Ќа головну стор≥нку

ЌјЅ”“≤ ¬јƒ» —≈–÷я

Ќабут≥ вали серц¤ Ї одним ≥з найпоширен≥ших серцево-судинних захворювань, ¤к≥ виникають незалежно в≥д в≥ку внасл≥док перенесених захворювань, травматичних ушкоджень серц¤. ѕри набутих вадах виникають незворотн≥ орган≥чн≥ зм≥ни клапанних стулок (недостатн≥сть), звуженн¤ атр≥овентрикул¤рного отвору (стеноз), ураженн¤ сухожильних хорд, сосочкових м`¤з≥в. ѕорушенн¤ функц≥њ компенсуЇтьс¤ б≥льш ≥нтенсивною працею в≥дпов≥дних м`¤з≥в серц¤. Ќаприклад, при м≥тральному стеноз≥ внасл≥док порушенн¤ внутр≥шньосерцевоњ гемодинам≥ки розвиваЇтьс¤ компенсаторна г≥пертроф≥¤ л≥вого передсерд¤. Ќадал≥ ц≥ зм≥ни спри¤ють виникненню м≥окард≥одистроф≥њ, а на б≥льш п≥зн≥х етапах розвитку хвороби Ц недостатност≥ кровооб≥гу.

—еред набутих серцевих вад найчаст≥ше трапл¤ютьс¤ вади м≥трального клапана (44-70%), р≥дше Ц аортальн≥ вади (14-23%). ” 18% випадк≥в (Ѕ.ѕ. —околов, 1963) ви¤влен≥ орган≥чн≥ зм≥ни тристулкового клапана, але завжди в комб≥нац≥њ з м≥тральними або аортальними вадами серц¤.

 

 

ћ≤“–јЋ№Ќ»… —“≈Ќќ«

 

ћ≥тральний стеноз (стеноз л≥вого атр≥овентрикул¤рного отвору) Ц патолог≥чне звуженн¤ отвору м≥трального клапана, що ускладнюЇ кровооб≥г ≥з л≥вого передсерд¤ в л≥вий шлуночок.

≈т≥олог≥¤. «деб≥льшого м≥тральний стеноз Ї насл≥дком ревматичного процесу. —л≥д пам`¤тати, що у частини хворих (30-50% випадк≥в) не вдаЇтьс¤ ви¤вити ревматичний анамнез, що не виключаЇ ревматичне походженн¤ серцевих вад, враховуючи латентний переб≥г ревматизму.

ѕатогенез. ” здоровоњ людини площа митрального отвору становить 4 - 6 см2. ѕри митральному стеноз≥ кровоб≥г ≥з л≥вого передсерд¤ в л≥вий шлуночок спов≥льнюЇтьс¤ ≥ систол≥чний об'Їм кров≥ зменшуЇтьс¤. ѕри зменшенн≥ площ≥ митрального отвору до 1,0 - 1,5 см2 тиск у л≥вому передсерд≥ п≥двищуЇтьс¤ до 25 мм.рт.ст. (норма до 5 мм.рт.ст.), що, в свою чергу, спри¤Ї п≥двищенню тиску в легеневих венах. ѕоступово розвиваЇтьс¤ УпасивнаФ (венозна, ретроградна) легенева г≥пертенз≥¤, при ¤к≥й тиск у легенев≥й артер≥њ не перевищуЇ 50 - 60 мм рт. ст., у зв'¤зку з чим г≥пертроф≥¤ правого шлуночка не виражена. ѕри значному п≥двищенн≥ тиску в легенев≥й артер≥њ - до 180 - 200 мм.рт.ст. (активна легенева г≥пертенз≥¤) г≥пертроф≥¤ правого шлуночка стаЇ вираженою.

 л≥н≥чна картина. Ќевиражсний компенсований митральний стеноз переб≥гаЇ бсзсимптомно. ’вор≥ досить добре знос¤ть значн≥ ф≥зичн≥ навантаженн¤ ≥ справл¤ють враженн¤ здорових людей. ѕри п≥двищенн≥ тиску в малому кол≥ кровооб≥гу з'¤вл¤Їтьс¤ задишка ≥ нав≥ть приступи серцевоњ астми, кашель (сухий або з вид≥ленн¤м невеликоњ к≥лькост≥ харкотинн¤, часто з дом≥шками кров≥ - кровохарканн¤). ѕри виражених заст≥йних ¤вищах у малому кол≥ п≥д час ф≥зичного навантаженн¤ з'¤вл¤ютьс¤ надм≥рне серцебитт¤, б≥ль, часто стенокардичного характеру.

