Ќа головну стор≥нку

ЅјЋјЌ“»ƒ≤ј«

—ин.: дизентер≥¤ ≥нфузорна.

Ѕалантид≥аз (Balantidiasis) -- кишкове зоонозне протозойне захворюванн¤, що характеризуЇтьс¤ виразковим ураженн¤м товстоњ кишки ≥ симптомами загальноњ ≥нтоксикац≥њ.

≤сторичн≥ дан≥. ¬перше пов≥домив про захворюванн¤ людини на балантид≥аз шведський л≥кар ѕ. ћальмстен у 1857 р., що ви¤вив балантид≥њ у кал≥ 2 хворих, що мали пронос. …ому ж належить перший опис патологоанатом≥чноњ картини захворюванн¤ в людини.

ƒо 1861-1862 р. в≥днос¤тьс¤ перш≥ знах≥дки балантид≥й у свиней, заражен≥сть ¤ких може дос¤гати до 60-80 %.

ѕ≥сл¤ роб≥т Ќ. —. —оловйова (1901), що встановив внутр≥шньотканинний паразитизм балантид≥й, балантид≥аз був вид≥лений у самост≥йну нозолог≥чну форму.

≈т≥олог≥¤. «будник хвороби -- Balantidium coli -- належить до с≥мейства Balantididae, класу Ciliata (в≥йчастих ≥нфузор≥њ), типу Protozoa (найпрост≥ших) (мал. 1). ∆иттЇвий цикл паразита включаЇ дв≥ стад≥њ -- вегетативну ≥ цистну.

¬егетативна форма ¬. coli овальна, б≥льш вузька з одн≥Їњ сторони; розм≥ри 50-80 мкм у довжину ≥ 35-60 мкм у ширину. “≥ло ≥нфузор≥њ вкрите пеликулою ≥ розташованими у вид≥ сп≥ральних р¤д≥в в≥йками довжиною 4-6 мкм, коливанн¤ ¤ких забезпечують обертально-поступальний рух збудника. Ќа передньому к≥нц≥ ¬. coli розташований ротовий отв≥р Ц перистом, оточений в≥йками довжиною до 10-12 мкм, що спри¤ють захопленню харчових грудочок.

ћал. 1. «будник балантид≥азу.

ѕ≥д пеликулою визначаЇтьс¤ ектоплазма, у середн≥й частин≥ ≥ на задньому к≥нц≥ розташован≥ 2 скорочувальн≥ вакуол≥. ≈ндоплазма ≥нфузор≥њ др≥бнозерниста, м≥стить вакуол≥, що включають крохмаль, еритроцити ≥ лейкоцити. ѕ≥сл¤ фарбуванн¤ вдаЇтьс¤ диференц≥ювати ¤дерний апарат, що складаЇтьс¤ з бобовидноњ форми макронуклеуса ≥ м≥кронуклеуса.

¬егетативн≥ форми ¬. coli розмножуютьс¤ шл¤хом подв≥йного д≥ленн¤, проте у визначен≥ пер≥оди можливий статевий процес по типу кон'югац≥њ.

¬егетативн≥ форми паразита чутлив≥ до неспри¤тливих умов зовн≥шнього середовища ≥ швидко в ньому гинуть; у фекал≥¤х можуть збер≥гатис¤ до 5-6 год. ÷исти ¬. coli округлоњ форми, дос¤гають 50-60 мкм у д≥аметр≥. –озр≥зн¤ють двоконтурну оболонку ≥ ¤дерний апарат у вид≥ макро- ≥ м≥кронуклеуса, ≥нод≥ -- вакуол≥. ÷истна форма може збер≥гати життЇздатн≥сть у зовн≥шньому середовищ≥ прот¤гом дек≥лькох тижн≥в.

≈п≥дем≥олог≥¤. Ѕалантид≥аз -- кишковий зооноз. –езервуаром збудник≥в Ї свин≥. ¬и¤влена заражен≥сть пацюк≥в, собак, але њхн¤ роль в еп≥дем≥олог≥њ балантид≥азу не встановлена. ” вкрай р≥дк≥сних випадках при особливо неспри¤тливих умовах ≥нвазована людина може ставати додатковим резервуаром збудник≥в.

ћехан≥зм зараженн¤ -- фекально-оральний, реал≥зований вод¤ним шл¤хом, через воду, забруднену фекал≥¤ми свиней. ƒодатковими чинниками передач≥ збудник≥в можуть служити грунт, овоч≥, синантропн≥ мухи.

Ѕалантид≥аз реЇструЇтьс¤ переважно серед с≥льських жител≥в, що займаютьс¤ свинарством, при цьому показники зараженост≥ коливаютьс¤ в≥д 1-3 до 28 %. Ќайб≥льше число випадк≥в балантид≥азу описано в крањнах јз≥њ, ™вропи й јмерики.

