дом≥шки слизу ≥ кров≥. ≤нколи випорожненн¤ м≥зерн≥ ≥ складаютьс¤ лише з густого слизу з дом≥шками кров≥ або гною (Уректальний плювокФ). ƒефекац≥¤ не приносить хворому полегшенн¤.

” б≥льшост≥ хворих виражен≥ ознаки ушкодженн¤ нервовоњ (слабк≥сть, розбит≥сть, головний б≥ль, пригн≥чений настр≥й) ≥ серцево-судинноњ (лаб≥льн≥сть пульсу, приглушен≥сть тон≥в серц¤, г≥потенз≥¤, у важких випадках Ч розвиток колапсу) систем.

√астроентерокол≥тна форма гостроњ дизентер≥њ характеризуЇтьс¤ коротким ≥нкубац≥йним пер≥одом (у межах доби) ≥ бурхливим переб≥гом, що обумовлено надходженн¤м з њжею масивноњ дози збудника. —початку дом≥нують ¤вища гастроентериту (блювота, б≥ль в еп≥гастр≥њ), пот≥м Ч кол≥тний синдром ≥ зневодненн¤ орган≥зму. якщо ¤вища кол≥ту не розвиваютьс¤, то формуЇтьс¤ гастроентеритний вар≥ант хвороби.

ѕри стертому переб≥гу дизентер≥њ кл≥н≥чна симптоматика досить б≥дна. “≥льки ц≥леспр¤моване обстеженн¤ допомагаЇ ви¤вити слабке нездужанн¤, дисфункц≥ю кишок (дефекац≥¤ 1Ч2 рази, кал нап≥вр≥дкий), спазмовану сигмовидну кишку. “ак≥ особи вважають себе практично здоровими.

¬ажка форма дизентер≥њ супроводжуЇтьс¤ вираженою загальною ≥нтоксикац≥Їю ≥ високою температурою (до 39-40 ∞— ≥ вище). ’ворий загальмований, апатичний. Ўк≥ра бл≥да, з ц≥анозом. „астота випорожнень дос¤гаЇ «0-50 раз≥в за добу. ƒефекац≥¤ супроводжуЇтьс¤ нестерпними тенезмами. јнус з≥¤Ї.  ал слизисто-кров'¤нистий. ≈ксикозу, ¤к правило, не буваЇ; нав≥ть при багаторазов≥й дефекац≥њ об'Їм випорожнень не перевищуЇ 0,5Ч1 л. ” д≥тей та при дизентер≥њ, викликан≥й бактер≥¤ми √ригор'Їва Ч Ўига, можливе зневодненн¤. ћожлив≥ загальн≥ корч≥. ћоже виникнути ≥нфекц≥йно-токсичний шок: пульс дуже частий, стаЇ ниткопод≥бним, падаЇ артер≥альний тиск кров≥, р≥зко зб≥льшуЇтьс¤ ц≥аноз, знижуЇтьс¤ температура т≥ла до субнормальноњ, припин¤Їтьс¤ д≥урез.

“ривал≥сть пер≥оду розпалу дизентер≥њ коливаЇтьс¤ в≥д 1-2 до 8-9 дн≥в. ѕер≥од реконвалесценц≥њ характеризуЇтьс¤ зменшенн¤м ≥ зникненн¤м ≥нтоксикац≥њ та симптом≥в кол≥ту. ќднак необх≥дно в≥дм≥тити, що кл≥н≥чне одужанн¤ значно випереджаЇ повне в≥дновленн¤ функц≥њ ≥ морфолог≥чноњ структури кишок, ¤ке настаЇ лише через 1Ч« м≥с. ” зв'¤зку з цим при грубому порушенн≥ д≥Їти, вживанн≥ алкоголю, нерац≥ональному л≥куванн≥ на п≥сл¤госп≥тальному етап≥ можлив≥ зат¤жний переб≥г хвороби ≥ рецидиви.

” 2-3 % випадк≥в ≥ р≥дше гостра дизентер≥¤ переходить у хрон≥чну, њњ тривал≥сть, ¤к правило, перевищуЇ « м≥с. ѕри безперервн≥й форм≥ хрон≥чноњ дизентер≥њ на фон≥ кл≥н≥чноњ картини, под≥бноњ до гостроњ форми, розвиваютьс¤ глибок≥ порушенн¤ травленн¤, г≥пов≥там≥ноз, анем≥¤, виснаженн¤, дисбактер≥оз. –ецидивуюча форма зустр≥чаЇтьс¤ част≥ше, н≥ж безперервна, ≥ характеризуЇтьс¤ зм≥ною пер≥од≥в рем≥с≥й новими спалахами хвороби.