ѕри ≥нтенсивному митральному стеноз≥ п≥д час огл¤ду хворого в≥дзначаЇтьс¤ facies mitralis: на фон≥ бл≥доњ шк≥ри спостер≥гаЇтьс¤ обмежений рум'¤нець щ≥к ≥з ц≥анотичним в≥дт≥нком (Утрикол≥рний прапорФ).  р≥м цього, ви¤вл¤Їтьс¤ ц≥аноз губ, к≥нчик носа, мочок вух. ” д≥л¤нц≥ серц¤ ≥нод≥ спостер≥гаЇтьс¤ Усерцевий горбФ, що пов'¤зане з г≥пертроф≥Їю ≥ дилатац≥Їю правого шлуночка. ѕри пальпац≥њ в д≥л¤нц≥ верх≥вки можна ви¤вити д≥астол≥чне тремт≥нн¤ - Укот¤че муркот≥нн¤Ф, що по¤снюЇтьс¤ проходженн¤м кров≥ через звужений митральний отв≥р. ѕульс може бути слабкого наповненн¤, нер≥дко виникаЇ миготлива аритм≥¤. јртер≥альний тиск не зм≥нюЇтьс¤. ѕ≥д час перкус≥њ в≥дносна серцева туп≥сть зм≥щена уверх за рахунок вушка л≥вого передсерд¤ ≥ вправо за рахунок г≥пертроф≥њ правого шлуночка.

јускультативна картина: на верх≥вц≥ вислуховуЇтьс¤ хлопаючий ≤ тон, тон в≥дкритт¤ митрального клапана; останн≥й вислуховуЇтьс¤ п≥сл¤ II тону. ’лопаючий ≤ тон у поЇднанн≥ з II тоном ≥ тоном в≥дкритт¤ утворюють тричленний ритм - - ритм Упереп≥лкиФ. ” другому м≥жрсбср'њ зл≥ва вислуховуЇтьс¤ акцент II тону, що св≥дчить про п≥двищенн¤ тиску в легенев≥й артер≥њ. ѕри митральному стеноз≥ характерним аускультативним симптомом Ї д≥астол≥чний шум, ¤кий вислуховуЇтьс¤ на верх≥вц≥, причому л≥пше, коли хворий лежить на л≥вому боц≥, п≥сл¤ невеликого ф≥зичного "навантаженн¤, п≥д час вдиху. –ентгенолог≥чне обстеженн¤ даЇ змогу ви¤вити зб≥льшенн¤ окремих серцевих камер (л≥вого передсерд¤, правого шлуночка).

Ќа ≈ √ ви¤вл¤ютьс¤ ознаки г≥пертроф≥њ л≥вого передсерд¤ (по¤ва двогорбого зубц¤ –, зб≥льшенн¤ його ампл≥туди, особливо другоњ частини у в≥дведенн¤х /, aVL, V4-6 тощо), правого шлуночка (зм≥щенн¤ електричноњ ос≥ серц¤ вправо, зб≥льшенн¤ зубц¤ R у правих грудних в≥дведенн¤х - R/SV1,<1,0 ≥ зубц¤ S в л≥вих R/SV6≤ 1,0 ≥ т. ≥н).

” д≥агностиц≥ митрального стенозу важливими Ї дан≥ фонокард≥ограф≥њ, ехокард≥ограф≥њ.

ѕри митральному стеноз≥ виникають р≥зн≥ ускладненн¤: кровохарканн¤, серцева астма, аневризма легеневоњ артер≥њ, миготлива аритм≥¤, тромбоембол≥њ ≥ т. ≥н.

ƒ≥агностика захворюванн¤ базуЇтьс¤ на суб'Їктивних та об'Їктивних даних, результатах допом≥жних метод≥в обстеженн¤.

