Ќа головну стор≥нку

Ѕ≈Ў»’ј (ERYSIPELAS)

Ѕешиха - ≥нфекц≥йно-алерг≥чна хвороба людини з групи ≥нфекц≥й зовн≥шн≥х покрив≥в, ¤ка характеризуЇтьс¤ розвитком серозного чи серозно-гемораг≥чного вогнищевого запаленн¤ шк≥ри (або слизових оболонок) з гар¤чкою та ≥ншими загальнотоксичними ¤вищами. «будником Ї р≥зн≥ серотипи бета-гемол≥тичних стрептокок≥в групи ј.

≈п≥дем≥олог≥¤. ƒжерелом ≥нфекц≥њ Ї хворий на стрептококову ≥нфекц≥ю (бешиха, анг≥на, скарлатина, фаринг≥т, отит, синусит, пневмон≥¤, стрептодерм≥¤) ≥ здоров≥ бактер≥онос≥њ. «араженн¤ в≥дбуваЇтьс¤ через ушкоджену шк≥ру або слизов≥ оболонки (садно, намул¤не м≥сце, подр¤пина, укол тощо).  онтаг≥озн≥сть незначна. ” хворих з хрон≥чною стрептококовою ≥нфекц≥Їю не можна виключити можлив≥сть гематогенного ≥ л≥мфогенного шл¤ху зараженн¤, особливо при рецидивуюч≥й форм бешихи. „аст≥ше хвор≥ють ж≥нки, особи похилого в≥ку. «ахворюван≥сть п≥двищуЇтьс¤ в л≥тньо-ос≥нн≥й пер≥од.

 л≥н≥ка. ≤нкубац≥йний пер≥од при бешис≥ коливаЇтьс¤ в≥д дек≥лькох годин до 3-5 дн≥в. ѕродром буваЇ р≥дко, у вигл¤д≥ загальноњ слабкост≥, нездужанн¤, пом≥рного головного болю. «ахворюванн¤ починаЇтьс¤ з ознобу ≥ п≥двищенн¤ температури т≥ла до 38-40 ° —, що нер≥дко супроводжуЇтьс¤ блюванн¤м, сильним болем голови. Ќа м≥сц≥ майбутнього локального ураженн¤ виникаЇ в≥дчутт¤ розпиранн¤ ≥ болю, нер≥дко пал≥нн¤.

„ерез 1,5-2 доби в≥д початку захворюванн¤ з'¤вл¤ютьс¤ локальн≥ ураженн¤ шк≥ри (част≥ше на обличч≥, нижн≥х к≥нц≥вках, р≥дше - в ≥нших д≥л¤нках т≥ла). «алежно в≥д м≥сцевих про¤в≥в розр≥зн¤ють еритематозну, еритематозно-бульозну, еритематозно-гемораг≥чну, бульозно-гемораг≥чну, некротичну форми. «а ступенем ≥нтоксикац≥њ бешиха може мати легкий, середньоважкий ≥ важкий переб≥г, за кратн≥стю вона може бути первинною, повторною, рецидивуючою.

ѕ≥д первинною бешихою розум≥ють захворюванн¤, ¤ке виникло вперше. ѕовторна бешиха спостер≥гаЇтьс¤ б≥льш н≥ж через 2 роки п≥сл¤ першого захворюванн¤ ≥ не маЇ з ним патогенетичного зв'¤зку.  л≥н≥чна картина цих вид≥в бешихи под≥бна. –ецидивуюча бешиха характеризуЇтьс¤ повторними про¤вами хвороби з одн≥Їю ≥ т≥Їю самою локал≥зацЇю запального процесу, ¤кий виникаЇ в найближч≥ 2 роки п≥сл¤ першого захворюванн¤ ≥ в подальшому.