“ривале вид≥ленн¤ шигел з калом (бактер≥онос≥йство) може спостер≥гатись безпосередньо п≥сл¤ одужанн¤ (реконвалесцентне) або при субкл≥н≥чному переб≥гу хвороби (при в≥дсутност≥ в попередн≥ 3 м≥с дисфункц≥њ кишок, негативних результатах ректороманоскоп≥чного ≥ серолог≥чного досл≥джень). ќдноразове вид≥ленн¤ шигел у ос≥б без будь-¤ких про¤в≥в хвороби прийн¤то вважати транзиторним нос≥йством.

ƒ≥агностика.  р≥м названих уже кл≥н≥чних та еп≥дем≥олог≥чних ознак, важливе значенн¤ в розп≥знаванн≥ дизентер≥њ маЇ огл¤д калу, ¤кий повинен зд≥йснювати л≥кар. «а характером випорожнень можна визначити локал≥зац≥ю ≥ глибину запального процесу. ѕри запаленн≥ слизовоњ оболонки тонкоњ кишки калових мас багато, вони смерд¤ть, п≥нист≥. ” випадку кол≥ту випорожнень мало, часто кал втрачаЇ типовий вигл¤д ≥ запах, слиз ≥ кров (при гемокол≥т≥) видно зверху на кал≥.

¬ажливу ≥нформац≥ю про стан слизовоњ оболонки дистального в≥дд≥лу товстоњ кишки можна отримати при ректороманоскоп≥њ. —л≥д звертати увагу на стан шк≥ри перианальноњ д≥л¤нки ≥ м≥жс≥дничноњ складки. ѕочервон≥нн¤ й ерозњ тут Ї супутниками гострого запального процесу слизовоњ оболонки пр¤моњ ≥ сигмопод≥бноњ кишок. –ектороманоскоп≥¤ даЇ змогу огл¤нути слизову оболонку товстоњ кишки прот¤гом 30 см в≥д анального отвору. «м≥ни њњ при гостр≥й дизентер≥њ св≥дчать про катаральний, катарально-гемораг≥чний, ерозивний або виразковий проктосигмоњдитсф≥нктерит (мал. 1, 2). ѕри хрон≥чн≥й дизентер≥њ можна ви¤вити субатроф≥чн≥ або атроф≥чн≥ зм≥ни слизовоњ оболонки. ћорфолог≥чн≥ зм≥ни слизовоњ оболонки не завжди в≥дпов≥дають ступеню ≥нтоксикац≥њ ≥ не залежать в≥д виду збудника. „ерез тубус ректороманоскопа можна забрати матер≥ал дл¤ лабораторного досл≥дженн¤ безпосередньо з≥ слизовоњ оболонки.

 

ћал. 1,2.

¬ажливе значенн¤ маЇ орган≥зац≥¤ ректороманоскоп≥чного досл≥дженн¤. “радиц≥йну п≥дготовку Ч очисна кл≥зма ввечер≥ напередодн≥ ≥ ранком у день досл≥дженн¤, дотриманн¤ д≥Їти Ч доц≥льно зам≥нити запропонованим нами методом. « метою очищенн¤ дистального в≥дд≥лу товстоњ кишки в≥д калу робл¤ть ≥нсуфл¤ц≥ю 1Ч1,5 л газу (пов≥тр¤, кисень), ввод¤чи його за 30-35 хв до ректороманоскоп≥њ.

” загальному анал≥з≥ кров≥ хворих на дизентер≥ю т≥льки при виражен≥й ≥нтоксикац≥њ можна ви¤вити лейкоцитоз з нейтроф≥льним зсувом, зменшенн¤м к≥лькост≥ еозиноф≥л≥в ≥ п≥двищену Ўќ≈. јнал≥з сеч≥ може св≥дчити про токсичну альбум≥нур≥ю ≥ цил≥ндрур≥ю.

ѕри копроцитоскоп≥њ часто можна ви¤вити залишки неперетравленоњ њж≥ Ч м'¤зов≥ волокна, сполучну тканину, крапл≥ жиру, зерна крохмалю, рослинн≥ кл≥тини ≥ продукти запаленн¤ слизовоњ оболонки кишки Ч слиз, скупченн¤ лейкоцит≥в з переважанн¤м нейтроф≥л≥в (30 Ч 50 ≥ б≥льше в пол≥ зору), багато еритроцит≥в та еп≥тел≥альних кл≥тин.