 

Ћ≥куванн¤. —пециф≥чних консервативних метод≥в л≥куванн¤ митрального стенозу не ≥снуЇ. Ќедостатн≥сть кровооб≥гу л≥кують серцевими гл≥козидами, сечог≥нними препаратами, активний ревматизм - протиревматичними засобами, антиб≥отиками тощо. ™диним радикальним методом л≥куванн¤ ц≥Їњ вади Ї х≥рург≥чне втручанн¤ - митральна ком≥суротом≥¤.

ѕрогноз при митральному стеноз≥ залежить в≥д ступен¤ звуженн¤ л≥вого атр≥овентрикул¤рного отвору, стану скоротливоњ функц≥њ м≥окарда, величини легеневоњ г≥пертенз≥њ, на¤вност≥ ускладнень. ѕри посиленн≥ ¤вищ стенозу прогноз хвороби пог≥ршуЇтьс¤, хвор≥ втрачають працездатн≥сть.

ѕроф≥лактика формуванн¤ митрального стенозу пол¤гаЇ у своЇчасному ≥ тривалому л≥куванн≥ ревмокардиту.

 

Ќ≈ƒќ—“ј“Ќ≤—“№ ћ»“–јЋ№Ќќ√ќ  ЋјѕјЌј

ѕри недостатност≥ митрального клапана його стулки нещ≥льно закривають митральний отв≥р, унасл≥док чого п≥д час систоли шлуночк≥в виникаЇ зворотна теч≥¤ кров≥ з л≥вого шлуночка в л≥ве передсерд¤ (митральна регург≥тац≥¤).

ћитральна недостатн≥сть виникаЇ: а) при орган≥чних ураженн¤х двостулкового клапана; його стулки зморщуютьс¤, стають коротшими, у них в≥дкладаютьс¤ сол≥ кальц≥ю, зм≥нюютьс¤ сухожильн≥ хорди, що в ц≥лому призводить до клапанноњ недостатност≥; б) при порушенн≥ функц≥њ митрального УкомплексуФ (ф≥брозне к≥льце, сухожильн≥ хорди, сосочков≥ м'¤зи). ÷ей випадок сл≥д розц≥нювати ¤к в≥дносну митральну недостатн≥сть. ќстанн¤ виникаЇ при розширенн≥ порожнини л≥вого шлуночка, внасл≥док чого стулки клапан≥в не можуть щ≥льно закрити атр≥овентрикул¤рний отв≥р (артер≥альна г≥пертенз≥¤, аортальн≥ вади серц¤, м≥окардити, кард≥ом≥опат≥њ, аневризма л≥вого шлуночка).  р≥м цього, в≥дносна митральна недостатн≥сть виникаЇ при пролапс≥ митрального клапана (п≥д час систоли л≥вого шлуночка стулкиапана виникаЇ при ревматизму (до 75% випадк≥в), бактер≥альному ендокардит≥, атеросклероз≥, дифузних захворюванн¤х сполучноњ тканини (системний червоний вовчак, ревматоњдний артрит), травм≥ грудноњ кл≥тки.

ѕатогенез. ѕри неповному змиканн≥ стулок митрального клапана частина кров≥ п≥д час систоли л≥вого шлуночка повертаЇтьс¤ в л≥ве передсерд¤, де скупчуЇтьс¤ понад норму, що викликаЇ розширенн¤ (дилатац≥ю) передсерд¤. ¬насл≥док цього у л≥вий шлуночок надходить надм≥рна к≥льк≥сть кров≥, що призводить до його дилатац≥њ, а надал≥ - до г≥пертроф≥њ ст≥нок шлуночка. ƒовший час недостатн≥сть митрального клапана може компенсуватис¤ за рахунок посиленоњ роботи л≥вого шлуночка. ѕри зниженн≥ його скоротливоњ функц≥њ п≥двищуЇтьс¤ тиск у л≥вому передсерд≥, а надал≥ - ≥ в малому кол≥ кровооб≥гу, що, в свою чергу, викликаЇ дистроф≥чн≥ зм≥ни в правому шлуночку, зниженн¤ його скоротливоњ функц≥њ ≥ п≥двищенн¤ тиску у венозн≥й частин≥ великого кола.

