Ќ≈…–ќ÷»– ”Ћя“ќ–Ќј ƒ»—“ќЌ≤я

Ќейроциркул¤торна дистон≥¤ Ч функц≥ональне захворюванн¤ переважно психоневротичного походженн¤, ¤ке про¤вл¤Їтьс¤ р≥зноман≥тними серцево-судинними, вегетативними, респ≥раторними розладами, астен≥Їю, поганою переносим≥стю стресових ситуац≥й та ф≥зичних навантажень.

«ахворюванн¤ маЇ хвилепод≥бний переб≥г, проте маЇ добрий прогноз в≥дносно житт¤, оск≥льки приньому не розвиваЇтьс¤ кард≥омегал≥¤ ≥ серцева недостатн≥сть.

«деб≥льшого це самост≥йне захворюванн¤, але ≥нод≥ Ї синдромом ≥ншого захворюванн¤, наприклад, туберкульозу, уражень, викликаних п≥двищеним р≥внем рад≥ац≥њ ≥ т. ≥н. Ќейроциркул¤торною дистон≥Їю часто хвор≥ють люди молодого в≥ку, переважно ж≥нки.

Ќ÷ƒ Ц це дуже поширене захворюванн¤ (в загальн≥й структур≥ серцево-судинних захворювань ц¤ патолог≥¤ ви¤вл¤Їтьс¤ в 32 Ц 50 % випадк≥в). «устр≥чаЇтьс¤ у людей будь-¤кого в≥ку, проте переважно у ос≥б ж≥ночоњ стат≥.

≈т≥олог≥¤. ѕричини розвитку захворюванн¤ точно не встановленн≥. Ќейроциркул¤торна дистон≥¤ Ї пол≥ет≥олог≥чним захворюванн¤м. ¬ теперишн≥й час можно казати лише про ймов≥рну причину хвороби. —еред ет≥олог≥чних фактор≥в вид≥л¤ють спри¤юч≥ та викликаюч≥, причому њх розмежуванн¤ достатньо складне ≥ може бути т≥льки умовним.

—при¤юч≥ факторами Ї спадково-конституц≥йн≥ особливост≥ орган≥зму; особливост≥ особистост≥; неспри¤тлив≥ соц≥ально-економ≥чн≥ умови; пер≥оди гормональноњ перебудови орган≥зма.

¬икликаюч≥ фактори Ц це психогенн≥ (гостр≥ ≥ хрон≥чн≥ психоемоц≥йн≥ стреси, ¤троген≥¤), ≥нфекц≥йно-токсичн≥ (гостр≥ ≥ хрон≥чн≥ запальн≥ процеси, хрон≥чна ≥нтоксикац≥¤, токсикоман≥¤, алкогол≥зм), дисгормональн≥ (пер≥од статевого дозр≥ванн¤, ваг≥тн≥сть, аборт, дизовар≥альн≥ розлади тощо), конституц≥онально-спадков≥, ф≥зичн≥ перевантаженн¤ ≥ т. ≥н. ѕроте п≥д час хвороби спри¤юч≥ фактори можуть стати пусковими. ¬ пер≥оди загострень хвороби ц≥ фактори можуть бути р≥зними у одного ≥ того ж хворого.

ѕатогенез. ѕ≥д впливом ет≥олог≥чних чинник≥в виникають порушенн¤ нейрогуморальноњ регул¤ц≥њ серцево-судинноњ системи. ѕри цьому важлива роль належить дисфункц≥¤м г≥поталам≥чних структур.  оординац≥йно-регул¤торн≥ розлади охоплюють симпатико-адреналову, хол≥нерг≥чну системи, спричин¤ють порушенн¤ г≥стам≥нового, серотон≥нового, кал≥крењн-к≥н≥нового, водно-сольового обм≥н≥в.

–озлади регул¤ц≥њ можуть виникати або посилюватис¤ в умовах психоемоц≥йного стресу, ф≥зичного перевантаженн¤, г≥первентил¤ц≥њ, зм≥ни положенн¤ т≥ла.