ѕри еритематозн≥й форм≥ спочатку з'¤вл¤Їтьс¤ червона пл¤ма, ¤ка, швидко поширюючись, перетворюЇтьс¤ в еритему. ”раженн¤ шк≥ри ¤скраво-червоного кольору з нер≥вними (У¤зики полум'¤Ф) ≥ ч≥ткими (валик по перифер≥њ) межами д≥л¤нки ураженн¤. Ўк≥ра в зон≥ запаленн¤ ≥нф≥льтрована, напружена, гар¤ча на дотик, пом≥рно болюча при пальпац≥њ (б≥льше по перифер≥њ). Ќабр¤к поширюЇтьс¤ за меж≥ еритеми ≥ б≥льше виражений в м≥сц¤х з розвинутою п≥дшк≥рною кл≥тковиною (пов≥ки, губи, статев≥ органи тощо). –озм≥ри еритеми зб≥льшуютьс¤ за рахунок периферичного росту.

ѕри розвитку еритематозно-бульозноњ та еритематозно-гемораг≥чноњ форм бешихи на фон≥ еритеми з'¤вл¤ютьс¤ в≥дпов≥дно пухир≥ або гемораг≥њ (мал.1-5), а при розвитку бульозно-гемораг≥чноњ форми - в пухир¤х ви¤вл¤ють гемораг≥чний ексудат ≥ ф≥брин. –озм≥ри бул коливаютьс¤ в≥д ледь пом≥тних (фл≥ктени) до великих; звичайно њх буваЇ дек≥лька. ѕри ушкодженн≥ чи самов≥льному розрив≥ пухир≥в вит≥каЇ ексудат ≥ оголюЇтьс¤ ерозивна поверхн¤. ’арактерним Ї розвиток рег≥онарного л≥мфаден≥ту.

ћал. 1. Ѕешиха обличч¤, еритематозна-бульозна форма.

 

ћал. 2, 3. ”складнена бешиха обличч¤: а) розпал хвороби, б) пер≥од реконвалесценц≥њ.

 
ћал. 4, 5. Ѕульозно-гемораг≥чна бешиха гом≥лки: а) пер≥од розпалу, б) пер≥од реконвалесценц≥њ.

–ецидивуюча бешиха, ¤к правило, маЇ переб≥г атиповий. ѕри н≥й ¤вища ≥нтоксикац≥њ слабо виражен≥ або в≥дсутн≥, температура т≥ла може бути субфебрильною, гар¤чковий пер≥од короткий. ≈ритема тьм¤на, з≥ слабо вираженим валиком по перифер≥њ. ” пер≥од реконвалесценц≥њ збер≥гаютьс¤ залишков≥ ¤вища хвороби у вигл¤д≥ ≥нф≥льтрац≥њ шк≥ри, набр¤ку ≥ рег≥онарного л≥мфаден≥ту. ѕри частих рецидивах шк≥ра тоншаЇ внасл≥док атроф≥њ.

ƒуже р≥дко розвиваЇтьс¤ бешихове запаленн¤ слизових оболонок носа, ротоглотки, гортан≥ (первинно або внасл≥док переходу процесу з уражених д≥л¤нок шк≥ри). ƒл¤ нього характерн≥ значна болюч≥сть, розвиток пухир≥в ≥ поверхневих некроз≥в, виражений наростаючий набр¤к, утруднене диханн¤, стеноз дихальних шл¤х≥в, запаленн¤ п≥днеб≥нних мигдалик≥в.

ѕри бешис≥ можливий розвиток ускладнень (сепсис, септичний ендом≥окардит, тромбофлеб≥т, нефрит тощо), пов'¤заних з дисем≥нац≥Їю стрептокок≥в, зниженн¤м резистентност≥ орган≥зму. ƒо м≥сцевих ускладнень належать абсцес ≥ флегмона п≥длеглих тканин, некроз ≥ виразки шк≥ри, гангрена, нагноЇнн¤ вм≥сту бул, слонов≥сть, тромбофлеб≥т, отит, синусит.

ƒ≥агностика. ¬раховують гострий початок хвороби, по¤ву еритеми з обмежувальним валиком, рег≥онарного л≥мфаден≥ту, а також анамнестичн≥ та еп≥дем≥олог≥чн≥ дан≥ (пов≥домленн¤ про травму шк≥ри, переохолодженн¤, стрептококов≥ ≥нфекц≥њ серед ос≥б, ¤к≥ оточують хворого, рецидиви бешихи). ” розпал≥ захворюванн¤ анал≥з кров≥ засв≥дчуЇ нейтроф≥льний лейкоцитоз ≥з зрушенн¤м формули вл≥во ≥ п≥двищенн¤ Ўќ≈. «'¤вл¤ютьс¤ ол≥гур≥¤ ≥ альбум≥нур≥¤.