 л≥н≥чна картина. ” стад≥њ компенсац≥њ хворий не виказуЇ н≥¤ких скарг ≥ може виконувати значну ф≥зичну роботу. ѕри зниженн≥ скоротливоњ функц≥њ л≥вого шлуночка, п≥двищенн≥ тиску в малому кол≥ кровооб≥гу у хворого виникаЇ задишка, надм≥рне серцебитт¤, кашель, у т¤жких випадках - приступ серцевоњ астми.

ѕ≥д час огл¤ду хворого здеб≥льшого особливих зм≥н ви¤вити не вдаЇтьс¤, ≥ лише в т¤жких випадках в≥дзначаЇтьс¤ акроц≥аноз, Усерцевий горбФ (внасл≥док г≥пертроф≥њ л≥вого шлуночка). —ерцевий поштовх посилений, розлитий ≥ локал≥зуЇтьс¤ зл≥ва в≥д ссредньоключичноњ л≥н≥њ. ѕульс ≥ артер≥альний тиск не зм≥нен≥. ѕри перкус≥њ визначаЇтьс¤ зб≥льшенн¤ серц¤ вл≥во, вверх, а п≥зн≥ше - вправо. ѕ≥д час аускультац≥њ вислуховуЇтьс¤ ослабленн¤ або в≥дсутн≥сть ≤ тону на верх≥вц≥ серц¤, акцент II тону на легенев≥й артер≥њ. Ќайб≥льш характерним аускультативнйм симптомом Ї систол≥чний шум, ¤кий вислуховуЇтьс¤ на верх≥вц≥ та ≥ррад≥юЇ в р≥зн≥ боки, особливо в л≥ву п≥дпахвову д≥л¤нку.

–ентгенолог≥чне обстеженн¤ даЇ змогу ви¤вити зб≥льшенн¤ л≥вого шлуночка ≥ передсерд¤, а в т¤жких випадках Ц також правих в≥дд≥л≥в серц¤, електрокард≥ограф≥чне досл≥дженн¤ Ц ознаки г≥пертроф≥њ л≥вого передсерд¤ ≥ г≥пертроф≥њ л≥вого шлуночка (зб≥льшенн¤ зубц¤ S у V1, 2, зб≥льшенн¤ зубц¤ R у V5 6 тощо). ƒл¤ детальноњ характеристики систол≥чного шуму використовують фонокард≥ограф≥ю. ¬ажливим методом д≥агностики митральних серцевих вад Ї ехокард≥ограф≥¤, за допомогою ¤коњ визначають стан клапанного апарату, товщину ст≥нок ≥ перегородок серцевих камер.

ƒ≥агностика недостатност≥ митрального клапана базуЇтьс¤ на суб'Їктивних даних, результатах об'Їктивного обстеженн¤ (зб≥льшенн¤ л≥вого шлуночка, передсерд¤, систол≥чний шум на верх≥вц≥, послабленн¤ ≤ тону), даних допом≥жних метод≥в обстеженн¤.

—л≥д пам'¤тати, що основний аускультативний симптом при недостатност≥ митрального клапана Ц систол≥чний шум Ц може вислуховуватис¤ також у здорових людей (на верх≥вц≥ серц¤, у точц≥ Ѕотк≥на, над д≥л¤нкою легеневоњ артер≥њ). “ак≥ шуми називають функц≥ональними або УневиннимиФ. ћехан≥зм утворенн¤ цих шум≥в остаточно не з'¤сований Ц прискоренн¤ кровооб≥гу, низька в'¤зк≥сть кров≥ ≥ т. ≥н. УЌевиннийФ систол≥чний шум короткий, м'¤кий, його ≥нтенсивн≥сть зменшуЇтьс¤ в к≥нц≥ систоли, в≥н слабо ≥ррад≥юЇ, зменшуЇтьс¤ на висот≥ вдиху ≥ п≥сл¤ ф≥зичного навантаженн¤, л≥пше ви¤вл¤Їтьс¤ у горизонтальному положенн≥. ‘ункц≥ональн≥ шуми часто вислуховуютьс¤ у д≥тей, молодих людей при всгстосудинн≥й дистон≥њ, а також при анем≥њ, тиреотоксикоз≥.  р≥м цього, при функц≥ональних шумах не зм≥нюЇтьс¤ ≤ тон, рентгенолог≥чне обстеженн¤ та електрокард≥ограф≥¤ не ви¤вл¤ють зм≥н у серц≥.