ѕатогенез ≥ патологоанатом≥чна картина. ѕроковтнут≥ цисти ¬. coli дос¤гають висх≥дних в≥дд≥л≥в товстоњ кишки ≥, перетворюючись у вегетативн≥ форми, розмножуютьс¤, переважно в сл≥п≥й кишц≥. ѕаразитуванн¤ ≥нфузор≥й у просв≥т≥ кишки може супроводжуватис¤ слабко вираженими загальнотоксичними розладами.

«авд¤ки спроможност≥ синтезувати г≥алурон≥дазу, балантид≥њ набувають здатност≥ проникати в слизову оболонку товстоњ кишки, унасл≥док чого развиваЇтьс¤ г≥перем≥¤ уражених д≥л¤нок, на ¤ких дал≥ утвор¤тьс¤ ероз≥њ ≥ виразки. ¬≥дзначаЇтьс¤ посиленн¤ прол≥ферац≥њ еп≥тел≥ю кишкових крипт, його некроз з утворенн¤м ероз≥й, на м≥сц≥ ¤ких надал≥ можуть формуватис¤ глибок≥ виразки.

ћ≥грац≥¤ ¬. coli у п≥дслизову основу зумовлюЇ утворенн¤ запального набр¤ку, л≥мфоцитарноњ, г≥стиоцитарноњ ≥ сегменто¤дерноњ ≥нф≥льтрац≥њ, ≥нод≥ м≥кроабсцес≥в.

¬иразков≥ дефекти розташован≥, ¤к правило, у м≥сц¤х перегин≥в кишковоњ ст≥нки переважно в сл≥п≥й, сигмопод≥бн≥й ≥ пр¤м≥й кишках. ¬иразки р≥зн¤тьс¤ за розм≥ром ≥ часом утворенн¤, площа де¤ких ≥з них може дос¤гати дек≥лькох квадратних сантиметр≥в. ¬иразки розташован≥ уздовж складок слизовоњ оболонки, крањ њх нер≥вн≥, п≥дрит≥, дно вкрите желепод≥бними некротичними масами, часто чорного кольору. Ќавколишн≥ д≥л¤нки слизовоњ оболонки г≥перемован≥, набр¤кл≥.

” патолог≥чний процес часто ут¤гуЇтьс¤ апендикс ≥з розвитком гн≥йного ≥ некротичного апендициту.

ќписан≥ пошкодженн¤ м≥окарда, печ≥нки, тонкоњ кишки.

ѕаразитуванн¤ ¬. coli, розвиток запальноњ реакц≥њ ≥ гн≥йно-некротичних зм≥н у товст≥й кишц≥ обумовлюють утворенн¤ токсичних субстанц≥й, в≥дпов≥дальних за розвиток ≥нтоксикац≥йного синдрому в кл≥н≥чн≥й картин≥ захворюванн¤.

 л≥н≥чна картина. Ѕалантид≥аз може переб≥гати в субкл≥н≥чн≥й, гостр≥й, хрон≥чн≥й безупинн≥й ≥ рецидивуюч≥й формах. ¬ осередках ≥нваз≥њ можливе нос≥йство ¬. coli. ≤нкубац≥йний пер≥од складаЇ 1-3 нед, але буваЇ ≥ б≥льш коротким. —убкл≥н≥чна форма характеризуЇтьс¤ в≥дсутн≥стю ознак ≥нтоксикац≥њ ≥ дисфункц≥њ кишок. «ахворюванн¤ розп≥знаЇтьс¤ при ендоскоп≥чному досл≥дженн≥, що ви¤вл¤Ї катарально-гемораг≥чне або виразкове ураженн¤ слизовоњ оболонки товстоњ кишки; можлив≥ порушенн¤ функц≥ональних проб печ≥нки, еозиноф≥л≥¤.

√остра форма балантид≥азу переб≥гаЇ звичайно з вираженими ¤вищами загальноњ ≥нтоксикац≥њ ≥ симптомами кол≥ту, в залежност≥ в≥д ступен¤ важкост≥ ¤ких розр≥зн¤ють легку, середньоњ ваги ≥ важку форми хвороби. «ахворюванн¤ починаЇтьс¤, ¤к правило, гостро, ≥з п≥двищенн¤ температури до високих цифр. √ар¤чкова реакц≥¤ часто маЇ неправильний характер. ¬иникають головний б≥ль, нудота, багатократна блювота, прогресуЇ загальна слаб≥сть. ѕост≥йною ознакою балантид≥азу Ї сильн≥ бол≥ в живот≥ ≥ д≥аре¤. —т≥лець багатий, р≥дкий; часто з дом≥шками кров≥ ≥ гною, гн≥йним запахом. „астота дефекац≥й може коливатис¤ в≥д 3-5 при легк≥й до 15-20 раз≥в у добу при важких формах захворюванн¤.

” м≥ру прогресуванн¤ балантид≥азу знижуЇтьс¤ маса т≥ла хворих, пом≥тно порушуЇтьс¤ працездатн≥сть.

“ривал≥сть гостроњ форми -- б≥л¤ 2 м≥с. ѕри в≥дсутност≥ своЇчасноњ терап≥њ захворюванн¤ переходить в хрон≥чну форму.