Ќайдостов≥рн≥шим у д≥агностиц≥ дизентер≥њ Ї бактер≥олог≥чний метод досл≥дженн¤ випорожнень. ѕри гастроентерокол≥тн≥й форм≥ збудника ≥нколи вид≥л¤ють з блювотинн¤ ≥ промивних вод. „астота вис≥ву шигел з калу не перевищуЇ 50Ч70 %. –езультат залежить в≥д техн≥ки, кратност≥, терм≥н≥в забору ≥ пос≥ву матер≥алу. ќстанн≥й необх≥дно робити ¤комога ран≥ше, обов'¤зково до початку антим≥кробного л≥куванн¤, ≥ терм≥ново доставл¤ти в лаборатор≥ю. ƒл¤ пос≥ву використовують середовища ѕлоск≥рева, бактоагар ∆, ≥нш≥ штучн≥ поживн≥ середовища.

«аб≥р матер≥алу дл¤ досл≥дженн¤ Ч промивн≥ води, випорожненн¤ Ч сл≥д робити в посуд, знезаражений т≥льки ф≥зичними методами, але не х≥м≥чними дез≥нфектантами, оск≥льки нав≥ть њх незначн≥ залишки можуть знизити частоту вис≥ву збудника. Ўлунок промивають кип'¤ченою водою, кал забирають п≥сл¤ акту дефекац≥њ (самов≥льного або спровокованого ректальним введенн¤м пов≥тр¤); при в≥дсутност≥ випорожнень використовують ректальн≥ тампони. якщо дл¤ копролог≥чного анал≥зу кал забирають з р≥зних д≥л¤нок, включаючи м≥сц¤ з патолог≥чними дом≥шками (кров, гн≥й, слиз), то на пос≥в бактер≥й Ч лише з д≥л¤нок, ¤к≥ не м≥ст¤ть кров≥, бо бактерицидна д≥¤ останньоњ може завадити отримати копрокультуру.

—еролог≥чн≥ методи д≥агностики дизентер≥њ мають значенн¤ при постановц≥ њх у динам≥ц≥ хвороби. ѕарн≥ сироватки кров≥ хворих (забран≥ в перш≥ дн≥ ≥ через 10-14 дн≥в) на на¤вн≥сть специф≥чних антит≥л досл≥джують за допомогою –ј та чутлив≥шоњ ≥ специф≥чн≥шоњ реакц≥њ –Ќ√ј з використанн¤м стандартних еритроцитарних д≥агностикум≥в. ƒ≥агностичний титр –Ќ√ј Ч 1:100-1:200, при цьому дуже важливим Ї його наростанн¤ в динам≥ц≥ в 4 рази ≥ б≥льше.

« експрес-метод≥в використовують досл≥дженн¤ чотиригодинних пос≥в≥в випорожнень, оброблених люм≥несцентною сироваткою, а також протишигельозними сироватками, адсорбованими на активованому вуг≥лл≥.

ƒиференц≥альний д≥агноз. ѕри харчових токсико≥нфекц≥¤х, на в≥дм≥ну в≥д дизентер≥њ, захворюванн¤ починаЇтьс¤ бурхливо з нудоти ≥ блюванн¤, болю у верхн≥й половин≥ живота. ¬ипорожненн¤ вод¤нист≥, без дом≥шок кров≥ та слизу. “енезм≥в немаЇ. ѕ≥сл¤ блюванн¤ ≥ промиванн¤ шлунка хворий в≥дчуваЇ значне пол≥пшенн¤ самопочутт¤. «ахворюванн¤ пов'¤зан≥ з уживанн¤м недобро¤к≥сних продукт≥в ≥ нер≥дко мають груповий характер.

’олера починаЇтьс¤ з проносу, ¤кий виникаЇ част≥ше вноч≥ або ранком. ¬≥дсутн≥ б≥ль у живот≥, тенезми. ¬ипорожненн¤ вод¤нист≥, р¤сн≥. „асто згодом приЇднуЇтьс¤ блювота без нудоти. “емпература т≥ла залишаЇтьс¤ нормальною або субнормальною. ≤нфекц≥¤ схильна до еп≥дем≥чного поширенн¤.