« метою уточненн¤ ет≥олог≥њ захворюванн¤ визначають на¤вн≥сть стрептококового антигену ≥ антит≥л до ќ-стрептол≥зинуг≥алурон≥дази. ” гострому пер≥од≥ бешихи на термограм≥ спостер≥гаютьс¤ ¤скрав≥ д≥л¤нки г≥пертерм≥њ з перепадом температури 3-8 ° —. ” м≥сц¤х пухир≥в температура може бути нижчою, н≥ж в сус≥дн≥х д≥л¤нках еритеми. «м≥ни на термограм≥ збер≥гаютьс¤ значно довше, н≥ж в≥дпов≥дн≥ кл≥н≥чн≥ про¤ви, що даЇ можлив≥сть ви¤вити формуванн¤ хрон≥чноњ форми ≥ прогнозувати рецидиви.

ƒиференц≥альний д≥агноз. Ќа в≥дм≥ну в≥д бешихи на еризипелоњд част≥ше хвор≥ють люди, ¤к≥ догл¤дають за тваринами (свин¤ми) або контактують з продуктами њх переробки. ѕри ц≥й ≥нфекц≥њ еритема ¤скраво-червоного кольору з ч≥ткою межею ураженоњ д≥л¤нки, швидко зб≥льшуЇтьс¤ ≥ через 3-5 дн≥в набираЇ синюшного забарвленн¤, западаЇ в центр≥. ѕри поширенн≥ процесу на суглоби спостер≥гаЇтьс¤ њх припуханн¤, болюч≥сть, обмеженн¤ рух≥в. √ар¤чка не висока або в≥дсутн¤. —имптоми ≥нтоксикац≥њ не виражен≥. ѕереважно вражаютьс¤ кист≥.

‘легмони ≥ абсцеси розвиваютьс¤ в п≥дшк≥рн≥й кл≥тковин≥, а тому при пальпац≥њ визначаЇтьс¤ щ≥льний ≥нф≥льтрат, ¤кий поширюЇтьс¤ вглиб. √≥перем≥¤ ≥ болюч≥сть шк≥ри найсильн≥ш≥ в центр≥, меж≥ вогнища неч≥тк≥. „асом визначаютьс¤ розм'¤кшенн¤ ≥ флюктуац≥¤. —имптоми ≥нтоксикац≥њ ≥ гар¤чка наростають поступово.

ѕри тромбофлеб≥т≥ нижн≥х к≥нц≥вок хвороба починаЇтьс¤ з болей ≥ набр¤ку вздовж судин; г≥перем≥¤ шк≥ри у вигл¤д≥ пл¤м або смуг над ураженими венами, ¤к≥ при пальпац≥њ щ≥льн≥, болюч≥. —имптоми ≥нтоксикац≥њ незначн≥, рег≥онарний л≥мфаден≥т в≥дсутн≥й.

ѕри шк≥рн≥й форм≥ сиб≥рки виникаЇ неболючий карбункул, дл¤ ¤кого характерний симптом зональност≥. Ќеобх≥дно враховувати дан≥ еп≥данамнезу (контакт ≥з тваринами, шерстю, шк≥рами), переважну локал≥зац≥ю процесу на голов≥, шињ, верхн≥х к≥нц≥вках.

≈кзема характеризуЇтьс¤ пол≥морф≥змом ураженн¤ шк≥ри (еритема, пухирц≥, ероз≥њ, гн≥йн≥ к≥рочки, мокненн¤). ћеж≥ запаленн¤ неч≥тк≥. ’вор≥ скаржатьс¤ на сверб≥нн¤ шк≥ри.

