Ќа головну стор≥нку

ј— ј–»ƒќ«

≈т≥олог≥¤. «будник -- Ascaris lumbricoides -- велика нематода (довжина самок 20-40 см, самц≥в -- 15-25 см) ≥з загостреним на к≥нц¤х т≥лом, вкритим щ≥льною кутикулою. ’востовий к≥нець т≥ла самц¤ загнутий у черевну сторону (мал. 1). яйц¤ аскарид розм≥рами (0,05- 0,07) х (0,04-0,05) мм (мал. 2), вкрит≥ щ≥льною шорсткуватою оболонкою.

≈п≥дем≥олог≥¤. јскаридоз -- пероральний геогельм≥нтоз, антропоноз. ќстаточний хаз¤њн ≥ Їдине джерело ≥нваз≥њ -- людина, у тонк≥й кишц≥ ¤коњ паразитують статевозр≥л≥ аскариди. яйц¤, що в≥дкладаютьс¤ самкою, вид≥л¤ютьс¤ з фекал≥¤ми ≥ дозр≥вають до ≥нвазивноњ стад≥њ в грунт≥ при високому вм≥сту кисню, вологост≥ -- не менше 8 %. ќптимальною температурою дл¤ розвитку ¤Їць у грунт≥ Ї 24 ∞—.

«араженн¤ людини в≥дбуваЇтьс¤ в теплу пору року з харчовими продуктами ≥ водою, що м≥ст¤ть ≥нвазивн≥ ¤йц¤ аскарид. —прийн¤тлив≥сть до ≥нваз≥њ загальна, д≥ти уражаютьс¤ част≥ше, н≥ж доросл≥. ” результат≥ повторних заражень формуЇтьс¤ в≥дносний ≥мун≥тет.

јскаридоз поширений у св≥т≥ вин¤тково широко.

ѕатогенез ≥ патологоанатом≥чна картина. ” ранн≥й фаз≥ ≥нваз≥њ личинки аскарид проникають у басейн вор≥тноњ вени ≥ гематогенно м≥грують у печ≥нку (до 5-6-го дн¤ ≥нваз≥њ), пот≥м -- у леген≥ (до 8-10-му дн¤), зд≥йснюючи в них дв≥ линьки. « альвеол вони проникають у ротоглотку ≥ п≥сл¤ заковтуванн¤ з≥ слиною до 14-15-го дн¤ дос¤гають тонкоњ кишки, де п≥сл¤ двох лин¤нь стають статевозр≥лими. «агальна тривал≥сть пер≥оду в≥д ≥нвазуванн¤ до першоњ кладки ¤Їць складаЇ 10- 12 тижн≥в. “ривал≥сть житт¤ аскариди -- б≥л¤ року.

” ранн≥й, м≥грац≥йн≥й фаз≥ аскаридозу розвиваютьс¤ ≥нтоксикац≥¤ ≥ сенсиб≥л≥зац≥¤ орган≥зму людини продуктами обм≥ну личинок, найб≥льше виражен≥ в пер≥од линьки, коли зд≥йснюЇтьс¤ т≥сний контакт гельм≥нта з тканинами людини. ” менш≥й м≥р≥ ц≥ чинники виражен≥ в хрон≥чн≥й фаз≥ ≥нваз≥њ, посилюючись у випадку резорбц≥њ продукт≥в розпаду загиблих паразит≥в.

«начне м≥сце в патогенез≥ займають механ≥чн≥ травми кишковоњ ст≥нки, судин печ≥нки, легень личинками, що м≥грують. «р≥л≥ гельм≥нти також можуть руйнувати ст≥нку кишки (аж до перфорац≥њ) ≥ м≥грувати в орган≥зм≥ людини, що призводить до вкрай неспри¤тливих насл≥дк≥в.

«а умови масивноњ ≥нваз≥њ розвиваЇтьс¤ в≥там≥нна й ал≥ментарна недостатн≥сть.

≤нваз≥¤ аскаридами спри¤Ї порушенню кишкового еуб≥озу, внасл≥док ≥муносупресивного ефекту неспри¤тливо впливаЇ на переб≥г дизентер≥њ, черевного тифу, сальмонельозу, в≥русного гепатиту, туберкульозу й ≥нших хвороб.