Ћ≥куванн¤. ” пер≥од компенсац≥њ л≥куванн¤ переважно не призначають. ѕроте останн≥м часом використовують х≥рург≥чн≥ методи л≥куванн¤: протезуванн¤ митрального клапана, клапанно-збср≥гаюч≥ операц≥њ. ” стад≥њ декомпенсац≥њ призначають серцев≥ гл≥козиди, сечог≥нн≥ препарати тощо.

ѕрогноз при недостатност≥ митрального клапана переважно спри¤тливий, ≥ лише в п≥зн≥х стад≥¤х виникають розлади кровооб≥гу. ¬иражен≥сть останн≥х залежить в≥д ступен¤ клапанноњ недостатност≥ ≥ супутн≥х уражень м≥окарда (кард≥осклероз, ревмокардит).

ѕроф≥лактика митральноњ недостатност≥ спр¤мована на попередженн¤, ранню д≥агностику ≥ правильне л≥куванн¤ ревматизму, л≥кв≥дац≥ю вогнищ хрон≥чноњ ≥нфекц≥њ.

 

—“≈Ќќ« ”—“я јќ–“»

 

«вуженн¤ аортального отвору спостер≥гаЇтьс¤ у 22,5% хворих з≥ серцевими вадами. јортальний стеноз може бути ≥зольованим, але переважно в≥н поЇднуЇтьс¤ з недостатн≥стю клапан≥в аорти або митральними вадами.

≈т≥олог≥¤. ќсновною причиною розвитку аортального стенозу Ї ревматизм, р≥дше атеросклероз аорти, зат¤жний септичний ендокардит, вроджена патолог≥¤.

«деб≥льшого в≥дзначаЇтьс¤ клапанний стеноз Ц звуженн¤ уст¤ аорти внасл≥док зрощенн¤ м≥ж собою стулок аортального клапана. ≤нод≥ спостер≥гаютьс¤ випадки п≥дклапанного (субаортального) стенозу, спричиненого г≥пертроф≥Їю м≥окарда вих≥дного тракту л≥вого шлуночка; при цьому клапани не зм≥нюютьс¤. ¬ останн≥ роки цей тип аортального стенозу отримав назву Уг≥пертроф≥чна обструктивна кард≥ом≥опат≥¤Ф. Ќадзвичайно р≥дко трапл¤Їтьс¤ надклаланний аортальний стеноз.

ѕатогенез. ѕри на¤вност≥ перешкоди дл¤ кровоб≥гу з л≥вого шлуночка в аорту включаЇтьс¤ р¤д компенсаторних механ≥зм≥в, необх≥дних дл¤ повноц≥нного кровопостачанн¤ орган≥зму. ѕри цьому подовжуЇтьс¤ систола л≥вого шлуночка, п≥двищуЇтьс¤ тиск у ньому, що поступово призводить до його г≥пертроф≥њ. ѕри зниженн≥ скоротливоњ функц≥њ л≥вого шлуночка п≥двищуЇтьс¤ тиск у л≥вому передсерд≥, а надал≥ Ц в малому кол≥ кровооб≥гу.

 л≥н≥чна картина. ” стад≥њ компенсац≥њ у хворих аортальним стенозом скарг немаЇ ≥ дана патолог≥¤ ви¤вл¤Їтьс¤ випадково. ѕри б≥льш вираженому аортальному стеноз≥ внасл≥док меншого надходженн¤ кров≥ в аорту виникають порушенн¤ кровооб≥гу в р≥зних судинних д≥л¤нках. Ќаприклад, при пог≥ршенн≥ мозкового кровооб≥гу з'¤вл¤ютьс¤ головний б≥ль, запамороченн¤, зомл≥нн¤, при зменшенн≥ коронарного кровооб≥гу Ц б≥ль у д≥л¤нц≥ серц¤, за грудиною, часто стенокардичного характеру. ѕри зниженн≥ скоротливоњ функц≥њ м≥окарда л≥вого шлуночка у хворих виникаЇ задишка, а ≥нод≥ приступи серцевоњ астми.