 ласиф≥кац≥¤. «агальноприйн¤тоњ класиф≥кац≥њ функц≥ональних захворювань серц¤ в теперишн≥й час не ≥снуЇ. –абоча класиф≥кац≥¤ нейроциркул¤торноњ дистон≥њ, ¤ка враховуЇ ет≥олог≥чн≥ форми, особливост≥ кл≥н≥чних про¤в≥в, а також ступ≥нь т¤жкост≥ захворюванн¤, представленна в таблиц≥.

“аблиц¤. –абоча класиф≥кац≥¤ нейроциркул¤торноњ дистон≥њ.

≈т≥олог≥чн≥ форми

 л≥н≥чн≥ синдроми

—туп≥нь т¤жкост≥

ѕсихогенна (невротична)

≤нфекц≥йно-токсична

ѕов¤зана ≥з ф≥зичним перенапруженн¤м

«м≥шана

 

≈сенц≥альна (конституц≥йно-спадкова)

ќбумовлена профес≥йними та ф≥зичними факторами

 ард≥алг≥чний

“ах≥кард≥альний

√≥перк≥нетичний

јсатен≥чний

јстеноневротичний

—индром вегетосудинноњ дистон≥њ (в тому числ≥ з вегетативними кризами)

—индром респ≥раторних розлад≥в

ћ≥окард≥одистроф≥¤

Ћегка

—ередн¤

“¤жка

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 л≥н≥чна картина.  л≥н≥чна картина хвороби надзвичайно пол≥морфна, а виражен≥сть симптоматики дуже вар≥абельна. « ≥ншоњ сторони, симптоми при Ќ÷ƒ нагадують ознаки ≥нших захворювань серцево-судинноњ системи, що в де¤ких випадках утруднюЇ њњ розп≥знаванн¤.

—карги у хворих досить р≥зноман≥тн≥: њх турбують б≥ль у серц≥, ¤кий част≥ше локал≥зуЇтьс¤ в д≥л¤нц≥ верх≥вки, трохи нижче л≥воњ ключиц≥ або парастерально. Ѕ≥ль може бути миттЇвим, колючим чи тривалим (к≥лька годин або нав≥ть дн≥в), ниючим, тупим. Ѕол≥ можуть ≥ррад≥ювати в л≥ву руку та лопатку. Ќайчаст≥ше б≥ль виникаЇ п≥сл¤ хвилюванн¤, перевтоми, прийому алкоголю, у ж≥нок Ц перед менструац≥¤ми, а ≥нод≥ без видимих причин. як правило, б≥ль не заважаЇ хворому виконувати щоденну роботу, не л≥кв≥дуЇтьс¤ н≥трогл≥церином, але зменшуЇтьс¤ п≥сл¤ прийому корвалолу, валокардину, насто¤нки собачоњ кропиви, анальгетик≥в, що не характерно дл¤ ≥шем≥чноњ хвороби серц¤.

 р≥м цього, хвор≥ при нейроциркул¤торн≥й дистон≥њ скаржатьс¤ на серцебитт¤, в≥дчутт¤ посилених скорочень серц¤, ¤к≥ ≥нод≥ супроводжуютьс¤ в≥дчутт¤м пульсац≥њ шињ, голови, п≥двищену п≥тлив≥сть, приступи загальноњ слабкост≥, в≥дчутт¤ нестач≥ пов≥тр¤, задишку. ’вор≥ не можуть довго перебувати в душному прим≥щенн≥, скаржатьс¤ на в≥дчутт¤ стисканн¤ в горл≥. ” багатьох хворих спостер≥гаЇтьс¤ астен≥чний синдром, що характеризуЇтьс¤ в≥дчутт¤м слабкост≥, мл¤вост≥, зм≥нами настрою, пог≥ршенн¤м працездатност≥, сну. „астина хворих скаржитьс¤ на диспептичн≥ розлади: блюванн¤, гикавку, пронос.

ѕериферичн≥ судинн≥ порушенн¤ ви¤вл¤ютьс¤ головним болем, запамороченн¤м, охолоненн¤м к≥нц≥вок, коливанн¤м артер≥ального тиску.

” де¤ких хворих в≥дзначаютьс¤ пер≥оди субфебрил≥тету (37,1Ч37,7∞—), ¤к≥ тривають в≥д к≥лькох тижн≥в до багатьох м≥с¤ц≥в. «деб≥льшого цей стан виникаЇ п≥сл¤ перенесеного ≥нфекц≥йного захворюванн¤. ѕри цьому не ви¤вл¤ютьс¤ будь-¤к≥ ознаки запального процесу.