’рон≥чна рецидивуюча форма балантид≥азу переб≥гаЇ 5-10, а ≥нод≥ ≥ б≥льше рок≥в з чергуванн¤м пер≥од≥в загостренн¤ (до 1-2 або 3-4 тиж) ≥ пер≥од≥в рем≥с≥њ (до 3-6 м≥с). ќзнаки загальноњ ≥нтоксикац≥њ менш виражен≥, н≥ж при гостр≥й форм≥ хвороби, кишков≥ розлади часто переважають над загальнотоксичними.

’рон≥чна безупинна форма балантид≥азу характеризуЇтьс¤ монотонним плином з пом≥рно вираженими токсичними ≥ кишковими про¤вами прот¤гом р¤ду рок≥в. ѕри в≥дсутност≥ ет≥отропного л≥куванн¤ може призводити до кахекс≥њ.

” випадку вт¤гненн¤ в патолог≥чний процес апендиксу розвиваЇтьс¤ кл≥н≥чна картина гострого апендициту, що супроводжуЇтьс¤ п≥двищенн¤ температури, по¤вою м≥сцевих ознак подразненн¤ очеревини, симптом≥в –овзинга, —≥тковского, ўотк≥на-Ѕлюмберга тощо.

” р¤д≥ випадк≥в спостер≥гаЇтьс¤ розвиток характерних ускладнень: кишкова кровотеча, перфорац≥¤ виразок товстоњ кишки з розвитком гн≥йного перитон≥ту.  ишков≥ ускладненн¤ можуть зумовити летальний висл≥д захворюванн¤.

ѕрогноз. ѕри своЇчасному розп≥знаванн≥ й адекватн≥й терап≥њ звичайно спри¤тливий. Ћетальн≥сть в ендем≥чних осередках складаЇ б≥л¤ 1 %. ѕри спорадичн≥й захворюваност≥ спостер≥галис¤ висок≥ показники летальност≥ -- до 16-29 %, у даний час ц≥ показники знизилис¤.

ƒ≥агностика. ƒ≥агноз балантид≥азу грунтуЇтьс¤ на п≥дстав≥ даних еп≥дем≥олог≥чного ≥ фахового анамнезу, що вказують на перебуванн¤ в ендем≥чному район≥ або контакт ≥з свин¤ми; кл≥н≥чних про¤в≥в хвороби з тривалою неправильною лихоманкою, бол¤ми в живот≥ ≥ багатократному р≥дкому ст≥льц≥ з гнильним запахом; результатах ендоскоп≥чного досл≥дженн¤, що ви¤вл¤Ї характерн≥ виразков≥ дефекти в товст≥й кишц≥.

¬ериф≥куЇтьс¤ д≥агноз паразитолог≥чним методом -- ви¤вленн¤м вегетативних форм ¬. соl≥ у фекал≥¤х або б≥оптатах крањв виразок, у мазках виразкового вм≥сту.

ƒиференц≥альна д≥агностика. ƒиференц≥альний д≥агноз проводитьс¤ з гострою дизентер≥Їю, кишковим амеб≥азом, неспециф≥чним виразковим кол≥том, кишковим дизбактер≥озом.

Ћ≥куванн¤. Ќайб≥льше ефективним препаратом вважаЇтьс¤ моном≥цин, що використовуЇтьс¤ в доз≥ 150000- 250000 ќƒ 4 разу в день у вигл¤д≥ двох п'¤тиденних цикл≥в з ≥нтервалами 5-7 дн≥в. ѕри важкому переб≥гу хвороби провод¤ть три цикли, при цьому моном≥цин поЇднують з окситетрацикл≥ном у доз≥ 0,25 р 4 разу в день прот¤гом 7 дн≥в. ќкситетрацикл≥н можна використовувати ≥ самост≥йно в зазначен≥й доз≥ при легких ≥ середн≥й ваз≥ формах захворюванн¤.

¬≥дзначено позитивний ефект при призначенн≥ метрон≥дазолу, х≥н≥офону (¤трену), амп≥цил≥ну.

ѕор¤д ≥з ет≥отропною терап≥Їю, показан≥ дез≥нтоксикац≥йн≥ засоби ≥ препарати, що п≥двищують загальну реактивн≥сть орган≥зму. ѕри важких формах провод¤ть гемотерап≥ю.

–озвиток ознак гострого апендициту або кишкових ускладнень балантидиазу Ї показанн¤м до екстренного х≥рург≥чного втручанн¤.

¬иписка реконвалесцент≥в зд≥йснюЇтьс¤ за умови кл≥н≥чного видужанн¤ ≥ негативних результат≥в паразитолог≥чного та копролог≥чного досл≥дженн¤.

ѕроф≥лактика. ѕол¤гаЇ в дотриманн≥ сан≥тарно-г≥г≥Їн≥чних норм при догл¤д≥ за свин¤ми, знезаражуванн≥ њхн≥х фекал≥й, а також у своЇчасному ви¤вленн≥ й адекватному л≥куванн≥ хворих.

Rated by PING
Используются технологии uCoz