Ќа головну стор≥нку

Ѕ–”÷≈Ћ№ќ« (BRUCELLOSIS)

Ѕруцельоз Ч гостра ≥нфекц≥йна хвороба з групи зооноз≥в, ¤ка маЇ схильн≥сть до хрон≥чного переб≥гу ≥ супроводжуЇтьс¤ ураженн¤м л≥мфоњдно-макрофагальноњ, опорно-руховоњ, нервовоњ, серцево-судинноњ та уроген≥тальноњ систем. «будник належить до роду ≥ с≥мейства Brucellaсеае.

≈п≥дем≥олог≥¤. ƒжерелом ≥нфекц≥њ найчаст≥ше Ї в≥вц≥ та кози (¬г. melitensis), велика рогата худоба (Br. abortus), р≥дшеЧсвин≥ (Br. suis), дуже р≥дкоЧкон≥, верблюди, собаки, коти. “ерм≥ни нос≥йства бруцел у др≥бноњ та великоњ рогатоњ худоби коливаютьс¤ в≥д к≥лькох тижн≥в до 5 рок≥в ≥ б≥льше.

«будник передаЇтьс¤ людин≥ ал≥ментарним ≥ контактним шл¤хами, част≥ше п≥д час догл¤ду за тваринами при окот≥ та отеленн≥. ќсновними чинниками передач≥ ≥нфекц≥њ Ї сире молоко, бринза, кумис, шерсть, шк≥ра хворих тварин ≥ бактер≥онос≥њв.

’вороба маЇ виражений профес≥йний характер: част≥ше хвор≥ють тваринники, роб≥тники м'¤сокомб≥нат≥в ≥ р≥зниць, п≥дприЇмств, що зайн¤т≥ переробкою тваринницькоњ сировини. —прийн¤тлив≥сть людей висока. ћаксимальна захворюван≥сть припадаЇ на другу половину зими ≥ весну. ќстанн≥м часом в ”крањн≥ бруцельоз ви¤вл¤ють дуже р≥дко.

 л≥н≥ка. ≤нкубац≥йний пер≥од складаЇ 1Ч4 тиж. –озр≥зн¤ють субкл≥н≥чн≥, кл≥н≥чно виражен≥ (гостру, п≥дгостру, хрон≥чну ≥ повторну) ≥ резидуальн≥ форми хвороби. √острий бруцельоз триваЇ до 3 м≥с, п≥дгострий Ч в≥д 3 до 6 м≥с, хрон≥чний Ч понад п≥вроку.

√остра форма починаЇтьс¤ раптово з п≥двищенн¤ температури т≥ла до 39Ч40 ∞—, р≥дшеЧпоступово. ’вор≥ скаржатьс¤ на нездужанн¤, головний б≥ль, втрату апетиту, драт≥влив≥сть, безсонн¤. ƒал≥ приЇднуютьс¤ легкий б≥ль у попереку, м'¤зах ≥ суглобах, мерзл¤куват≥сть. ” розпал≥ хвороби гар¤чка част≥ше рем≥туючого або неправильного типу, р≥дшеЧсубфебрильна. ќсоблив≥стю гар¤чковоњ реакц≥њ Ї те, що хвор≥ довший час збер≥гають задов≥льний стан ≥ працездатн≥сть. ѕ≥двищенню температури передуЇ озноб; на зм≥ну в≥дчуттю жару приходить заливний п≥т.

” перш≥ дн≥ хвороби лице г≥перем≥йоване, оч≥ блищать. «годом шк≥ра стаЇ бл≥дою, може з'¤витис¤ гемораг≥чна висипка, р≥дшеЧуртикарна, еритематозна, папульозна, скарлатинопод≥бна. „асто ви¤вл¤Їтьс¤ пол≥-м≥кроаден≥т. ѕульс прискорений, тони серц¤ ослаблен≥, на верх≥вц≥Чфункц≥ональний систол≥чний шум. язик з нальотом. ” 2/3 хворих р≥зко зб≥льшена печ≥нка, однак б≥ох≥м≥чн≥ показники њњ функц≥онального стану, ¤к правило, залишаютьс¤ в норм≥. ” б≥льшост≥ хворих зб≥льшена селез≥нка. ¬≥дносно часто виникають орх≥ти, еп≥дидим≥ти, аднексити, ендометрити, порушенн¤ менструального циклу.

