Місто Дрогобич Львівскої області

    Населення - 103,6 тисяч чоловік

    Територія - 44,5 кв. км

    Поштовий індекс 82100

    Телефонний код (03244)

Дрогобич - місто у передгір'ї Карпат, столиця Прикарпатського краю, центр південно-західного промислового регіону Львівщини, місто обласного підпорядкування. Древнє місто Дрогобич, якому недавно минуло 900 років – «край Івана Франка, наче квітка папороті, у підніжжі Карпат полонило не одне серце. Сивою історичною давниною дихають церкви, будівлі, магістрат, костел, синагога, солеварний завод – бо ж емблема міста – дев’ять бочок солі».

Відомі дрогобичани у світі: І. Франко 1856 - 1916 закінчив у Дрогобичі "нормальну школу" та гімназію, велику частину свого життя прожив у Дрогобичі; Юрій Котермак (Дрогобич) – перший український доктор медицини і філософії; Бруно Шульц – один з найвизначніших польських малярів і письменників початку ХХ сторіччя. В колишній Дрогобицькій гімназії (тепер СШ №1) вчителював знаменитий поет-неокласик Петро Карманський. Дрогобицьку гімназію закінчили: В. Стефаник, Л. Мартович, С. Ковалів, О. Тур'янський, В. Бірчак, І. Пулюй, О. Нижинківський, Г. Коссак, Б. Шульц. З історією Дрогобича пов'язані біографії Корнила Устияновича, Модеста Менцінського, Степана Витвицького, Андрія Мельника, Дмитра Грицая.

Про ЮРІЯ ДРОГОБИЧА (КОТЕРМАКА)

ПРОГНОСТИЧНИЙ ПОГЛЯД НА 1483 РІК Магістра Юрія Дрогобича

Коротко історії Перша писемна згадка про місто датується 6 листопада 1387р, однак за опосередкованими даними воно значно старіше і було одним із центрів солеваріння Київської, а пізніше Галицько-Волинської Русі.

  • Від середини XIV ст. - під владою Польщі.
  • В 1422р. місто отримало Магдебурзьке право.
  • У XVст. Дрогобич був центром повіту.
  • 1722 року, після першого поділу Польщі, Дрогобич відійшов до Австрії (1867-1918 рр. - Австро-Угорщина).
  • В 1775 році тут відкрито одну з перших у Галичині українську гімназію.
  • У середині XIX ст.на околицях Дрогобича почалися промислові розробки озокериту, трохи пізніше - нафти і газу. 1866 року збудований перший нафтопереробний завод, 1910 року-другий. Перший потяг прибув до Дрогобича наприкінці 1772 року.
  • В 1918р. у Дрогобичі була встановлена влада ЗУНР.
  • В 1919 році- місто загарбали поляки.
  • У вересні 1939р. у Дрогобич увійшли німецькі війська, а через кілька днів - Червона Армія.
  • Від 1 липня 1941р. до 6 серпня 1944р. Дрогобич був під німецькою окупацією.
  • У 1940-1959 роках Дрогобич - адміністративний центр Дрогобицької області.
  • 2 квітня 1990 року на міській ратуші - приміщенні міської Ради - піднято синьо-жовтий прапор.

    Сучасний Дрогобич – сучасне промислове стотисячне місто європейського зразка, з великою кількістю підприємств нафтопереробної, машинобудівної, деревообробної, легкої і харчової промисловості. В Дрогобичі розташовані відомі промислові гіганти - ВАТ НПК "Галичина", Дрогобицький долотний завод, АТ "Галол", ВАТ "Дрогобицький завод автомобільних кранів". Діють потужні підприємства ВАТ "Дрогобицький м'ясокомбінат", ВАТ "Швейне підприємство "Зоря".

    Просвітницькі заклади Дрогобича – це один з найкращих педагогічних вузів України – Дрогобицький державний педагогічний університет ім. І. Франка, філіал політехнічного університету "Львівська політехніка", нафтовий, механічний, статистичний, кооперативний технікуми, медичний коледж, музичне училище, педагогічний ліцей, гімназія, ряд училищ, 15 середніх і 3 неповні середні школи, 3 музичні, 1 художня, 2 спортивні школи, 9 публічних бібліотек (центральна міська бібліотека ім. В.Чорновола).

    Міста-супутники - Стебник, міста обласного підпорядкування Борислав і відомий курорт Трускавець зі знаменитою Нафтусею.

    Пам‘ятки архітектури - церква Св. Юра XVII ст. – кращий пам‘ятник дерев‘яної архітектури України, церква Чесного Христа, собор Пресвятої Трійці 1690 року, катедральний костел XII-XVII ст., дзвіниця ХІІ ст., церква Св. Параскевії. В стилі Барокко збудовано церкву Петра і Павла (20 рр. 19 ст.). Найбільша в Східній Європі хоральна синагога, яка зараз, на жаль, в дуже поганому стані. Житлові будинки старого міста - архітектурні пом‘ятки австрійсько-польської доби.

    Пам‘ятники - І. Франку (1966р.), Т. Шевченку(1991р.), Ю. Дрогобичу (1999р.), Івану Павлу ІІ (1999р.), С. Бандері (2001р.), В.Стефаникові (1987р.), А.Міцкевичу (1949р.), Г. Геврику, монумент тисячоліття (2000р.), меморіали жертвам Афганістану, жертвам фашизму.

    Музеї- краєзнавчий, музей "Дрогобиччина".

    Театриобласний муздрамтеатр ім. Ю.Котермака, філармонія.

  • Locations of visitors to this page
    Rated by PING Каталог UaList.com
    Используются технологии uCoz