ѕри гастро≥нтестинальн≥й форм≥ сальмонельозу виражен≥ симптоми ≥нтоксикац≥њ, температура т≥ла дос¤гаЇ високих цифр (39-40 ∞—), часто супроводжуЇтьс¤ мерзл¤куват≥стю. ∆ив≥т пом≥рно здутий, при пальпац≥њ болючий в еп≥гастр≥њ, навколо пупка ≥ в ≥леоцекальн≥й д≥л¤нц≥ (так званий сальмонельозний трикутник). ¬ипорожненн¤ р≥дк≥, р¤сн≥, п≥нист≥, ≥нколи кольору баговинн¤, смердюч≥.

 амп≥лобактер≥оз може переб≥гати за типом гострого гастроентерокол≥ту, але основним про¤вам хвороби часто передують продромальн≥ ¤вища Ч загальне нездужанн¤, мерзл¤куват≥сть, головний б≥ль, м≥алг≥њ. ƒал≥ приЇднуютьс¤ переймистий б≥ль внизу живота, нудота, блюванн¤.  ал р≥дкий, смердючий, ≥нод≥ з дом≥шками кров≥.

ƒе¤ку схож≥сть з дизентер≥Їю може дати ротав≥русний гастроентерит. ƒо його в≥дм≥нних ознак належать ентеритн≥ випорожненн¤, б≥ль у верхн≥й половин≥ живота, в≥дсутн≥сть кол≥тного синдрому, розвиток катару верхн≥х дихальних шл¤х≥в, у кров≥ Ч лейкопен≥¤, л≥мфоцитоз еозиноф≥л≥¤.

јмеб≥аз супроводжуЇтьс¤ кол≥тним синдромом, однак дл¤ нього характерн≥шим Ї поступове наростанн¤ кл≥н≥чних симптом≥в при незначн≥й ≥нтоксикац≥њ та хвилепод≥бний переб≥г. «годом випорожненн¤ втрачають каловий вигл¤д, у них зб≥льшуЇтьс¤ к≥льк≥сть скловидного слизу, до ¤кого приЇднуЇтьс¤ кров. ÷е надаЇ випорожненн¤м вигл¤ду малинового желе. —початку уражаютьс¤ сл≥па кишка ≥ висх≥дний в≥дд≥л товстоњ кишки, лише при зат¤жному ≥ хрон≥чному переб≥гу запаленн¤ переходить на сигмопод≥бну ≥ пр¤му кишки, деколи можна ви¤вити характерн≥ виразки з п≥дритими кра¤ми. «ахворюванн¤ зустр≥чаЇтьс¤ переважно в троп≥чних ≥ субтроп≥чних зонах. ” кал≥ знаход¤ть вегетативн≥ форми амеб з фагоцитованими еритроцитами.

ѕри балантид≥аз≥ звертають увагу на довготривалий пронос, виснаженн¤ ≥ малокр≥в'¤. ¬≥дзначають метеоризм, бурчанн¤, част≥, нер≥дко вод¤нист≥, дуже смердюч≥ випорожненн¤ без дом≥шок кров≥. —л≥д враховувати, що це профес≥йна хвороба прац≥вник≥в свинарник≥в. ” св≥жому кал≥ при м≥кроскоп≥њ знаход¤ть балантид≥њ.

ƒл¤ л¤мбл≥озу характерний розвиток пом≥рного синдрому ентериту ≥ симптом≥в дуоден≥ту. ¬ир≥шальне значенн¤ маЇ знаходженн¤ в р≥дких випорожненн¤х або дуоденальному вм≥ст≥ вегетативних форм л¤мбл≥й.

ѕри д≥агностиц≥ хрон≥чноњ дизентер≥њ необх≥дно виключити неспециф≥чний виразковий кол≥т, туберкульоз кишок, пол≥поз ≥ рак пр¤моњ або сигмовидноњ кишки, њх розмежуванн¤ доц≥льно зд≥йснювати в умовах стац≥онару ≥з застосуванн¤м ≥нструментальних метод≥в (ректороманоскоп≥¤, колоноскоп≥¤, рентгенограф≥¤ кишок тощо). ≈нтерокол≥ти туберкульозного походженн¤ в≥др≥зн¤ютьс¤ тривалим ≥ монотонним переб≥гом. ƒл¤ д≥агнозу маЇ значенн¤ на¤вн≥сть вогнищ туберкульозу в леген¤х, позитивн≥ туберкул≥нов≥ проби.