 л≥н≥чна картина. ѕро¤ви аскаридозу в ранн≥й фаз≥ хвороби в≥др≥зн¤ютьс¤ пол≥морф≥змом, вар≥юють в≥д латентних, стертих до важких кл≥н≥чних форм.

ѕри ман≥фестних формах ознаки захворюванн¤ з'¤вл¤ютьс¤ в перш≥ дн≥ ≥нваз≥њ: нездужанн¤, зниженн¤ активност≥ ≥ працездатност≥, слаб≥сть, драт≥влив≥сть, п≥тлив≥сть, головна б≥ль, п≥двищенн¤ температури (в≥д субфебрильноњ до 38-40 ∞—). Ќер≥дко спостер≥гаютьс¤ артралг≥њ, м≥алг≥њ, шк≥рна свербл¤чка й уртикарна екзантема.

” де¤ких хворих у пер≥од м≥грац≥њ личинок у печ≥нку виникають бол≥ в правому п≥дребер'њ, почутт¤ дискомфорту в живот≥, гепатомегал≥¤, що супроводжуютьс¤ незначними порушенн¤ми функц≥ональних проб печ≥нки.

ƒл¤ кл≥н≥чноњ картини ранньоњ фази ≥нваз≥њ особливо характерним Ї ураженн¤ легень (синдром Ћефлера). «'¤вл¤Їтьс¤ сухий кашель, ≥нод≥ з дом≥шками кров≥. ¬и¤вл¤ютьс¤ задишка ≥ б≥ль в груд¤х, особливо сильн≥ при виникненн≥ плевриту, вислуховуЇтьс¤ велика к≥льк≥сть р≥зноман≥тних хрип≥в, проте притупленн¤ перкуторного звуку ви¤вл¤Їтьс¤ пор≥вн¤но р≥дко. ѕри повторн≥й рентгеноскоп≥њ легень ви¤вл¤ютьс¤ множинн≥ Улетюч≥ ≥нф≥льтратиФ Ћефлера, що швидко зм≥нюють конф≥гурац≥ю, ≥, зникаючи в одному м≥сц≥, з'¤вл¤ютьс¤ в ≥ншому.

Ќер≥дко ви¤вл¤ютьс¤ симптоми ураженн¤ серцево-судинноњ системи (тах≥кард≥¤, зниженн¤ артер≥ального тиску тощо). √емограма характеризуЇтьс¤ вираженою еозиноф≥л≥Їю (до 40-60 %, ≥нод≥ вище) при нормальн≥й к≥лькост≥ лейкоцит≥в або незначному лейкоцитоз≥. ≤нод≥ можна спостер≥гати г≥перлейкоцитоз ≥ лейкемоњдн≥ реакц≥њ еозиноф≥льного типу, Ўќ≈ звичайно нормальна, ≥нод≥ п≥двищена до 20-40 мм/год.

’рон≥чна фаза аскаридозу (кишкова) може прот≥кати безсимптомно, але звичайно спостер≥гаютьс¤ пом≥рно виражен≥ симптоми порушенн¤ функц≥њ шлунково-кишкового тракту. ¬ажк≥ форми ≥нваз≥њ розвиваютьс¤ дуже р≥дко. ” хворих знижуЇтьс¤ апетит, вони худнуть, скаржатьс¤ на бол≥ в живот≥, часто переймопод≥бн≥ ≥ досить сильн≥, нудоту, блювоту, ≥нод≥ з'¤вл¤Їтьс¤ д≥аре¤ або закреп ≥ њхнЇ поЇднанн¤. ƒ≥ти стають примхливими, погано спл¤ть, швидко стомлюютьс¤, затримуЇтьс¤ њхн≥й психомоторний розвиток ≥ знижуЇтьс¤ ≥нтелект. ” дорослих знижуЇтьс¤ працездатн≥сть.

” гемограм≥ в ц≥й фаз≥ аскаридозу зм≥н, ¤к правило, немаЇ, ≥нод≥ ви¤вл¤Їтьс¤ незначна еозиноф≥л≥¤.