ѕереб≥г п≥дгострого бруцельозу характеризуЇтьс¤ хвилепод≥бною гар¤чкою, ознобом ≥ п≥тлив≥стю, але вони виражен≥ слабше, н≥ж при гостр≥й форм≥. ” патолог≥чний процес вт¤гуютьс¤ р≥зн≥ групи л≥мфатичних вузл≥в. (мал. 1, 2) ” б≥льшост≥ хворих визначаЇтьс¤ гепатомегал≥¤, селез≥нка зб≥льшуЇтьс¤ р≥дше. „асто виникають м≥озити, ф≥брозити, целюл≥ти, бурсити, тендоваг≥н≥ти, пер≥остити, сакро≥лењти, артрити, (мал. 3) спондил≥ти. ¬они супроводжуютьс¤ вираженим болем, що зв'¤заний з метеоролог≥чними умовами.  ожен трет≥й хворий скаржитьс¤ на б≥ль у попереково-крижов≥й д≥л¤нц≥ ≥ по ходу с≥дничного нерва, визначаЇтьс¤ симптом Ћасега. ƒосить часто виникають запальн≥ зм≥ни сечостатевоњ системи, а також мен≥нг≥т, арахноњдит, енцефалом≥Їл≥т, радикулоневрит.

 

ћал. 1, 2. ”раженн¤ л≥мфатичних вузл≥в при бруцельоз≥.

ћал. 3. Ѕурсит при бруцельоз≥.

’рон≥чний бруцельоз характеризуЇтьс¤ рецидивуючим переб≥гом з р≥зноман≥тною ≥ лаб≥льною симптоматикою. ” кл≥н≥чн≥й картин≥ дом≥нують пол≥вогнищев≥ ураженн¤ опорно-рухового апарату, нервовоњ, сечостатевоњ систем, в≥сцеральних орган≥в. «алежно в≥д њх функц≥онального стану розр≥зн¤ють стад≥њ компенсац≥њ, субкомпенсац≥њ ≥ декомпенсац≥њ.

” 1/3 хворих спостер≥гаютьс¤ м≥алг≥њ та артралг≥њ, дещо р≥дшеЧ артрити ≥ синов≥ти з нестерпним болем, г≥перем≥Їю, припуханн¤м ≥ обмеженою рухом≥стю уражених суглоб≥в. ѕри повторних атаках розвиваютьс¤ артрози, спондилоартрози, анк≥лози. Ќа рентгенограм≥ ви¤вл¤ють ознаки деструкц≥њ к≥сток ≥ хр¤щ≥в. «меншенн¤ рух≥в у суглобах обумовлюЇ розвиток атроф≥њ м'¤з≥в. —пондилоартрити та остеохондрози част≥ше локал≥зуютьс¤ у поперековому ≥ крижовому в≥дд≥лах хребта. ¬ п≥дшк≥рн≥й кл≥тковин≥, м≥жм'¤зових волокнах ≥ фасц≥¤х довкола суглоб≥в виникають численн≥ целюл≥ти ≥ ф≥брозити у вигл¤д≥ болючих щ≥льних вузлик≥в. «ахворюванн¤ може супроводжуватись гар¤чковою реакц≥Їю, часто ви¤вл¤Їтьс¤ л≥мфаденопат≥¤. «м≥ни внутр≥шн≥х орган≥в так≥ сам≥, ¤к при п≥дгострому бруцельоз≥. ћайже у вс≥х хворих можна ви¤вити астеновегетативн≥ зм≥ни. ћожлив≥ депрес≥њ, психомоторн≥ ≥ сенсорн≥ розлади, зоров≥ та слухов≥ галюцинац≥њ.

” багатьох реконвалесцент≥в тривалий час збер≥гаютьс¤ залишков≥ ¤вища (резидуальний бруцельоз). ¬они част≥ше мають функц≥ональний характер ≥ звод¤тьс¤ до скарг на б≥ль ≥ ломоту в к≥нц≥вках, попереково-крижовй дл¤нц≥, м'¤зах, що зб≥льшуютьс¤ при рухах, переохолодженн≥, на перем≥ну погоди, у зв'¤зку з ≥нтеркурентною ≥нфекц≥Їю. ћожуть збер≥гатис¤ деформац≥¤ контрактура великих суглоб≥в, зм≥ни в хребт≥, ф≥брозити, гепато-спленомегал≥¤.

ѕовторний бруцельоз (ре≥нфекц≥¤) може виникнути через р≥к ≥ б≥льше п≥сл¤ одужанн¤. «бер≥гаючи основн≥ кл≥н≥чн≥ риси первинного захворюванн¤, в≥н маЇ де¤к≥ особливост≥: починаЇтьс¤ з локальних зм≥н, пер≥од розпалу виражений слабше, температура субфЇбрильна, зм≥ни опорно-рухового апарату, внутр≥шн≥х орган≥в ≥ нервовоњ системи пом≥рн≥.