ѕри токсичних кол≥тах на грунт≥ урем≥њ ви¤вл¤ють кл≥н≥чн≥ та б≥ох≥м≥чн≥ ознаки нирковоњ недостатност≥ (анур≥¤, п≥двищенн¤ р≥вн¤ креатин≥ну, сечовини, залишкового азоту в плазм≥), г≥пертенз≥ю, сухий ¤зик, кров'¤нистий пронос без тенезм≥в.

ќтруЇнн¤ сол¤ми важких метал≥в (ртут≥, м≥д≥, цинку, свинцю) характеризуЇтьс¤ розвитком нефриту ≥ стоматиту. —упроводжуЇтьс¤ переймистим болем у живот≥, повторним блюванн¤м, брадикард≥Їю, корчами, кров'¤нистими випорожненн¤ми. “емпература т≥ла не п≥двищуЇтьс¤.

Ѕолем у живот≥, блювотою ≥ проносом часто супроводжуютьс¤ гостр≥ х≥рург≥чн≥ захворюванн¤ орган≥в черевноњ порожнини: гострий апендицит, ≥нваг≥нац≥¤ кишок, холецистопанкреатит, тромбоз мезентер≥альних судин. ќднак при цих захворюванн¤х б≥ль у живот≥ починаЇтьс¤ у вигл¤д≥ приступу ≥ дал≥ носить пост≥йний характер, досить ≥нтенсивний, маЇ типову локал≥зац≥ю та ≥ррад≥ац≥ю дл¤ кожного захворюванн¤, супроводжуЇтьс¤ ознаками подразненн¤ очеревини. Ѕлюванн¤ спочатку виникаЇ рефлекторно ≥ зв'¤зане з приступом болю, пот≥м обумовлене парезом травного каналу. ѕри жовчн≥й кольц≥ блювотинн¤ забарвлене жовчю, при перитон≥т≥ воно темнобурого кольору, смердюче.

Ћ≥куванн¤ при дизентер≥њ, залежно в≥д кл≥н≥чних ≥ еп≥дем≥олог≥чних показань, провод¤ть вдома або в стац≥онар≥.

 л≥н≥чн≥ показанн¤ до госп≥тал≥зац≥њ: 1) важкий ≥ середньоважкий переб≥г; 2) на¤вн≥сть обт¤жливого супутнього захворюванн¤; 3) зат¤жний переб≥г ≥ хрон≥чн≥ форми хвороби; 4) в≥к (до 3 рок≥в).

≈п≥дем≥олог≥чн≥ показанн¤: 1) в≥дсутн≥сть удома умов дл¤ дотриманн¤ протиеп≥дем≥чного режиму; 2) сам хворий чи члени його с≥м'њ Ї прац≥вниками харчового п≥дприЇмства або особами, ¤к≥ до них прир≥внюютьс¤; 3) проживанн¤ з д≥тьми, ¤к≥ в≥дв≥дують дошк≥льн≥ дит¤ч≥ заклади; 4) проживанн¤ в гуртожитку.

ƒорослих ≥ д≥тей старшого в≥ку, хворих на дизентер≥ю з легким або середньоважким переб≥гом, можна л≥кувати в домашн≥х умовах з дозволу санеп≥дстанц≥њ, ¤кщо будуть забезпечен≥ регул¤рне спостереженн¤ д≥льничного л≥кар¤ ≥ протиеп≥дем≥чний режим.

’ворому на гостру дизентер≥ю призначають пост≥льний або нап≥впост≥льний режим до повноњ л≥кв≥дац≥њ гострих про¤в≥в хвороби, подовжений ф≥з≥олог≥чний сон.

ƒ≥Їта маЇ бути повноц≥нною, але механ≥чно ≥ х≥м≥чно щадною. —початку застосовують д≥Їту 4а або 46, п≥сл¤ нормал≥зац≥њ випорожнень Ч 4в з переводом у подальшому на д≥Їту 2 або 15. ” харчуванн≥ основне м≥сце пос≥дають слизист≥ супи, протерт≥ каш≥, м'¤сн≥ страви, що добре подр≥бнен≥ ≥ приготовлен≥ на пар≥, б≥л≥ сухар≥. ќск≥льки у б≥льшост≥ хворих розвиваЇтьс¤ дисахаридазна недостатн≥сть тонкоњ кишки, доц≥льно виключити молоко.