ѕ≥д впливом неспри¤тливих чинник≥в у хворих нейроциркул¤торною дистон≥Їю виникають вегетосудинн≥ кризи, ¤к≥ ви¤вл¤ютьс¤ приступами п≥тливост≥, загальноњ слабкост≥, запамороченн¤, нудоти, в≥дчутт¤м нестач≥ пов≥тр¤, тах≥кард≥Їю, коливанн¤м артер≥ального тиску, болем у д≥л¤нц≥ серц¤. “акий стан триваЇ в≥д 30 хв до 2-3 год ≥ нер≥дко завершуЇтьс¤ вид≥ленн¤м великоњ к≥лькост≥ сеч≥.  риз виникаЇ, ¤к правило, в ноч≥. ¬≥н може припинитис¤ самост≥йно або п≥сл¤ прийому седативних засоб≥в.

ѕ≥д час огл¤ду хворих ви¤вл¤Їтьс¤ неоднаков≥сть њх зовн≥шнього вигл¤ду: в одних в≥дзначаЇтьс¤ збудженн¤, в ≥нших Ч адинам≥¤. ” хворих часто спостер≥гаЇтьс¤ пл¤миста г≥перем≥¤ обличч¤, верхньоњ частини тулуба, п≥двищена п≥тлив≥сть долоней, п≥д-пахвових д≥л¤нок. ” де¤ких хворих ви¤вл¤Їтьс¤ пульсац≥¤ сонних артер≥й, тах≥кард≥¤. јртер≥альний тиск може п≥двищуватис¤ до 159/94 мм.рт.ст. (г≥пертон≥чний тип), або знижуватис¤ нижче 100/60 мм.рт.ст. (г≥потон≥чний тип).

ѕри нейроциркул¤торн≥й дистон≥њ розм≥ри серц¤ не зм≥нюютьс¤. ѕ≥д час аускультац≥њ часто вислуховуЇтьс¤ над верх≥вкою, у ≤≤≤ЧIV м≥жребер'њ слабкий систол≥чний шум, ¤кий ≥нод≥ поширюЇтьс¤ на судини шињ.

«агальнокл≥н≥чн≥, б≥ох≥м≥чн≥ досл≥дженн¤ кров≥ не ви¤вл¤ють патолог≥чних зм≥н. ÷е дозвол¤Ї виключити запальн≥ захворюванн¤ серц¤ ≥ насам перед ревматизм.

ѕри реЇстрац≥њ ≈ √ в стан≥ спокою у хворих Ќ÷ƒ до 50 % випадк≥в реЇструЇтьс¤ зниженн¤ ампл≥туди зубц¤ “, його зглажен≥сть ≥ нав≥ть негатив≥зац≥¤. –≥дко (в 5-8 % випадк≥в) в≥дзначаЇтьс¤ суправентрикул¤рна екстрасистол≥¤, а також розлади автоматизму. —т≥йк≥ зм≥ни на ≈ √ по¤снюютьс¤ м≥окард≥одистроф≥Їю, ¤ка розвиваЇтьс¤ з часом.

¬елоергометр≥¤ ви¤вл¤Ї реверс≥ю негативного зубц¤ “ при в≥дсутност≥ ознак ≥шем≥њ м≥окарда, що дозвол¤Ї виключити ≤’—, а також зниженн¤ толерантност≥ до ф≥зичного навантаженн¤. “олерантн≥сть до ф≥зичного навантаженн¤ визначаЇ т¤жк≥сть переб≥гу хвороби.

ƒл¤ диференц≥ац≥њ природи зм≥неного зубц¤ “ провод¤ть тести ≥з л≥карськими препаратами Ц кал≥Ївий та з b -адреноблокаторами. ѕ≥сл¤ прийома 6 г хлорида кал≥¤, або 60-80 мг b -адреноблокатора пропранолола реЇструють ≈ √ через 40 хв та 11/ 2 год. ѕри Ќ÷ƒ зубець “ стаЇ позитивним.