”складненн¤. «начна частина ускладнень аскаридозу пов'¤зана з п≥двищенн¤м руховоњ активност≥ зр≥лих аскарид. ќсобливо часто вони потрапл¤ють у червопод≥бний паросток, викликаючи гострий апендицит. «аповзанн¤ гельм≥нт≥в у жовчн≥ протоки може викликати жовчну кол≥ку й обтурац≥йну жовт¤ницю, гн≥йний холецистит, висх≥дний холанг≥огепатит, абсцес печ≥нки, перитон≥т. ѕроникненн¤ аскарид у протоки п≥дшлунковоњ залози викликаЇ важкий панкреатит (мал. 3). ћожлива непрох≥дн≥сть кишок, перфорац≥¤ його ст≥нок, заповзанн¤ аскарид по стравоходу в глотку, а пот≥м у дихальн≥ шл¤хи з розвитком асф≥кс≥њ. ќписан≥ поодинок≥ випадки ви¤вленн¤ аскарид у правому шлуночку серц¤, легеневоњ артер≥њ, гайморових пазухах.


ћал. 3. ѕроникненн¤ аскариди у проток п≥дшлунковоњ залози (рентгенограма).

ѕрогноз. ” переважн≥й б≥льшост≥ випадк≥в спри¤тливий, при розвитку ускладнень ≥стотно пог≥ршуЇтьс¤.

ƒ≥агностика. ” ранн≥й фаз≥ оп≥рними моментами д≥агностики Ї симптоми ураженн¤ легень у поЇднанн≥ з високою еозиноф≥л≥Їю кров≥. ” харкотинн≥ таких хворих можна ви¤вити личинки аскарид. «апропоновано серо≥мунолог≥чн≥ реакц≥њ з антигенами, виготовленими з личинок. ” хрон≥чн≥й фаз≥ ≥нваз≥њ вир≥шальним у д≥агностиц≥ Ї ви¤вленн¤ в кал≥ ¤Їць аскарид. ƒ≥агностика полегшуЇтьс¤ при в≥дходженн≥ гельм≥нт≥в ≥з екскрементами. ≤нод≥ поставити д≥агноз допомагаЇ рентгеноскоп≥¤ кишок. «апропоновано методи визначенн¤ в сеч≥ летучих жирних кислот, що вид≥л¤ють аскариди в процес≥ життЇд≥¤льност≥.

Ћ≥куванн¤. ” ранн≥й фаз≥ аскаридозу ефективн≥ м≥нтезол (син.: т≥абендазол) у добов≥й доз≥ 50 мг/кг маси хворого в 2-3 прийоми прот¤гом 5-7 дн≥в, ≥ мебендазол (вермокс) у доз≥ 100 мг 2 рази в день прот¤гом 3-4 дн≥в п≥др¤д.

” хрон≥чн≥й фаз≥ застосовують левам≥зол (декар≥с, кетракс) -- разова (≥ курсова) доза 150 мг дорослому ≥ 2,5-5,0 мг/кг д≥т¤м. ѕрепарат призначаЇтьс¤ п≥сл¤ вечер≥, перед сном, без попередньоњ п≥дготовки (ефективн≥сть 90-100 %). ѕ≥рантел (комбантрин), призначаЇтьс¤ п≥д час њж≥, одноразово в доз≥ 10 мг/кг, забезпечуЇ ефективн≥сть б≥льше 90 %. ” випадку пол≥≥нваз≥њ, що включаЇ аскаридоз, показаний антигельм≥нт широкого спектру д≥њ мебендазол (вермокс). ” де¤ких випадках вдаютьс¤ до дегельм≥нтизац≥њ за допомогою кисню, що ввод¤ть через зонд у шлунок. ≈фективний новий в≥тчизн¤ний антигельм≥нт медам≥н у добов≥й доз≥ 10 мг/кг прот¤гом одного, а при пол≥≥нваз≥њ -- трьох дн≥в. ѕоширеним ≥ достатньо ефективним засобом Ї п≥перазин ≥ його сол≥ (адип≥нат, сульфат, гексаг≥драт, цитрат, фосфат). ѕрепарат ефективний проти статевозр≥лих ≥ статевонезр≥лих (юних) гельм≥нт≥в. ѕризначаЇтьс¤ дорослим до 1 г 3-4 рази в день, д≥т¤м -- по 80 мг/кг на добу прот¤гом двох дн≥в. ≈фективн≥сть одного курсу терап≥њ 70-90 %.  онтроль ефективност≥ л≥куванн¤ провод¤ть через 2-3 тижн≥.

ѕроф≥лактика. ѕол¤гаЇ в комплекс≥ заход≥в сан≥тарного ≥ л≥кувального пор¤дку.

Locations of visitors to this page
Rated by PING  аталог UaList.com
Используются технологии uCoz