ѕри стеноз≥ уст¤ аорти спостер≥гаЇтьс¤ бл≥д≥сть шк≥рних покрив≥в. ѕульс р≥дкий (50Ч60 удар≥в за хвилину), спов≥льнений, малий (rarus, tardus, parvus). —истол≥чний тиск трохи знижений, а д≥астол≥чний Ц не зм≥нений. ¬ерх≥вковий поштовх резистентний, зм≥щений вл≥во ≥ вниз, часто у VI м≥жрсбер'њ. ¬≥дносна серцева туп≥сть також зм≥щена вл≥во ≥ вниз. ѕ≥д час аускультац≥њ вислуховуЇтьс¤ послабленн¤ ≤ тону на верх≥вц≥ ≥ ≤≤ тону на аорт≥, грубий систол≥чний шум - у II м≥жрсбср'њ справа в≥д грудини ≥ в точц≥ Ѕотк≥на. Ќа верх≥вц≥ ≥нод≥ вислуховуЇтьс¤ систол≥чний шум унасл≥док в≥дносноњ недостатност≥ митрального клапана.

ѕри рентгенолог≥чному обстеженн≥ в≥дзначаЇтьс¤ зб≥льшенн¤ т≥н≥ серц¤ вл≥во, аортальна конф≥гурац≥¤. Ќа ≈ √ спостер≥гаЇтьс¤ високий Rv5-6 ≥ глибокий S v1-2, депрес≥¤ S“у в≥дведенн¤х /, aVL, V4-5 тощо. ” д≥агностиц≥ ц≥Їњ патолог≥њ важливими Ї дан≥ фоно- та ехокард≥ограф≥њ.

ƒ≥агностика аортального стенозу базуЇтьс¤ на суб'Їктивних даних (запамороченн¤, непритомн≥сть, б≥ль стенокардичного характеру), результатах об'Їктивних та ≥нструментальних метод≥в досл≥дженн¤ (посилений та зм≥щений вниз ≥ вл≥во серцевий поштовх, розширенн¤ в≥дносноњ серцевоњ тупост≥ вл≥во, систол≥чний шум ≥ послабленн¤ II тону на аорт≥, зм≥ни клапан≥в на схокард≥ограм≥).

Ћ≥куванн¤ аортального стенозу такс саме, ¤к ≥ серцевоњ недостатност≥.

јортальний стеноз можна л≥кв≥дувати оперативним шл¤хом -≥мплантац≥¤ штучного серцевого клапана.

ѕрогноз залежить в≥д виражсност≥ аортального стенозу ≥ стану скоротливоњ функц≥њ серцевого м'¤за. “ривалий час хвор≥ не виказують н≥¤ких скарг ≥ добре знос¤ть значн≥ ф≥зичн≥ навантаженн¤. ѕроте ¤кщо виникають нов≥ ревматичн≥ атаки, розвиваЇтьс¤ г≥покс≥¤ м≥окарда, то в таких випадках стеноз прогресуЇ ≥ призводить до розвитку л≥вошлуночковоњ серцевоњ недостатност≥, що пог≥ршуЇ прогноз.

ѕроф≥лактика спр¤мована на попередженн¤ захворювань, ¤к≥ спри¤ють розвитков≥ аортального стенозу.

Ќ≈ƒќ—“ј“Ќ≤—“№ јќ–“јЋ№Ќќ√ќ  ЋјѕјЌј

Ќедостатн≥сть аортального клапана Ц патолог≥чний стан, при ¤кому стулки п≥вм≥с¤чних клапан≥в щ≥льно не змикаютьс¤ ≥ не закривають повн≥стю аортальний отв≥р, що спри¤Ї поверненню кров≥ з аорти в л≥вий шлуночок п≥д час д≥астоли.