« ет≥отропних засоб≥в найкращий ефект дають препарати н≥трофуранового р¤ду Ч фуразол≥дон або фураг≥н. Ўироко застосовують пох≥дн≥ 8-оксих≥нол≥ну: ентеросептол, ≥нтестопан, мексаформ, мексазу . ѕри важк≥й форм≥ дизентер≥њЧлевом≥цетин або тетрацикл≥н .  урс л≥куванн¤ триваЇ 5Ч7 дн≥в. ѕрепаратами вибору можуть бути ам≥ногл≥козиди (неом≥цин, моном≥цин, канам≥цин, гентам≥цин), амп≥цил≥н, нев≥грамон, сульг≥н, фталазол. јле спостереженн¤ показують, що антиб≥отики часто зат¤гують переб≥г дизентер≥њ, викликають дизбактер≥оз кишок.

« метою дезинтоксикац≥њ ≥ поповненн¤ втраченоњ р≥дини доц≥льно орально застосовувати розчин глюкосолу, рег≥дрону. ¬ажливо починати з уведенн¤ розчину малими порц≥¤ми.

« метою адсорбц≥њ бактер≥йних токсин≥в ≥ метабол≥т≥в у просв≥т≥ кишок з подальшим виведенн¤м њх з орган≥зму застосовують ентеродез, вуг≥льн≥ м≥кросферичн≥ сорбенти, пол≥сорб або ентеросгель по 1 столов≥й ложц≥ трич≥ (курс л≥куванн¤ 3-5 дн≥в). ƒуже ефективним ви¤вилос¤ ректальне опиленн¤ пол≥сорбом в доз≥ по 6 г (1-3 процедури).

ѕ≥двищенн¤ неспециф≥чноњ ≥мунноњ реактивност≥ та пол≥пшенн¤ тканинного обм≥ну дос¤гають за допомогою синтетичних препарат≥в п≥рим≥динових основ пентоксилу або метилурацилу.  урс л≥куванн¤ 10-14 дн≥в. ƒоц≥льно застосовувати природний фактор неспециф≥чного захисту орган≥зму л≥зоцим у доз≥ 50-100 мг на добу перорально прот¤гом 7-10 дн≥в.

ѕатогенетична терап≥¤ хворих з т¤жкою, а ≥нколи й середньот¤жкою формою дизентер≥њ включаЇ парентеральне введенн¤ розчин≥в, що його зд≥йснюють в умовах стац≥онару.  ≥льк≥сть р≥дини (трисоль, ацесоль, розчин –ингера Ч Ћокка тощо) дл¤ введенн¤ визначають залежно в≥д ступен¤ ≥нтоксикац≥њ та ексикозу.

ƒл¤ корекц≥њ вторинних розлад≥в травленн¤ (лактазна недостатн≥сть, порушенн¤ всмоктуванн¤ б≥лк≥в, жир≥в) доц≥льно проводити зам≥сну ферментотерап≥ю. « урахуванн¤м показник≥в копроцитограми застосовують моно- або пол≥компонентн≥ ферментн≥ препарати. ѕри на¤вност≥ в кал≥ великоњ к≥лькост≥ крапель жиру дають панкреатин, мезим-форте, панкурмен; рослинноњ кл≥тковини, крохмалю, м'¤зових волокон Ч панзинорм, фестал, мезим-форте, абом≥н. Ќазван≥ ферменти вживають прот¤гом 2-4 тиж.

ѕрепарати в≥там≥н≥в дають не лише у зв'¤зку з њх нестачею в орган≥зм≥, але й з метою прискорити процеси регенерац≥њ та дезинтоксикац≥њ: аскорб≥нову кислоту, н≥котинову кислоту, т≥ам≥н, рибофлав≥н, п≥ридоксин, пангамат кальц≥ю, фол≥Їву кислоту.  р≥м цього, доц≥льно призначати ретинол, викасол, в≥там≥н –.  раще д≥ють збалансован≥ в≥там≥нн≥ комплекси (декамев≥т, глутамев≥т) при введенн≥ всередину.

ўоб усунути дисбактер≥оз кишок ≥ в≥дновити нормальний б≥оценоз, призначають б≥опрепарати, що м≥ст¤ть бактер≥њ з вираженими антагон≥стичними властивост¤ми: кол≥бактерин, б≥ф≥думбактерин, б≥ф≥кол, лактобактерин, бактисубтил.  урс л≥куванн¤ хворих на гостру дизентер≥ю триваЇ 2 тиж, в окремих випадках 3-4 тиж; при хрон≥чн≥й форм≥ хвороби Ч 1,5-2 м≥с ≥ б≥льше. Ќе можна поЇднувати л≥куванн¤ б≥опрепаратами з антибактер≥йними засобами.