ѕри реЇстрац≥њ ‘ √ ви¤вл¤ють додатковий тон в систол≥, а також нер≥зко виражений систол≥чний шум. ÷≥ зм≥ни можуть залежати в≥д пролапса стулки м≥трального клапана в порожнину л≥вого передсерд¤, в зв`¤зку ≥з порушенн¤м тонуса сосочкового м`¤за, ¤кий ≥нод≥ спостер≥гаЇтьс¤ при Ќ÷ƒ. Ќа ‘ √ в≥дсутн≥ ознаки тоњ чи ≥ншоњ вади серц¤.

Ќа ехокар≥долог≥чному досл≥дженн≥ можна виключити клапанну ваду серц¤.

ƒосл≥дженн¤ функц≥њ зовн≥шнього диханн¤ ви¤вл¤Ї зб≥льшенн¤ ’ќƒ; зниженн¤ ∆™Ћ; форсована життЇва Їмк≥сть також знижуЇтьс¤. ” хворих Ќ÷ƒ в≥дм≥чаЇтьс¤ зниженн¤ засвоюванн¤ кисню.

ƒ≥агностика. –озп≥знаванн¤ хвороби грунтуЇтьс¤ на: 1) ви¤вленн≥ симптом≥в, ¤к≥ достатньо часто зустр≥чаютьс¤ при данному захворюванн≥; 2) виключенн¤ захворювань, ¤к≥ мають под≥бну симптоматику.

ѕри постановц≥ д≥агнозу нейроциркул¤торноњ дистон≥њ враховують наступне:

1)численн≥ скарги хворого, ¤к≥ переважно стосуютьс¤ серцево-судинноњ системи;

2)тривалий анамнез хвороби, ¤кий вказуЇ на хвилепод≥бний переб≥г хвороби, посиленн¤ вс≥Їњ симптоматики п≥д час загостренн¤;

3)спри¤тливий переб≥г (кард≥омегал≥¤, серцева недостатн≥сть не виникають);

4)дисоц≥ац≥ю м≥ж численними скаргами хворого та незначними зм≥нами при обстеженн≥ хворого.

ѕереб≥г. “¤жк≥сть переб≥гу Ќ÷ƒ визначаЇтьс¤ комплексом р≥зних параметр≥в: - виражен≥сть тах≥кард≥њ;

Ћегкий переб≥г: працездатн≥сть збережена, толерантн≥сть до ф≥зичного навантаженн¤ незначно знижена, больовий синдром виражений пом≥рно та виникаЇ п≥сл¤ значних ф≥зичних ≥ психоемоц≥йних навантажень, неадекватна тах≥кард≥¤ розвиваЇтьс¤ у в≥дпов≥дь на емоц≥ та ф≥зичн≥ навантаженн¤, ≈ √ зм≥ни незначн≥. ѕотреби в прийом≥ л≥к≥в, ¤к правило, нема.

—ередньот¤жкий переб≥г: тривало ≥снують багаточисельн≥ симптоми, знижена або тимчасово втрачена працездатн≥сть, больовий синдром , ¤к правило, ст≥йкий, тах≥кард≥¤ виникаЇ раптово, дос¤гаючи 120 удар≥в за хвилину, ф≥зична працездатн≥сть (по даним ¬≈ћ-проби) знижена б≥льш н≥ж на 50 %. ™ необх≥дн≥сть в прийом≥ л≥к≥в.

“¤жкий переб≥г характеризуЇтьс¤ ст≥йк≥стю багаточисельних про¤в≥в хвороби. ¬иражен≥ больовий синдром, респ≥раторн≥ порушенн¤. ¬егетативно-судинн≥ кризи спостер≥гаютьс¤ часто. –≥зко знижена ф≥зична працездатн≥сть, а трудова працездатн≥сть р≥зко знижена або втрачена повн≥стю.

ƒиференц≥йна д≥агностика. ƒиференц≥њрують Ќ÷ƒ в≥д ц≥лого р¤ду захворювань. Ќасамперед ≥з ≤’—, неспециф≥чним (≥нфекц≥йно-алерг≥чним) м≥окардитом, ревматизмом ≥ ревматичними вадами, кард≥ом≥опат≥¤ми, г≥пертон≥чною хворобою.

Ћ≥куванн¤. ¬с≥ л≥кувальн≥ м≥роприЇмства при Ќ÷ƒ передбачають: 1) вплив на ет≥олог≥чн≥ фактори; 2) вплив на ланки патогенеза; 3) загальнозм≥цнююч≥ м≥роприЇмства.