–озр≥зн¤ють клапанну в≥дносну недостатн≥сть клапана аорти. ” першому випадку спостер≥гаЇтьс¤ орган≥чне ураженн¤ аортального клапана (зморщснн¤, укороченн¤ стулок, в≥дкладенн¤ солей кальц≥ю), а в другому Ц зм≥ни в клапанному апарат≥ не в≥дзначаютьс¤, проте внасл≥док розширенн¤ висх≥дноњ частини аорти (атеросклероз аорти, артер≥альна г≥пертенз≥¤, аневризма аорти тощо) п≥д час д≥астоли стулки аортального клапана щ≥льно не змикаютьс¤. ¬ ≥зольован≥й форм≥ недостатн≥сть клапана аорти трапл¤Їтьс¤ в 14% випадк≥в ≥ найчаст≥ше (50Ц60%) у комб≥нац≥њ з аортальним стенозом.

≈т≥олог≥¤. Ќедостатн≥сть аортального клапана з'¤вл¤Їтьс¤ п≥сл¤ перенесеного ревматизму (до 80% випадночок спричин¤Ї його розширенн¤ ≥ г≥пертроф≥ю ст≥нок. «авд¤ки посилен≥й прац≥ л≥вого шлуночка вс¤ кров викидаЇтьс¤ в аорту, що прот¤гом тривалого часу забезпечуЇ компенсац≥ю. ѕри послабленн≥ скоротливоњ функц≥њ м≥окарда л≥вого шлуночка в його порожнин≥ затримуЇтьс¤ певний об'Їм кров≥, що, в свою чергу, поступово перешкоджаЇ повному випорожненню також л≥вого передсерд¤, внасл≥док чого воно розширюЇтьс¤, г≥пертрофуютьс¤ його ст≥нки. Ќадал≥ заст≥й кров≥ охоплюЇ мале коло кровооб≥гу, розвиваЇтьс¤ серцева недостатн≥сть за л≥вошлуночковим типом, а згодом приЇднуЇтьс¤ ≥ правошлуночкова недостатн≥сть.

 л≥н≥чна картина. ѕри аортальн≥й недостатност≥ у стад≥њ компенсац≥њ хвор≥ у б≥льшост≥ випадк≥в не виказують скарг, тому захворюванн¤ тривалий час залишаЇтьс¤ нерозп≥знаним. «агальний стан у таких хворих не порушений, вони часто можуть виконувати т¤жку ф≥зичну роботу. ѕом≥рна аортальна недостатн≥сть ви¤вл¤Їтьс¤ випадково при обстеженн≥. ” стад≥њ декомпенсац≥њ хвор≥ скаржатьс¤ на пульсац≥ю в д≥л¤нц≥ шињ, голов≥, посилене серцебитт¤, що зумовлене значним викидом кров≥ з л≥вого шлуночка ≥ р≥зкими коливанн¤ми артер≥ального тиску. ” де¤ких хворих виникають запамороченн¤, зомл≥нн¤, б≥ль стенокардичного характеру, що пов'¤зане з пог≥ршенн¤м мозкового ≥ коронарного кровооб≥гу. ѕри зниженн≥ скоротливоњ функц≥њ м≥окарда л≥вого шлуночка з'¤вл¤Їтьс¤ задишка, а в т¤жких випадках - приступи серцевоњ астми.