‘≥з≥олог≥чний вплив на м≥крофлору кишок справл¤ють харчов≥ продукти. “ак, абрикоси ≥ барбарис пригн≥чують розвиток гнильних бактер≥й, проте¤; брусниц¤ Ч р≥ст гриб≥в  андида; гранат (порошок з к≥рки, с≥к) Ч р≥ст дизентер≥йних паличок; малина ≥ горобина чорнопл≥дна Ч стаф≥локок≥в; чорниц¤ Ч стаф≥локок≥в ≥ шигел; чорна смородина Ч проте¤ ≥ стаф≥локок≥в.

јнтим≥кробну ≥ протизапальну д≥ю мають л≥карськ≥ рослини, що њх застосовують у вигл¤д≥ настоњв ≥ в≥двар≥в: петрушка городн¤, селера пахуча, кр≥п городн≥й, наг≥дки л≥карськ≥, ромашка л≥карська, материнка звичайна, дерев≥й звичайний, полин г≥ркий, шавл≥¤ л≥карська, подорожник великий, м'¤та перцева, ањр звичайний, череда трирозд≥льна, цмин п≥сковий, зв≥роб≥й звичайний, чебрець звичайний тощо.

ѕри проносах можна застосовувати так≥ збори: чорниц¤ (¤годи), м'¤та перцева (листки), спориш звичайний ≥ ромашка л≥карська (кв≥тки); перстач пр¤мосто¤чий (кореневище), дерев≥й (трава) ≥ золототис¤чник (трава).

ѕри гемокол≥т≥ досить ефективний зб≥р з кореневища перстача пр¤мосто¤чого, трави грицик≥в звичайних, трави зв≥робою.

ѕри хрон≥чному кол≥т≥ може зменшити бродильн≥ та гнильн≥ процеси зб≥р з трави полину, трави хвоща польового, трави дерев≥ю, кореневища г≥рчака зм≥њного.

ƒл¤ посиленн¤ тканинноњ .репарац≥њ ≥ п≥двищенн¤ ≥нтенсивност≥ окисно-в≥дновних процес≥в .у товст≥й кишц≥ м≥сцеве застосовують в≥двари ≥ соки л≥карських рослин, масло шипшини, 0,5 % розчин коларголу, в≥н≥л≥н у вигл¤д≥ л≥кувальних кл≥зм, ≥нсуфл¤ц≥њ товстоњ кишки киснем.

–еконвалесцент≥в виписують з л≥карн≥ п≥сл¤ кл≥нчного одужанн¤, через 3 дн≥ п≥сл¤ нормал≥зац≥њ випорожнень ≥ температури т≥ла. ѕеред виписуванн¤м у недекретованих ос≥б з бактер≥олог≥чним п≥дтвердженн¤м д≥агнозу провод¤ть одноразове бактер≥олог≥чне досл≥дженн¤. ѕрац≥вникам харчових п≥дприЇмств ≥ особам, ¤к≥ до них прир≥внюютьс¤, д≥т¤м, котр≥ в≥дв≥дують дит¤ч≥ дошк≥льн≥ заклади, школи-≥нтернати, оздоровч≥ заклади, перед виписуванн¤м провод¤ть дворазове бактер≥олог≥чне обстеженн¤ через 1-2 дн≥ п≥сл¤ зак≥нченн¤ л≥куванн¤. ” раз≥ вид≥ленн¤ шигел л≥куванн¤ продовжують. якщо результати бактер≥олог≥чного досл≥дженн¤ залишаютьс¤ позитивними ≥ п≥сл¤ повторного курсу л≥куванн¤, встановлюють диспансерне спостереженн¤ з тимчасовим переведенн¤м на роботу, не зв'¤зану з виробництвом, збер≥ганн¤м, транспортуванн¤м ≥ реал≥зац≥Їю харчових продукт≥в. ќс≥б, у ¤ких збудник дизентер≥њ вид≥л¤Їтьс¤ понад 3 м≥с п≥сл¤ перенесеного захворюванн¤, р≥шенн¤м Ћ   перевод¤ть на роботу, не зв'¤зану з продуктами харчуванн¤.

’ворих на хрон≥чну дизентер≥ю виписують п≥сл¤ ст≥йкоњ (прот¤гом 10 дн≥в) нормал≥зац≥њ випорожнень ≥ температури та двох негативних результат≥в бактер≥олог≥чного досл≥дженн¤ калу.