  1. ¬плив на ет≥олог≥чн≥ фактори. “реба намагатись забезпечити спри¤тлив≥ умови житт¤, прац≥, л≥кв≥дувати вплив шк≥дливих чинник≥в. ѕри легких формах захворюванн¤ це даЇ добрий ефект. ѕроведенн¤ рац≥ональноњ психотерап≥њ маЇ ≥стотне значенн¤ в усв≥домленн≥ хворим того, що хвороба маЇ спри¤тливий переб≥г.
  2. ¬плив на ланки патогенеза. ƒл¤ цього провод¤ть:

јктивность симпатико-адреналивоњ системи знижують призначенн¤м β-адреноблокатори (анаприл≥н, тразикор, кордан). як≥ також л≥кв≥дують тах≥кард≥ю, знижують артер≥альний тиск, зменшують больовий синдром. ƒозу β-адреноблокатор≥в п≥дбирають ≥ндив≥дуально, з врахуванн¤м чутливост≥ до препарату. ¬ пер≥оди пол≥пшенн¤ стану препарат може бути в≥дм≥нен або доза може бути ≥стотно знижена. “акож можна призначити седативн≥ засоби (насто¤нка собачоњ кропиви або валер≥ани, корвалол, натр≥ю бром≥д), транкв≥л≥затори (сибазон, релан≥ум, феназепам, триоксазин), антидепресанти (карбонат л≥т≥ю, ам≥триптил≥н). ƒосить ефективними при нейроциркул¤торн≥й дистон≥њ Ї антагон≥сти кальц≥ю: ф≥ноптин (верапам≥л), коринфар, дилт≥азем у загальноприйн¤тих дозах.

Ќеобх≥дно призначити також препарати, ¤к≥ пол≥пшують процеси метабол≥зму (рибоксин, оротат кал≥ю, в≥там≥н ¬6, метилурацил, н≥котинам≥д, α-токоферол, карсил, Ћ≤¬-52, есенц≥алЇ, анабол≥чн≥ стероњдн≥ препарати).

3) «агальнозм≥цнююч≥ м≥роприЇмства. ” л≥куванн≥ нейроциркул¤торноњ дистон≥њ велика роль належить психотерап≥њ, Ћ‘ ; необх≥дне правильне працевлаштуванн¤; здоровий спос≥б житт¤, в тому числ≥ заборона курити та вживати алкоголь.

ѕрогноз. ѕрогноз при цьому захворюванн≥ спри¤тливий, оск≥льки воно не викликаЇ серцевоњ недостатност≥, кард≥омегал≥њ або небезпечны дл¤ житт¤ порушенн¤ ритма та провыдност≥. ’вор≥ працездатн≥, ≥ лише п≥д час загостренн¤ працездатн≥сть може знижуватись або втрачаЇтись тимчасово.

ѕроф≥лактика. ѕерешкоджаЇ розвитку Ќ÷ƒ здоровий спос≥б житт¤ з достатн≥ми ф≥зичними навантаженн¤ми, попередженн¤ ≥нфекц≥йних захворювань, ≥нтоксикац≥й, у ж≥нок Ц ругулюванн¤ гормональних порушень в пер≥од кл≥макса. Ќеобх≥дно уникати психоемоц≥йних стрес≥в, ф≥зичних перевантажень, заборон¤Їтьс¤ кур≥нн¤, вживанн¤ спиртного.

Ћ≥тература

  1. ¬.ј. Ћевченко та ≥н. У¬нутр≥шн≥ хворобиФ Ц Ћьв≥в: —в≥т, 1995, 440 с.
  2. ≈.¬. јндрушенко, ≈.ј.  расовска¤ У‘ункц≥ональные заболевани¤ сердечно-сосудистой систенмы и органов дыхани¤Ф Ц  .: «доров`¤, 1990, 152с.
  3. ј.ћ. ¬ейн и др. У¬егетососудиста¤ дистони¤Ф Ц ћ.: ћедицина, 1981, 320 с.
  4. ¬.». ћаколкин, —.». ќвчаренко У¬нутренние болезниФ Ц ћ.: ћедицина, 1994, 464с.

Rated by PING  аталог UaList.com
Используются технологии uCoz