ѕ≥д час огл¤ду в≥дзначаЇтьс¤ бл≥д≥сть шк≥ри, пульсац≥¤ сонних артер≥й (Утанець каротидФ), п≥дключичних артер≥й, пульсац≥¤ в ¤ремн≥й ¤мц≥ (дуга аорти), пульсац≥¤ скроневих артер≥й. ≤нод≥ може спостер≥гатис¤ пульсаторне коливанн¤ голови (симптом ћюссе), розм≥р≥в з≥ниць. ѕри аортальн≥й недостатност≥ ви¤вл¤Їтьс¤ так званий кап≥л¤рний пульс Ц ритм≥чне збл≥дненн¤ ≥ почервон≥нн¤ п≥сл¤ потиранн¤ шк≥ри або п≥сл¤ легкого натисканн¤ на н≥гтьове ложе. ѕульс великий, високий, стрибкопод≥бний (magnus, cеlеr, altus). —истол≥чний тиск нормальний або п≥двищений, д≥астол≥чний Ц знижений залежно в≥д ступен¤ аортальноњ недостатност≥. —ерцевий поштовх посилений, п≥д≥ймаючий, зм≥щений вл≥во ≥ вниз (VIЦVII м≥жрсбер'¤, назовн≥ в≥д середньоключичноњ л≥н≥њ). ћеж≥ серц¤ розширен≥ вл≥во ≥ вниз, а при тотальн≥й серцев≥й недостатност≥ Ц також вправо. ѕ≥д час аускультац≥њ вислуховуЇтьс¤ послабленн¤ ≤ тону на верх≥вц≥ ≥ II тону на аорт≥; останн≥й може бути взагал≥ в≥дсутн≥м. ќсновним аускультативним симптомом Ї д≥астол≥чний шум, ¤кий вислуховуЇтьс¤ в II м≥жрсбер'њ ≥ справа в точц≥ Ѕотк≥на (шум виникаЇ внасл≥док зворотноњ теч≥њ кров≥ з аорти в л≥вий шлуночок). Ќа верх≥вц≥ може вислуховуватис¤ систол≥чний шум внасл≥док в≥дносноњ недостатност≥ митрального клапана.

Ќа стегнов≥й артер≥њ при легкому натисканн≥ стетоскопом вислуховуЇтьс¤ подв≥йний шум ƒюроз'Ї та подв≥йний тон “раубе.

–ентгенолог≥чне обстеженн¤ грудноњ-кл≥тки даЇ змогу ви¤вити розширенн¤ висх≥дноњ частини аорти, л≥вого шлуночка (аортальна конф≥гурац≥¤). Ќа ≈ √ спостер≥гаютьс¤ ¤вища г≥пертроф≥њ л≥вого шлуночка (високий зубець R1, глибокий SIII, низький RIII, зниженн¤ ≥нтервалу S Ц нижче ≥зол≥н≥њ тощо). Ќа фонокард≥ограм≥ в≥дзначаЇтьс¤ д≥астол≥чний шум, ¤кий починаЇтьс¤ п≥сл¤ II тону: ≤ тон на верх≥вц≥ ≥ II тон на основ≥ серц¤ послаблен≥. «а допомогою ехокард≥ограф≥њ при недостатност≥ аортального клапана можна ви¤вити на¤вн≥сть патолог≥њ приблизно у 50% випадк≥в.

ƒ≥агностика недостатност≥ аортального клапана базуЇтьс¤ на суб'Їктивних даних (б≥ль у д≥л¤нц≥ серц¤, запамороченн¤, зомл≥нн¤), результатах об'Їктивного обстеженн¤ (високий, прискорений пульс, низький д≥астол≥чний тиск; посилений, зм≥щений вл≥во ≥ вниз серцевий поштовх, розширена в≥дносна серцева туп≥сть вл≥во; д≥астол≥чний шум, послаблений II тон або його в≥дсутн≥сть), а також даних допом≥жних метод≥в обстеженн¤.

Ћ≥куванн¤ недостатност≥ аортальних клапан≥в не Ї специф≥чним. Ќасамперед потр≥бно своЇчасно ≥ правильно л≥кувати ревматизм, сиф≥л≥с, септичний ендокардит. ѕри розвитков≥ серцевоњ недостатност≥ використовують серцев≥ гл≥козиди, сечог≥нн≥ препарати тощо.

ѕри виражен≥й недостатност≥ клапана аорти необх≥дне оперативне втручанн¤ Ц ≥мплантац≥¤ клапана.

ѕрогноз при аортальн≥й недостатност≥ в≥дносно спри¤тливий, оск≥льки розвинутий м≥окард л≥вого шлуночка тривалий час забезпечуЇ оптимальний кровооб≥г. ѕри розвитков≥ серцевоњ недостатност≥ прогноз пог≥ршуЇтьс¤ через те, що медикаментозна терап≥¤ малоефективна.

ѕроф≥лактика недостатност≥ аортального клапана пол¤гаЇ у попередженн≥ та л≥куванн≥ тих захворювань, ¤к≥ спри¤ють ураженню клапана.


Rated by PING  аталог UaList.com
Используются технологии uCoz