ƒиспансеризац≥¤. ќс≥б, ¤к≥ хвор≥ли на дизентер≥ю, допускають до роботи в≥дразу п≥сл¤ стац≥онару чи л≥куванн¤ вдома. –об≥тники харчових п≥дприЇмств ≥ особи, ¤к≥ прир≥вн¤н≥ до них, повинн≥ мати дов≥дку про одужанн¤, результат бактер≥олог≥чного анал≥зу. ƒ≥тей шк≥л-≥нтернат≥в та л≥тн≥х оздоровчих заклад≥в прот¤гом м≥с¤ц¤ п≥сл¤ перенесеного захворюванн¤ не допускають до чергувань на харчоблоц≥. –еконвалесцент≥в п≥сл¤ важкоњ форми хвороби необх≥дно зв≥льнити в≥д важкоњ ф≥зичноњ роботи на терм≥н до 2Ч3 тиж. ѕрац≥вники харчових п≥дприЇмств ≥ особи, ¤к≥ прир≥вн¤н≥ до них, п≥дл¤гають диспансерному нагл¤ду прот¤гом 1 м≥с з дворазовим бактер≥олог≥чним обстеженн¤м наприк≥нц≥ спостереженн¤ з ≥нтервалом 2-3 дн≥.

ƒ≥ти, ¤к≥ в≥дв≥дують дошк≥льн≥ заклади, школи-≥нтернати, кр≥м цього, п≥дл¤гають кл≥н≥чному спостереженню прот¤гом 1 м≥с з щоденним огл¤дом випорожнень. ќсоби, ¤к≥ перехвор≥ли на хрон≥чну дизентер≥ю, перебувають на обл≥ку 6 м≥с (з моменту встановленн¤ д≥агнозу) з щом≥с¤чним огл¤дом ≥ бактер≥олог≥чним обстеженн¤м. «а ними спостер≥гають зг≥дно з рекомендац≥Їю ≥нфекц≥он≥ста. «азначен≥ терм≥ни диспансеризац≥њ в окремих випадках можуть зб≥льшуватись з урахуванн¤м еп≥дем≥олог≥чноњ ситуац≥њ. « диспансерного обл≥ку ус≥х категор≥й ос≥б, ¤к≥ перехвор≥ли, зн≥маЇ ком≥с≥¤ у склад≥ ≥нфекц≥он≥ста, д≥льничного л≥кар¤ ≥ еп≥дем≥олога.

ѕроф≥лактика та заходи в осередку передбачають раннЇ ви¤вленн¤ хворих на дизентер≥ю, особливо з≥ стертими ≥ безсимптомними формами хвороби. ѕри цьому доц≥льно використовувати комплекс бактер≥олог≥чних, ≥мунолог≥чних та ≥нструментальних метод≥в. ¬ осередку дизентер≥њ провод¤ть еп≥дем≥олог≥чне обстеженн¤ ≥ заключну дезинфекц≥ю. якщо хворого не госп≥тал≥зовано, в його квартир≥ зд≥йснюють поточну дезинфекц≥ю.  онтактних ос≥б спостер≥гають 7 дн≥в.  онтактн≥ особи з декретованих груп п≥дл¤гають бактер≥олог≥чному обстеженню ≥ до отриманн¤ результату не допускаютьс¤ до роботи.

” проф≥лактиц≥ дизентер≥њ важливе значенн¤ надаЇтьс¤ загальносан≥тарним заходам ≥ сан≥тарно-осв≥тн≥й робот≥ серед населенн¤, дотриманню сан≥тарно-г≥г≥Їн≥чного режиму на харчових п≥дприЇмствах, у магазинах ≥ на ринках, еп≥днагл¤ду за водопостачанн¤м населенн¤, очистц≥ населених пункт≥в в≥д см≥тт¤, боротьб≥ з мухами та њх виплодом. ѕри ви¤вленн≥ шигел ‘лекснера сл≥д насамперед посилити заходи щодо нейтрал≥зац≥њ водного шл¤ху передач≥, шигел «онне Ч харчового, особливо через молоко ≥ молочн≥ продукти, бактер≥й √ригор'Їва-Ўига Ч побутового шл¤ху.

—пециф≥чну проф≥лактику не застосовують. ¬ипробовують жив≥ ентеральн≥ вакцини.


Rated by PING
Используются технологии uCoz