јлерг≥чн≥ дерматити зумовлюютьс¤ р≥зними агентами (ф≥зичн≥, х≥м≥чн≥, харчов≥, рослинн≥). Ќа шк≥р≥ з'¤вл¤ютьс¤ пол≥морфн≥ висипанн¤ з тенденц≥Їю до поширенн¤, ≥нколи з в≥дчутт¤м пал≥нн¤.

” хворих на вузлувату еритему з'¤вл¤Їтьс¤ висипка у вигл¤д≥ щ≥льних болючих вузл≥в, ¤к≥ п≥двищуютьс¤ над р≥внем шк≥ри, меж≥ њх неч≥тк≥. Ўк≥ра над ними ¤скраво-червона, згодом набуваЇ синюшного вигл¤ду. Ќайчаст≥ше вузли розм≥щуютьс¤ в д≥л¤нц≥ гом≥лок, р≥дше - стегон, тулуба. –ег≥онарний л≥мфаден≥т в≥дсутн≥й.

ќсоблив≥стю висипань при опер≥зувальному герпес≥ Ї њх локал≥зац≥¤ вздовж нервових г≥лок. ≈кзантема маЇ вигл¤д еритеми з подальшим висипанн¤м на њњ фон≥ пухирц≥в ≥з серозним або гемораг≥чним, р≥дше - гн≥йним вм≥стом. ƒал≥ на м≥сц≥ пухирц≥в утворюютьс¤ жовто-бур≥ або чорн≥ к≥рочки. Ќеобх≥дно враховувати ≥нтенсивний б≥ль ≥ печ≥ю шк≥ри до початку висипань ≥ в подальшому.

Ћ≥куванн¤ проводитьс¤ в умовах л≥карн≥ або вдома з урахуванн¤м кл≥н≥чноњ форми ≥ важкост≥ переб≥гу. ≈фективними Ї антиб≥отики пен≥цил≥нового р¤ду. ѕри первинн≥й ≥ повторн≥й бешис≥ застосовують бензилпен≥цил≥н (при важкому переб≥гу добову дозу зб≥льшують до 12 млн. ќƒ), оксацил≥н. ” випадку дуже важкого переб≥гу хвороби, бешихового сепсису використовують комб≥нац≥ю двох антиб≥отик≥в (амп≥цил≥ну ≥ гентам≥цину).  урс л≥куванн¤ - 7-15 дн≥в. ƒл¤ л≥куванн¤ часто рецидивуючоњ бешихи застосовують амп≥цил≥н, амп≥окс, олететрин, антиб≥отики з групи цефалоспорин≥в, при њх несприйн¤тливост≥ - фуразол≥дон, бактрим.  урс л≥куванн¤ триваЇ 8-10 дн≥в. якщо збер≥гаютьс¤ залишков≥ ¤вища хвороби, то через 7-10 дн≥в провод¤ть повторне л≥куванн¤ ≥ншим антиб≥отиком.

’ворих з легкою формою бешихи можна л≥кувати в умовах пол≥кл≥н≥ки з використанн¤м н≥трофуран≥в (фуразол≥дон, фураг≥н), комб≥нованих препарат≥в (бактрим), делаг≥лу у середн≥х дозах прот¤гом 10 дн≥в.

ѕри на¤вност≥ вираженоњ ≥нф≥льтрац≥њ та больового синдрому призначають нестероњдн≥ протизапальн≥ препарати - хлотазол, реоп≥рин, ≥ндометацин, мефенам≥нову кислоту. ћожна призначити ≥муностимулююч≥ препарати - продиг≥озан (посл≥довно 0,2, 0,5, 1,0 мл внутр≥шньом'¤зово), метилурацил, нуклењнат натр≥ю, сплен≥н прот¤гом 10 дн≥в.

’ворим з часто рецидивуючою бешихою та про¤вами л≥мфостазу на фон≥ антиб≥отикотерап≥њ призначають предн≥золон по 30 мг на добу з поступовим зниженн¤м дози або його аналог.

ƒоц≥льно призначати препарати, ¤к≥ зменшують прониклив≥сть кап≥л¤р≥в: рутин, аскорутин, аскорб≥нову кислоту, глюконат кальц≥ю, в≥там≥ни групи ¬, ј, н≥котинову кислоту, з десенсиб≥л≥зуючих - димедрол, тавег≥л, супрастин, д≥азол≥н .