ƒ≥агностика грунтуЇтьс¤ на еп≥дем≥олог≥чних даних (робота з тваринами, реЇстрац≥¤ у них бруцельозу, вживанн¤ ≥нф≥кованих продукт≥в) ≥ таких характерних ознаках, ¤к гар¤чка, озноб, заливний п≥т, гепатол≥Їнальний синдром, м≥кропол≥аден≥т, летючий б≥ль у суглобах ≥ м'¤зах, ф≥брозити, целюл≥ти, синов≥ти. ¬ анал≥з≥ кров≥: г≥похромна анем≥¤, лейкопен≥¤, нейтропен≥¤, л≥мфоцитоз, анеозиноф≥л≥¤ ≥ зб≥льшенн¤ Ўќ≈. ƒл¤ вид≥ленн¤ бруцел забирають кров, сечу, синов≥альну р≥дину, к≥стковий мозок. ѕос≥ви вирощують на спец≥альних поживних середовищах прот¤гом «ќЧ35 д≥б. ѕри гострому ≥ п≥дгострому бруцельоз≥ вид≥лити збудника з кров≥ вдаЇтьс¤ в 60Ч70 % випадк≥в. Ѕ≥олог≥чну пробу робл¤ть на б≥лих мишах або гв≥нейських свинках. ≤з серолог≥чних реакц≥й найчаст≥ше використовують реакц≥њ аглютинац≥њ –айта та ’аддлсона, ¤к≥ позитивн≥ з 2-го тижн¤ захворюванн¤. ƒ≥агностичний титр реакц≥њ –айта ≤ : 200, ’аддлсонаЧ 1 : 100 ≥ б≥льше, збер≥гаЇтьс¤ п≥вроку. јле чутлив≥шою Ї –Ќ√ј, що дозвол¤Ї в≥ддиференц≥ювати бруцельоз в≥д вакцинального процесу. ¬ажливе практичне значенн¤ маЇ алерг≥чна проба Ѕюрне. « ц≥Їю метою в д≥л¤нку передпл≥чч¤ внутр≥шньошк≥рно ввод¤ть бруцел≥н ≥ через 24 год вим≥рюють величину набр¤ку, що утворивс¤: ѕри д≥аметр≥ набр¤ку до 1 см пробу вважають сумн≥вною, в≥д 1 до 3 смЧслабопозитивною, в≥д 3 до 6 см Ч позитивною, понад 6 см Ч р≥зко позитивною. Ѕудучи високоспециф≥чною, проба Ѕюрне стаЇ позитивною через м≥с¤ць в≥д початку хвороби ≥ залишаЇтьс¤ такою багато рок≥в. “реба враховувати, що вона даЇ позитивний результат у вакцинованих.

ƒиференц≥альний д≥агноз. ” початковий пер≥од бруцельозу часто п≥дозрюють на¤вн≥сть грипу або ≥нших √–¬≤. ќднак при цих хворобах гар¤чка супроводжуЇтьс¤ значною ≥нтоксикац≥Їю, ¤ка особливо виражена у випадку грипу, ≥ катаральними зм≥нами верхн≥х дихальних шл¤х≥в, що не характерно дл¤ бруцельозу. ƒ≥агноз √–¬≤ п≥дтверджуЇтьс¤ в≥русолог≥чними ≥ серолог≥чними досл≥дженн¤ми.

„еревний тиф також супроводжуЇтьс¤ тривалою гар¤чкою, гепатоспленомегал≥Їю, ≥нтоксикац≥Їю, лейкопен≥Їю, л≥мфоцитозом. јле при ньому виникають тифоњдний стан, розеольозна висипка, зм≥ни в кишках, чого не буваЇ при бруцельоз≥. Ќа 1-му тижн≥ ≥ п≥зн≥ше з кров≥ вид≥л¤ють черевнотифозн≥ бактер≥њ.

Ќа гострий ≥ п≥дгострий бруцельоз под≥бн≥ гар¤чка  у, ≥нфекц≥йний мононуклеоз, лептосп≥роз, мал¤р≥¤, л≥мфогрануломатоз, сепсис, њх диференц≥альна д≥агностика потребуЇ спец≥альних лабораторних досл≥джень. ’рон≥чний бруцельоз необх≥дно розмежувати з ≥нфекц≥йним (ревматоњдним) ≥ ревматичним пол≥артритом, к≥сткове-суглобовим туберкульозом.

Ћ≥куванн¤ хворих на бруцельоз поетапнеЧстац≥онар, курорт, пол≥кл≥н≥ка, ” гострий перод застосовують антиб≥отики, головним чином тетрацикл≥новоњ групи або ам≥ногл≥козиди з≥ стрептом≥цином, р≥дше левом≥цетин ≥ стрептом≥цин, рифамп≥цин, з сульфан≥лам≥д≥вЧбактрим у середн≥х терапевтичних дозах. јнтиб≥отиками л≥кують прот¤гом усього гар¤чкового пер≥оду ≥ наступних 10Ч12 дн≥в при нормальн≥й температур≥. ¬раховуючи внутр≥шньокл≥тинне розташуванн¤ бруцел ≥ в≥рог≥дн≥сть рецидиву, через 7Ч10 дн≥в провод¤ть повторний курс антиб≥о-тикотерап≥њ ≥ншим препаратом.

ќсновним методом л≥куванн¤ хворих на хрон≥чний бруцельоз Ї вакцинотерап≥¤, ¤ку зд≥йснюють за схемою в умовах стац≥онару. јнтибактер≥альну терап≥ю провод¤ть лише у випадку загостренн¤ або рецидиву. Ўироке застосуванн¤ знайшли д≥атерм≥¤, солюкс, ”¬„, параф≥нов≥ апл≥кац≥њ, електрофорез л≥карських речовин. Ћ≥кувальна ф≥зкультура призначаЇтьс¤ з урахуванн¤м ступен¤ активност≥ ≥нфекц≥йного процесу ≥ ураженн¤ суглоб≥в.  р≥м ранковоњ г≥г≥Їн≥чноњ г≥мнастики ≥ дозованоњ ходьби показан≥ трудотерап≥¤, л≥кувальна г≥мнастика, механотерап≥¤.

ѕри хрон≥чному компенсованому та субкомпенсованому бруцельоз≥, залишкових ¤вищах хвороби через 3 м≥с п≥сл¤ ст≥йкоњ нормал≥зац≥њ показане курортне л≥куванн¤ з використанн¤м с≥рководневих ≥ родонових ванн, гр¤зей (ќдеський лиман).

–еконвалесценти п≥сл¤ гострого або п≥дгострого бруцельозу п≥дл¤гають диспансерному спостереженню не менше н≥ж 3 роки. Ќа 1-му роц≥ њх обстежують через ≤, 2, 3, 6, 9 ≥ 12 м≥с, а в наступн≥ 2 роки Ч щоквартально. ѕрот¤гом 1-го року п≥д час кожного обстеженн¤ провод¤ть протирецидивне л≥куванн¤ тетрацикл≥ном (по 0,3 г 4 рази на день прот¤гом 2 тиж) у комб≥нац≥њ з патогенетичними засобами. Ќа 2-му ≥ 3-му роках таке ж протирецидивне л≥куванн¤ зд≥йснюють р≥дшеЧлише весною ≥ восени. ’ворих на хрон≥чний бруцельоз обстежують щоквартально.

ѕроф≥лактика та заходи в осередку пол¤гають у проведенн≥ комплексу ветеринарно-господарських ≥ сан≥тарно-медичних заход≥в. ¬ажливого значенн¤ надають охорон≥ тваринницьких господарств в≥д бруцельозу, ви¤вленню й оздоровленню (або забою) хворих тварин, дезинфекц≥њ прим≥щень ≥ територ≥њ, ≥мун≥зац≥њ стада. ћолоко в≥д хворих тварин кип'¤т¤ть, бринзу можна вживати п≥сл¤ 2 м≥с витримуванн¤, м'¤со вар¤ть прот¤гом 3 год. Ўк≥ра п≥дл¤гаЇ трим≥с¤чному засолу. « метою ≥ндив≥дуального захисту прац≥вники тваринництва та особи, ¤к≥ займаютьс¤ переробкою сировини ≥ продукт≥в, користуютьс¤ спецод¤гом, гумовими рукавиц¤ми, п≥сл¤ роботи дез≥нф≥кують руки.

” районах, де було зареЇстровано бруцельоз коз¤чо-овечого типу, робл¤ть ≥мун≥зац≥ю люд¤м, ¤ким загрожуЇ зараженн¤. ƒл¤ цього використовують живу бруцельозну вакцину. ƒорослих ≥мун≥зують, починаючи з 18 рок≥в. –евакцинац≥ю робл¤ть через 1 р≥к. ѕрац≥вникам овечих ферм ≥ м'¤сокомб≥нат≥в доц≥льно робити щепленн¤ за 1Ч2 м≥с до початку окоту ≥ масового забою худоби.






Locations of visitors to this page
Rated by PING  аталог UaList.com
Используются технологии uCoz