’ворим з важкою формою бешихи ≥ вираженими симптомами ≥нтоксикац≥њ провод¤ть дез≥нтоксикац≥йну терап≥ю (реопол≥глюк≥н, 5 % розчин глюкози з додаванн¤м коргл≥кону, кокарбоксилази, д≥уретик≥в - лазиксу).

ѕри бульозн≥й форм≥ бешихи п≥др≥зають пухир≥ ≥ накладають пов'¤зку з розчином риванолу, фурацил≥ну або ектерициду. Ќа ерозивну поверхню застосовують марганцево-вазел≥нов≥ пов'¤зки, в≥н≥л≥н, пелоњдин, останн≥ два - лише при ероз≥њ без гн≥йного вид≥ленн¤. ћ≥сцеве л≥куванн¤ поЇднують з призначенн¤м ф≥з≥отерапевтичних процедур - у гострому пер≥од≥ ”¬„, ”‘ќ ≥ лазеротерап≥њ, в пер≥од реконвалесценц≥њ - ≥ндуктотерм≥њ, електрофорезу йодистого кал≥ю, кальц≥ю хлориду, л≥дази, озокериту або параф≥ну, радонових ванн.

«а особами, ¤к≥ перехвор≥ли на первинну ≥ повторну бешиху, провод¤ть диспансерне спостереженн¤ прот¤гом 3 м≥с, при частих рецидивах - не менше н≥ж 2 роки. ƒиспансеризац≥њ п≥дл¤гають також особи з неспри¤тливими залишковими ¤вищами п≥сл¤ л≥куванн¤: ≥нф≥льтрац≥Їю шк≥ри, ст≥йким набр¤ковим синдромом, л≥мфостазом, зб≥льшеними ≥ болючими рег≥онарними л≥мфовузлами. ѕ≥сл¤ перенесеноњ первинноњ, повторноњ ≥ р≥дко рецидивуючоњ бешихи з залишковими ¤вищами ввод¤ть б≥цил≥н-5 (1,5 млн. ќƒ внутр≥шньом'¤зово) через кожн≥ 4 тиж прот¤гом 3-4 м≥с. “акий самий курс ≥н'Їкц≥й провод¤ть при виражен≥й сезонност≥ рецидив≥в, починаючи за 2 м≥с до можливого захворюванн¤. ’ворим з частими ≥ багаторазовими рецидивами б≥цил≥н-5 ввод¤ть щом≥с¤ц¤ прот¤гом 2-3 рок≥в. ќкремим хворим препарат дають через кожн≥ 2 тиж, поступово зб≥льшуючи ≥нтервали м≥ж введенн¤м до 3-4 тиж. ќдночасно призначають стимул¤тори ≥мунноњ системи (метилурацил, продиг≥озан), ф≥з≥отерап≥ю прогностично неспри¤тливих насл≥дк≥в, загальнозм≥цнююче л≥куванн¤ (пол≥в≥там≥ни, екстракт еле-утерокока, настойка корен¤ женьшен¤, пантокрин). ѕоказан≥ санац≥¤ вогнищ хрон≥чноњ стрептококовоњ ≥нфекц≥њ, л≥куванн¤ м≥коз≥в. ” р¤д≥ випадк≥в, ¤кщо умови прац≥ зв'¤зан≥ з переохолодженн¤м ≥ м≥кротравмами, доц≥льним Ї рац≥ональне працевлаштуванн¤ ос≥б п≥сл¤ перенесеноњ бешихи.

ѕроф≥лактика та заходи в осередку. ¬ажливого значенн¤ надають дотриманню правил г≥г≥Їни, захисту ц≥л≥сност≥ шк≥ри, л≥куванню хрон≥чного тонзил≥ту, запоб≥ганню анг≥н, загартуванню орган≥зму. ѕротиеп≥дем≥чн≥ заходи в осередку не провод¤ть.

Locations of visitors to this page
Rated by PING  аталог UaList.com
Используются технологии uCoz